Справа № 686/27409/25
Провадження № 2/686/8722/25
(заочне)
10.12.2025 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Гайдуку А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У вересні 2025 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення Договором позики №73823381 від 16.11.2024 року (кредитодавець - ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») у розмірі 26285,25 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1851,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 15984 грн. сума заборгованості за пенею; 450 грн. - комісія за надання позики.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок укладення договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року та Додаткової угоди №1 до нього, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача від попереднього кредитора ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за наведеним вище кредитним договором, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено відповідний витяг з Реєстру боржників.
Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за вказаними вище кредитним договором у загальному розмірі 26285,25 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному провадженні до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений про час та місце проведення засідання у встановленому законом порядку, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомив.
За таких обставин відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами у сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 16.11.2024 р. між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №73823381, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого позикодавець зобов'язався надати відповідачу грошові кошти в сумі 3000.00 грн. на строк 24 дні до 09.12.2024 року шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики, денна процентна ставка (фіксована) складає 0,375% та 2,70% процентів за понадстрокове користування Позикою за день.
Згідно з розрахунками позивача заборгованість за кредитним договором №73823381 від 16.11.2024 року станом на дату подачі позовної заяви становить 26285,25 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1851,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 15984 грн. сума заборгованості за пенею; 450 грн. - комісія за надання позики.
27.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу № 27/03/25 та Додаткову угоду №1 до нього, відповідно до яких право вимоги за кредитним договором №73823381 від 16.11.2024 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 від 27.03.2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 26285,25 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1851,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 15984 грн. сума заборгованості за пенею; 450 грн. - комісія за надання позики.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Як вже було встановлено судом, кредитний договір у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 укладено кредитний договір №73823381 від 16.11.2024 року (кредитодавець - ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»), які було підписано сторонами із застосуванням електронного підпису. В подальшому право вимоги за вказаними кредитними договорами передано позивачу ТОВ «ЄАПБ» на підставі договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження факту зарахування коштів позичальнику первісним кредитором на виконання умов наведених вище кредитних договорів.
При дослідженні обставин справи в частині виникнення та, відповідно, обґрунтованості вимог щодо стягнення заборгованості за цими кредитними договорами судом з'ясовано, що позивачем до суду не надано розрахунків заборгованості за цими договорами, складених первісним кредитором ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Також матеріали справи не містять виписки руху коштів по рахунку відповідача, які могли б бути належним та допустимим доказом на підтвердження обставин надання ОСОБА_1 кредитних коштів на визначених Договором умовах, а також порушення позичальником взятих на себе зобов'язань щодо повернення грошових коштів та процентів за користування ними та, як наслідок, виникнення заборгованості, яка підлягає до стягнення на користь кредитора.
Натомість, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором №73823381 від 16.11.2024 року (кредитодавець - ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») не містять відомостей про надання на виконання умов договору грошових коштів ОСОБА_1 , їх отримання позичальником та неповернення у строки, визначені сторонами у договорі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 травня 2021 року за результатами розгляду цивільної справи № 554/4300/16-ц сформулював правову позицію про те, що за своїм змістом саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Зазначене вище узгоджується із правовим висновками, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
Згідно вказаної норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відтак, виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов'язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов'язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.
Тому, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору №73823381 від 16.11.2024 року (кредитодавець - ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд дійшов висновку про недоведеність позивачем неналежного виконання умов кредитного договору з боку відповідача, та, як наслідок, відсутність порушеного права, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки не доведено факт надання позичальнику кредитних коштів за наведеним вище кредитним договором та утворення заборгованості у нього перед первісним кредитором.
Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв'язку із відмовою у задоволенні позову судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 10.12.2025 року.
Суддя Сергій Стефанишин