Дата документу 12.12.2025
Справа № 334/8950/25
Провадження № 2/334/4724/25
12 грудня 2025 року
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Гнатюка О.М.,
при секретарі Якущенко Е.Р.,
за участі позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки Ускової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ускової І.І., до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ускової І.І., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 6.01.1993 позивачка на підставі договору найма житлового приміщення в будинках отримала у користування квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про склад родини у квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Всі особи, вказані в ордері, були зареєстровані та проживали в квартирі.
ОСОБА_2 - син позивачки з 2011 року проживає в росії. У зв'язку з тим, що відповідач багато років тому забрав свої речі та більше у квартиру не повертався, це свідчить про втрату інтересу до вказаної квартири.
Реєстрація відповідача в квартирі створює позивачці перешкоди у реалізації свого права користування квартирою, вона регулярно сплачує комунальні послуги, які нараховуються в тому числі і на відповідачу.
Просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою.
В судовому засідання позивачка, представник позивачки підтримали позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не надав, повідомлений належним чином, тому суд, враховуючи згоду позивача, вважає, що позовну заяву слід розглянути без участі відповідача та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне. Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 6.01.1983 позивачка на підставі договору найма житлового приміщення в будинках отримала у користування квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту ОСББ «Злагода 25» у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Відповідно до інформації Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 1994 року по теперішній час.
В судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_2 не проживає за зазначеною адресою більше 10 років, у спірній квартирі відсутні його речі. Їм відомо про те, що він проживає постійно у росії.
Згідно зі ст. 47Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини 4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.
Згідно зі ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
За змістом ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім'ї не потребує згоди інших членів сім'ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.
Згідно зі ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Враховуючи, що відповідач тривалий час, з 2012 року, без поважних причин не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , фактично змінив місце свого постійного проживання, не несе витрати за житлово-комунальні послуги, тому наявні правові підстави для визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ускової І.І., до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гнатюк О. М.