БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/706/25
Провадження № 1-кп/669/67/25
12 грудня 2025 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір'я кримінальне провадження № 12025244060000397 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новий Донбас Добропільського району Донецької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше судимого:
- 20 лютого 2025 року Білогірським районним судом Хмельницької області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,
ОСОБА_4 умисно не виконав обмежувальний припис, будучи особою, щодо якої такий захід застосований судом, за наступних обставин.
Так, Білогірським районним судом Хмельницької області від 05 червня 2025 року в справі № 669/496/25 ухвалено рішення про видачу обмежувального припису строком на три місяці, згідно з яким ОСОБА_4 заборонено: заходити в кімнату ОСОБА_5 в місці спільного їхнього проживання (перебування) в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; вести спілкування, листування, телефонні переговори з ОСОБА_5 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_5 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Разом з тим, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим з вищевказаним судовим рішенням та покладеними на нього обмеженнями, нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимогам ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, діючи умисно, 05 липня 2025 року біля 19 год 00 хв, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , розпочав зі своєю дружиною ОСОБА_5 , яка згідно п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є постраждалою від домашнього насильства, словесний конфлікт, під час якого виражався до неї нецензурною лайкою та принижував, чим умисно не виконав обмежувальний припис у виді заборони спілкуватися з останньою.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 визнав себе винуватим, у вчиненому розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним 05 липня 2025 року умисного невиконання обмежувального припису суду, просив його суворо не карати.
Крім власного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального проступку підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_4 постійно безпричинно створював різні конфлікти та суперечки з нею та дітьми, вчиняв по відношенню до них насильство в сім'ї. Зазначила, що 05 липня 2025 року чоловік, будучи обмеженим судовим приписом, прийшов в нетверезому стані додому за місцем їхнього проживання, де провокував сина ОСОБА_6 на сварку, а коли вона на прохання сина прийшла додому від сусідів, чоловік також вчинив з нею сварку з нею, ображав її нецензурними словами та погрожував фізичним насиллям;
- показаннями свідка ОСОБА_7 (син обвинуваченого та потерпілої), який в судовому засіданні пояснив, що бачив як 05 липня 2025 року батько ОСОБА_4 в черговий раз прийшов додому в нетверезому стані та, після приходу мами, вчинив з нею сварку, ображав маму нецензурними словами та погрожував фізичним насиллям;
- даними рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 05 червня 2025 року в справі № 669/496/25, яким видано обмежувальний припис строком на три місяці та заборонено ОСОБА_4 заходити в кімнату дружини ОСОБА_5 в місці спільного їхнього проживання (перебування) в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вести спілкування, листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, особисто і через третіх осіб розшукувати дружину, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Таким чином, з урахуванням визнавальних показань обвинуваченого, пояснень потерпілої та свідка, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 в умисному невиконанні обмежувального припису, як особою, щодо якої такий захід застосований судом, і його дії вірно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України кваліфікується як кримінальний проступок, раніше судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя (дружини).
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, з урахуванням суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, відсутності тяжких наслідків для потерпілої та суспільних інтересів у сфері здійснення правосуддя, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого, з врахуванням застереження в ч. 5 ст. 59-1 КК України, обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 390-1 КК України.
Крім того, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив даний кримінальний проступок, не відбувши покарання за попереднім вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 травня 2025 року у виді пробаційного нагляду строком один рік, суд вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до нового покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком, яке обвинувачений ОСОБА_4 відбуває з 23 червня 2025 року, з розрахунку, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 травня 2025 року та, з урахуванням п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді обмеження волі на строк один рік один місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня прибуття та постановки засудженого на облік у виправному центрі.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_8