Справа № 459/2346/22
Провадження № 1-кп/459/136/2022
12 грудня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141150000378 від 13.06.2022відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Соснівка Львівської області, українця, громадянина України, згідно зі ст. 89 КК України раніше несудимого, з середньої спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
ОСОБА_4 12.06.2022 близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи поблизу входу до магазину «СВІЙ МАРКЕТ», що знаходиться по проспекту Шевченка, 3 в місті Шептицькому Львівської області, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 на підставі Указу Президента України № 64/2022 (з подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, за відсутності уваги сторонніх осіб, таємно викрав велосипед гірського типу «М310-21 MAXX PRO SS21» чорного кольору (сірим відтінком) з надписами червоного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_5 та розпорядився ним на власний розсуд. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 7748 (сім тисяч сімсот сорок вісім) гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та суду повідомив, що в літній період у 2022 році через відсутність роботи та грошових коштів він, перебуваючи на вул. Шевченка біля магазину «Свій Маркет», побачив залишений без нагляду велосипед чорного кольору. Впевнившись, що поруч нікого немає, він вирішив таємно його викрасти з метою подальшого продажу. За словами обвинуваченого, він сів на велосипед та поїхав до свого дачного будинку. Наступного дня він поїхав електричкою до м. Львова, де здав велосипед у ломбард, розташований у центральній частині міста, отримавши за нього орієнтовно 2 000 гривень. Отримані кошти витратив на власні потреби. Обвинувачений зазначив, що працівники поліції виявили його на вокзалі приблизно через тиждень після події та запросили проїхати з ними. Він повідомив, що частково відшкодував потерпілій завдану шкоду. Обвинувачений щиро кається та шкодує про вчинене.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
У зв'язку із повним визнанням вини обвинуваченим, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані доведена повністю.
Виходячи із вимог ст. 337 КПК України, зокрема з того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, оскільки останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, при яких їх вчинено та особу обвинуваченого.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим є тяжким злочином.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є людиною молодого віку, згідно зі ст. 89 КК України раніше несудимий, неодружений, на диспансерному обліку у лікаря нарколога у наркологічному кабінеті КП «ЦМЛ «Червоноградської міської ради» не знаходиться, за медичною допомогою до КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» не звертався, частково відшкодував завдані збитки, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції статей особливої частини Кримінального кодексу України за ч. 4 ст. 185 КК України у виді - позбавлення волі.
Разом з цим, враховуючи щире каяття обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення та характеризуючі дані на особу обвинуваченого, а також позицію прокурора, який просив звільнити обвинуваченого від покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, а тому його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк, з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Арешти на майно, що накладені згідно з ухвалами слідчого судді, підлягають скасуванню.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку - 12.12.2025.
Після вступу вироку у законну силу речові докази:
- диски DVD-R з відеозаписами та аудіозаписами - залишити при матеріалах справи;
- спортивні чоловічі кросівки чорного кольору з оранжевими вставками, чоловічу барсетку чорного кольору з двома червоними вставками спереду, джинсові штани синього кольору, спортивну футболку білого кольору - повернути ОСОБА_4 ;
- один фрагмент відеозапису та дві фотографії з магазину «Комп'ютерний всесвіт», що по пр. Шевченка 3 в м. Шептицькому, Львівської області, товарний чек з магазину «ТОВ Епіцентр К» про купівлю велосипеда, оригінал інструкції по експлуатації велосипеда червоно-сірого кольору M310-21 Maxx Pro SS21 - залишити при матеріалах справи.
Скасувати арешт, накладений слідчим суддею Шептицького (Червоноградського) міського суду Львівської області від 01.08.2022 на особистий одяг ОСОБА_4 , а саме: спортивні чоловічі кросівки чорного кольору з оранжевими вставками, чоловічу барсетку чорного кольору з двома червоними вставками спереду, джинсові штани синього кольору, спортивну футболку білого кольору.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1