Справа № 461/8553/25
Провадження № 2/461/3991/25
11.12.2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи № 461/8553/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та встановлення право виїзду з дитиною за межі України,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала цивільна справа № 461/8553/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та встановлення право виїзду з дитиною за межі України.
За результатами розгляду вищевказаної справи було ухвалено судове рішення, яким позовну заяву задоволено частково. Вирішено розірвати шлюб зареєстрований 19 травня 2018 р. між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Личаківським районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що 19.05.1994 складено відповідний актовий запис №87. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 403 гривні 73 копійки.
У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.
Судом встановлено, що у тексті мотивувальної та резолютивної частини рішення від 09.12.2025 допущено описку, а саме у написані тексту: « ОСОБА_3 » допущено описку в частині зазначення по-батькові позивача, а також у написанні тексту: «про що 19.05.1994 складено відповідний актовий запис №87» в частині дати складення відповідного актового запису.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону,
яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Згідно ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Суд не вбачає необхідності виклику в судове засідання учасників справи, адже питання яке вирішується судом має суто технічний характер і не стосується оцінки доказів, а також обставин справи які впливають на результати розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Встановлено, що у тексті судового рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2025, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи № 461/8553/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та встановлення право виїзду з дитиною за межі України, допущено технічну описку у написанні по-батькові позивача, а саме вказано невірно по-батькові « ОСОБА_3 » замість вірного - « ОСОБА_3 », а тому слід внести відповідні виправлення.
Також встановлено, що у тексті вищезгаданого судового рішення у написанні дати складення відповідного актового запису реєстрації шлюбу, а саме вказано невірно рік «про що 19.05.1994 складено відповідний актовий запис №87» замість вірного - «про що 19.05.2018 складено відповідний актовий запис №87», а тому слід внести відповідні виправлення.
Водночас, ухвалюючи рішення стосовно виправлення описки враховую, що однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати («незмінність судового рішення»). Виправлення вказаної описки не змінює змісту та суті даного рішення, відповідає самому змісту рішення та наявним у справі документам, а отже виправляє допущену технічну помилку.
Керуючись ст. 269 ЦПК України,
постановив:
виправити описку допущену у мотивувальній та резолютивній частині тексту судового рішення від 09 грудня 2025 року, яке ухвалено у справі № 461/8553/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та встановлення право виїзду з дитиною за межі України, а саме
Абзац 1 розділу II мотивувальної частини зазначеного рішення викласти у наступній редакції:
«Судом встановлено, що 19 травня 2018 р. між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстрований Личаківським районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що 19.05.2018 складено відповідний актовий запис №87.».
Абзац 2 резолютивної частини зазначеного рішення викласти у наступній редакції:
«Розірвати шлюб зареєстрований 19 травня 2018 р. між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Личаківським районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що 19.05.2018 складено відповідний актовий запис №87.»
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький