Рішення від 11.12.2025 по справі 487/4759/25

Справа №487/4759/25

Провадження №2/487/2620/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11.12.2025 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Щербини С.В.,

за участю секретаря судового засідання Брижатої А.С.,

за відсутності учасників справи належним чином повідомлених про місце, дату та час розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували, що 25 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №938631999 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Зазначають, що вказаний кредитний був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV365SK, який було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі, після чого відповідач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Одразу після вчинених ОСОБА_1 дій, товариством було перераховано через банк провайдер грошові кошти в сумі 8500 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору, що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Звертають увагу, що ними виконано свої зобов'язання, проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору шляхом укладення додаткових угод до 31 грудня 2024 року. Отже, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 230 від 23 травня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 19 197,35 гривень.

Відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №27/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.

Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (пункт 4.1.).

Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС'зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31721,25 гривень.

Відповідно до підпункту 5.3.3 договору факторингу фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

04 червня 2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договірфакторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 40 221,25 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю.

Вказують, що в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 938631999 від 25 березня 2023 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 40 221,25 гривень.

Враховуючи вищевикладене, просили стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №938631999 від 25 березня 2023 року у розмірі 40 221,25 грн, з яких 8500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 31721, 25 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Крім того, просили вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Тараненко А.І. у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та кожний доказ окремо, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що 25 березня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №938631999. Договір підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора № MNV365SK.

За умовами вказаного договору, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 8500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, який має бути повернутий до 17 квітня 2023 року, а саме не пізніше ніж через 23 днів від дати отримання кредиту позичальником. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти №4149-49XX-XXXX-6334.

Відповідно до платіжного доручення від 25 березня 2023 року на картку ОСОБА_1 , зазначену у договорі №4149-49XX-XXXX-6334, на виконання договору №9386319999 від 25 березня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано кошти у розмірі 8500 грн., а також випискою по особовому рахунку відповідача наданою АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду.

Також згідно наданої АТ КБ «Приват Банк» інформації, на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 .

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору шляхом укладення додаткових угод до 31 грудня 2024 року. Отже, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 230 від 23 травня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 19 197,35 гривень.

Відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №27/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.

Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (пункт 4.1.).

Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»

зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав

вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31721,25 гривень.

Відповідно до підпункту 5.3.3 договору факторингу фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

04 червня 2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір

факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 40 221,25 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю.

Згідно розрахунку заборгованості наведеному у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 становить 40 221,25 грн, з яких 8500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 31721, 25 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.

Отже, долучені до справи договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорено, а тому і підлягають до виконання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимога бо заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані позивачем наведені вище докази, як кожен окремо так і їх сукупність належним чином підтверджують заявлені у позові обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 дійсно отримала кредит у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та в подальшому перехід прав за кредитним договором вимог до нових кредиторів: спочатку до ТОВ «Таліон Плюс», пізніше до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому до позивача ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частини третя, шоста, сьома, дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, та приходить до висновку, що відповідачем не виконувалися умови кредитного договору в частині погашення заборгованості за кредитним договором, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 40 221,25 грн, з яких 8500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 31721, 25 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.8. ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позовуна відповідача.

Так, представником позивача на підтвердження надання правової допомоги надано договір про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року № 05/06/25-01 та додаткову угоду до вказаного договору, з якого вбачається, що адвокатське бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» надало юридичну допомогу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у цій справі.

З Акту прийому-передачі наданих адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» послуг від 05.06.2025 року вбачається, що послуги надано на загальну суму 7000,00 грн.

Проте, суд не може в повній мірі погодитися з сумою витрат на правову допомогу, яку просить стягнути представник позивача (7000, 00 грн), така сума є явно завищеною та не співмірною зі складністю справи, оскільки вказана категорія справи є досить поширеною та не потребує додаткової трати часу адвоката на вивчення практики, її узагальнення та формування позиції по справі.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн, оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, оскільки позов задоволено у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №938631999 в загальному розмірі 40 221 (сорок тисяч двісті двадцять одну) грн 25 коп, з яких 8500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 31721, 25 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) 4000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження за адресою: вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, м. Київ, 01024.

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.В. Щербина

Попередній документ
132557846
Наступний документ
132557848
Інформація про рішення:
№ рішення: 132557847
№ справи: 487/4759/25
Дата рішення: 11.12.2025
Дата публікації: 15.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.12.2025)
Дата надходження: 11.07.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
18.08.2025 11:00 Заводський районний суд м. Миколаєва
10.09.2025 09:10 Заводський районний суд м. Миколаєва
26.09.2025 10:00 Заводський районний суд м. Миколаєва
19.11.2025 09:10 Заводський районний суд м. Миколаєва
11.12.2025 09:30 Заводський районний суд м. Миколаєва