Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/5890/25
Провадження №: 1-кп/332/712/25
11 грудня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв'язку),
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 12025082030000577, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК УКраїни,
встановив:
У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4 , не зменшилися і не перестали існувати, термін перебування під вартою обвинуваченого закінчується 01.01.2026, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, а саме, особисте зобов'язання, зазначив, що не має наміру переховуватися від суду, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечив, зазначивши, що встановлені прокурором ризики є недоведеними, вказав про доцільність визначити у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засіданні не з'явився, надав суду заву про розгляд кримінального провадження без його участі.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Суд, який розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває у статусі обвинуваченого, суд окремо не оцінює наявність цієї підстави.
Положеннями ст. 199 КПК України визначений порядок продовження строку тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд враховує таке.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд вважає, що ризик переховування від суду на теперішній час не зменшився та продовжує існувати.
Так, ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі. Усвідомлення невідворотності кримінального покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення злочини може спонукати підозрюваного до його переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні залишається актуальним, оскільки, перебуваючи за межами місця позбавлення волі, обвинувачений буде мешкати у безпосередній близькості із свідками даного злочину та підтримувати із деякими з них спілкування, так як він знайомий із даними особами, а тому у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на них, у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення судового розгляду.
При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує той факт, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, який самовільно залишив місце служби, не отримує грошове забезпечення, інших джерел доходу не має, що свідчить про необхідність здобування коштів для власного існування, забезпечення особистих потреб, що може спонукати останнього до вчинення інших корисливих злочинів.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи засудженим 30.06.2025 року Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням тривалістю в один рік, вчинив новий тяжкий злочин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Враховуючи наявні дані про особу обвинуваченого, суд вважає виправданим саме такий обраний запобіжний захід, оскільки обставини інкримінованого кримінального правопорушення, норми діючого кримінального процесуального законодавства та наявні ризики дають підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися, тому суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою доцільно задовольнити.
Крім того, підлягає залишенню без змін раніше обрана згідно ухвали суду від 03.11.2025 сума застави у розмірі 60 560,00 грн із покладенням обов'язків в разі сплати суми застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 199, 331, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 лютого 2026 року включно.
Розмір альтернативного заходу у виді застави залишити у визначеному раніше розмірі - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок № UA9282017203565289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.
У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 12 грудня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1