Справа № 601/2990/25
2/609/647/2025
12 грудня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Харлана М.В.
за участю секретаря судового засідання: Семенюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до
відповідача: ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за Кредитним договором
учасники справи не з'явились,-
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 09 жовтня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» (далі позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 1531393 від 28 травня 2024 року в розмірі 40040,00 грн. та понесені судові витрати.
2. Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача зазначає, що 28 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1531393, за умовами якого остання отримала грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання останньою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Перерахування кредиту, відповідно до умов договору № 1531393, здійснювалось поповненням банківської картки № НОМЕР_1 компанією ТОВ «Пейтек», яка має відповідний дозвіл, та з якою ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір №01042024-2 від 01.04.2024 р.
Товариство свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі шляхом перерахування коштів відповідачу, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек».
18 грудня 2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» укладено Договір факторингу № 18/12/24 у відповідності до умов якого ТОВ «Селфіс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Ум Факторинг» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Ум Факторинг» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників ТОВ «Ум Факторинг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 40040,00 грн.
Всупереч умовам договору позики відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Ум Факторинг», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Ум Факторинг» за договором про надання споживчого кредиту № 1531393 в розмірі 40040,00 грн. з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 32040,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
За вказаних обставин, з метою захисту своїх прав представник позивача просив позов задовольнити.
11 грудня 2025 року представником позивача ТОВ «Ум Факторинг» - адвокатом Калачиком В.В. подано додаткові пояснення, у яких останній вказав, що відповідно до виписки наданої АТ «Ощадний Банк України», вбачається, що на банківську картку відповідача 29.05.2024 р. дійсно була зарахована сума 8000,00 грн., також зазначено маску номеру банківської картки останньої - НОМЕР_1 . Звертає увагу, що номер маски картки, зазначений у відповіді ТОВ «Пейтек» повністю збігається з номером банківської картки, вказаним у виписці, наданій АТ «Державний ощадний банк України", що підтверджує факт приналежності банківської картки на яку здійснювався переказ та зарахування кредитних коштів саме відповідачу.
АТ «Державний ощадний банк України» не зміг ідентифікувати платника переказу 8000,00 грн. на рахунок відповідача з тієї причини, що споживчий кредит видано первісним кредитором через платіжний сервіс ТОВ «Пейтек» за моделлю fraim/P2P, який виступав агентом первісного кредитора та адміністрував кредит. Банківська установа відповідача немає прямого контакту з платником і не бачить джерело коштів позичальника..
Однак позивач звертає увагу суду, що інших зарахувань на протязі 3-х днів з дня укладання кредитного договору в розмірі 8000,00 грн., відповідно до виписки АТ «Державний ощадний банк України», не має.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року вищевказану цивільну справу направлено за підсудністю до Шумського районного суду Тернопільської області.
4. Ухвалою Шумського районного суду від 10 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті на 27 листопада 2025 року, за клопотанням позивача витребувано інформацію, яка містить банківську таємницю, у зв'язку із неявкою відповідача судовий розгляд справи відкладено на 12 грудня 2025 року.
6. В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» не з'явився, в судовому засіданні, яке відбулось 27 листопада 2025 року в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити.
7. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, вбачається, що судова кореспонденція про виклик відповідача в судові засідання були вручені останній особисто.
Тому суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не з'явилась у судове засідання, не подала відзиву, а представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.
8. За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
9. Судом встановлено, що 28 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1531393 за продуктом «NewShort».
Як слідує з п.1.2., п.1.3. договору про надання споживчого кредиту № 1531393, ТОВ надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 8000,00 грн., строком на 360 днів.
Відповідно до п. 1.5.1. договору - стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1,3 цього Договору.
Відповідно до п. 1.5.2. договору - знижена процентна ставка становить 1% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства до 27.06.2024 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
10. Додатком №1 до договору є графік погашення платежів.
11. Позивачем до матеріалів справи надано паспорт позики з інформацією про основні умови кредитування, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту, інші умови. Також зазначено що паспорт підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
12. Згідно листа за вих. № 20250326-449 від 26.03.2025 р., ТОВ «Пейтек» повідомляє, що відповідно до договору на переказ коштів №01042024-2 від 01.04.2025 р., було успішно перераховано кошти на платіжку картку клієнта 28.05.2024 р. на суму 8000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 .
13. Відповідно до листа наданого АТ «Ощадбанк» на запит суду вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 . З виписки по поточному рахунку клієнта з 28.05.2024 р. по 31.05.2024 р. підтверджено, що на банківську карту останньої 29.05.2025 р. було зараховано платіж в розмірі 8000,00 грн.
14. 18 грудня 2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» укладено Договір факторингу № 18/12/24 у відповідності до умов якого ТОВ «Селфіс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Ум Факторинг» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Ум Факторинг» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу від № 18/12/24 від 18 грудня 2024 року внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором Фактор заміняє клієнта у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за Кредитними договорами.
15. Відповідно до копії акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 18/12/24 ТОВ «Ум Факторинг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 40040,00 грн.
16. Відповідно до розрахунку наданого позивачем вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Ум Факторинг» становить 40040,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 32040,00 грн.
ІV. Оцінка Суду.
17. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
18. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
19. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
20. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
21. За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
22. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
23. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
24. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
25. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
26. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
27. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
28. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
29. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
30. Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
31. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
32. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
33. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
34. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
35. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
36. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).
37. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
38. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
39. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
40. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
41. Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
42. За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
43. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
44. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
45. Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
46. Судом встановлено, що 28 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1531393 за продуктом «NewShort». Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н804.
З матеріалів справи вбачається, що без ознайомлення з правилами надання коштів у позику, подальше укладення електронних договорів кредиту на сайті є неможливим. Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19.
Згідно листа за вих. № 20250326-449 від 26.03.2025 р, ТОВ «Пейтек» повідомляє, що відповідно до договору на переказ коштів №01042024-2 від 01.04.2025 р., було успішно перераховано кошти на платіжку картку клієнта 28.05.2024 р. на суму 8000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 .
Відповідно до листа наданого АТ «Ощадбанк» на запит суду вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 . З виписки по поточному рахунку клієнта з 28.05.2024 р. по 31.05.2024 р. підтверджено, що на банківську карту останньої 29.05.2025 р. було зараховано платіж в розмірі 8000,00 грн.
Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 28.05.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 1531393 за продуктом «NewShort», умови якого позивачем були виконані.
Надаючи правову оцінку кредитному договору суд приходить до висновку про його укладення в електронній формі у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором Н804, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.
47. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
48. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
49. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
50. Як слідує з п.1.2., п.1.3. договору про надання споживчого кредиту № 1531393, ТОВ надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 8000,00 грн, строком на 360 днів.
Відповідно до п. 1.5.1. договору - стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1,3 цього Договору.
Відповідно до п. 1.5.2. договору - знижена процентна ставка становить 1% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства до 27.06.2024 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів.
Як вбачається з довідки розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1531393 від 28 травня 2024 року, за користування кредитом відповідачу нараховано проценти в розмірі 32040,00 грн., зокрема, за період з 28.05.2024 р. по 23.05.2025 року.
Окрім того, з вищевказаного розрахунку вбачається, що позивач, дотримуючись вимог чинного законодавства здійснив перерахунок за відсотками, застосовуючи з 20.08.2024 р. ставку в розмірі 1% в день.
Відповідачем не спростовано даний розрахунок, заперечень не надходило, доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було.
51. Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
52. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
53. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
54. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
55. У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
На противагу наданим позивачем доказам, які підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує обставину наявності боргу, відповідачем не долучено жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження відсутності факту наявності боргу.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ум Факторинг» заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 1531393 за продуктом «NewShort»від 28 травня 2024 р. у розмірі 40040,00 грн.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
56. Вирішуючи питання про понесені позивачем судові витрати, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
57. Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
З цих підстав,
Керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 11, 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1050, 1054-1055, Цивільного кодексу України, суд, -
1. Винести заочне рішення.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1531393 від 28.05.2024 р. у розмірі 40040,00 грн. з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 32040,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто Шумським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 12 грудня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», код ЄДРПОУ: 40274286, місце знаходження: 04060, м. Київ, вул. Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: М.В. Харлан