Справа № 461/6591/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3326/25 Доповідач: ОСОБА_2
08 грудня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пристань, Сокальського району, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 301-1 КК України.,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5
та його захисника - адвоката ОСОБА_8
слідчий відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 500 000 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом; не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтовувала тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025140000000872 від 11.07.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в умисному розповсюдженні дитячої порнографії, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Наголошувала, що у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначала, що наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року задоволено частково клопотання слідчої відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 .
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів, - тобто до 18 січня 2026 року, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці, до 20 січня 2026 року:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, застосувати до нього менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22 год. до 6 год..
Наголошує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи.
Окрім того, ОСОБА_5 2 грудня 2025 року подав доповнення до апеляційної скарги, в якому просить змінити оскаржувану ухвалу, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Звертає увагу, що ухвала слідчого судді підлягає зміні в частині визначення розміру застави.
Наголошує, що підзора повідомлена йому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 301-1 КК України є необґрунтованою.
Повідомляє, що він до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, працевлаштований у ВП «Шахта лісова» ДП «Львіввугілля» із заробітною платою 20 тис. грн..
Наголошує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, а визначений розмір застави є непомірним для нього.
Заслухавши доповідача, доводи захисника та підозрюваного на підтримку доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За частиною першою та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як убачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000872, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.301-1, ч.3 ст.301-1 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що в невстановлений час, але не раніше 2023 року у ОСОБА_5 , який досягнув повноліття, виник умисел, спрямований на одержання за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій доступу до дитячої порнографії, її завантаження та подальше зберігання без мети збуту та розповсюдження.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в період з 20 червня 2025 року по 21 червня 2025 року, діючи всупереч моральним засадам суспільства, використовуючи облікові записи «Google», під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 », верифікація яких здійснена за номером телефону НОМЕР_1 та за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням пристрою, отримав доступ до медіа файлів, із зображенням невстановлених неповнолітніх осіб, тим самим одержав доступ до матеріалів, які містять ознаки дитячої порнографії.
Окрім цього, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 19 липня 2025 року о 21:51 год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи всупереч моральним засадам суспільства, використовуючи програмне забезпечення «Telegram Messenger LLP», інстальоване на належний йому ноутбук марки «Hewlett-Packard», використовуючи обліковий запис під назвою «ОСОБА_14.», діючи з метою конспірації, під псевдонімом ОСОБА_10 , верифікація якого здійснена за номером НОМЕР_1 , під час листування із невстановленим під час досудового розслідування користувачем облікового запису за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», під псевдонімом ОСОБА_11 , отримав доступ та завантажив відеофайл, зафіксований під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який містить ознаки дитячої порнографії, та зберігав вищевказаний файл в обліковому записі за назвою «ОСОБА_14.» під псевдонімом ОСОБА_10 .
Разом з тим, ОСОБА_5 , у період часу з 02 квітня 2023 року по 13 серпня 2025 року, діючи всупереч моральним засадам суспільства, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи належний йому ноутбук марки «Hewlett-Packard», з використанням Інтернету, за допомогою месенджеру «Telegram», завантажив відеоматеріали, які зафіксовані у файлах під назвами:
- 25.09.2023 - відеофайл під назвою «VID_20230925_130154_931.mp4», тривалістю 00:09 сек, об'ємом 1,78 MБ;
- 10.06.2023 - відеофайл під назвою «VID_20230610_193733_837.mp4», тривалістю 00:53 сек, об'ємом 7,06 МБ;
- 02.04.2023 - відеофайли під назвою «VID_20230402_093916_678.mp4», тривалістю 00:46 сек, об'ємом 3,92 МБ; «VID_20230402_094421_469.mp4», тривалістю 10:51 хв., об'ємом 1,52 ГБ; «VID_20230402_100308_635.mp4» тривалістю 10:00 хв., об'ємом 51,7 MБ; «VID_20230402_102245_668.mp4», тривалістю 09:11 хв., об'ємом 70,1 MБ; «VID 20230402_132956_686.mp4», тривалістю 04:40 хв., об'ємом 672 MБ; «VID_20230402_133951_682.mp4», тривалістю 00:14 хв., об'ємом 389 КБ та «VID_20231117 170740_902.mp4», тривалістю 01:10 хв., об'ємом 2,88 МБ;
- 21.05.2025 - відеофайл під назвою «1_5186175281957700069.MOV» тривалістю 00:09 сек, об'ємом 856 КБ та «1_5186175281957700070.MOV», тривалістю 00:05 сек, об'ємом 493 КБ;
- 20.05.2025 - фото під назвами «anonchat_5d1d6c65-4b61-4d9b-a555-c044f7def47f.png», об'ємом 48,9 КБ; «anonchat_6d27586c-bd86-459f-81e0-573bea85e83b.png», об'ємом 28,6 КБ; «anonchat_38c6b35a-25f3-4894-99е8-96564f65bcd3.png» об'ємом 47,4 КБ; «anonchat_72b816c0-00c7-4413-b8ae-f7a95fe5e916.png» об'ємом 26,0 КБ; «anonchat_90c9f69f-b8c7-41b5-8efd-4b9e90bac073.png» об'ємом 60,9 КБ; «anonchat_2783e888-35b1-41fd-96a9-7e00d486289b.png» об'ємом 23,3 КБ; «anonchat_d47117la-d2db-4503-91e1-5c0292d00e1a.png» об'ємом 44,6 КБ; «IMG_20220804_071516_602.jpg», об'ємом 38,1 КБ;
- 21.05.2025 - фото під назвами «anonchat_5de2a9d0-c2f9-4af4-8029-9a4dd491297c.png», об'ємом 27,4 КБ; «anonchat_7ed29fd8-0244-4e2e-9f83-fc1е7912e295.png», об'ємом 40,6 КБ; «anonchat_8ed60d87-d0d1-43ce-9007-8aef220e9aea.png», об'ємом 45,1 КБ; «anonchat_9b14fa4e-e5c2-4c0c-a462-420c5fe18b74.png», об'ємом 20,9 КБ; «anonchat_485c7615-d07c-48d5-8d1b-75e773ccc0ba.png» об'ємом 35,7 КБ; «anonchat_67017baa-7783-43fc-9835-965429c07316.png» об'ємом 38,4 КБ; «anonchat_541618a5-8f1a-42e3-9751-d5279729afd8.png» об'ємом 19,4 КБ; «anonchat_6318447b-8238-4536-a500-d0b2bbeb3ac4.png» об'ємом 52,6 КБ; «anonchat_a759ca61-2949-4cbb-8a87-1c3e 0da4a59e.png» об'ємом 35,0 КБ; «IMG_20220717_160541_595.jpg» об'ємом 112 КБ; «IMG_20220717_160634_082.jpg», об'ємом 370 КБ; «IMG_20220719_144236_080.jpg», об'ємом 89,0 КБ; «IMG_20220719_144521.jpg» об'ємом 44, 7 КБ; відеофайл під назвою «Screenrecorder-2022-07-19-13-17-59-210.mp4», тривалістю 00:04 сек., об'ємом 2,31 МБ;
13.08.2025 - фотознімок під назвою «Знімок екрана 2025-08-13 164621.png», «Знімок екрана 2025-08-13 164722.png», «Знімок екрана 2025-08-13 164820.png», «Знімок екрана 2025-08-13 172047.png», «Знімок екрана 2025-08-13 172449.png», «Знімок екрана 2025-08-13 173925.png», із зображеннями дитячих статевих органів та орально-генітальних контактів, в які залучено дітей, тим самим одержавши доступ до дитячої порнографії та зберігав такі до моменту вилучення пристрою 13 серпня 2025 року працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в період часу з 15 січня 2024 року по 30 жовтня 2024 року, використовуючи програмне забезпечення «Telegram Messenger LLP», інстальоване на належний йому ноутбук марки «Hewlett-Packard», використовуючи обліковий запис під назвою «ОСОБА_14.», діючи з метою конспірації, під псевдонімом ОСОБА_10 , верифікація якого здійснена за номером НОМЕР_1 , з метою одержання доступу до фото матеріалів із вмістом дитячої порнографії, розпочав листування в «Анонімний чат Телеграма», який рандомно вибирає співрозмовника та не надає особисті контакти між учасниками бесіди з метою анонімності, завантажив фотоматеріали, які зафіксовані у файлах під назвами:
- 01.10.2024 - фото під назвою «anonchat_0b253c92-7008-4606-8е4F-6503e94bc42f.jpg», об'ємом 74,7 КБ;
- 24.09.2024 - фото під назвою «anonchat_02a72dc3-4a97-4787-98fb-2f614da19235.jpg», об'ємом 59,0 КБ;
- 30.10.2024 - фото під назвою «anonchat_2a0875c5-93cb-433a-a131-863c1d89c0a8.jpg», об'ємом 59,4 КБ;
- 12.07.2024 - фото під назвою «anonchat_2db4fe27-81fc-45ae-945e-5c7c4751ce0a.jpg», об'ємом 70,2 КБ;
- 29.09.2024 - фото під назвою «anonchat_3b2a6dc0-f9af-484e-9dfc-42b6603e286b.jpg», об'ємом 32,8 КБ;
- 01.10.2024 - файл під назвою «anonchat_4c28104d-4472-44cf-801a-bf119c5e19c6.jpg», об'ємом 46,9 КБ;
- 05.06.2024 - файл під назвою «anonchat_4f6e152d-b8b7-4a05-951d-466c623344fc.jpg», об'ємом 73,2 КБ;
- 30.10.2024 - файл під назвою «anonchat_7d9db6be-299e-4e34-9563-4910d1726990.jpg» об'ємом 43,3 КБ;
- 06.09.2024 - файл під назвою «anonchat_8e65ale2-28b6-4b9a-b940-d3dd59a64a4a.jpg», об'ємом 26,1 КБ;
- 05.06.2024 - файл під назвою «anonchat_9b347ef4-eb71-41a5-b4e4-925ad9efe598.jpg», об'ємом 56,1 КБ;
- 30.10.2024 - файл під назвою «anonchat_290726dd-75cd-48c4-bb28-365e8f1fe41e.jpg», об'ємом 65,5 КБ;
- 15.01.2024 - файл під назвою «anonchat_5063188b-970e-4768-b932-6e731ede4f1f.jpg» об'ємом 29,6 КБ, із зображеннями дитячих статевих органів та орально-генітальних контактів, в які залучено дітей, тим самим одержавши доступ до дитячої порнографії.
Вказані фото - та відеофайли ОСОБА_5 зберігав у внутрішній пам'яті належного йому ноутбуку марки «Hewlett-Packard» без мети збуту чи розповсюдження до моменту його вилучення 13 серпня 2025 року працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем чи технологій, її умисному зберіганні, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України.
Разом з тим, 05 серпня 2025 року в період часу з 10:04 год. по 11:28 год., ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, спрямований на розповсюдження матеріалів із зображенням невстановлених неповнолітніх осіб, які містять ознаки дитячої порнографії, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи всупереч моральним засадам суспільства, використовуючи програмне забезпечення «Telegram Messenger LLP», інстальоване на належний йому ноутбук марки «Hewlett-Packard», використовуючи обліковий запис під назвою «ОСОБА_14.», діючи з метою конспірації, під псевдонімом ОСОБА_10 , верифікація якого здійснена за номером НОМЕР_1 , завантажив:
- у чат під назвою « ОСОБА_12 » файли, які містять ознаки дитячої порнографії, зафіксовані під назвами: «video_5@05-08-2025_11-13-41.mp4», розміром 9 763 774 байт, тривалістю 00:00:25 сек; «video_9@05-08-2025_11-28-18.mр4», «5b3e15a9d27f62b6a153a7667904c9dc.mp4», «video_10@05-08-2025_11-28-18.mp4», «video_1@05-08-2025_10-04-39.mр4»;
- у чат із користувачем облікового запису «yuomico» під псевдонімом ОСОБА_13 , файл, який містить ознаки дитячої порнографії, зафіксований під назвою «video_1@05-08-2025_10-04-39.mp4», тим самим розповсюдив дитячу порнографію.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному розповсюдженні дитячої порнографії, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.301-1 КК України.
20 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 301-1 КК України.
20 листопада 2025 року слідча відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
20 листопада 2025 року клопотання слідчої задоволено слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалюючи своє рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 301-1КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного.
Згідно з наданими стороною обвинувачення даними ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі доведення його вини може бути призначено покарання у виді позбавлення воді на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років,, будучи обізнаним про покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Окрім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. При цьому слід звернути увагу й на те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, визначати правильність кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У зв'язку із вище зазначеним не заслуговують на увагу аргументи сторони захисту, що підозра є необґрунтованою належними та допустимими доказами.
Наведене в апеляційній скарзі підозрюваного не спростовує доводів обґрунтованості його підозри у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а його належна процесуальна поведінка може бути врахована в подальшому, в тому числі й при призначенні покарання.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кодексом.
При цьому, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Поряд із тим, при визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).
Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, міри покарання, яка може бути застосована до підозрюваного в разі доведеності його вини та наявністю визнаних судом ризиків, його майнового стану, застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (454 200 грн.) відповідає меті застосування запобіжного заходу. Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний та/або заставодавець боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов'язків.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні застави слідчим суддею надано оцінку відповідним обставинам, враховано майновий стан підозрюваного, особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту про непомірний розмір застави для підозрюваного колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов'язків.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_5 вніс визначений йому розмір застави.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 є законною та обґрунтованою, а тому його апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави ОСОБА_5 залишити без змін, а його апеляційну скаргу з доповненнями - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4