Провадження № 2/470/384/25
Справа № 470/911/25
11 грудня 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25 вересня 2025 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС".
В позові зазначено, що 29 жовтня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір № 3807067. 26 січня 2022 року було укладено договір №26/01/2022-83, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3807067. 10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3807067. Таким чином ТОВ "Коллект Центр" наділено правом вимоги до відповідачки за договором №3807067. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 3807067, що підлягає стягненню з відповідачки, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 30075 грн, з яких заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 5000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24125 грн., заборгованість за комісіями 950 грн. На підставі зазначеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором №3807067 від 29 жовтня 2021 року, в розмірі 30075 грн., крім того стягнути понесені витрати на сплату судового збору, в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу, в розмірі 13000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі. Крім того направив на адресу суду відповідь на відзив представника відповідачки, в якому вважав, що розмір заборгованості відповідачки за відсотками нарахований правомірно у відповідності до погоджених відповідачкою умов кредитного договору та вимог ст.625 ЦК України, строк позовної давності за зобов'язаннями відповідачки не сплив, оскільки за вимогами Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України він продовжується на період дії карантину та воєнного стану, а неповідомлення відповідачки про зміну кредитора у зобов'язанні не звільняє її обов'язку по погашенню кредитної заборгованості (а.с.120-125).
Відповідачка в судове засідання також не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомила, від представника відповідачки адвоката Курносенка Д.О. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відмову позивачу в задоволенні позову, крім того надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позовних вимог позивача через сплив строку позовної давності, надмірне нарахування відсотків, в тому числі за межами строку кредитування та відсутність доказів повідомлення відповідачки про відступлення права вимоги (а.с.112-116,131).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
29 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено договір про споживчий кредит № 3807067, за яким первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 5000,00 грн., строком на 15 днів, зі сплатою пільгової процентної ставки 2,5 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та стандартної процентної ставки 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування грошовими коштами та сплатою комісії за надання кредиту, в розмірі 950,00 грн. (а.с.8-13).
Також відповідачкою було підписано анкету-заяву та паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с.14-20).
Вказаний договір, анкету-заяву та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором R44124 (а.с.21).
Пунктом 2.3.1.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховується за стандартною ставкою.
Крім того, згідно п.4.2. договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та основних графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування, має право нарахувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою п.1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбаченого ст.625 ЦК України. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
ТОВ «Мілоан» виконало зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачці грошові кошти, про що свідчить відповідна квитанція, однак остання не виконала взятих на себе за договором зобов'язань, грошові кошти, відсотки за їх користування та комісію за надання кредиту не повернула, у зв'язку з чим їй нараховано заборгованість, в розмірі 22825,00 грн., яку за договором факторингу №26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року було передано ТОВ «Вердикт Капітал», яке в свою чергу, нарахувавши відповідачці ще 7250,00 грн. відсотків за період з 26 січня 2022 року до 23 лютого 2022 року у відповідності до п.4.2. договору, за договором про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року передало її ТОВ «Коллект центр» (а.с.21 зворот, 25-59).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачці станом на 10 січня 2023 року нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором, у розмірі 30075,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 24125,00 грн. заборгованість за відсотками та 950,00 грн. - комісія за надання кредиту (а.с.22-24).
Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права за кредитним договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Також за вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Крім того, за вимогами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитним договором, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору, не в повному обсязі розрахувалася за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом, в розмірі 30075,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів представника відповідачки про сплив строку позовної давності за вимогами позивача, то за умовами кредитного договору відповідачка повинна була повернути кредитні кошти ТОВ «Мілоан» до 12 січня 2022 року, а звернувся позивач з позовом до суду 25 вересня 2025 року.
Відповідно до вимог ст.ст.257 та 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені), - один рік.
Разом з тим, в питанні застосування позовної давності необхідно враховувати 12 та 19 пункти прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину з 11 березня 2020 року по 30 червня 2023 року).
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, який триває дотепер.
Зважаючи на викладене, ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з цим позовом в межах строку позовної давності, тому правові підстави для відмови у задоволені позову про стягнення кредитної заборгованості внаслідок спливу позовної давності відсутні.
Стосовно доводів представника відповідачки про надмірне нарахування позивачем відсотків за кредитним договором, в тому числі їх нарахування за межами строку кредитування, то за вимогами ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За умовами укладеного між сторонами договору відповідачка зобов'язалася сплачувати ТОВ «Мілоан» за користування кредитними коштами за пільговою процентною ставкою 2,5 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та стандартною процентною ставкою 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування грошовими коштами протягом 75 днів.
Крім того зобов'язалася, у разі прострочення зобов'язань зі сплати заборгованості, сплачувати проценти за стандартною ставкою, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбаченого ст.625 ЦК України.
За такого, порушень у нарахуванні відповідачці процентів за кредитом в період кредитування з 29 жовтня 2021 року до 12 січня 2022 року та в період з 26 січня 2022 року до 23 лютого 2022 року у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, суд не вбачає.
Щодо доводів представника відповідачки про відсутність доказів повідомлення відповідачки про відступлення права вимоги то дійсно за вимогами частини 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Однак, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідачка не виконала зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків за його користування ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем, а тому доводи представника відповідача з цього приводу є безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов'язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 2422,4 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 13000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного з адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс", прайс-лист адвокатського об'єднання "Лігал Ассістанс", заявку на надання юридичної допомоги №771 від 01 серпня 2025 року та витяг з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом: за надання усної консультації - 4000,00 грн. та за складання позовної заяви - 9000,00 грн. (а.с.67-72).
Враховуючи складність справи, що не є складною, виконані адвокатом роботи, які не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 13000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача лише 5000,00 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором про споживчий кредит №3807067 від 29 жовтня 2021 року, станом на 10 січня 2023 року, в розмірі 30075,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 24125,00 грн. заборгованість за відсотками та 950,00 грн. - комісія за надання кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 5000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: вул. Мечникова, 3 офіс 306, м. Київ, 01133;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 11 грудня 2025 року.
Суддя С. А. Луста