Справа № 523/6485/25
Номер провадження 3/523/2182/25
05 грудня 2025 року м.Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., захисників Реви С.В. та Реви Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 25.03.2025 року о 00:15 годині, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Citroen Berlingo», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №54з по вул.Балківська в м.Одесі, в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком №000718 за результатами проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху».
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, 05.12.2025 року в судове засідання не з'явився, забезпечивши явку своїх захисників - адвоката Реви С.В. і ОСОБА_2 , з огляду на що та з урахуванням вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суддя вирішив розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні захисник Рева Д.С. просив врахувати, що свідок ОСОБА_3 у день розглядуваних подій не входив до спеціального патруля за наказом коменданта, у зв'язку з чим зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною, а також підтримав подані раніше іншим захисником - Ревою С.В. клопотання про закриття провадження по справі.
Заслухавши захисника Реву Д.С., дослідивши подані захисником Ревою С.В. письмові клопотання про закриття провадження, вивчивши матеріали справи та допитавши свідка ОСОБА_4 , суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №288979 від 02.04.2025 року, в якому наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п.2.9.а «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000178 від 01.04.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (а.с.5);
- результатами відтворення під час вивчення матеріалів справи відеозаписів з портативних відеореєстраторів працівників поліції, у яких зафіксовано безперервний перебіг подій вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.7);
- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що за викладених у протоколі обставин, ОСОБА_1 було зупинено біля АЗС «Energy» неподалік будинку №54«з» по вул.Балківська в м.Одесі, в період дії комендантської години. Під час спілкування, у вказаної особи було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на виявлення стану сп'яніння у медичному закладі, на що останній погодився, результат огляду в медичному закладі за висновком - наркотичне сп'яніння. В день розглядуваних подій вказаний працівник поліції виконував свої службові обов'язки на підставі наказу командира, по відповідному маршруту.
Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписи ст.252 КУпАП встановлюють, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно загальнодоступної інформації адреса: м.Одеса, вул.Балківська 54«з», відноситься до територіальної юрисдикції Приморського районного суду м.Одеси, проте вірна адреса керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його зупинки працівниками поліції була встановлена в суді безпосередньо під час розгляду справи по суті.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 357/10207/21 виснувала, що у разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності» і не є підставою для скасування судових рішень.
При цьому, Верховний Суд у своєму правовому висновку, викладеному у постанові від 02.10.2024 року (по справі №120/12494/23), виснував, що формальні недоліки фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.
Утім, суддя вважає, що діяльність уповноважених органів виконавчої влади, зокрема в частині документування працівниками поліції справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, у контексті неодноразового посилення останнім часом законодавцем відповідальності за їх вчинення та щорічної статистики скоєння значної частини дорожньо-транспортних пригод водіями у стані алкогольного сп'яніння, що призводить до великого відсотка смертності учасників дорожнього руху, саме і спрямована на захист важливого суспільного інтересу.
Разом із тим, оцінюючи доводи захисника Реви Д.С. під час промови в суді та захисника Реви С.В. у клопотанні про закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, суддя вважає їх неспроможними з огляду на таке.
Так, захисник Рева С.В. в обґрунтування своїх клопотань про закриття провадження посилався на те, що ОСОБА_1 на протязі 2-х годин (1 подія о 22:00 годині, 2 подія, яка наразі розглядається, о 00:15 годині) двічі зупинили працівники поліції та в обох випадках склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП; після 1 події працівники поліції не відсторонили особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від керування транспортним засобом, внаслідок чого виникла 2 подія, а тому вказану особу намагаються притягнути до відповідальності двічі за одне і те саме правопорушення; підзахисний під час керування не порушував ПДР, а захисник Рева Д.С. зазначив, що інспектор поліції ОСОБА_3 не мав права зупиняти керований вказаною особою автомобіль, так як він не входив до патруля, передбаченого Постановою КМУ від 08.07.2022 року «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану», який створюється та затверджується на підставі наказу (розпорядження) коменданта, а такий наказ у матеріалах справи відсутній, тому зупинка ОСОБА_1 вказаним працівником поліції була незаконною.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 вказаного Кодексу встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд критично оцінює доводи захисника Реви Д.С. про те, що в межах розглядуваної справи ОСОБА_1 вдруге притягується до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення, внаслідок чого вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, виходячи з правової природи адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, керування транспортним засобом особою з ознаками сп'яніння або у стані сп'яніння є разовим діянням, яке вчиняється в момент фактичного керування. Кожен окремо зафіксований факт такого керування становить самостійний склад адміністративного правопорушення, незалежний від попередніх дій водія чи працівників поліції.
Крім того, суддя вважає, що будь-який свідомий водій, дотримуючись вимог Правил дорожнього руху та інших актів законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у разі попередньо задокументованого працівниками поліції факту керування ним транспортним станом у стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння або під впливом лікарських засобів, після цього має утриматись від подальшого керування транспортним засобом до витверезення чи закінчення дії лікарських засобів, що обумовлюється збереженням життя і здоров'я як власного, так й інших учасників дорожнього руху, а не продовжувати керування таким транспортним засобом.
З письмового клопотання захисника Реви С.В. вбачається, що перший факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбувся о 22:00 годині 24.03.2025 року, а другий (розглядувана подія) мав місце о 00:15 годині 25.03.2025 року. Такий часовий проміжок свідчить про закінчення першої події та про самостійне відновлення особою керування транспортним засобом, що утворює нове адміністративне правопорушення. Обставини, на які посилається захисник, не дають підстав вважати ці окремі факти вчинення правопорушення єдиною триваючою подією.
Аргументи сторони захисту щодо неналежного виконання працівниками поліції обов'язку з не відсторонення водія від керування після першого епізоду не можуть впливати на кваліфікацію розглядуваної події. Навіть за наявності таких порушень, вони не позбавляють водія обов'язку утримуватися від керування транспортним засобом у стані сп'яніння та не усувають протиправності його повторних дій. Дії чи бездіяльність поліцейських у межах першої події, не створюють для особи, яка керує транспортним засобом, жодних підстав уникати відповідальності за нове правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
До того ж, слід зауважити, що перша подія, на яку посилається захисник, не є предметом судового розгляду в цьому провадженні та у матеріалах справи наявні відомості та докази лише щодо епізоду, зафіксованого о 00:15 годині, який і є предметом перевірки й оцінки суддею відповідно до ст.280 КУпАП.
За таких обставин, твердження захисника Реви С.В. про притягнення ОСОБА_1 двічі за одне і те саме правопорушення є хибним і таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Втім, пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
З огляду на п.2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 3 розділу IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно з п. п.2, 3, 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено Наказом МВС України від 09 листопада 2015 №1452/735, про затвердження Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 №1413/27858.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відтворений відеозапис обставин оформлення працівниками поліції матеріалів справи на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейськими до суду доказів є виконанням покладеного на них обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Зазначений відеозапис містить безперервний перебіг подій та стосується безпосередніх дій ОСОБА_1 . Вказаний відеозапис переданий до суду Управлінням патрульної поліції в Одеській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи та зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до означеної норми закону.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Доводи захисника Реви Д.С. щодо незаконності зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, суддя вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Вимоги Постанови КМУ від 08.07.2022 року «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» щодо створення спеціальних патрулів стосуються проведення спеціальних заходів у межах правового режиму воєнного стану, а не регламентують загальні підстави зупинки транспортних засобів. Зазначена постанова не скасовує та не обмежує повноваження поліцейських, визначені Законом України «Про Національну поліцію», зокрема право зупиняти транспортний засіб у разі наявності ознак правопорушення або підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано в судовому засіданні під час допиту свідка ОСОБА_3 , причиною зупинки о 00:15 годині 25.03.2025 року керованого ОСОБА_1 автомобіля було керування останнім транспортним засобом під час дії комендантської години в умовах воєнного стану.
По-друге, повноваження інспектора поліції щодо зупинки транспортного засобу є загальними службовими повноваженнями, і вони не залежать від включення поліцейського до спеціального патруля чи наявності наказу коменданта такого патруля. Відсутність у матеріалах справи відповідного наказу не впливає на законність дій поліцейського у розглядуваному випадку.
До того ж, відповідно до п.8 вищевказаної Постанови КМУ від 08.07.2022 року, під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
Слід зауважити, що будь-яких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) стороною захисту до суду не надано, а відтак твердження захисника Реви Д.С. щодо незаконної зупинки працівником поліції ОСОБА_3 є безпідставним та не спростовує факту правомірного проведення огляду і складання матеріалів відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП.
З огляду на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Слід зауважити на тому, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України» вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Отже враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку щодо залишення без задоволення клопотання захисника Реви С.В. про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , а також щодо необґрунтованості доводів захисника Реви Д.С. з цього ж приводу, у зв'язку з їх безпідставністю.
На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставин інкримінованого правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану та збройної агресії рф проти України, ступінь вини ОСОБА_1 та його особу, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 8-9, 23, 27, 33, 34, 40-1, 130, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
Клопотання захисника Реви С.В. про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без задоволення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 605,60 гривень на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м. Київ, вул. Липська 18/5).
Зобов'язати ОСОБА_1 здати посвідчення водія на його ім'я до УПП в Одеській області ДПП, а у разі ухилення вказаної особи від здачі посвідчення водія, яке посвідчує його право на керування транспортними засобами, то строк позбавлення його права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік, обчислювати з дня здачі або вилучення посвідчення водія уповноваженими працівниками Національної поліції України.
Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області ДПП Національної поліції України, а також надати іншим заінтересованим особам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов