Справа № 686/5714/25
Провадження № 2/686/3108/25
8 грудня 2025 року м.Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді: Чевилюк З.А.
секретаря: Томашівської А.Т.
представника позивача Гаврилюк М.І.
представника відповідача Горобчишина С.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у розмірі 12 144,47 грн.
Відповідно до договору найму №96 від 01.09.2012 року КЕВ м. Хмельницький надав у
користування приміщення за адресою : АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується спеціальним дозволом на вселення, а саме корінцем із ордеру.
За період часу з вересня 2024 року по січень 2025 рр., за вищевказаною адресою рахується заборгованість за надані їм житлово-комунальні послуги.
Сума заборгованості станом на 20.02.2025 року за спожиті комунальні послуги становить 12 144, 47 гривень. Даний факт підтверджується детальним розрахунком заборгованості по спожитих комунальних послугах.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький змушений звернутись до Хмельницького міськрайонного суду за захистом своїх прав.
Справу передано в порядку повторного авторозподілу судді ОСОБА_4 , у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_5 та призначено до розгляду в спрощеному порядку.
Ухвалою суду здійснено заміну неналежного відповідача ОСОБА_3 на належного ОСОБА_1 , у звязку з одруженням ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та припиненням шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_7 ..
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та наполягала на його задоволені. Представник Дрегало М.А. подав письмовий відзив на позов, в якому зауважив про розбіжності щодо адреси жилого приміщення та його розміру. За довідкою від 20.02.2025 №18, в якій вказано адресу АДРЕСА_2 , а житлова площа складає 35,78 кв.м. Так само до позову додано корінець спеціального дозволу на проживання в спеціально пристосованій казармі №230 від 18.08.2014, який видавався ОСОБА_2 на право на зайняття з сім'єю з 2 осіб жилої площі в жилому приміщенні по АДРЕСА_3 розміром 20 кв.м.
В договорі найму №96 від 01.09.2012 року ОСОБА_8 надано в користування приміщення за адресою АДРЕСА_4 площею 34,8 кв.м. та частину місць загального користування площею 0,98 кв.м. загальною площею 35,78 кв.м. Дані договору суперечать даним довідки від 20.02.2025 №18 та корінця спеціального дозволу на проживання в спеціально пристосованій казармі №230 від 18.08.2014.
Згідно Акту УМК «Озерна» №68 від 21 березня 2025 ОСОБА_2 з 15.03.2023 проживає за адресою АДРЕСА_5 .Відповідач ОСОБА_2 брав участь у бойових діях у період з 17.10.2024 по 10.03.2025 року. Представник відповідача С.Горобчишин підтримав письмовий відзив. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила фактичне проживання з ОСОБА_2 за адресою за адресою АДРЕСА_5 .Відповідачі вказали на безпідставність та необгрунтованість заявленного позову та просили відмовити у його задоволені.
Заслухавши учасників процессу, дослідивши матеріали справи. Суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до корінця спеціального дозволу на проживання в спеціально пристосованій казармі 18.08.2014 р. Надано ОСОБА_2 на сім'ю в складі ОСОБА_3 кімната АДРЕСА_6 , розміром 20 кв.м.
В тойже час між КЕВ та ОСОБА_2 укладено 01.09.2012 договір найму приміщення за адресою АДРЕСА_7 площею 34,8 кв.м. та загального користування площею 0,98 кв.м., загальною площею 35,78 кв.м. Факт передачі кімнати в найм не підтверджено відповідним актом, всупереч ст.20 З.У. «Про рпенду державного і комунального майна».
За довідкою від 20.02.2025 №18, в якій вказано адресу АДРЕСА_2 , а житлова площа складає 35,78 кв.м. Так само до позову додано корінець спеціального дозволу на проживання в спеціально пристосованій казармі №230 від 18.08.2014, який видавався ОСОБА_2 на право на зайняття з сім'єю з 2 осіб жилої площі в жилому приміщенні по АДРЕСА_3 розміром 20 кв.м.
В договорі найму №96 від 01.09.2012 року ОСОБА_8 надано в користування приміщення за адресою АДРЕСА_4 площею 34,8 кв.м. та частину місць загального користування площею 0,98 кв.м. загальною площею 35,78 кв.м. Дані договору суперечать даним довідки від 20.02.2025 №18 та корінця спеціального дозволу на проживання в спеціально пристосованій казармі №230 від 18.08.2014.
За період часу з вересня 2024 року по січень 2025 рр., за вищевказаною адресою рахується заборгованість за надані їм житлово-комунальні послуги.
Сума заборгованості станом на 20.02.2025 року за спожиті комунальні послуги становить 12 144, 47 гривень. Даний факт підтверджується довідкою про розрахунок від 20.02.2025 року по АДРЕСА_8 , що, однак, містить лише дані щодо заборгованості за видами послуг без зазначення тарифів, з врахуванням яких проводились обрахунки.
Таким чином, позивачем не наданого належного обгрунтування та доказів на підтвердження підставності заявлених вимог та обгрунтованості мотивованих сум до стягнення з відповідачів.
Згідно зі частини 1, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України про «Житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи)
на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Окрім того, стаття 68 ЖК УРСР передбачає, що наймач зобов'язаний своєчасно
вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення,
в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,
споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Стаття 11 ЦК України передбачає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків:
«Цивільні права та обов'язки виникають із дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Кожна сторона доводить належними та допустимим доказами, обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.(ст.81 ЦПК).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження підставності стягнення заявлених сум.
У задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України,
Відмовити у задоволені позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 12 144,47 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2025 року.
Суддя: З.А.Чевилюк