Справа №463/12000/25
Провадження №1-кс/463/11241/25
12 грудня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про відмову в визнанні потерпілим, -
до суду надійшла скарга на постанову слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 від 24 листопада 2025 року про відмову в задоволенні заяви у кримінальному провадженні №12025141360001245 від 25 червня 2025 року.
Скаргу обґрунтовує тим, що звернувся із клопотанням в кримінальному провадженні №12025141360001245 від 25 червня 2025 року про визнання потерпілим. Проте, слідчим було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання у зв'язку із відсутністю відомостей про спричинення прямої шкоди заявнику. Оскаржувана постанова не містить даних про досліджені слідчим докази, не враховані доводис каржника. Висновки слідчого суперечать обставинам кримінального провадження.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд скарги у його відсутності.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, враховуючи скорочені строки розгляду скарги та клопотання скаржника, слідчий суддя вважає за можливе розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Суб'єкт оскарження за викликом не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив, про розгляд скарги був належним чином повідомлений. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК).
У відповідності до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст.55 КК України).
Частина 5 ст. 55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся із клопотанням в кримінальному провадженні №12025141360001245 від 25 червня 2025 року про визнання його потерпілим.
Постановою слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 від 24 листопада 2025 року відмовлено ОСОБА_3 в визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025141360001245 від 25 червня 2025 року.
Оскаржувану постанову слідчий мотивує тим, що у кримінальному провадженні відсутні відомості про спричинення прямої шкоди заявнику.
Слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим не надано належної оцінки обставинам, про які зазначає скаржник щодо спричинення йому шкоди, перевірка заподіяння заявнику будь-якої шкоди та зібрання доказів на підтвердження (спростування) спричинення такої не проведено, а відтак постанова винесена з порушенням хронології проведення слідчих дій і є передчасною.
Отже враховуючи вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілими слід скасувати та зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання про визнання його потерпілими у кримінальному провадженні.
Керуючись вимогами статтей 7, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
скаргу задоволити.
Скасувати постанову слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 від 24 листопада 2025 року про відмову в задоволенні заяви у кримінальному провадженні №12025141360001245 від 25 червня 2025 року та зобов'язати уповноваженого на розслідування кримінального провадженні №12025141360001245 від 25 червня 2025 року слідчого повторно розглянути клопотання про залучення його до провадження як потерпілого.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5