Справа № 523/11238/25
Провадження №4-с/523/65/25
"12" листопада 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Аліна С.С.
при секретарі - Томілко М.В.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції Савченко С.В. за участю заінтересованої особи Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),-
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції Савченко С.В. за участю заінтересованої особи Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якій просить:
-Зобов'язати головного державного виконавця Пересипського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного межрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Савченко С.В., в провадженні якої знаходиться виконавче провадження ВП № 72227977, здійснити перерахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_1 , та нарахувати згідно судового наказу Коростенського міськрайоного суду Житомирської області від 27.06.2023р. по справі № 279/2693/23 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 заробітку (доходу), та рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 30.11.2023р. по справі № 523/10523/23 нарахувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/5 заробітку (доходу).
Скаргу обґрунтовано тим, що На виконанні Пересипського (Суворовського) районного відділу державної виконавчої служби в м.Одесі перебуває судовий наказ Коростенського міськрайоного суду Житомирської області від 27.06.2023р. щодо стягнення с ОСОБА_1 аліментів на двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно.
На підставі вказаного судового наказу постановою від 12.07.2023р. було відкрито виконавче провадження ВП № 72227977.
В подальшому рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 30.11.2023р. по справі № 523/10523/23 було задоволено позов ОСОБА_1 та зменшено розмір аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей з 1/3 частини заробітку (доходу) до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З вказаним виконавчим провадженням представник заявника був ознайомлений 02.06.2025р. та отримав відповідні копії документів.
ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, єдиним його заробітком(доходом) є пенсія з інвалідності, інших видів доходу у нього не має, працювати не може за станом здоров'я, документи на підтвердження вказаних фактів наявні в матеріалах виконавчого провадження.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02.06.2025р. розмір доходу складає "А2837,73 грн., розмір аліментів складає 2 833 грн., тобто фактично 100% від доходу. В подальшому з січня 2024р. розмір доходу продовжує залишатись 2 837,73 грн., а розмір аліментів складає 3 196 грн., що перевищує розмір доходу заявника. На травень 2025р. розмір доходу є 3196 грн., і відповідно розмір аліментів залишився таким же - 3196 грн., що є 100% доходу.
Таким чином державним виконавцем всупереч судовому наказу від 27.06.2023р. вираховувалась не 1/3 від доходу, а його 100 %, а надалі розрахунок здійснювався не враховуючи рішення суду від 30.11.2023р., де розмір аліментів складає 1/5 від заробітку, а фактично перевищує 100% від заробітку особи.
Вказані дії державного виконавця, які суперечать рішенням суду призвели до виникнення заборгованості зі сплати аліментів, яка на 02.06.2025р. складає 52 989,55 грн., оскільки ОСОБА_1 не мав можливості в повному обсязі сплачувати аліменти, так як повністю б залишився без засобів для існування.
У судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином від представника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченко В.В. до суду надійшла заява в якій підтримала скаргу та просила скаргу задовольнити, а також проводити розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання представник Пересипського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином про причини не явки суду не повідомив. Надав відзив на скаргу в якому просив відмовити в задоволені скарги.
Вивчивши матеріали скарги, суд вважає про те, що скарга є не доказаною, є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 18.09.2025р витребувано від Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження ВП №72227977 (а.с.44).
10.10.2025р. на виконання ухвали суду, до суду надійшли матеріали виконавчого провадження ВП №72227977 (а.с.49-135).
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено про те, що На виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 72227977 з примусового виконання судового наказу № 279/2693/23 виданого Коростенський міськрайонний суд Житомирської області від 27.06.2023 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 01.05.2023 р. до досягнення дітьми повноліття.
Заява про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу відділу засобами поштового зв'язку 11.07.2023 р., яка була зареєстрована під вхідним номером 16935/21.32-33/1 та передана до виконання головному державному виконавцю Савченко С.В. (а.с.51).
12.07.2023 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72227977, яку направлено сторонам виконавчого провадження за вих.№ 62479. (а.с.55)
07.01.2025 р. на адресу відділу надійшла заява ОСОБА_1 про перерахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів на підставі Рішення № 523/10523/23 від 30.11.2023 р. про зменшення розміру аліментів. Державним виконавцем враховано вимоги вказаного Рішення, внесено зміни до АСВП та проведено розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 71 Закону України про виконавче провадження виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Розрахунок заборгованості : обчислюється на підставі відомостей, отриманих із:
звіту про здійснені відрахування та виплати;
квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;
заяв та (або) розписок стягувана;
інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;
інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу X Інструкції з примусового виконання рішень. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктів 3-10 розділу X Інструкції з примусового виконання рішень.
Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, іцо передував пред'явленню виконавчого листа до виконання відповідно до Розділу XVI Інструкції з примусового виконання рішень.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно проведеного розрахунку зі сплати аліментів, який проводився відповідно норм чинного законодавства, а саме: Закону № 2475-VIII до частини першої ст.194 СК України; ч.2 ст.182 СК України, роз'яснень, викладених у п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року за № 3, згідно якого «зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення, проте може бути підставою для перерахунку розміру стягнутих аліментів державним виконавцем»; ЗУ «Про виконавче провадження та Інструкції з примусового виконання рішень, заборгованість зі сплати аліментів станом на момент перерахунку заборгованості на підставі заяви боржника, складала 46 680,05 грн. (а.с.67).
Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів було направлено сторонам виконавчого провадження за адресами, вказаними у виконавчому документі.
Згідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» Порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.6 вказаної статті, у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця
22.12.2023 р., після встановлення офіційного джерела отримання доходів боржником, державним виконавцем направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Суворовського обєднананого управління ПФУ у м. Одесі для виконання.
Із пенсійних виплат боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
-у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
-за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
З 15.02.2024 р. по теперішній час, аліменти відраховуються з заробітної плати ОСОБА_1 . Суворовським об'єднаним управлінням ПФУ у м.Одесі, у розмірі 50 % доходів щомісяця, Щомісячно з 15.02.2024 р. на депозитний рахунок відділу зараховуються кошти у розмірі 1661,50 грн., які перераховуються стягувану як щомісячні аліменти.
Згідно довідки ПФУ від 10.09.2025 р. боржнику щомісячно нараховуються пенсійні виплати у розмірі 3323 грн. (а.с.118)
Відповідно до ч.6 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Рішенням № 523/10523/23 від 30.11.2023 р. про зменшення розміру аліментів визначено: «Зменшити розмір аліментів ... в розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи від дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дітьми повноліття.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Заборгованість станом на 10.09.2025 р. становить 57593,05 грн.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про погашення боргу у розмірі 57 593,05 гривень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У такому випадку стягувач має звернутись до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, для приведення його у відповідність із вимогами (частина 4 статті 4 зазначеного Закону), тому повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав невідповідності наведеним вимогам не є порушенням, ні прав стягувача, ні принципу обов'язковості виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», вимоги інших осіб щодо належності їм. а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», де зазначено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону «Про виконавче провадження» (попередня редакція).
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України встановлений принцип змагальності сторін, згідно якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановленно, що скаржник не довів суду ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Також суд вважає, що скаржник не довів суду ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції Савченко С.В. за участю заінтересованої особи Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 260, 447-452 ЦПК України суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції Савченко С.В. за участю заінтересованої особи Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)- залишити без задоволення.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м.Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Суддя Аліна С.С.