Справа № 954/465/25
Номер провадження 2/954/1102/25
12 грудня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку в цілому,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області, про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку в цілому. В обґрунтування вимог зазначив, що йому на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частка зазначеного житлового будинку має загальну площу 97,9 кв.м., житлову площу 50,8 кв.м. Інша частина вказаного житлового будинку належить ОСОБА_2 , але право власності він не оформив і не планує цього робити. Будинок на сьогодні пошкоджений внаслідок артилерійських обстрілів і без поділу будинку він не може отримати компенсацію за пошкоджене майно. Дві частини будинку повністю відокремлені, розділені парканом. У зв'язку з викладеним позивач просить припинити право спільної часткової власності і визнати за ним право власності на належну частину житлового будинку в цілому як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме на житловий будинок, загальною площею 97,9 кв.м., житловою площею 50,8 кв.м.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.
Щодо відповідача до суду надійшло повідомлення про зареєстроване місце його проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач, належним чином був повідомлений про день, час та місце судового розгляду за зареєстрованим місцем проживання, в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечив щодо задоволення позову.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.
З позову вбачається, що позивач є власником 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу цього будинку від 23.03.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 284. Згідно із договору купівлі-продажу цього будинку від 23.03.1995 року, загальна площа будинку складає 142 кв.м., у тому числі житлова 78 кв.м.
Будь-яких відомостей щодо власника іншої 1/2 частини спірного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - суду не надані.
З матеріалів позовної заяви неможливо встановити, яке відношення до спірного житлового будинку має ОСОБА_2 , останній у судове засідання не з'явився, суду від органу місцевого самоврядування надана інформацію, яка свідчить про його зареєстроване місце проживання за іншою адресою, ніж адреса вказаного спірного будинку. Також у тексті позовної заяви зазначено про відсутність домовленості між позивачем і відповідачем щодо поділу вказаного житлового будинку.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Згідно з вимогами до змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін(пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб'єктів, зокрема органів місцевого самоврядування, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).
Питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача суд вирішує у підготовчому засіданні (пункт 4 частини другої статті 197 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц(пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
Статтею 392 ЦК визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).
Позов про визнання права власності у порядку статті 392 ЦК пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.
Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
Отже, позивач, звернувшись із позовом щодо захисту його прав на 1/2 частину житлового будинку, фактично оспорює відповідне право на це майно інших співвласників. Наслідки вирішення цієї справи можуть безпосередньо впливати на речові права інших співвласників, які не зазначені у позовній заяві як відповідачі і які є учасниками спірних правовідносин.
Так, згідно із Постанови КЦС ВС від 19 січня 2022 року в справі № 280/4/18 у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Тобто за відсутності власників спірного майна, позов може бути пред'явлений до органу місцевого самоврядування, яким у даному випадку є Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області, яка і повинна бути відповідачем за заявленим позовом.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справі №461/6793/15-ц (провадження № 61-15551св18).
Зазначений у позовній заяві відповідач - ОСОБА_2 жодним чином не порушував право власності позивачки, він не є учасником спірних правовідносин, не доведено його будь-яке відношення до спірного майна.
Отже, позивачу необхідно подати позовну заяву до належного відповідача, якими у випадку відсутності інших співвласників майна є орган місцевого самоврядування - Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області.
Також при ухваленні рішення суд вбачає необхідних зазначити, що при розгляді справи щодо поділу нерухомого майна між співвласниками, чи про виділ в натурі частини нерухомого майна необхідно проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку в цілому - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СуддяО.В. Гончаренко