12 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 753/21250/24
провадження № 61-14741ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семашко Дмитро Миколайович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення порядку користування квартирою, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,
17 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семашко Д. М., засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня
2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року
у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи
та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України,
у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права
має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Семашко Д. М., підставою касаційного оскарження судових рішень, серед іншого, зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо визнання особи безвісти зниклою за умов відсутності належних доказів, що посвідчують факт смерті такої особи.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389
ЦПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок
її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, а також навести чіткі доводи висновкам судів попередніх інстанцій з цього питання
та обґрунтувати, в чому полягає їх неправильність.
Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.
Отже, представником заявниці не наведено обґрунтованої необхідності
для формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права
у спірних правовідносинах, а суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так як такий обов'язок покладено
на особу, яка оскаржує судові рішення.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити підставу касаційного оскарження судових рішень, зокрема в частині касаційного їх оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 389
ЦПК України, обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу разом з її копіями відповідно до кількості інших учасників справи.
Крім того відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній
скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб)
або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний
код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року
№ 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі),
що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України
як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі
або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами,
в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду
з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також
у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету
у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення
без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
У касаційній скарзі, поданій адвокатом Семашком Д. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначено про наявний у нього електронний кабінет.
Однак, доказів на підтвердження вказаного, адвокатом Семашком Д. М.
до касаційної скарги не додано.
Також Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що реєстрація
Стругової Т. П. в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі
або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами,
є добровільною.
За таких обставин адвокату, який діє в інтересах заявниці, необхідно надати уточнену касаційну скаргу разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити відомості про наявність у нього електронного кабінету
або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14
ЦПК України, та надати відповідні докази.
Також згідно з частинами п'ятою, шостою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду
з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або приписами, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року
№ 1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися
в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису,
за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
За правилом частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду
в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви
про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета
або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням ЄСІТС,
що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Представник заявниці доказом надсилання копій касаційної скарги усім учасникам справи було надано фіскальні чеки, що підтверджують факт відправлення кореспонденції, але опис вкладення до поштових відправлень відсутній.
Таким чином, наявність відправлень підтверджена відповідними чеками,
але не підтверджено доказів того, що до цих відправлень були вкладені копії касаційної скарги.
Отже, представнику заявниці необхідно направити на адресу суду
докази надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги усім учасникам справи.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семашко Д. М., необхідно надіслати на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій уточнити підставу касаційного оскарження судових рішень, зокрема в частині касаційного
їх оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України,
зазначити відомості про наявність у її представника адвоката Семашка Д. М. електронного кабінету або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України, та надати відповідні докази надсилання листом
з описом вкладення копій касаційної скарги іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки представником заявниці не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати представнику заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семашко Дмитро Миколайович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва
від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк