Справа № 487/8873/25
Провадження № 1-кс/487/5214/25
10.12.2025 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62025080200002513 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 ,-
Слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 за погодженням з прокурором ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 .
У клопотанні слідчий зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
18.10.2025 у порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Письмове повідомлення про підозру 18.10.2025 опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, ОСОБА_6 було викликано до слідчого другого слідчого відділу для допиту та участі у слідчих діях шляхом опублікування повісток на сайті офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Проте, підозрювана ОСОБА_6 до слідчого не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин неприбуття, не надала.
Посилаючись на те, що зібраними в ході досудового розслідування доказами доведено, що ОСОБА_6 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуває на тимчасово окупованій території України, наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вважає, що є всі підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання та просила його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 176 КПК України визначені загальні положення про запобіжні заходи. Так. одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (частини 3, 4, 6 ст. 176 КПК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначені обставини, які враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У судовому засіданні встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025080200002513 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку збройної агресії підрозділами збройних формувань РФ проти України 24.02.2022 окремі громадяни України, які проживали на території Херсонської області у період тимчасової окупації певної частини області, добровільно, діючи на шкоду державним інтересам, зайняли посади в незаконно створеному правоохоронному органі, так званому, мовою оригіналу, «гу мвд Херсонской области».
Починаючи з 17.06.2022, відповідно до наказу № 51 від 17.06.2022, виданого так званим, мовою оригіналу, «Военным комендантом Херсонской области» на території тимчасово окупованої Херсонської області, невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб РФ створили незаконний правоохоронний орган на території Херсонської області, а саме: так зване «Главное управление Министерства Внутренних Дел Херсонськой области» та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, у тому числі діючих та колишніх працівників Головного управління Національної поліції в Херсонській області, які б співпрацювали з ними у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному органі.
Також, з метою встановлення належного функціонування вищевказаного незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території Херсонської області наказом «Военного коменданта Херсонской области» від 14.06.2022 № 46 «О применении уголовно-процесуального законодательства российской федерации на територии Херсонской области» (мовою оригіналу - російською) введено в дію норми та положення діючого кримінально-процесуального законодавства РФ.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаною про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, м. Херсон, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема, м. Херсон, окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсон Херсонської області, у період тимчасової окупації, не пізніше 01.07.2022 (більш точні час та місце у ході досудового розслідування не встановлено) добровільно обійняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме: «временно исполняющего обязанности начальника центра автоматизированной фиксации АП дорожного движения управления ГИБДД Главного управления МВД Херсонской области» (мовою оригіналу - російською).
Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_6 , діючи умисно, від імені та в інтересах держави-агресора, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, надала Російській Федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи службові обов'язки за посадою, безпосередньо сприяла представникам окупаційної адміністрації у становленні незаконно створеного окупаційного органу влади - «Главного управления Министерства Внутренних Дел Херсонской области», чим забезпечила його належне функціонування.
Восени 2022 року ОСОБА_6 разом із іншими працівниками окупаційного органу влади евакуювалася на лівий берег річки Дніпро та переїхала до тимчасово окупованої території Херсонської області, де переховується від органу досудового розслідування станом на теперішній час.
18.10.2025 у порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України у кримінальному провадженні № 62025080200000708 від 04.04.2025 за ч. 7 ст. 111-1 КК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Письмове повідомлення про підозру 18.10.2025 опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, ОСОБА_6 було викликано до слідчого другого слідчого відділу для допиту та участі у слідчих діях шляхом опублікування повісток на сайті офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Проте, підозрювана ОСОБА_6 до слідчого не прибула, будь-які документи, які підтверджують поважність причин неприбуття, не надала.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується доданими до матеріалів клопотання доказами, зокрема, даними протоколів огляду від 31.03.2023, 22.05.2025, 29.05.2025; протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та пред'явлення їм ОСОБА_6 для впізнанян за фотознімками.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, фактичні дані, які містяться у наданих стороною обвинувачення доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий судді вважає, що наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, в судовому засіданні встановлено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрювана ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому слідчий суддя виходить як із суворості покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання її винуватою, так і з її процесуальної поведінки. Підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, на виклики слідчого не з'являється без повідомлення причин, у зв'язку з чим оголошена у міжнародний розшук.
Крім того, підозрювана ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб, може здійснювати вплив на осіб, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі та допитані в цьому статусі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань під часу допиту в суді, з метою створення собі «алібі» щодо непричетності до вчинення інкримінованого злочину, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні. Своїми діями підозрювана може також перешкоджати прибуттю свідків до суду.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено також наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено і існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, де продовжує співпрацювати з окупаційною владою, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і проти основ національної безпеки України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України. Підозрюваній ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яке буде виправданим на даному етапі досудового розслідування, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, у кримінальному провадженні, що здійснюється щодо злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, проти основ національної безпеки України.
При цьому слідчий суддя вважає, що відсутні і підстави для визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_6 , врахувавши положення ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, яка оголошена у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст. ст. 131, 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Абрикосівка Цюрупинського району Херсонської області, громадянці України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 12.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1