Справа № 609/506/25
2/609/315/2025
12 грудня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Катерняк О.М.
за участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Панфілової Д.А., представника відповідача Міністерства оборони України - Тіщенко О.В., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 29 травня 2025 року ОСОБА_1 (позивачка) звернулась до Шумського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Міністерства оборони України (відповідачі) про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2025 року за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Панфілової Д.А. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 залучено ОСОБА_4 .
2. Позов обґрунтовано тим, що з весни 2009 року позивачка почала спільно проживати із ОСОБА_5 , який придбав житловий будинок по сусідству ( АДРЕСА_1 ), як чоловік та дружина. На той момент позивачка була вдовою, а ОСОБА_5 був розлучений. Проживали в житловому будинку позивачки, а саме за адресою АДРЕСА_2 , оскільки він був обжитий, мав всі необхідні зручності, вели спільне господарство, ділили побут, фінансові та життєві проблеми, створювали нове коло спілкування, в котрому вони обоє були як подружжя. Впродовж спільного життя добре налаштували побут, придбали автомобіль, добудували котельню, побудували гараж для техніки, утримували в господарстві худобу та птицю, обробляли городи. Також разом їздили на заробітки на сезонні польові роботи, звідки привозили зароблені кошти та накопичували їх спільно для подальших значних та дріб'язкових витрат. Далі ОСОБА_5 їздив на заробітки сам, а позивачка залишалась вдома та доглядала за своїм та його господарствами, а фінансовим утриманням сім'ї займався ОСОБА_5 .
17 липня 2024 року ОСОБА_5 було призвано до лав ЗСУ та направлено для виконання бойового завдання на Курський напрямок. За весь час перебування на військовій службі він телефонував до позивачки, а вона до нього. 04 жовтня 2024 року ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання зник безвісти. 18 жовтня 2024 року за заявою позивачки Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області було внесено відомості в ЄРДР по факту зникнення безвісти чоловіка позивачки ОСОБА_5 . Позивачка звертає увагу на те, що у Розділі 4 Акту службового розслідування у відомостях про осіб, стосовно яких призначено службове розслідування, близьким родичем ОСОБА_5 вказана його цивільна дружина ОСОБА_1 та вказано номер її мобільного телефону. В позовній заяві також зазначено, що на руках у позивачки для належного зберігання є всі правовстановлюючі документи, видані на ім'я ОСОБА_5 та його особисті речі, що ще раз підтверджує, що вона із ОСОБА_5 проживали разом однією сім'єю як чоловік та дружина, адже сторонній людині останній не залишив би на зберігання документи та свої речі.
11 грудня 2024 року позивачка зверталась до Шумського районного суду в окремому провадженні із заявою про встановлення факту проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, проте ухвалою суду від 30 квітня 2025 року заяву залишено без розгляду у зв'язку із наявним спором про право між нею, дітьми позивача та рідною сестрою, яких у якості заінтересованих осіб залучено у даній справі.
Позивачка зазначає, що встановлення факту спільного проживання як чоловіка та дружина надасть їй можливість безперешкодно займатися пошуками чоловіка шляхом звернення до різних організацій та органів, яким надано повноваження щодо розгляду таких питань, підтримувати листування із вказаними суб'єктами, звертатися до медичних закладів, брати участь у всіх можливих заходах по розшуку ОСОБА_5 , як особи зниклої безвісти за особливих обставин, а у разі його знаходження у шпиталі в непритомному стані вона офіційно буде мати допуск до чоловіка із можливістю догляду за ним. Іншої можливості встановити даний факт ОСОБА_1 не має, адже ОСОБА_5 зник безвісти і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо, а також чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів. На підставі викладеного просить встановити факт проживання однією сім'єю із ОСОБА_5 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
3. 12 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача Міністерства оборони України Тіщенко А.В. подано відзив на позовну заяву, у котрому відповідач виклав заперечення щодо вимог, викладених в позовній заяві. Вважає, що обґрунтування заяви є недостатнім, належних доказів для встановлення факту проживання однією сім'єю не надано. Зазначає, що відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, відповідно до пункту 1 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби. Згідно статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ,у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. У п.4 статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ зазначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: - діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; - вдова (вдівець); - батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); - внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); - жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; - утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Для встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України, де визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки саме як членів сім'ї. Обов'язковою умовою для визнання факту проживання однією сім'єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність: - спільного бюджету; - спільного харчування; - купівлі майна для спільного користування; - участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт; - надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; - інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Для встановлення факту проживання однією сім'єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Встановлення факту проживання однією сім'єю передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Таким чином, не зазначено у заяві та не наведено належних і допустимих доказів наявності взаємних прав та обов'язків у заявниці із зниклим безвісти ОСОБА_5 . Оскільки належних, допустимих і достатніх доказів про проживання заявниці з зниклим безвісти однією сім'єю та на підтвердження спільного проживання, пов'язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов'язків заявником не надано, відповідно, відсутні підстави для визнання такого факту доведеним, а відтак просить у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_5 - відмовити повністю.
4. 19 червня 2025 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, у котрому відповідачка виклала заперечення щодо вимог, викладених в позовній заяві. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях та свідченнях позивача, яка жодним чином не доводить факт існування подружніх відносин з ОСОБА_5 . Наголошує, що допоки її батько ОСОБА_5 не набув статусу зниклого безвісти, у позивачки не було потреби ані в укладенні шлюбу з ним, ані у засвідченні факту спільного проживання. Позивачка не має правових підстав утримувати у себе особисті документи батька відповідачки, своїми діями вона чинить перешкоди самій відповідачці, іншій дочці ОСОБА_5 та рідній сестрі як в утриманні його власності, так і у виконанні ОСОБА_5 його зобов'язань. Зазначає, що позивачка з її батьком не мали спільних покупок, зобов'язань, телефонних розмов до мобілізації останнього на військову службу, батько відповідачки не перереєстрував своє місце проживання за адресою позивачки, не уклав шлюб із нею, що свідчить про небажання ОСОБА_5 спільно мешкати з позивачкою. Також ОСОБА_5 мав заборгованість зі сплати аліментів на утримання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте в жодне зобов'язання позивачка ОСОБА_1 не втручалась, що не притаманне подружжю. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
5. 23 червня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Панфілової Д.А. надійшов відзив на позовну заяву, у котрому представник відповідача виклала заперечення щодо вимог, викладених в позовній заяві. Вважає, що з позовної заяви неможливо встановити правову мету звернення до суду із позовом про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_5 . Обставини, на які посилається позивачка як на правову мету свого звернення до суду вже відпали, оскільки позивачка отримала відповіді від певних організацій щодо зниклого безвісти ОСОБА_5 , подала заяви до певних органів. Враховуючи наведене, а також те, що позивачка не довела обґрунтованості заявлених вимог належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову. Наголошує, що проживання сім'єю без шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у осіб деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно, однак не є підставою для виникнення прав і обов'язків подружжя. Відтак, позивачкою не доведено наявності у неї легітимної мети для звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Також зазначає, що відповідач ОСОБА_3 категорично заперечує факт спільного проживання без реєстрації шлюбу між позивачкою та ОСОБА_5 , а позов не містить належного обґрунтування того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мали місце усталені відносини, притаманні подружжю. Також наголошує на тому, що дії ОСОБА_1 щодо утримання в себе оригіналів документів, належних ОСОБА_5 та користування особистою банківською картою останнього, вчиняються нею протиправно та за відсутності достатньої правової підстави, оскільки вона не перебуває у родинних відносинах з ОСОБА_5 , не має відповідного доручення від нього на представництво своїх інтересів та розпорядження його банківським рахунком Отож, конкретних правових доказів, які б давали суду підстави для висновку, що позивачка і ОСОБА_5 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права і обов'язки, на думку відповідача відсутні. Вважає, що беззаперечних доказів, які б однозначно і без припущень вказували на наявність у позивачки і ОСОБА_5 спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин до суду не надано. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. 04 серпня 2025 року, 07 серпня 2025 року та 11 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , надійшли заперечення на позовну заяву. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Вказує, що ОСОБА_5 є її рідним братом і з моменту зникнення ОСОБА_5 , ОСОБА_1 жодного разу не зверталась до правоохоронних органів з метою сприяння пошуку зниклого та отримання інформації щодо нього, до Червоного Хреста, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, тощо. Наведене дає підстави вважати, що особистої зацікавленості Позивачки у пошуку ОСОБА_5 немає. Натомість ОСОБА_4 , як сестра зниклого, неодноразово надсилала відповідні запити та отримувала відповіді як у рамках кримінального провадження (відкритого за фактом зникнення її брата) так і від інших державних органів України. Крім того, слідчим у кримінальному провадженні за фактом зникнення ОСОБА_5 її було повідомлено, що Позивачка до слідчих не зверталась, пошуком особи не цікавилась, слідству не сприяла. Жодних належних доказів, що підтверджують тривале спільне проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_5 як подружжя, позивачкою не надано. Фотознімки, що долучені до позову, не можуть вважатися належним доказом, оскільки позивачка мешкала в сусідньому будинку, і ці фото не доводять ні спільного господарства, ні сімейного статусу. Жодних належних та допустимих доказів того факту, що до зникнення ОСОБА_5 вважав Позивачку за дружину також не долучено. Свого волевиявлення до укладення шлюбу з Позивачкою він не проявляв, а як відомо - примушування до шлюбу та сімейних стосунків - не допускається. Жодного разу ОСОБА_1 не була представлена в родині ОСОБА_5 як «дружина» чи «цивільна дружина». Вона не підтримувала стосунків із родиною, не брала участі в родинному житті. За стільки років на жодних спільних урочистих подіях Позивачка не перебувала з родиною ОСОБА_5 . Наведене ще раз доводить відсутність між ними спільного побуту та фактичних подружніх відносин. Більш того, навіть доручення на представництво його інтересів на Позивачку - ним за стільки років жодного разу не складалось. Вважає, що єдиною метою позивачки у встановленні даного факту є отримання грошової допомоги у разі загибелі ОСОБА_5 . З цих підстав просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
7. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що в 2007 році ОСОБА_5 поселився по сусідству від її будинку в селі Биківці, проживав сам, без сім'ї, вони часто зустрічались як сусіди, спочатку він більше спілкувався з її чоловіком, потім, коли її чоловік помер восени 2008 року, допомагав їй по господарству по сусідськи, а під кінець весни 2009 року переселився в її будинок і вони почали жити разом, її дочці було в той час 15 років, а синові - 13. У ОСОБА_6 склались гарні відносини з її дітьми, а її внук називає його дідом. За час спільного проживання вони придбали автомобіль на виплату в свого зятя, який зареєстрував це авто на свою дружину - доньку позивачки, поки вони з ОСОБА_6 не сплатять його вартість, але вони вже ним почали користувались до його призову в ЗСУ. Їй відомо, що в ОСОБА_6 середня освіта, ОСОБА_7 проходив військову службу в Львові, коли був в зятях, працював шофером на вантажному автомобілі, останнім часом заробляв на життя ремонтами покрівель та іншими будівельними роботами, на роботу їздив в Київ, за кордон вони їздили спочатку разом, потім, коли її мама захворіла, він вже їздив сам. Востаннє з ним розмовляла по телефону 28.09.2024 з Польщі, приїхала і пішла у військомат, а там на неї чекало сповіщення. Вважає зниклого безвісті ОСОБА_8 живим та бажає продовжити його пошук, але його родичі не хочуть, щоб вона займалась його пошуком, за стільки років дочки не цікавились батьком, вона вперше побачила дітей у суді. Вони з ОСОБА_5 , відколи почали проживати разом, підтримували один одного і фізично, і морально, він жодного разу не покинув її, якби вона була поганою дружиною, то він міг би піти проживати до свого будинку в любий час. Доньки не кликали тата ні на весілля, ні на хрестини, хоча він чекав на це. Перша дружина вигнала його і він не мав можливості прийти до дітей. Його ніхто не підтримував, не переживав за нього, не цікавився його життям. Мама його пила дуже і він пішов від неї, не міг там жити. За весь час спільного проживання з ОСОБА_9 сестра ОСОБА_4 була в них вдома 2 рази, інколи телефонувала. Мама ОСОБА_5 одного разу прийшла до них випивша і почала його сварити, він соромився її і прогнав. Доступу до батьківського будинку ОСОБА_10 не мав, та й бажання туди навідуватись теж не мав, тому і вона не бувала там. З сестрою ОСОБА_4 . ОСОБА_7 спілкувався дуже рідко, відвідував її також рідко, не хотів брати позивачку з собою через неналежну поведінку сестри, яку хотіли позбавити батьківських прав, ОСОБА_7 соромився цих ситуацій. Пригадує, що одного разу приїжджала до ОСОБА_6 колишня теща з його маленькими дітьми, вони сиділи в машині, а теща вимагала, щоб він переписав на дітей дідівське господарство. ОСОБА_7 з позивачкою порадився і вони переоформили в нотаріуса на його дітей господарство. Разом з ОСОБА_6 вона приймали рішення чи їхати на роботу за кордон. Його сестра була проти того, що брат жив з нею, але він вибрав жінку для себе, а не для сестри. Знає, що він мав сплачувати аліменти на дітей, але в них не було якийсь час роботи, вони жили спочатку на пенсію по втраті годувальника після її чоловіка. ОСОБА_7 забороняв їй цікавитись його аліментами, вважав, що це тільки його обов'язки. Зауважила, що не проти повернути заборгованість за аліментами, поїхати за кордон, заробити, щоб за нього сплатити. Продовжує чекати повернення чоловіка, жили з ним добре і без реєстрації шлюбу, знає, що повернеться і будуть жити добре, війна його забрала. В неї зберігаються його банківські картки, бо стільки років жили разом, якби не довіряв, то забрав би їх до своєї хати. Його будинок глиняний, а її цегляний, він зберігав в неї всі документи. Сповіщення про зникнення ОСОБА_5 їй прийшло 16.10.2024, а дітям 05.03.2025, через те, що він вказав її в документах як цивільну дружину. Коли ОСОБА_7 пропав, то сестра прийшла за фотографіями до неї, вона все дала, щоб могли його шукати. Повідомила, що має ключі від будинку ОСОБА_5 , заходить, щоб поприбирати, обкошувала, прибирала в нього на подвір'ї, і зараз, і тоді, коли він був за кордоном. Раніше вони з ОСОБА_5 тримали в господарстві корову, свині, кури, зараз продала корову. В неї зберігаються його документи. В даний час має труднощі в спілкуванні з військовою частиною, в якій служив ОСОБА_5 , після повідомлення сестрі ОСОБА_5 номеру телефону у військову частину, вже не може туди додзвонитись. За виплатами грошового забезпечення у військову частину не зверталась, оскільки не вважає його загиблим. Зверталась в банк ПУМБ, щоб взяти виписку по зарплатному рахунку з надією побачити, чи ОСОБА_7 продовжує користуватись зарплатною карткою. В неї зберігаються кредитна картка ОСОБА_6 та картка на орендну плату за пай. Після мобілізації ОСОБА_6 знімала кошти з його картки від оренди паю. Знає, що в ОСОБА_5 були проблеми зі здоров'ям, а саме болі в спині, він звертався в Шумську лікарню, де йому робили «блокаду», лікар ОСОБА_12 , мав також зубні болі, але казав, що боїться стоматолога і не хотів лікувати зубів. Зазначила, що в їх сім'ї суперечок не було, все обговорювалось і рішення приймались спільно. Коли помер брат ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , на Харківщині , їздив провідати там доньку, його потрібно було привезти в с. Загайці, щоб поховати, вона в цей час перебувала в Польщі, на заробітках, а грошей вдома не було, то порадила ОСОБА_6 позичити в когось необхідну суму, а потім, коли повернулась з Польщі, то віддала цей борг. Також в Загаєцькій сільській раді ОСОБА_7 отримав сертифікат на земельний пай та не хотів його переоформляти на відповідні документи на земельну ділянку, бо на це потрібні були кошти, але вона його переконала, що кошти позичимо, і буде у нього у власності земля, яку можна буде здавати в оренду, сама взялась за його переоформлення. Під час спільного проживання в неї разом добудували котельню, побудували гараж. Особисто їй він купив перстень, купляв одяг і інші дрібниці. На питання, як розподілялись обов'язки між ними, повідомила, що ОСОБА_7 допомагав їй по господарству, чоловічу роботу виконував сам, та й з жіночою також допомагав. На питання, хто заробляв в них в сім'ї гроші, повідомила, що обоє: коли їй вдавалось знайти роботу в Польщі, вона їхала, а він залишався вдома, в неї є на утриманні пристаріла матір, 82 роки, тому не могла покидати її надовго. ОСОБА_7 останнім часом працював на території району, де вони проживають.
В даний час має труднощі з отриманням інформації, звертається до слідчого і до різних органів, найняла адвоката, але їй кажуть, що вона ніхто, навіть адвокат стикається з труднощами, через те, що вона не має статусу дружини. Ходить на акції, щоб шукали зниклих безвісти військових. Просить визнати її цивільною дружиною ОСОБА_5 , щоб мати право повноцінно продовжувати його пошук, ходити на акції, звертатись у військову частину з питаннями про ОСОБА_5 , тому що сестра стверджує, що вона не має такого права, бо є чужою людиною для зниклого безвісти ОСОБА_5 .
8. В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та пояснила, що є донькою ОСОБА_5 , проживає в м.Ірпінь Бучанського району Київської області, вона з батьком спілкувалась рідко: по телефону на дні народження, питав її як в школі, як самопочуття, їй важко було спілкуватись з батьком через складні відносини між ним та її мамою, востаннє бачилась з батьком в 2017 році, на похороні його мами, свого батька ніколи не відвідувала за місцем його проживання.
9. В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Панфілова Д.А. проти позовних вимог заперечила з підстав, зазначених у відзиві, зауважила, що позивачкою не оголошена мета встановлення факту її проживання з ОСОБА_5 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки вона не зможе отримати грошове забезпечення ОСОБА_5 після встановлення такого факту. Стверджує, що подані позивачем докази є недопустимими та не є достатніми для задоволення позову.
10. В судове засіданні відповідачка ОСОБА_2 не з'явилась, подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, проти позовних вимог заперечує.
11. В судовому засіданні представник відповідача Міністерства оборони України Тіщенко А.В. позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
12. В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечувала проти позовних вимог та пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_5 , останнім часом проживала в Черкасах, коли почалась війна, виїхала за кордон, в Польщу, постійно спілкувалась з братом ОСОБА_5 по телефону, востаннє 17.09.2025. На питання, чи відомо їй про спільне проживання брата ОСОБА_5 з позивачкою, повідомила, що так, але брат допомагав позивачці на її городах та городах її матері, як наймит. Не пам'ятає з якого часу брат жив в будинку ОСОБА_15 , коли востаннє провідувала брата в його будинку не пам'ятає. Зустрічалась з братом в будинку АДРЕСА_3 рази і в братовому будинку, запрошував показати, який зробив ремонт, коли - не пам'ятає. Стверджує, що позивачка не зверталась в органи для пошуку брата, в підтвердження чого нею долучені копії відповідей слідчих. Вважає, що позивачка звернулась з таким позовом тільки з однією метою - отримати кошти від держави.
13. В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що є односельцями з позивачкою, працює діловодом Потуторівського старостинського округу, до якого входить і село Биківці, все село знає, що позивачка з ОСОБА_5 жили як чоловік і жінка разом. ОСОБА_7 в 2008 році купив в них в селі хату і через рік вони з ОСОБА_17 почали разом проживати. Коли заходила до ОСОБА_15 по роботі, бачила, що їли разом в її будинку. В будинку ОСОБА_5 не ходила, бо знала, що він постійно живе в ОСОБА_1. Як посадова особа від старостинського округу вона разом з сусідами склала акт обстеження житлово-побутових умов проживання в будинку позивачки, яким підтверджувалось фактичне проживання ОСОБА_5 в цьому будинку, форма такого акту затверджена Шумською міською радою.
14. В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що проживає по АДРЕСА_4 , по сусідству з позивачкою ОСОБА_1 , через три будинки від її будинку. З відповідачами та ОСОБА_4 не знайома, ніколи їх не зустрічала. ОСОБА_5 проживав на їх вулиці десь з 2009-2010 років, коли купив собі будинок, згодом почав проживати з ОСОБА_17 , гарно ставився до її дітей. З ОСОБА_5 спілкувалась, в гості він до неї не ходив, коли виганяв з ОСОБА_19 двору гуси, качки на пасовисько, зупинявся поговорити. ОСОБА_5 часто допомагав іншим, бо є доброю людиною, безкорисливою. З позивачкою не є близькими подругами. Їй відомо, що ОСОБА_5 з позивачкою спільно будували гаража, терасу за хатою, по черзі їздили за кордон на заробітки і спільно також. Бачила, що в них був білий автомобіль, жигуль чи москвич, підвозили її на ньому, потім бачила другого автомобіля, кольору не пам'ятає. Сприймала їх як подружжя, бо ОСОБА_5 постійно в неї жив, думала, що розписані, лиш недавно дізналась, що ні. Ніколи не чула сварок, спокійно жили.
15. В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що проживає по АДРЕСА_5 , по сусідству з позивачкою ОСОБА_1 , через дорогу від її будинку, найближчі сусіди. З відповідачами та третьою особою ОСОБА_4 не знайома, ніколи їх не бачила. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 2009 року жили разом, хазяйнували і на його господарстві, і на її. Робили ремонт в його будинку, їздили на заробітки і разом, і окремо, почергово. Не є близькою подругою з ОСОБА_1 , свята разом не святкували. Бувала в них часто вдома та бачила особисто як вони жили разом, приносила їм молока, бачила, що купували за час спільного проживання автомобілі: перший білий, другий синій, а третій темно-синій, добудовували котельню в ОСОБА_1 і хліва ОСОБА_22 - верх переробляли, на подвір'ї в ОСОБА_1 ОСОБА_7 робив доріжки цементовані для заїзду автомобіля, купували дрова, ОСОБА_7 ночував тільки в ОСОБА_23 . ОСОБА_7 часто заходив до чоловіка свідка, бо той мав трактор, вони дружили. ОСОБА_7 свої речі зберігав в ОСОБА_19 будинку, спільно працювали на ОСОБА_22 та ОСОБА_19 городі. До будинку ОСОБА_5 ніколи не ходила, бо там завжди було зачинено.
16. В судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що проживає по АДРЕСА_4 , перебуває в дуже добрих сусідських відносинах з позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , з відповідачами та третьою особою не знайома. Розповіла, що її будинок від позивачки через два будинки, а ОСОБА_6 через дорогу, позивачка з ОСОБА_5 спільно проживали в будинку позивачки, між ними були дуже гарні відносини, жили краще ніж вона зі своїм чоловіком. Спочатку ОСОБА_7 ніде не працював, а ОСОБА_1 їздила в Польщу на сезонні роботи: на збір полуниці, яблук, а ОСОБА_7 в той час доглядав за господарством. Відомо, що збудували спільно котельню, парове, гараж в Людиному господарстві. На питання, чи може підтвердити, що ОСОБА_26 працював на ОСОБА_27 , сказала: ні, вони разом працювали і проживали 15 років. Їй відомо, що вони разом придбали меблі в будинок ОСОБА_1, колись бачила в них білий автомобіль старенький, який здали на металолом, потім синій, який згодом продали, зараз синій взяли на виплату в доньки позивачки. Бачила, що ОСОБА_1 допомагала в ремонті будинку ОСОБА_6 , загороджували його двір, посадила яблуньки, тримали в ОСОБА_1 в ОСОБА_5 господарстві картоплю. На питання, чи працював ОСОБА_5 в когось з односельців, повідомила, що так, він заробляв цим на життя. Повідомила, що не бачила, щоб до ОСОБА_5 приїжджали його доньки, одного разу бачила сестру. Повідомила, що після зникнення ОСОБА_5 її сини допомагали ОСОБА_1 звертатись до різних організацій у його пошуку, знає, що позивачка наймала адвоката, але їй сказали, що вона ніхто і не давали інформації. Відомо, що оригінали документів ОСОБА_5 зберігаються в позивачки.
17. В судовому засідання свідок ОСОБА_29 пояснила, що проживає по АДРЕСА_1 , по сусідству з позивачкою ОСОБА_1 , через 3 будинки від будинку ОСОБА_1 , від будинку ОСОБА_5 через два будинки. З ОСОБА_30 знайома з 2012 року. Їздили в позивачкою в Польщу на заробітки, три рази, не надовго, на 1-2 місяці, на збір полуниці та яблук, в 2022-2023 роках. Повідомила, що ОСОБА_10 дійсно постійно проживав в будинку ОСОБА_1 , жили вони разом дуже добре. З її вікна видно господарство ОСОБА_8 , він там не проживав. Особисто бачила як ОСОБА_10 господарював на господарстві ОСОБА_23 , розвантажували дрова, на городі і в ОСОБА_6 , і в ОСОБА_1 вони працювали разом. Одного разу відвозив її дитину в лікарню, виїжджав від ОСОБА_23 . Відвозив її дитину на синьому автомобілі, зараз вони відкупили автомобіль в дочки ОСОБА_15 темно-синього кольору. Не бачила, щоб до ОСОБА_8 ОСОБА_6 приїжджали діти чи сестра, не знає нікого з його родичів. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 сприймала як сім'ю, не знала, що вони не розписані.
18. В судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснив, що проживає в с.Биківці з 1998 року та є священнослужителем церкви св. Богородиці села Биківці, позивачка є його парафіянкою, з відповідачами та третьою особою не знайомий. ОСОБА_32 є вдовою, коли чоловік помер, залишилась сама, в неї є син та донька. ОСОБА_26 жив по сусідству та допомагав ОСОБА_33 і так вони зійшлись і «жили на віру», ні в церкві не розписувались, і цивільний шлюб не оформляли. До церкви постійно ходила ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 тільки на великі свята: на ОСОБА_34 ішли разом, як сім'я, з кошичком, хоч раз в рік. Завжди на Водохрещення освячував будинок ОСОБА_1, бо вони жили в ньому, може раз в ОСОБА_6 , бо там було зачинено. Коли ОСОБА_7 купив будинок не пам'ятає, але коли купив, спочатку робив в ньому ремонт, а коли зійшовся з ОСОБА_17 , перестав робити там ремонти. Бачив в ОСОБА_6 автомобіль Опель, синій, побудували гараж на подвір'ї ОСОБА_23 , веранду добудували, бо він майстер по дахах. Сприймав їх як сім'ю, як чоловіка та дружину, ОСОБА_7 жив в ОСОБА_15 як господар, як її чоловік.
19. В судовому засіданні свідок ОСОБА_36 пояснила, що проживає в АДРЕСА_6 і є троюрідною сестрою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідачки є її племінницями, з позивачкою не знайома. Повідомила, що ОСОБА_5 після розлучення переїхав в с.Биківці. Коли приїжджав до них в село на похорони свого брата, десь в 2013 році, та на похорони матері в 2017 році, був в неї вдома, в спілкуванні запитувала, чи налагодив особисте життя, чи одружений, казав, що ні. На питання, чи бувала коли небудь вдома в ОСОБА_5 , в селі Биківці, свідок сказала: ні. На питання, чи відомо їй, чи були в ОСОБА_5 інші жінки, сказала, що невідомо, бо він був скритний. В село до них приїжджав рідко, з мамою спілкувався рідко, але з мамою в нього були нормальні стосунки, допомагав сестрі. Мама в доньки не жила, а відвідувала доньку, бо жила по сусідству. Не бачила, щоб ОСОБА_10 приїжджав з позивачкою. Востаннє бачилась з ОСОБА_6 на похороні його мами, в 2017 році, там казав, що проживає сам, про дружину не згадував.
20. В судовому засіданні свідок ОСОБА_37 пояснила, що проживає в АДРЕСА_6 , з позивачкою не знайома та є сусідкою з ОСОБА_38 та ОСОБА_5 , і його дочки жили з дитинства з нею по сусідству. Приживала від будинку матері ОСОБА_6 за 50-60 метрів. Позивачку вперше бачить, на поховання мами та брата ОСОБА_7 приїжджав без жінки, заходив тоді до неї. Про те, що в нього є дружина, в них в селі ніхто не знав. Що він живе з якоюсь жінкою дізналась, коли ОСОБА_7 пропав безвісти і в селі почали говорити. Бачила, як ОСОБА_7 приїжджав до сестри ОСОБА_39 , мама доживала в неї, позивачка ніколи не приїжджала до мами ОСОБА_6 . Востаннє бачила ОСОБА_6 десь 5 років тому.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
21. Ухвалою суду від 03 червня 2025 року відкрито провадження за даним позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26 червня 2025 року.
22. Ухвалою суду від 26 червня 2025 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Підготовче засідання відкладено на 05 серпня 2025 року.
23. У підготовчому засіданні призначеному на 05 серпня 2025 року оголошено перерву до 13 серпня 2025 року для підготовки клопотання про виклик свідків.
24. Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 23 вересня 2025 року. Клопотання позивачки ОСОБА_1 та представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Панфілової Д.А. про виклик свідків задоволено.
25. Судове засідання призначене на 23 вересня 2025 року протокольно відкладено на 08 жовтня 2025 року через неявку відповідача ОСОБА_2 .
26. В судовому засіданні призначеному на 08 жовтня 2025 року оголошено перерву до 24 жовтня 2025 року для продовження допиту свідків.
27. В судовому засіданні оголошено призначеному на 24 жовтня 2025 року перерву до 07 листопада 2025 року для продовження допиту свідків.
28. В судовому засіданні призначеному на 07 листопада 2025 року оголошено перерву до 03 грудня 2025 року.
29. В судовому засіданні призначеному на 03 грудня 2025 року оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 11 год 00 хв 12 грудня 2025 року.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
30. Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 підтверджується, що 29 липня 1989 року Биковецькою сільською радою Шумського райбюро ЗАГСу Тернопільської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_40 та ОСОБА_1 , про що складено актовий запис №3. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 ».
31. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Биковецькою сільською радою Шумського району Тернопільської області підтверджується, що ОСОБА_43 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Биківці Шумського району Тернопільської області.
32. Повторним свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданим Шумським районним відділом ДРАЦС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) підтверджується, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_44 розірвано 15 грудня 2005 року.
33. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області №609/772/16-ц від 22 липня 2016 року за ОСОБА_1 визнано право на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_45 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку розміром 0,0901га для обслуговування житлового будинку, розташовану на території Биковецької сільської ради Шумського району Тернопільської області.
Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №80275868 від 14.02.2017 підтверджується, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 . Підставою виникнення права власності є Рішення Шумського районного суду Тернопільської області №609/772/16-ц від 22.07.2016 та технічний паспорт серії 855 виданий 08.08.2016 КП «Шумське БТІ».
34. Згідно із Договором купівлі-продажу, посвідченим 07 листопада 2007 року державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори Килимар О.Д. та зареєстрованим в реєстрі за №1569 вбачається, що ОСОБА_5 купив у ОСОБА_46 жилий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Витягом з Державного реєстру правочинів №4913384 від 07.11.2007 підтверджується, що Шумською державною нотаріальною конторою внесено в реєстр договір купівлі-продажу жилого будинку з господарсько-побутовими будівлями, що в АДРЕСА_1 , посвідчений 07.11.2007 державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори Килимар О.Д., де відчужувачем є ОСОБА_47 , набувачем - ОСОБА_5 .
Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16672614 від 15.11.2007 підтверджується, що Шумським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2007.
35. Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №17940815 від 18.02.2014 підтверджується, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1851га кадастровий номер 6125882100:00:01:001:1522 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великозагайцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області.
36. Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №17942982 від 18.02.2014 підтверджується, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,6184га кадастровий номер 6125882100:00:01:001:0433 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великозагайцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області.
37. Згідно із Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0151316 від 14.11.1996 слідує, що ОСОБА_5 на підставі рішення Шумської райдержадміністрації від 14.11.1996 №340 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СС «Світанок» розміром 2,47га.
38. Комісія у складі діловода Потуторівського старостинського округу ОСОБА_16, сусідів ОСОБА_48 , ОСОБА_49 провели обстеження домоволодіння в АДРЕСА_2 , головою якого є ОСОБА_1 , про що складено Акт обстеження житлово-побутових умов домогосподарства і фактичного місця проживання особи №24 від 08 травня 2025 року Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області. В результаті обстеження встановлено, що за спільною згодою у домоволодінні за даною адресою з весни 2009 року проживав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом однією сім'єю так як чоловік і дружина в громадянському шлюбі. Спільно вели господарство, наживали майно, утримували свійські тварини та птицю, садили і збирали урожай з городів. Періодично виїжджали на заробітки, разом і по одному. По сімейному, за згодою обох здійснювали покупки, мали спільний бюджет, за період спільного проживання побудували гараж і придбали автомобіль, добудували котельню. Також підтримували господарство, яке належало ОСОБА_5 , що розташоване в АДРЕСА_1 , а саме перекрили дах хліва, встановили огорожу, підремонтували погріб, обкошували двір, садили сад і город. Разом ходили в гості, піклувались один про одного і їх стосунки притаманні подружжю. З дітьми ОСОБА_1 дочкою і сином у ОСОБА_5 також були хороші стосунки. ОСОБА_1 не пригадує факту, щоб приїжджали діти ОСОБА_5 до нього. Обоє в добрих, дружніх стосунках з сусідами та односельчанами. Після мобілізації до ЗСУ ОСОБА_5 , його громадянська дружина ОСОБА_1 постійно зв'язувалась по телефону з ним, підтримувала контакт майже щоденно, до моменту, коли він пропав безвісти.
39. Відповідно до довідки №20 від 08.05.2025, виданої старостою Потуторівського старостинського округу Шумської міської ради Тернопільської області вбачається, що їй, як старості Потуторівського старостинського округу про зникнення безвісти військовозобов'язаного ОСОБА_5 стало відомо від його громадянської дружини ОСОБА_1 16 жовтня 2024 року. ОСОБА_1 з перших днів зникнення чоловіка переймалась його пошуком, завжди зверталась за інформацією, що їй потрібно робити для того, щоб віднайти чоловіка ОСОБА_5 . Також староста засвідчила те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_32 з 2009 року жили разом як подружжя, вели спільне селянське господарство, мали спільний побут, робили ремонти, спільно купували речі сімейного вжитку. Разом із ними проживали і прописані дочка ОСОБА_50 та внук ОСОБА_51 . В ОСОБА_5 були дружні та родинні відносини із дочкою та внуком дружини як із своїми рідними дітьми.
40. Своїм листом №522 від 10.02.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковник ОСОБА_53 інформує ОСОБА_1 про те, що оскільки вона не є офіційною дружиною ОСОБА_8 , а статус цивільної дружини не підтверджено нею у судовому порядку, першочергове право на витребування речей та документів мають дочки безвісти зниклого ОСОБА_54 та ОСОБА_55 , які звернулись з письмовими заявами до військової частини з проханням надіслати їм особисті речі батька.
41. У листі №246 від 15.05.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_56 міститься інформація про те, що рядовий ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 17.07.2024 призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби в в/ч НОМЕР_6 .
42. 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_57 адресовано Сповіщення сім'ї №53 про те, що гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_13 військової частини НОМЕР_7 солдат ОСОБА_5 1974р.н., зник безвісти 04 жовтня 2024 року в районі н.п. Новий путь Курської області під час виконання бойових завдань. Пов'язаних із захистом Батьківщини.
43. 16 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та видачі відповідного витягу стосовно свого цивільного чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
44. Крім того, за заявою ОСОБА_1 від 18.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12024211010000474 від 19.10.2024 по факту зникнення безвісти її цивільного чоловіка ОСОБА_5 . Правова кваліфікація кримінального правопорушення - за ч. 1 ст. 115 КК України.
45. На адвокатське звернення адвоката Войнаровського Андрія Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України надало Інформаційний лист за №34.7-зв-587 від 18.02.2025 про те, що Об'єднаний центр створює і веде облік оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, та незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України, здійснює координацію заходів щодо звільнення таких категорій осіб. В Об'єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_5 і центр продовжує співпрацювати з органами державної влади в рамках координації пошуку, звільнення кожного українського оборонця, в т.ч. зниклого військовослужбовця ОСОБА_5 .
46. На звернення позивачки ОСОБА_1 щодо надання матеріалів службового розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_5 , військовою частиною НОМЕР_8 МОУ надано наступні документи:
- Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_7 (з адміністративно-господарської діяльності) №1141 від 15.10.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти рядового ОСОБА_5 », котрим з метою з'ясування всіх обставин та причин отримання травми військовослужбовцем, на підставі статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV та відповідно до інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у ЗСУ, затвердженої наказом МОУ від 27.10.2021 №332 та враховуючи наказ від 11.05.2024 №2207 Наказано: 1. В термін до 13.11.2024 провести службове розслідування за фактом зникнення безвісти рядового ОСОБА_5 . Скласти акт про результати службового розслідування та надати для затвердження у встановленому порядку. 2. Для проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти рядового ОСОБА_5 призначити комісію…
- Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_7 (з основної діяльності) №595 від 03.11.2024 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти рядового ОСОБА_5 », котрим наказано: 1. Службове розслідування вважати завершеним. 2. Начальнику групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_7 зарахувати безвісти зниклого гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_14 військової частини НОМЕР_7 рядового ОСОБА_5 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_7 . 3. Начальнику групи цивільно-військового співробітництва військової частини НОМЕР_7 підготувати та направити до ІНФОРМАЦІЯ_7 сповіщення про зниклого безвісти гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_14 військової частини НОМЕР_7 рядового ОСОБА_5 .
- Акт службового розслідування за фактом зникнення безвісти рядового ОСОБА_8 , затверджений командиром військової частини НОМЕР_7 старшим лейтенантом ОСОБА_58 03.11.2024. У акті йдеться про те, що 04 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Новий путь. Курської області під час виконання бойового завдання група військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_15, рухаючись на броньованому автофургоні, були атаковані FPV дронами ворога, регулярних військ збройних сил рф, екіпаж спішився, броньований автофургон був знищений. Близько 21:30 було втрачено зв'язок та візуальний контакт з рядовим ОСОБА_5 . Заходи з встановлення зв'язку та місця перебування рядового ОСОБА_5 з метою його евакуації результатів не дали через щільний обстріл зі сторони противника. Також стало відомо, що рядовий ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання був у засобах індивідуального захисту, мав при собі індивідуальну аптечку, ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння не було виявлено. Відповідно до витягу з журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_7 було здійснено запис про неповернення з поля бою та зникнення безвісти перебування рядового ОСОБА_5 . Причиною зникнення безвісти рядового ОСОБА_5 стали протиправні дії невстановлених осіб з числа збройних сил російської федерації. Зникнення безвісти рядового ОСОБА_5 сталося під час бойових дій, забезпечення заходів з національної безпеки і оборони пов'язаних із захистом Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації. Інформацію про те, що гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_13 військової частини НОМЕР_7 , рядовий ОСОБА_5 добровільно здався у полон або був захоплений, відсутня. У Розділі 4 «відомості про осіб, стосовно яких призначено службове розслідування» у блоці «Близькі родичі» вказано цивільну дружину ОСОБА_1 , 1970 р.н., АДРЕСА_7 та контактний телефон НОМЕР_9 (який позивачкою також вказано у реквізитах сторін позовної заяви).
47. На підтвердження сімейних стосунків ОСОБА_1 з ОСОБА_5 позивачкою долучено до матеріалів позовної заяви роздруківки з журналу телефонних викликів протягом періоду з 16 липня 2024 року по 29 вересня 2024 року, дзвінки відбувались майже щодня, по кілька разів на день.
48. Також на підтвердження факту проживання як чоловік та дружина позивачкою ОСОБА_1 долучено до матеріалів позовної заяви ряд документів, які стосуються ОСОБА_5 і які перебувають на зберіганні в ОСОБА_1 , а саме: Акт встановлення/технічної перевірки/пломбування (розпломбування)/введення вузла обліку в промислову експлуатацію ВАТ "Тернопільобленерго"; довідку АТ КБ «Приватбанк» з реквізитами із розміщенням на аркуші фотокопії банківської картки для виплат, належної ОСОБА_5 ; довідку АТ КБ «Приватбанк» з реквізитами із розміщенням на аркуші фотокопії банківської картки «Універсальна» ОСОБА_5 .
49. Крім того, для огляду в судовому засіданні позивачкою ОСОБА_59 до матеріалів позовної заяви додано кольорові фотознімки, на яких зображено ймовірно (за твердженням позивачки) ОСОБА_5 разом із донькою та внуком ОСОБА_1 , а також із самою позивачкою та друзями і родиною сім'ї. Із даних фотознімків можна зробити висновки про тісні взаємовідносини ОСОБА_5 із ОСОБА_1 та членами її сім'ї, участь ОСОБА_5 у житті позивачки. На більшості фотознімків ОСОБА_5 зображений з внуком ОСОБА_1 , що може слугувати доказом для підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_1 як чоловіка та жінки однією сім'єю.
50. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області №609/1543/24 від 30 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишено без розгляду. Заявнику роз'яснено право на подання позову на загальних підставах.
На спростування факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу відповідачами та третьою особою долучено ряд доказів, досліджених в судовому засіданні.
51. Повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 , виданим Святошинським відділом ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується, що ОСОБА_60 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Великі Загайці Шумського району Тернопільської області. Її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_61 .
52. ОСОБА_62 уклала шлюб із ОСОБА_63 , який зареєстровано 14 січня 2016 року Відділом ДРАЦС Шумського управління юстиції у Тернопільській області, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_11 .
53. Повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_12 , виданим Святошинським районним у місті Києві відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у місті Києві підтверджується, що ОСОБА_64 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Великі Загайці Шумського району Тернопільської області. Її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_61 .
54. ОСОБА_65 уклала шлюб із ОСОБА_66 , який зареєстровано 12 серпня 2017 року Святошинським районним у місті Києві відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_13 .
55. 05 березня 2025 року ОСОБА_3 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_57 адресовано Сповіщення сім'ї №73 про те, що гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_13 військової частини НОМЕР_7 солдат ОСОБА_5 1974р.н., зник безвісти 04 жовтня 2024 року в районі н.п. Новий путь Курської області під час виконання бойових завдань. Пов'язаних із захистом Батьківщини.
56. За запитом ОСОБА_67 від 23.10.2024 Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області внесено відомості про розшукувану особу ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241027-2179 від 27.10.2024, сформованим МВС України.
57. За заявою ОСОБА_4 від 26.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12025216010000119 від 26.05.2025 по факту викрадення невідомою особою належних її брату ОСОБА_5 документів. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - за ч. 1 ст. 357 КК України.
58. Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 27.02.2025 підтверджується, що ОСОБА_5 є боржником зі сплати аліментів за рішенням Шумського районного суду Тернопільської області.
59. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_14 , виданим Великозагайцівською сільською радою Шумського району підтверджується, що ОСОБА_68 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Великі Загайці Шумського району Тернопільської області. Її батьками є ОСОБА_69 та ОСОБА_70 .
ОСОБА_68 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_71 , який зареєстрований виконавчим комітетом Краснолуцької сільської ради Лановецького району 03 березня 2000 року і який розірвано відділом ДРАЦС Лановецького районного управління юстиції у Тернопільській області 20 травня 2003 року. У шлюбі здобула шлюбне прізвище ОСОБА_72 .
60. Відповідно до Листа СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області №36389-2025 від 10.03.2025, адресованого ОСОБА_4 вбачається, що письмових звернень та клопотань від ОСОБА_1 , яка визнана потерпілою у кримінальному провадженні №12024211010000474 від 19.10.2024, відкритого за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на адресу СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що стосуються пошуку ОСОБА_5 не надходило.
61. Крім того, своїм листом №83230-2025 від 10.06.2025 СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області інформує ОСОБА_4 про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12024211010000474 за ч. 1 ст. 115 КК України, від заявниці ОСОБА_1 будь-які заяви, клопотання чи звернення, що стосуються пошуку ОСОБА_5 не надходило.
62. 26 травня 2025 року ОСОБА_4 звернулась до начальника Шумського ВП ГУНП в Тернопільській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 357 КК України. У заяві вказує, що після зникнення безвісти її брата ОСОБА_5 , громадянка ОСОБА_1 , яка на момент його зникнення перебувала з ним у фактичних стосунках без укладення шлюбу, незаконно заволоділа документами, що підтверджують право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно (житловий будинок, земельна ділянка, технічна документація тощо). Ця особа не є йому офіційною дружиною, а факт їхнього спільного проживання не є юридично доведеним і не тягне за собою жодних правових наслідків, зокрема прав на майно чи документи її брата.
63. Згідно із Повідомленням дізнавача СД Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Вікторії Фіялковської №75462-2025 від 26.05.2025 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що відповідно до п. 1 п. 1-1 ч. 2 ст. 60, ст. 111 КПК України заява ОСОБА_4 прийнята, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення в кримінальному провадженні №12025216010000119.
64. Згідно із Постановою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні, винесеною дізнавачем СД Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Вікторією Фіялковською 26 травня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , жительку АДРЕСА_8 визнано потерпілою у кримінальному провадженні №12025216010000119 від 26.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
65. 05 липня 2025 року ОСОБА_4 звернулась до прокурора Тернопільської обласної прокуратури із скаргою щодо оскарження постанови слідчого у кримінальному провадженні №12025216010000119 за ст. 357 КК України. Просила: 1. Провести перевірку законності дій (та бездіяльності) слідчого у кримінальному провадженні №12025216010000119 за ст.. 357 КК України; 2. Вжити заходів щодо скасування постанови. Винесеної з порушенням норм КПК України; 3. Зобов'язати орган досудового розслідування провести повну та об'єктивну перевірку, з урахуванням показів заявника, документів та фактів, викладених у цій заяві; 4. У разі виявлення підстав - поновити розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
ІV. Оцінка Суду.
66. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
67. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
68. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
69. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
70. Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
71. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
72. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
73. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
74. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення поняття «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, і т.п.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
75. Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, яке сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 впродовж досить тривалого часу (з 2009 року по 04 жовтня 2024 року) проживали разом як чоловік та жінка, однак без реєстрації шлюбу, що не заборонено законом. Вели спільне господарство, здійснювали спільні, обговорені обома покупки, здійснювали поточні ремонти, добудовували господарські будівлі, їздили обоє на заробітки, тобто вели такий спосіб життя, який притаманний подружжю. Окрім того, як вбачається із представлених позивачкою фотознімків, ОСОБА_5 досить часто фігурує на них поряд із рідними позивачки, є учасником різних свят та родинних зустрічей.
76. Частинами першої та другої статті 21 СК України визначено: шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
77. Згідно із частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
78. З огляду на статтю 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити такі факти: спільне проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).
Відповідно до позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19, для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі тощо.
Свідки зі сторони позивачки в судовому засіданні одноголосно підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка в с. Биківці Кременецького району, в житловому будинку позивачки. Вони вели спільне господарство, мали спільний побут, поважали та допомагали один одному, відвідували різноманітні свята, разом та окремо їздили на заробітки задля матеріального забезпечення їх спільної сім'ї. За ОСОБА_5 свідки відгукувались, як за добропорядного сусіда, який завжди готовий був допомогти, перебував у дружніх відносинах із сусідами та односельцями.
Твердження відповідачів та третьої особи про те, що фотознімки не можуть слугувати належним доказом на підтвердження сімейних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 суд не бере до уваги, оскільки навряд чи позивачка дозволила б чужій людині, яка не є близьким родичем (чоловіком тощо) бути захопленою фотознімком поряд із самими рідними їй людьми, а саме із донькою та онуком. Факт того, що під час вінчання доньки позивачки також в колі найближчих родичів був присутній ОСОБА_5 є доказом того, що як позивачка, так і її донька вважали ОСОБА_5 своєю родиною, бажали з ним розділити найголовнішу подію життя - вінчання у церкві. Крім того, досить часте зображення на фотознімках малолітнього онука поряд із ОСОБА_5 (без присутності мами, баби) може свідчити про те, що ОСОБА_5 в цій сім'ї довіряли та любили, дозволяли бути присутнім з членами сім'ї, проводити з ними час, святкувати, про що позивачка також зазначає в позовній заяві.
Також твердження відповідачів та третьої особи стосовно незаконного утримання в себе позивачкою особистих документів ОСОБА_5 не заслуговую уваги та оцінки, як злочину, вчиненого ОСОБА_1 у незаконному заволодінні особистими речами ОСОБА_5 , оскільки людина навряд чи довірила б чужому, пересічному громадянину своє власні речі, документи. Крім того відсутній будь-який доказ звернення ОСОБА_5 в органи поліції стосовно зникнення чи крадіжки його особистих речей чи документів.
Особливої уваги заслуговує той факт, що в Акті службового розслідування за фактом зникнення безвісти рядового ОСОБА_8 , а саме в Розділі 4 «Відомості про осіб, стосовно яких призначено службове розслідування» близьким родичем зазначено саме цивільну дружину військовослужбовця ОСОБА_1 , 1970 р.н., а також номер її мобільного телефону, який співпадає з номером мобільного телефону, вказаним позивачкою у реквізитах сторін. А також, адресою місця проживання ОСОБА_1 зазначено зареєстровану адресу ОСОБА_5 - АДРЕСА_7 . Тобто, дана інформація зазначена самим військовослужбовцем у анкеті, які він заповнив власноручно, а отже ОСОБА_5 визначив сам, що ОСОБА_1 є його цивільною дружиною.
Відповідно до позиції викладеної у постанові Великої Палата Верховного Суду від 23 січня 2024 року (справа № 523/14489/15-ц, провадження № 14-22цс20) у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).
Верховний суд в постанові від 05.11.2025 у справі №752/24526/20 висловив правову позицію, якщо відповідач заперечує проти єдиної вимоги встановлення факту проживання однією сім'єю, то спір має розглядатись в позовному, а не в окремому провадженні.
Крім того, дослідивши докази, які подано сторонами, суд з'ясував, що в першу чергу сповіщення сім'ї за №53 від 16.10.2024 надійшло саме позивачці, у котрому повідомлялось, що гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_13 військової частини НОМЕР_7 солдат ОСОБА_5 , 1974р.н., зник безвісти 04 жовтня 2024 року в районі н.п. Новий путь Курської області під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини.
Сповіщення про зникнення безвісти військовослужбовця першим отримують його близькі родичі, яке надсилає Керівник ІНФОРМАЦІЯ_16 протягом 7 днів, а родичі, зі свого боку, звертаються до поліції, щоб відкрити провадження та отримати інформацію про статус зниклого. Відомості про близьких родичів можуть, окрім іншого, братись із Акту службового розслідування військової частини.
Абзацом 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб зниклих безвісті за особливих обставин» передбачено, що до близьких родичів та членів сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин належать - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов'язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім'ї таких осіб. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
16 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та видачі відповідного витягу стосовно свого цивільного чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, за заявою ОСОБА_1 від 18.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12024211010000474 від 19.10.2024 по факту зникнення безвісти її цивільного чоловіка ОСОБА_5 . Правова кваліфікація кримінального правопорушення - за ч. 1 ст. 115 КК України.
Слід зазначити, що відповідачка ОСОБА_3 , яка є рідною донькою зниклого безвісти ОСОБА_5 , сповіщення сім'ї стосовно зникнення безвісти її батька отримала лише 05.03.2025, після того, як її та ОСОБА_2 - іншу дочку зниклого безвісти, було залучено в якості заінтересованих осіб у справі №609/1543/24 (2-о/609/8/2025) за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, за клопотанням самої ж заявниці ОСОБА_1 . Отже, заявниця не мала наміру уникнути з'ясування думки рідних дітей ОСОБА_5 стосовно встановлення факту проживання із їх батьком як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а навпаки задіяла цих осіб в участі у судовому процесі у якості заінтересованих осіб, що в свою чергу вплинуло на хід справи в окремому провадженні.
Так само, сестра зниклого безвісти ОСОБА_5 - ОСОБА_4 лише з березня 2025 року почала інтенсивно звертатись до правоохоронних органів із заявами про отримання інформації стосовно з'ясування дій позивачки ОСОБА_1 щодо розшуку зниклого безвісти її брата ОСОБА_5 . До березня 2025 року жодних дій стосовно розшуку чи інших заходів, які б стосувались зникнення безвісти ОСОБА_5 ні рідні доньки, ні сестра не вчиняли, тим самим не цікавились долею близької їм людини, а отже й факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 не заперечували до моменту визнання їх заінтересованими особами у іншій цивільній справі.
Так, відповідно до ухвали Шумського районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2025 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишено без розгляду, у зв'язку із наявним спором про право, а саме, що встановлення юридичного факту, про який просила ОСОБА_1 , впливатиме на права та обов'язки дітей ОСОБА_5 та рідної сестри.
Важливим доказом є Акт обстеження житлово-побутових умов домогосподарства і фактичного місця проживання особи, який складено та підписано 08 травня 2025 року комісією у складі: діловода Потуторівського старостинського округу ОСОБА_16 та сусідів ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , які і в судовому засіданні під час їх допиту у якості свідків ( ОСОБА_16 та ОСОБА_74 ) підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом в господарстві ОСОБА_1 як чоловік та жінка, вели спільне господарство, мали спільний побут з весни 2009 року до моменту зникнення безвісти ОСОБА_5 , між ним панували відносини притаманні подружжю.
79. Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
80. Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
81. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Так, у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, а на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". ... Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
82. Враховуючи вищевикладене, дослідивши подані сторонами письмові докази, співставивши їх за принципом стандарту доказування «вірогідності доказів», вислухавши позивача, відповідачів та третю сторону, а також взявши до уваги покази, які надали в судовому засіданні свідки з обох сторін, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період часу з 2009 року по 04 жовтня 2024 року, тобто до зникнення останнього безвісти за особливих обставин, оскільки впродовж вказаного періоду вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачці потрібно для забезпечення можливості реалізації прав та правової можливості належним чином контактувати із органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо розшуку ОСОБА_5 , який зник безвісти.
За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
83. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; разі відмови в позові на позивача;у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК).
В поданому позові позивачка ОСОБА_1 не просила стягнути з відповідачів судові витрати за позовну вимогу.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, зважаючи на відсутність вимоги позивача про стягнення з відповідачів судових витрат, а тому суд вважає можливим залишити судові витрати за сторонами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 21, 36 СК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 259, 265, 268, 273, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
1.Позов ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити повністю.
2.Встановити факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу з 2009 року по 04 жовтня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 12 грудня 2025 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_15 , РНОКПП НОМЕР_16 .
Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 фактичне місце проживання: АДРЕСА_11 .
Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса для листування: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_17 .
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК