Справа № 686/17827/25
Провадження № 2-а/686/320/25
27 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
при секретарі судового засідання Цибульській Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
22 червня (зареєстровано у суді 23 червня) 2025 року представниця Руднєва І.С. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду вказаний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначила, що позивач ОСОБА_1 згідно довідки № 409 даної замість військового квитка від 30.06.2006 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 01.02.2006 року виключений з військового обліку призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим за ст. 86 а Наказ МО України 207 - 99 р. Зазначена довідка ВЛК позивачу не видавалась та зберігалась в матеріалах його особистої справи в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наразі, у зв'язку із окупацією АР Крим, ОСОБА_1 не має можливості отримати зазначену довідку.
15.08.2024 року позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та зареєстрував своє фактичне місце проживання/перебування як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .
21.08.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , який 01.02.2006 року виключений з військового обліку за ст. 86 а Наказ МО України 207 - 99 р. призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим.
Позивач так і не отримав відповідь від відповідача на свою заяву від 21.08.2024 року, тому вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви та не надання відповіді відповідачем на його заяву, не внесення за зверненнями позивача його об'єктивних персональних даних до Реєстру «Оберіг», за захистом своїх прав звернувся до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 560/17853/24 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2024 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, оскільки 01.02.2006 виключений з військового обліку за статтею 86 а Наказ МО України 207 - 99 р. призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2024 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, оскільки 01.02.2006 виключений з військового обліку за статтею 86 а Наказ МО України 207 - 99 р. призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим та за результатом її розгляду прийняти вмотивоване рішення.
Проте, 27 листопада 2024 року представники відповідача сплановано очікували позивача під під'їздом за адресою його проживання та застосовуючи фізичну силу до позивача, відвезли його до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 .
27 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 неправомірно було складено протокол № 611 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та запропоновано з'явитись на розгляд справи про адміністративне правопорушення 06.12.2024 року о 16 год. 30 хв. в кабінет № 11 у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
29 листопада 2024 року позивач направив відповідачу клопотання про відкладення розгляду справи з 06.12.2024 року на іншу дату у зв'язку із тим, що 06.12.2024 року, починаючи з 08.00 год. ранку до 18.00 год. його адвокат Руднєва І.С. буде задіяна у проведенні невідкладних слідчих дій на досудовому слідстві у м. Чернівці Чернівецької області, дата та час яких були заплановані заздалегідь та не можуть бути перенесені у зв'язку з великою кількістю учасників.
Також позивач 29 листопада 2024 року направив відповідачу клопотання про долучення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення письмових доказів, а саме - належним чином завірену копію довідки № 409 від 30.06.2006 року, видана ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка дана ОСОБА_1 замість військового квитка. Зазначена довідка підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 виключений із військового обліку в 2006 році, не є військовозобов'язаним, тому не зобов'язаний після переміщення як ВПО ставати на військовий облік, уточнювати чи оновлювати свої військово-облікові данні. Дані клопотання (про відкладення розгляду справи та долучення письмових доказів) представник відповідача отримав 02.12.2024 року, що підтверджується підписом представника відповідача у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 2902700059848.
Про результати розгляду клопотань (про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення та долучення письмових доказів до справи про адміністративне правопорушення) представник відповідача не повідомив позивача.
Відповідач не направив позивачу повістку про його виклик на іншу дату розгляду протоколу № 611, а 20.06.2025 року позивач дізнався, що відносно нього відповідачем незаконно, без його участі та виклику для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 20.12.2024 року було прийнято постанову постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП № 24494 від 20.12.2024 року.
Про перенесення розгляду протоколу № 611 від 27.11.2024 року на іншу дату - 20.12.2024 року не було належним чином повідомлено позивача посадовими особами відповідача.
16.04.2025 року у поштовій скриньці ОСОБА_1 виявив простий лист від ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому містилось: - повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.12.2024 року за № 24018, в якому повідомлялось, що розгляд справи про адміністративне правопорушення протокол № 611 від 27.12.2024 року відбудеться о 14 год. 40 хв. 20 грудня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 ; - повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.12.2024 року за № 24493, в якому повідомляється про направлення на адресу ОСОБА_1 копії постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20.12.2014 року № 24494. Проте сама копія постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20.12.2014 року № 24494 відносно ОСОБА_1 у поштовому конверті була відсутня.
20.06.2025 року на повторний запит представник позивача - адвокат Руднєва І.С. отримала простим листом копії протоколу № 611 від 27.11.2024 року та постанови № 24494 від 20.12.2024 року.
Таким чином, позивач 20.06.2025 року вперше ознайомився із оскаржуваною постановою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20.12.2024 року № 24494 відносно ОСОБА_1 .
Оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду із позовом про оскарження зазначеної постанови з поважних причин, тому представник позивача заявила клопотання про поновлення строку для оскарження постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20.12.2024 року № 24494 відносно ОСОБА_1 .
Із зазначеною постановою позивач не згідний з наступних підстав: оскаржувана постанова була прийнята у відсутність ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 611 від 27.11.2024 року та справи про адміністративне правопорушення після перенесення дати розгляду справи з 06.12.2024 рік на 20.12.2024 рік, тому не зміг скористуватись правовою допомогою своєчасно; під час складання протоколу № 611 позивач просив представників ТЦК та СП забезпечити його правовою допомогою адвоката, про що зазначив у поясненні до протоколу, однак його конституційне право на правову допомогу було проігноровано представниками відповідача; ОСОБА_1 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 611 від 27.11.2024 року не був військовозобов'язаним, тому що 01.02.2006 року виключений з військового обліку призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим за ст. 86 а Наказ МО України 207 - 99 р. (копія довідки № 409, виданої замість військового квитка до позову додається). Зазначена довідка була надана позивачем представнику відповідача в момент складання протоколу 611 від 27.11.2024 року, про відсутність статусу військовозобов'язаного та виключення з військового обліку ще в 2006 році позивач зазначив у поясненнях до протоколу № 611 від 27.11.2024 року та надіслав до відповідача клопотання про долучення до адміністративної справи копію довідки № 409, виданої замість військового квитка, які відповідач отримав, що підтверджується доданими до позову описом, чеком та повідомленням про вручення поштового повідомлення № 2902700059848. Але при прийнятті оскаржуваної постанови начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 не взяв до уваги отриманий письмовий доказ та не надав належну оцінку цьому письмовому доказу.
Оскільки позивач виключений із військового обліку ще в 2006 році, він не є суб'єктом складу адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями ч. 3 ст. 210 КУпАП.
У зв'язку з наведеним, представниця позивача просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 24494 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20.12.2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань.
Ухвалою суду від 27 червня 2025 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
16 жовтня 2025 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 подав до подав до суду копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 із копією постанови № 24496 від 20.12.2024 року та протоколу № 610 від (невідомо) листопада 2024 року, проте дані матеріали не мають відношення до даної справи, оскільки позивачем оскаржується постанова № 24494, винесена на підставі протоколу № 611 від 27.11.2024 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представниця Руднєва І.С. подала до суду заяву про розгляд справи у її та позивача відсутності, вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, доходить наступного висновку.
Частина перша статті 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права. Згідно із вказаним принципом людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 , довідка № 409 дана замість військового квитка від 30.06.2006 року, видана військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 , 01.02.2006 року виключений з військового обліку призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим за ст. 86 а Наказ МО України 207 - 99 р.
15.08.2024 року позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та зареєстрував своє фактичне місце проживання/перебування як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .
21.08.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , який 01.02.2006 року виключений з військового обліку за ст. 86 а Наказ МО України 207 - 99 р. призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим. Не отримавши відповідь, позивач звернувся до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 560/17853/24 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2024 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, оскільки 01.02.2006 виключений з військового обліку за статтею 86 а Наказ МО України 207 - 99 р. призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2024 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, оскільки 01.02.2006 виключений з військового обліку за статтею 86 а Наказ МО України 207 - 99 р. призовною комісією Київського району Сімферополя АР Крим та за результатом її розгляду прийняти вмотивоване рішення.
Разом з тим, 27 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 відповідачем було складено протокол № 611 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та запропоновано з'явитись на розгляд справи про адміністративне правопорушення 06.12.2024 року о 16 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
29 листопада 2024 року позивач направив відповідачу клопотання про відкладення розгляду справи з 06.12.2024 року на іншу дату у зв'язку із тим, що 06.12.2024 року, починаючи з 08.00 год. до 18.00 год. його адвокат Руднєва І.С. буде задіяна у проведенні невідкладних слідчих дій на досудовому слідстві у м. Чернівці Чернівецької області, дата та час яких були заплановані заздалегідь та не можуть бути перенесені у зв'язку з великою кількістю учасників. Також позивач 29 листопада 2024 року направив відповідачу клопотання про долучення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення письмових доказів, а саме - належним чином завіреної копії довідки № 409 від 30.06.2006 року, видана ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка дана ОСОБА_1 замість військового квитка. Зазначена довідка підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 виключений із військового обліку в 2006 році, не є військовозобов'язаним, тому не зобов'язаний після переміщення як ВПО ставати на військовий облік, уточнювати чи оновлювати свої військово-облікові данні.
Зазначені клопотання (про відкладення розгляду справи та долучення письмових доказів) представник відповідача отримав 02.12.2025 року, що підтверджується підписом представника відповідача у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 2902700059848.
Про результати розгляду клопотань позивача повідомлено не було, також і відсутні докази направлення повістки про виклик позивача відповідачем на іншу дату (20.12.2024 року).
20 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 було винесено постанову № 24494, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме, за те, що він будучи ВПО із фактичним місцем проживання в АДРЕСА_3 , на облік військовозобов'язаної особи в ІНФОРМАЦІЯ_10 своєчасно не став; відомості про військово-облікові дані відносно даного громадянину в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні (не актуальні).
Доказів вручення позивачу копії зазначеної постанови відповідачем суду не надано.
Натомість, 20.06.2025 року представник позивача - адвокат Руднєва І.С. стверджує, що отримала простим листом відповідь від відповідача на її повторний запит, до якого було долучено копії протоколу № 611 від 27.11.2024 року та постанови від 20.12.2024 року № 24494.
Таким чином, позивач саме 20.06.2025 року ознайомився із оскаржуваною постановою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20.12.2024 року № 24494.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Так, оскаржувану постанову відповідачем було винесено 20.12.2024 року, а позов до суду Шевчук І.А. в інтересах ОСОБА_4 подала 22.06.2025 року, з пропуском встановленого законом 10-денного строку.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки представницею позивача надано суду докази отримання стороною позивача копії оскаржуваної постанови 20.06.2025 року та клопотання про поновлення строку на оскарження постанови відповідача від 20.12.2024 року, суд вважає, що строк оскарження постанови № 24494 винесеної 20.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 позивачем пропущено з поважних причин, а саме, у зв'язку з необізнаністю про її існування.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, в рішенні «Іліан проти Туреччини», що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У зв'язку з наведеним, суд висновує про задоволення клопотання позивача щодо поновлення строку на оскарження постанови № 24494 винесеної 20.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .
Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП, яка передбачає, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» (затв. Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року) на території України оголошено загальну мобілізацію, строк якої неодноразово продовжувався.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно зі ст. 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абзацу шістнадцятого ч.3 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зміст мобілізаційної підготовки становить, у тому числі, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Частинами 3 та 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» також визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
Відповідно до положень підпункту 10-1 п. 1 дод. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, 10-1) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктами 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, також передбачено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Абзацом 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року (який набрав чинності 18 травня 2024 року) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
У ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У свою чергу, стаття 247 КУпАП визначає обставини за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин.
Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Тобто, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд звертає увагу на те, що у позивача, який виключений із військового обліку ще в 2006 році та який не має статусу військовозобов'язаного, не виникло обов'язку уточнювати свої військово-облікові дані та ставати на облік за місцем реєстрації ВПО в ІНФОРМАЦІЯ_6 , отже він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справі Barbera, Messequeand Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)
Оскільки відповідач - суб'єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Отже, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та, як наслідок, про неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.12.2024 року № 24494 має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений останнім судовий збір у розмірі 484 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № 24494 від 20.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері військового обліку, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Повне рішення суду складено 27 листопада 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 - код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя: О.М. Палінчак