Справа № 462/6767/24 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-ц/811/613/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
12 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 17 січня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
26.08.2024 року АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договорами позики станом на 08 жовтня 2023 року в розмірі 112 358,42 грн.
Позов позивач обгрунтовував тим, що 17 грудня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано заяву №1015806 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, а саме надано кредитні кошти в сумі 50 000 грн. У порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання за зазначеним вище договором належним чином не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в користь позивача.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржило АТ «Таскомбанк».
Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову AT «ТАСКОМБАНК», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження видачі позичальнику коштів за кредитним договором. При цьому, долучені до матеріалів справи Тарифи та умови обслуговування Sportbank, публічна пропозиція (оферта) AT «ТАСКОМБАНК» не підписані відповідачем, у зв'язку з чим підстави вважати, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, відсутні. Вважає зазначений висновок суду необгрунтованим та таким, що не відповідає наявним матеріалам справи.
Так, до матеріалів справи Банком долучено виписку за рахунком НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 17.12.2021 по 08.10.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з моменту видачі кредиту активно користувався наданими йому коштами, зокрема:
• 20.12.2021 5:23:46 - призначення Переказ коштів через банкомат/термінал №31001415 в сумі 20 980,00 гри;
• 22.12.2021 16:52:34 -призначення Переказ коштів через банкомат/термінал №31001415 в сумі 20 980,00 грн;
• 23.12.2021 16:53:38 - переказ коштів через банкомат/термінал №31001415 в сумі 7 867,50 грн;
• 04.01.2022 10:39:59 призначення - Операція купівлі в торгово-сервісній мережі №Е0100891 на суму 118,00 грн
• 04.01.2022 10:50:11 призначення Операція купівлі в торгово-сервісній мережі №Е0100891 на суму 124,77 грн, тощо.
Крім того, на підтвердження позовних вимог щодо наявності у позичальника заборгованості за кредитним договором від 17.12.2021 року Банком було надано виписки по інших рахунках позичальника, а саме № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які відображають здійснені ОСОБА_1 операції за кредитною карткою з моменту видачі такої по 08.10.2023 року та підтверджують розмір наявної у нього заборгованості.
Щодо відсутності доказів ознайомлення позичальника з Тарифами та умовами обслуговування Sportbank позивач зазначив, що згідно п. 8 Постанови Національного банку України № 78 від 14.08.2017 року підписувач, який створює електронний документ з ЕП, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа (або його заперечення внесені як окремий реквізит документа) і свідомо застосовував свій ЕП у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився). Відповідно до п. 7.3.6. частини 2 Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», до якої приєднався позивач, відповідач має право здійснювати договірне списання коштів з Рахунку в погашення заборгованості перед Банком та/або третіми особами, які мають право використовувати Мобільний додаток «Sportbank» для надання послуг Клієнту, та/або здійснювати договірне списання коштів з рахунку або з інших банківських рахунків Клієнта, відкритих у Банку, в порядку передбаченому в п. 4.17. Публічної пропозиції. Споживач кредитних послуг має повне право на вільне обрання контрагента («постачальника» кредитних послуг), форми, умов, складових та загального формату договору, що не суперечить нормам чинного законодавства. Позичальник був ознайомлений та погодився зі змістом кредитного договору, умовами отримання та повністю з ними згоден. При укладанні договору, приймаючи всі умови та вчиняючи дії щодо отримання коштів, позивач підтвердив свою поінформованість з умовами договору та погодився з ними. Своїм підписом на документах споживач підтвердив факт про надання йому повної інформації про умови кредитування та вчинив дії на отримання кредитних коштів, фактично їх отримав, а також здійснював погашення кредитної заборгованості на погоджених сторонами умовах протягом тривалого періоду. Крім того, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.
Заяву №1015806 також було підписано у належній (письмовій) формі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки Банком реально було надані послуги згідно з заявою та договором, реально відкрито поточний рахунок зі спеціальним платіжним засобом, оформлено банківську платіжну картку, на яку було зараховано кошти на картрахунок та в подальшому, відповідач користувалась платіжною карткою шляхом зняття коштів з рахунку/картки.
Таким чином, в момент укладення договорів між Банком та відповідачем було досягнуто домовленості щодо заяви/договору про відкриття Клієнту банківського рахунку, його обслуговування, тарифів та комісій Банку в цілому, і щодо всіх його пунктів, якими передбачено умови його виконання, споживачу було надано інформацію про умови банківського обслуговування. А отже, відповідно до ст. 628 ЦК України, банк належним чином виконував умови договору, визначені пунктами заяв/договорів, які є обов'язковими у разі їх погодження сторонами в момент підписання договору.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити повністю.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності по наявних матеріалах справи, зважаючи на тривалість розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Згідно положень ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205,207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Положеннями ч. 2 ст. 41, ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
Встановлено, що 17 грудня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано заяву №1015806 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Відповідно до заяви №1015806 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 підтвердив, що перед підписанням цієї заяви-анкети ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, в тому числі але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку https//tascombank.ua та лендинговій сторінці https//sportbank.com.ua, посилання на примірник якої в мобільному додатку «Sportbank» і з якою повністю згоден, зміст якої розуміє, положення якої зобов'язується неухильно дотримуватися.
Відповідно до пункту 1.1. заяви №1015806 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України.
Згідно пункту 1.2 зазначеної заяви Банк мав надати ОСОБА_1 послугу з кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування, що встановлений в тарифах та становить 100 000 грн в межах проекту «Sportbank». Процентна ставка за користування кредитом 0,01 %, строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Банк надав позичальнику кредит в сумі 50000 грн, перерахувавши кошти відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті.
Згідно виписки по особовому рахунку за період з 17 грудня 2021 року по 08 жовтня 2023 року, першу транзакцію по рахунку відповідачем здійснено 20 грудня 2021 року, оборот за зазначений період становив 51 241,48 грн, вихідний залишок 0,00.
Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 08 жовтня 2023 року така становить 112358,42 грн, з яких 50066,48 грн - заборгованість по тілу кредиту, 62291,94 грн - заборгованість по відсотках.
Відмовляючи у задоволенні позову АТ «Таскомбанк», суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем розрахунки заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б перевірити чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Більше того, такі розрахунки не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому такі самі по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів позичальнику, не є підтвердженням наявності заборгованості.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки такий не відповідає матеріалам справи, з якого вбачається що укладенню договорів в електронній формі передувало узгодження сторонами тих істотних умов договору, які існували на час їх укладення. Кредитор перерахував кредитні кошти на рахунок позичальника ОСОБА_1 , такий активно користувався кредитними коштами, що вбачається з виписки по його особовому рахунку за період з 17 грудня 2021 року по 08 жовтня 2023 року. Позичальник у визначений в договорі строк кредитні кошти кредитору не повернув.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача спірної суми коштів, а отже про задоволення позову.
Відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої або наявність заборгованості в іншому розмірі. Крім того, будь-якого іншого розрахунку заборгованості відповідачем надано не було.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 12 грудня 2025 року.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» задоволити.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 17 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 112358,42 грн заборгованості по кредиту за заявою №1015806 від 17 грудня 2021 року, з яких 50066,48 грн - заборгованість по тілу кредиту, 62291,94 грн - заборгованість по відсотках.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра