Справа №601/2323/25
Провадження № 2/601/782/2025
04 грудня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Клим Т.П.,
з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременці цивільну справу за позовною заявою Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кременецької міської ради до ОСОБА_1 про перерахування коштів до місцевого бюджету для створення та розвитку інфраструктури
Керівник Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кременецької міської ради звернувся до Кременецький районний суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі.
В обґрунтування позову зазначається, що у період із 06.08.2019 по 29.12.2021, ОСОБА_1 на підставі повідомлення про початок будівельних робіт від 06.08.2019 №331 зареєстрованого в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області здійснено будівництво об'єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ».
Вказане будівництво здійснено на земельній ділянці з кадастровим номером 6123410100:02:021:0269, площею 0,1301 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата виникнення права власності 11.04.2018, номер відомостей про речове право 25673226.
Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, об'єкт будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до коду 1122.2 - «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні».
У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України 12.01.2022 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1), якою засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва пайова участь Відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася кошти у зв'язку з набранням 17.10.2019 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким в свою чергу внесено зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та виключенням з 01.01.2020 статті 40 «Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту».
В свою чергу вказане також підтверджується інформацією, наданою Кременецькою міською радою у листі №2114/02-25 від 16.07.2025 та у листі №2316/02-25 від 01.08.2025, вказаний вище договір пайової участі не укладався. Крім цього, орган місцевого самоврядування зазначив, що ОСОБА_1 не споруджував на території Кременецької міської ради об'єкти благоустрою, інженерної, транспортної, соціальної інфраструктури та інші споруди громадського призначення, які б у подальшому передавалися на баланс територіальної громади. Отже відсутні будь-які підстави для звільнення останнього від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного
пункту.
З огляду на викладені обставини, прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Кременецької міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету Кременецької міської територіальної громади кошти у сумі 433812,27 гривень, а також стягнути з відповідача на користь Тернопільської обласної прокуратури сплачений останньою під час подання позову судовий збір у розмірі 5205,75 гривень.
Ухвалою судді від 08 серпня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
28 серпня 2025 року представник позивача прокурор Петрук С.О. на адресу суду надіслав клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою судді від 28 серпня 2025 року клопотання представника позивача задоволено, постановлено підготовче судове засідання проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2025 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено.
06 жовтня 2025 року від представника Кременецької міської ради Тартак О.С. надійшла заява через систему «Електронний су» про проведення судового засідання у їх відсутності, не заперечує щодо призначення справи до судового розгляду.
Ухвалою суду від 06 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
04 грудня 2025 року представник позивача прокурор Петрук С.О. надіслав заяву про проведення судового засідання у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Представник Кременецької міської ради Тартак О.С. в судове засідання не прибула, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача адвокат Корф П.К. в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про визнання позову, просив справу слухати у їх відсутності, не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.06.2025 керівник Кременецької окружної прокуратури Штурма Н.В. звернулась з листом до Кременецького міського голови Смаглюка А.М., в якому зазначила, що окружною прокуратурою з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень щодо судового захисту порушених економічних інтересів держави опрацьовується інформація про стан виконання замовниками будівництва обов'язку із перерахування до відповідних місцевих бюджетів коштів для створення і розвитку інфраструктури населених пунктів (пайової участі). Так, у період часу з 06.08.2019 по 29.12.2021, Залевський І.І. на підставі повідомлення про початок будівельних робіт від 06.08.2019 №331 зареєстрованого в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області здійснено будівництво об'єкта Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . Просив повідомити чи укладався між Кременецькою міською радою та ОСОБА_1 житель АДРЕСА_2 договір про пайову участь за будівництво вищевказаного об'єкту. У разі відсутності договору про пайову участь між Кременецькою міською радою та ОСОБА_1 жителем АДРЕСА_2 , в останнього виник обов'язок упродовж 10 днів після 01.01.2020 звернутися до Кременецької міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об'єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Натомість, відповідно до декларації про готовність до експлуатації об'єкта №ІУ101220111229 від 12.01.2022, інформація про сплату коштів пайової участі відсутня.
Вищевказані порушення містобудівного та бюджетного законодавства у вигляді несплати коштів пайової участі замовником будівництва - ОСОБА_1 жителем АДРЕСА_2 зумовлюють ненадходження до Кременецької міської ради коштів пайової участі, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) бюджету ради у виді упущеної вигоди.
16 липня 2025 року міський голова Смаглюк А.М. у листі-відповіді на запит № 51/2-2145ВИХ-25 від 05.06.2025 повідомили, що Кременецькою міською радою не укладався договір про пайову участь із ОСОБА_1 щодо об'єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 », який розташований за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, Кременецька міська рада не усунула порушень, вказаних у листі №51/2-2145ВИХ-25 від 05.06.2025, шляхом звернення з відповідним позовом до суду. Розрахувати розмір пайової участі за вищевказаним об'єктом також немає можливості, так як пайова участь з урахуванням інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми розраховуються в договорі на підставі вартості будівництва, яка в Кременецькій міській раді відсутня. Також долучили копії рішень Кременецької міської ради від 09 квітня 2023 року №1976 «Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Кременець» та від 30 вересня 2014 року №3303 «Про визнання рішення сесії міської ради від 12.12.2012 №1802 таким, що втратило чинність та внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кременець
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №437052624 від 28.07.2025 слідує, що земельна ділянка кадастровий №6123410100:02:021:0269 на праві власності належить ОСОБА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
05 червня 2025 року Кременецькою окружною прокуратурою надіслано запит Державній інспекції архітектури та містобудування України, згідно з яким, просили надати інформацію про загальну кошторисну вартість будівництва об'єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . Запитувана інформація необхідна для підготовки позовної заяви про стягнення із ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_2 коштів пайової участі за будівництво указаного об'єкту.
Крім того, просили надати належним чином завірені копії документів щодо будівництва об'єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме містобудівні умови і обмеження, повідомлення про початок будівельних робіт №331 від 06.08.2019, проектну документацію реєстраційний номер в ЄДЕССБ PD01:8961-0949-7745-5466, технічну інвентаризацію реєстраційний номер в ЄДЕССБ TI01:9274-7068-4989-1497, техніко-економічні показники - споруди та житлового будинку, декларацію про готовність до експлуатації об'єкта реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ101220111229.
09.06.2025 ДІАМ у листі-відповіді повідомило Кременецькій окружній прокуратурі, що ДІАМ є користувачем електронного кабінету та електронної системи. В Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (e-construction.gov.ua) та на порталі data.gov.ua відновлено публікацію відкритих даних щодо будівництва. Разом з цим інформували, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметрами пошуку «об'єкт будівництва: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 »; «замовники будівництва: ОСОБА_1 »; «реєстраційний номер: ІУ101220111229 від 12.01.2021» виявлено, що наявна інформація про зареєстровану Державною інспекцією архітектури та містобудування України декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 12.01.2022 за реєстраційним номером: ІУ101220111229 щодо об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку», за адресою: АДРЕСА_3 ; замовник будівництва - ОСОБА_1 (витяг додається). Проектна документація за реєстраційним номером: PD01:8961-0949-7745-5466 редакція №1 від 11.01.2022. Технічна інвентаризація за реєстраційним номером: TI01:9274-7068-4989-1497 редакція № 1 від 29.12.2021. При цьому перелік документів, що подаються разом із заявою про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, в силу приписів частини десятої статті 22? Закону, не є відкритими та загальнодоступними, оскільки є документами, поданими фізичними та юридичними особами для отримання адміністративних послуг. ДІАМ не є розпорядником проектної документації та технічної інвентаризації.
28.07.2025 Кременецька окружна прокуратура звернулась до голови Кременецької міської ради Смаглюка А.М. з запитом на інформацію. Просили повідомити чи ОСОБА_1 споруджував на території Кременецької міської ради об'єкти благоустрою, інженерної, транспортної, соціальної інфраструктури та інші споруди громадського призначення, які б у подальшому передавалися на баланс територіальної громади. Які відсотки при розрахунку розміру пайової участі при будівництві житлових будинків були встановленні Кременецькою міською радою та чинні на день набрання чинності Законом №132-ІХ, а саме на 17.10.2019, а також станом на 12.01.2022. Також просили повідомити про вжиті заходи щодо усунення вищевказаних порушень, зокрема про звернення з позовом про стягнення із ОСОБА_1 коштів пайової участі за будівництво об'єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ». У разі відсутності наміру захисту порушених інтересів держави, просили повідомити про це окружну прокуратуру, вказавши відповідні причини та позицію.
01.08.2025 секретар Кремецької міської ради Остапчук І.С. у листі-відповіді на запит №51/12-2804ВИХ-25 від 28.07.2025 повідомили, що ОСОБА_1 не споруджував на території Кременецької міської ради об'єкти благоустрою, інженерної, транспортної, соціальної інфраструктури та інші споруди громадського призначення. При розрахунку розміру пайової участі під час будівництва житлових будинків, на день набрання чинності Законом №132-ІХ, Кременецькою міською радою, у відповідності до рішення Кременецької міської ради № 1976 від 09 квітня 2013 року, було встановлено 1 відсоток. Додатково інформували, що Кременецькою міською радою на даний час не вживалися заходи щодо звернення з позовом про стягнення із ОСОБА_1 коштів пайової участі за будівництво об'єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ».
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI).
За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною 1 ст. 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об?єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинною ст. 40 Закону № 3038-VI, відповідно до частини другої якої замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ч. 3 ст. 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч.ч. 5, 9 ст. 40 Закону № 3038-VI, чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
Зі змісту ст. 40 Закону №3038-VI, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов'язковим на підставі закону.
Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц та від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.
За змістом зазначених норм відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Разом із тим 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 (далі - Закон № 132-IX), якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.
Згідно з пп. 3 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об?єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта.
Відповідно до пп. 4 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об?єкта будівництва в експлуатацію.
Верховний Суд у постановах від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 виснував, що законодавець під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 цього Закону на підставі Закону № 132-ІХ) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об'єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме: договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону № 3038-VI, залишались дійсними та підлягали повному виконанню і після виключення вказаної статті (абз. 1 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними.
Разом із тим, якщо станом на 01.01.2020 такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, та оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов'язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ. Зокрема абз. 2 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва.
Таким чином, набуття чинності 01.01.2020 Законом № 132-IX, яким статтю 40 Закону № 3038-VI виключено, не скасовує обов?язку по сплаті пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.06.2025 року у cправі № 911/1654/24.
Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд у своїх постановах: від 22.05.2025 у справі №910/6176/24; від 20.05.2025 у справі №915/476/24; від 19.02.2025 у справі №903/468/24; від 17.04.2025 у справі №911/65/24; від 07.09.2023 у справі №916/2709/22; від 15.08.2024 у справі №914/2145/23; від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, - неодноразово зазначав про те, що передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем, зокрема, для об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені.
Відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог пп. 3 абз. 2 п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та ненадання ним передбачених цією нормою документів не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості
Як було встановлено судом (і ця обставина визнається учасниками справи), договір про сплату коштів пайової участі між Кременецькою міською радою та ОСОБА_1 не укладався.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, розглядаючи питання пайової участі забудовника у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначаючи належний спосіб захисту порушеного права, також зауважила, що:
- у зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже зобов'язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України;
- у разі порушення зобов?язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов?язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатися з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).
Судом було встановлено, що з 06.08.2019 по 29.12.2021, ОСОБА_1 на підставі повідомлення про початок будівельних робіт від 06.08.2019 №331 зареєстрованого в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області здійснено будівництво об'єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ».
Вказане будівництво здійснено на земельній ділянці з кадастровим номером 6123410100:02:021:0269, площею 0,1301 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата виникнення права власності 11.04.2018, номер відомостей про речове право 25673226.
Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, об'єкт будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до коду 1122.2 - «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні».
У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України 12.01.2022 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1), якою засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
ОСОБА_1 до Кременецької міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об?єкта будівництва не звертався, та, як наслідок, грошові кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту до місцевого бюджету не сплачував, а отже ним було порушено норми ст. 40 Закону № 3038-VI.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених ним коштів пайової участі відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Так, абз. 2 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайова участь), і розмір пайової участі для житлових будинків становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) становить 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію (п.п. 3, 4 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX).
Отже, прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання.
На дату прийняття об'єкта в експлуатацію діяли Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 119 від 20.05.2021.
Так, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Тернопільської області становила 14 178 грн.
Згідно з декларацією про готовність до експлуатації об'єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 903,9 кв. м., що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Враховуючи наведене та зважаючи на норми абз. 2 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ, розмір пайової участі, який на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню з відповідача до місцевого бюджету на користь позивача складає 256 309,88 (903,9 кв.м. х 14 178,00 х 2%).
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 150 221,19 грн. інфляційних втрат та 27 281,20 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Таким чином, інфляційне збільшення нараховується на суму боргу і є видом відшкодування втрат при недобросовісному виконанні грошових зобов'язань.
Позивачем надано розрахунок суми 3% річних та суми інфляційних втрат за період з 13.01.2022 по 31.07.2025, у відповідності до яких позивачем нараховано 3% річних у сумі 27 281,20 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 150 221,19 грн.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення Тернопільською обласною прокуратурою судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 5205,75 грн. підтверджується платіжною інструкцією №1698 від 04.08.2025.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Тернопільської обласної прокуратури суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 5205,75 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Кременецької міської ради (ЄДРПОУ: 04058338, вул. Шевченка, 67, м. Кременець Тернопільська область, 47003) для зарахування в дохід місцевого бюджету Кременецької міської територіальної громади грошові кошти у сумі 433812,27 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Тернопільської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910098) сплачений судовий збір за подання даної позовної заяви в сумі 5205,75 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2025 року.
Головуючий: