Справа № 465/3427/25 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір Б.Б
Провадження № 22-ц/811/2728/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
09 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 липня 2025 року в складі судді Кушнір Б.Б. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
встановив:
У квітні 2025 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2006 вона уклала шлюб з ОСОБА_1 . У шлюбі в них народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний момент проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Шлюб з відповідачем розірвано.
Враховуючи досягнення дитиною повноліття, продовження навчання у вищому навчальному закладі на платній формі навчання, забезпечення належної медичної допомоги та фінансової підтримки, на думку позивачки, батько, який є здоровим та працездатним, спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини. Вказує, що відповідач може сплачувати аліменти, оскільки вже сплачував такі на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 05.03.2020.
Враховуючи вищевикладене, просила ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 2025 року і до досягнення дитиною 23-річного віку.
Оскаржуваним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 23 липня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з 26.04.2025 і до завершення ОСОБА_3 навчання або до досягнення нею 23-річного віку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення у межах одномісячного сукупного платежу аліментів на дитину підлягає негайному виконанню.
Не погоджуючись з судовим рішенням, таке в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів скарги зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи щодо спільної дитини ОСОБА_3 , яка досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому лише 27 квітня 2025 року позивачка вправі була звернутись до суду з вищеозначеним позовом, однак з таким позовом позивачка звернулась передчасно. Вказує, що до виповнення дитиною повноліття, відповідач сплачував аліменти в розмірі 1059 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також ним було сплачено 10 000 грн. додаткових витрат на дитину. Однак, звільнившись з роботи 30.05.2025 року у відповідача різко погіршилось майнове становище.
Зауважує, що на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають разом з ним та його дружиною ОСОБА_7 . Ним подано документи щодо незадовільного стану здоров'я наймолодшої доньки, яка є дитиною з інвалідністю, підгрупи А, донька самостійно не пересувається, знаходиться в інвалідному візочку. Оскільки дитина росте, в неї збільшилась вага і дружині важко фізично доглядати дитину, возити на процедури та реабілітацію, відповідач змушений був звільнитись з роботи. На даний час сам здійснює догляд за наймолодшою донькою.
Оскільки на даний час ОСОБА_1 отримує лише допомогу по догляду за дитиною-інвалідом, розмір якої становить 6778,70 грн., інших доходів, немає, саме тому він заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Зауважує, що ОСОБА_3 на даний час є студенткою другого курсу, вона вже повнолітня і в змозі сама підробляти в літній період канікул, влаштувались на роботу на неповний робочий день, оскільки є здоровою.
Просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 липня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо стягнення аліментів, сумарний розмір яких не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги виходячи з такого.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 є батьком повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка досягла повноліття, навчається на денній формі навчання в Інституті комп'ютерних технологій, автоматики та метрології НУ «Львівська політехніка», потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, яку частково може надати її батько.
Надавши правову оцінку зібраним у справі доказав, суд врахував, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення колегія суддів враховує таке.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.04.2010 розірвано у Личаківському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №72 від 16.04.2010 року.
Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої записані ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 04.05.2007.
Згідно із актом фактичного проживання від 18.02.2025, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_3 .
З довідки №90 від 01.04.2025 вбачається, що ОСОБА_3 є студенткою першого курсу денної форми навчання рівня вищої освіти бакалавр Інституту комп'ютерних технологій, автоматики та метрології Національного університету «Львівська політехніка»; закінчує навчання 30.06.2028.
13.08.2024 між Національним університетом «Львівська політехніка», в особі в.о. ректора Бобала Ю.Я. та ОСОБА_3 укладено Договір №649-22 про навчання в Національному університеті «Львівська політехніка».
Окрім цього, між Національним університетом «Львівська політехніка», в особі в.о. ректора Бобала Ю.Я,. та ОСОБА_2 укладено Договір №649-22к від 13.08.2024 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців.
Відповідно до п.п.1,2 розділу ІІІ вказаного договору, загальна вартість платної освітньої послуги за весь термін навчання, без урахування інфляції, становить 147000,00 гривень. Вартість освітньої послуги за 2024/2025 навчальний рік становить 36750,00 гривень.
Відповідно до квитанцій №422721578408 від 14.08.2024 та №4302200650643 від 28.10.2024 позивачкою ОСОБА_2 сплачено НУ «Львівська політехніка» 18750,00 грн. та 18000грн. відповідно, за навчання ОСОБА_3 згідно договору №649-22к від 13.08.2024.
Відповідно до довідки №ТС000000005 від 15.04.2025 ОСОБА_2 працює у ТОВ «Чистий Світ» з 28.08.2024 та на даний момент займає посаду менеджера з адміністративної діяльності. Нарахований дохід за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 складає 48000,00 гривень.
В свою чергу, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25.09.2010, ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , про що в Книзі реєстрації шлюбів 25.09.2010 року зроблено відповідний актовий запис за №2529.
Від даного шлюбу у відповідача є троє неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 06.07.2012, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 02.10.2014, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 31.12.2019.
З наданих відповідачем медичних документів вбачається, що наймолодша донька відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дитиною з інвалідністю (підгрупа А).
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 17.06.2025 витребувано від Головного управління ДПС у Львівській області інформацію чи отримує/отримував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , дохід за період з 13.08.2024 по день виконання ухвали суду у вигляді заробітної плати або будь-які інші доходи з зазначенням джерел/джерела таких доходів.
З відповіді Головного управління ДПС у Львівській області №1301-2025-0001071 від 03.07.2025 вбачається, що востаннє ОСОБА_1 отримував заробітну плату у ТОВ «Успішний Готель» у травні 2025 року та 30.05.2025 був звільнений з роботи.
Відповідно до Довідки про отримання (неотримання) допомоги №260310-1226 від 02.06.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському ВСЗ УСЗ ДГП ЛМР м.Львова та йому призначено допомогу. Загальна сума доходу за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 становить 6778,70 гривень.
Згідно зі ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до частин першої, другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання дитина не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 29 січня 2018 року по справі №622/373/16-ц, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України).
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до правових висновків, Верховного Суду, викладених у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №466/532/16-ц, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
З аналізу вказаних вище положень закону передбачено обов'язок батьків утримувати свою дитину та наявність права у ОСОБА_2 на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є студенткою першого курсу денної форми навчання рівня вищої освіти бакалавр Інституту комп'ютерних технологій, автоматики та метрології Національного університету «Львівська політехніка». Термін навчання - по 30.06.2028.
Отже, повнолітня дочка сторін навчається на денній формі навчання, у зв'язку з чим, крім оплати за навчання, є необхідність у придбанні підручників, канцелярського приладдя, витрат на проїзд з місця проживання до навчального закладу та витрат на харчування.
Враховуючи те, що відповідач є особою працездатного віку, а стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 26.04.2025 року та до закінчення її навчання у НУ «Львівська політехніка», але не більше як до досягнення дитиною 23 річного віку.
На переконання колегії суддів такий розмір аліментів є обґрунтованими та буде достатніми для належного утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання.
Розмір аліментів визначений судом відповідно до частини першої статті 200 СК України з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявність у платника аліментів трьох малолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, та відповідає принципам розумності, справедливості, загальним засадам сімейних відносин.
Судом першої інстанції дана оцінка тому факту, що відповідач здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, однак даний факт не виключає обов'язку відповідача, як батька повнолітньої дитини, утримувати свою дитину на період її навчання, але не більше як до досягнення 23 років, яка у зв'язку з цим потребує допомоги.
Стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач, окрім соціальної допомоги на дитину з інвалідністю, інших доходів немає, спростовуються інформацією Головного управління ДПС у Львівській області №1301-2025-0001071 від 03.07.2025, наданою на запит суду. Зокрема із наданої відповіді вбачається, що ОСОБА_1 , окрім соціальних виплат та заробітної плати, яку він отримував по травень 2025 року, також отримує щомісячно інші доходи та додаткове благо від АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», ТОВ «Навапей».
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 липня 2025 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 09 грудня 2025 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк