про залишення позовної заяви без руху
10.12.2025 Справа №607/25469/25 Провадження №2/607/6876/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви Акціонерного товариства «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
05.12.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Приписами ч.5 ст.43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву АТ «АКЦЕНТ БАНК» подано до суду її представником через систему «Електронний суд».
Разом з цим, представником позивача не надано доказів надсилання копій поданих до суду документів відповідачу по справі ОСОБА_1 , який на даний час не зобов'язаний бути зареєстрованим в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Також, відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.1, ч.3 ст.58 ЦПК України).
В силу ч.1 та ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зауважує, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави вважати, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи.
Також, у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23).
Позовна заява підписана представником АТ «АКЦЕНТ БАНК» Шкапенком О.В., на підтвердження повноважень представника долучена довіреність у порядку передоручення від 22.10.2025.
До матеріалів позову, окрім довіреності, підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов'язків охоплює можливість діяти від імені позивача у судовому процесі. Доказів того, що підписант є адвокатом матеріали позову також не містять. Відповідні відомості щодо його особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме:
- надати суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу по справі ОСОБА_1 позовної заяви та документів, що додаються до неї;
- надати суду документи, які можуть підтвердити повноваження Шкапенко О.В. діяти від імені АТ «АКЦЕНТ БАНК», зокрема: підтвердження того, що коло його трудових (посадових) обов'язків охоплює можливість діяти від імені позивача у судовому процесі, або докази того, що Шкапенко О.В. є адвокатом, або будь які інші відомості щодо його особи, які свідчать про його право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва.
Керуючись ст. 10, 175, 177, 185, ч. 1, 2, 258-261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали суду недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Л. Дзюбич