Справа № 442/8403/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3138/25 Доповідач: ОСОБА_2
09 грудня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР,
з участю заявника ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
вищезазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2025 року скасувати, постановити нову, якою задовольнити скаргу, зобов'язати прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області внести відомості в ЄРДР за її заявою від 28.10.2025.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що ухвала підлягає скасуванню.
Зазначає, що 28 жовтня 2025 року вона подала до Дрогобицької окружної прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , передбаченого статтями 182 та 397 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя та втручання в діяльність захисника).
У поданій 28.10.2025 заяві повідомила про організовану спробу збору та поширення її персональних даних, а також про дії, спрямовані на дискредитацію її адвокатської діяльності.
Інформація щодо збору копій зазначених документів у заяві від 28.10.25 року є персональними даними та відноситься до конфіденційної інформації, а також підлягають обмеженню, оскільки це відповідає захисту права вказаних осіб на невтручання в їх особисте і сімейне життя. Розголошення зазначеної інформації може завдати істотної шкоди їх правам та інтересам, зокрема праву на приватність, має високу ймовірність завдання шкоди цим особам, а шкода від оприлюднення зазначеної інформації для вказаних осіб переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Вважає, що судом неправильно застосовано ст. 214 КПК України - обов'язок прокурора внести відомості до ЄРДР виникає з моменту отримання заяви, незалежно від оцінки повноти даних та їх кількості.
Прокурор, замість внесення відомостей, переслав заяву до поліції, чим порушив ч. 7 ст. 214 КПК України.
Звертає увагу на те, що суд послався на постанову Верховного Суду від 30.09.2021 у справі N9556/450/18, що є безпідставним, оскільки суттєві обставини справи, яка розглядалась Верховним Судом, відрізняються від обставин цього провадження.
Підтвердження факту втручання в адвокатську діяльність і незаконного збирання персональних даних є відповідь НААУ, отримана 06.11.25. Згідно з офіційним листом Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ (лист № 3811/0/1-25 від 24.10.2025 р., підписаний головою ОСОБА_12 ), дії осіб, які зверталися до органів адвокатського самоврядування з вимогами надати інформацію про освіту, стаж, трудову діяльність та місце проживання адвоката ОСОБА_6 , не відповідають вимогам законодавства про захист персональних даних, а також порушують гарантії незалежності адвокатської діяльності.
Вважає, що ухвала слідчого судді суперечить вимогам ст. 214 КПК України, тому підлягає скасуванню.
ОСОБА_6 , яка брала участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримала, просила задоволити.
Прокурор ОСОБА_7 , який брав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції просив ухвалу слідчого суддя залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з таких підстав.
Ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням кримінального процесуального закону, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Постановляючи оскаржену ухвалу слідчий суддя зазначив, що зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що заявниця вказує на ознаки кримінальних правопорушень у діях конкретних осіб, при цьому не зазначаючи обставин, які б свідчили саме про незаконний збір та поширення конфіденційної інформації про особу (ст.182 КК) чи обставин, які б вказували на втручання в діяльність захисника (вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника по наданню правової допомоги - ст.397 КК), що власне і може призвести до необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу сторонніх осіб.
Також, слідчий суддя врахував те, що Дрогобицькою окружною прокуратурою Львівської області заява ОСОБА_6 була прийнята та зареєстрована, а в подальшому скерована до Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області для додаткової перевірки, зважаючи на зміст такої заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що слідчий суддя всупереч вимогам кримінального процесуального закону не розглянув скаргу ОСОБА_6 по суті, не перевірив наведені у ній доводи, тому передчасно відмовив у задоволені скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
При цьому, до ЄРДР вносяться не будь-які відомості із поданої заяви, яка надходить до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З наведеного вбачається, що саме слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Що ж до повноважень слідчого судді, апеляційний суд наголошує, що останній не інакше, як на підставі скарги учасника кримінального провадження може давати оцінку правомірності рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування чи прокурора та не може будь-яким чином підміняти сторони провадження.
Разом з тим, з оскарженої ухвали вбачається, що слідчий суддя встановив факт подання ОСОБА_6 заяви до Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області заяву про вчинення кримінального правопорушення від 28.10.2025, яка 29.10.2025 була скерована до Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області для розгляду.
В оскарженій ухвалі слідчий суддя робить висновок про відсутність підстав для задоволення скарги фактично зі змісту заяви та із врахуванням того, що заява була скерована до Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області для додаткової перевірки.
Разом з тим, під час розгляду скарги поза увагою слідчого судді залишився той факт, що у матеріалах справи, відсутні відомості про те, яке рішення було прийнято Дрогобицьким РВП ГУ НП у Львівській області у зв'язку із надходженням заяви ОСОБА_6 та не надано належної оцінки правомірності рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування за результатами розгляду заяви, натомість надається оцінка самій заяві, а не діями уповноваженої особи на внесення відомостей до ЄРДР.
Висновок слідчого судді про наявність підстав для відмови в задоволені скарги ОСОБА_6 з підстав наведених в ухвалі, без встановлення результатів розгляду заяви та належної оцінки результатів перевірки заяви не ґрунтується на вимогах закону.
Колегія суддів вважає, що допущені слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону при постановленні судового рішення є істотними, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу слідчого судді від 04 листопада 2025 року скасувати, а скаргу ОСОБА_6 направити до місцевого суду для розгляду слідчим суддею в порядку, визначеному главою 26 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Дрогобицької окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР, скасувати.
Матеріали скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Дрогобицької окружної прокуратури скерувати до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області для розгляду у порядку глави 26 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3