Справа № 456/4082/25
Провадження № 1-кп/456/483/2025
11 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у залі судових засідань Стрийськогоміськрайонного суду Львівської області справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142130000170 від 28.05.2025, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дуліби Стрийського району Львівської області, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, військовослужбовця, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Солдат ОСОБА_4 , військовослужбовець, що знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , проходячи лікування та реабілітацію у «Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону», а в подальшому перебуваючи у відпустці за станом здоров'я внаслідок отримання вибухової травми - вогнепального уламкового поранення,за адресоюс. Дуліби Львівської області,при невстановлених органом досудового розслідування обставинах, але не пізніше 24.05.2025, використовуючи власний мобільний телефон через мережу Інтернет за допомогою месенджера «Телеграм», замовив через Telegram-канал «Coca-Cola» у невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину PVP з метою власного споживання.
27 травня 2025 року у період з 17:54 год. по 18:10 год., солдат ОСОБА_4 , отримавши у відділенні «Нової пошти» N?1 по вул. Шевченка, 1 с. Дуліби, Стрийського району, Львівської області, замовлену через Telegram-канал «Coca-Cola» посилку з вказаною особливо небезпечною психотропноюречовиною запакованою в прозорий поліетиленовий пакет та в полімерний пакет з написом «Нова Пошта», поклавїї у рюкзак та зберігав при собі з метою власного споживання до моменту зупинки таподальшої добровільної видачіпрацівникам Національної поліції.
В подальшому встановлено, що в вилученому в ОСОБА_4 на підставі протоколу огляду місця події полімерному пакеті з кристалічною речовиною білого кольору, міститься, відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів і прекурсорів, особливо небезпечна психотропна речовина PVP, обіг якої заборонено згідно зі Списком N? 2«Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 N? 770, загальною масою 3,8376 грам, що відповідно до Таблиці N? 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України за N? 188 від 01.08.2000, є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_4 в порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1, 2 ст. 7, ст.12, ст. 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, придбав та зберігав при собі з метою власного споживання та без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину у великих розмірах, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Правова позиція сторони обвинувачення.
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений слідчим СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 та затверджений прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного ОСОБА_7 .
З огляду на обвинувальний акт, прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_4 придбав та зберігав при собі з метою власного споживання та без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину у великих розмірах, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні клопотав, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити лише ті докази, які характеризують особу обвинуваченого, з долученням їх до матеріалів справи разом з письмовими доказами, що підтверджують вину, а також документи які стосуються речових доказів та підтверджують понесені під час досудового розслідування витрати.
В судових дебатах прокурор просив суд призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафув розмір 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі гривень нуль копійок) грн. Речові докази, а саме особисті речі та мобільний телефон ОСОБА_4 просив повернути власнику, а психотропну речовину PVP - знищити.
Правова позиція сторони захисту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, під час дачі показань підтвердив, що 24.05.2025, використовуючи власний мобільний телефон через мережу Інтернет за допомогою месенджера «Телеграм», замовив через Telegram-канал «Coca-Cola» у психотропну речовину PVP з метою власного споживання, 27.05.2025 отримав її у відділення «Нова пошта»N?1 по вул. Шевченка, 1 с. Дуліби, Стрийського району, Львівської областіта зберігав при собі в рюкзаку, маючи намір споживати з метою полегшення сильного болю після отриманих вогнепальних поранень. Шкодує за скоєне, щиро розкаюється, в останньому слові просив застосувати міру покарання у виді штрафу.
Сторона захисту не заперечувала на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити лише ті докази, які характеризують особу обвинуваченого. Зі своєї сторони долучили документи, які підтверджують, що ОСОБА_4 13.10.2024 отримав вибухові травми під час виконання бойового завдання та вже понад рік проходить лікування та реабілітацію.
Захисник та обвинувачений підтримали міру покарання запропоновану прокурором у виді штрафу.
Застереження щодо обсягу досліджених доказів.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, та дослідженням документів, що стосуються речових доказів, понесених витрат та особи обвинуваченого.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Положеннями ч. 1 ст. 2 КК України передбачено, що підставою для настання кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.Складом кримінального правопорушення визнається сукупність закріплених у законі України про кримінальну відповідальність ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається кримінальним правопорушенням.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, полягає в незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збутуу великих розмірах.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, характеризується прямим умислом. Крім того, вчинення незаконного придбання, зберігання, пересилання наркотичних засобів повинно здійснюватися без метою збуту.
Протиправність дій ОСОБА_4 полягала власне в придбанні та зберіганні без мети збуту психотропних речовин у великих розмірах.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року, під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості.Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується обвинуваченим, заборонена речовина була придбана ним за 2 100,00 грн через Телеграм канал, та в подальшому, після отримання зберігалась в його особистих речах, а саме в рюкзаку до моменту видачі працівникам поліції.
PVP згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці I», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» PVP від 1,5 г до 15,0 г становить великі розміри.
З огляду на те що висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів і прекурсорів, встановлено, що вилучена в ОСОБА_4 речовина є особливо-небезпечною психотропною речовиною PVP, обіг якої заборонено, а також зважаючи, що маса цієї речовини становить 3,8376 грам, дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно, саме за ч. 2 ст. 309 КК України.
За клопотанням сторін кримінального провадження, враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи, встановивши, що вони правильно розуміють зміст обставин пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення та відсутність будь-яких сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам про позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним проводити дослідження всіх без винятку доказів, що були зібрані під час досудового розслідування.
Водночас, на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2. ст. 309 КК України, а також щодо характеристики його особи, стороною захисту та стороною обвинувачення надано суду докази, які долучено до матеріалів кримінального провадження та враховано судом під час постановлення вироку, а саме:
?Протокол огляду місця події від 27.05.2025 з фото таблицею, відповідно до якого здійснено огляд добровільно виданого ОСОБА_4 працівникам поліції пакету з забороненою речовиною;
?Протокол огляду предмету від 28.05.2025, яким проведено огляд мобільного телефону Samsung galaxy J7;
?Протоколом огляду предмету від 30.05.2025, а саме паперової упаковки бежевого кольору та светру;
?Постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 29.05.2025, якою визнано речовим доказом полімерний пакет з наліпкою «Нова пошта» з інформацією про відправника та отримувача;
?Постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 29.05.2025, якою визнано речовим доказом PVP речовину;
?Постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 28.05.2025, якою визнано речовим доказом мобільний телефон марки Samsung Galaxy J 7;
?Ухвалою про накладення арешту від 30.05.2025, якою накладено арешт на мобільний телефон марки Samsung Galaxy J 7;
?Висновком експерта від 03.07.2025 № СЕ-19/114-25/12859-НЗПРАП;
?Довідкою про вартість проведеної експертизивід 03.07.2025 № СЕ-19/114-25/12859-НЗПРАП;
?Довідкою № 10-15072025/46031 від 15.07.2025 щодо знятою та погашеної судимості ОСОБА_4 ;
?Листом вих. № 827 від 03.06.2025 про не перебування на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра;
? ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов ОСОБА_4 на військову службу 08.04.2024;
?Довідкою про склад ОСОБА_9 № 05-24/348 від 02.06.2025;
?Характеристикою ОСОБА_4 видана Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області;
?Довідкою обставин травми видана військовою частиною № НОМЕР_1 від 23.10.2024;
?Направленням на обстеження та лікування № 163 від 19.02.2025;
?Відпускнимквитоком № 985 від 12.03.2025;
?Випискою з медичної картки № 95239.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_4 придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину у великих розмірах, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому, слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
За змістом п.1 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Обставин, що обтяжують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Пом'якшуючими вину обвинуваченого обставинами, передбаченими ст. 66 КК України суд вважає щире каяття, а також те, що ОСОБА_4 придбав та вживав психотропну речовину PVP з метою зменшити біль від отриманих під час виконання бойового завдання поранень, приймаючи її в якості знеболення.
Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, щире каяття та ставлення винного до скоєного, характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, а також те, що обвинувачений повністю визнав вину у вчиненні злочину, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психолога не перебуває, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Запобіжний захід обвинуваченому не обрано.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати у справі в розмірі 3 565,60 грн відповідно до довідки Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру на проведення експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371,373- 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі гривень нуль копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати в розмірі 3 565,60 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок)грн за проведення експертизи.
Скасувати арешт накладений Стрийськимміськрайонним судом Львівської області 30.05.2025 на мобільний телефон марки SamsungGalaxy J7 вилучений в ОСОБА_4 28.05.2025 та упакований в пакет Національна поліція України RIC2194779.
Речовий доказ: полімерний пакет рожевого кольору із надписом «Нова Пошта»,на поверхні якого знаходиться паперова наліпка, на якій міститься надпис «ЛЬВІВ ПОСИЛКОВИЙ, що зберігається в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області - знищити.
Речовий доказ: особисті речі ОСОБА_4 , а саме светр, синього кольору, який зберігається в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області, - повернути власнику.
Речовий доказ: психотропну речовину PVP масою 3,8376, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, - знищити.
Речовий доказ: мобільний телефон марки SamsungGalaxy J7, який зберігається в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області, - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийськийміськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_10