10.12.2025 Справа №607/24278/25 Провадження №1-кп/607/2097/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні під час кримінальному провадженні №62024170020008396 стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
встановив:
Прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема обвинувачений ОСОБА_4 у зв'язку із усвідомленням тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та усвідомлюючи міру покарання може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою. Таким чином, тримання під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого на час судового розгляду даної справи.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі посилаючись на зазначені у ньому мотиви.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора не заперечили.
Заслухавши доводи учасників, дослідивши клопотання та наявні матеріали судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2025 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк два місяці.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та вбачається із реєстру матеріалів долучених до обвинувального акту. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Також прокурором доведено, що продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу.
Зокрема, наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може умисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.
Також ОСОБА_4 перебуваючи на волі він може незаконно впливати на свідків з метою схилення їх до надання неправдивих показань.
Крім того, суд вважає наявними та доведеними ризики, передбачені п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що доводиться низьким рівнем соціальних зв'язків обвинуваченого та характером інкримінованого йому кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про його підвищену суспільну небезпеку.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу судом встановлено, що вищезазначені обставини є також обставинами, які передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, та які достатньо переконливо свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, в ході розгляду даного клопотання, судом не здобуто доказів, які би свідчили про те, що інший, більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, зможе забезпечити виконання обвинуваченим належним чином, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які зазначені прокурором у клопотанні.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому, вирішуючи подане прокурором клопотання, суд також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину та можливість ухилення від явки до суду.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи наведене, беручи до уваги фактичні обставини кримінального провадження та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, запобігання ризикам зазначеним у клопотанні та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 182, 183, 194, 199, 201, 376, розділом ІІ КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора задовільнити. ОСОБА_4 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці до 08 лютого 2026 року.
Строк дії ухвали закінчується 08 лютого 2026 року в 23 год. 59 хв.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити сторонам і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1