ЄУН 396/2339/24
Номер провадження по справі 1-кп/387/72/25
про продовження строку тримання під вартою
10 грудня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем судового засідання ОСОБА_2
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024121080000214 від 20.05.2024 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не працюючий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше судимий : 26.12.2023 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121080000214 від 20.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Судовий розгляд призначено на 13 годину 40 хвилин 10 грудня 2025 року.
В судовому засіданні 10.12.2025 прокурором ОСОБА_6 подано клопотання про продовження запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи подане клопотання прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкі кримінальні правопорушення, за які законом передбачено основне покарання у виді позбавлення полі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Під час обрання запобіжного заходу та в подальшому під час продовження запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, що є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою продовження запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини;
- незаконно впливати на свідків, які підтверджують його вину у вчиненні незаконного збуту наркотичних засобів, так як обвинувачений особисто знайомий зі свідками, тому вказані обставини дають підстави вважати, що обвинувачений може знову незаконно впливати на вказану категорію осіб з метою зміни чи відмови від наданих показів;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчинення даного кримінального правопорушення, враховуючи кількість епізодів;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів суду.
Прокурор наголошує на суворості можливого покарання обвинуваченого ОСОБА_4 та просить визнати за реальну небезпеку можливості його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
На переконання прокурора, більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати з підстав того, що ОСОБА_4 може змінити місце проживання та нікого при цьому не попередити про це, в його оточенні осіб, які заслуговують на особливу довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, немає.
Обвинувачений та захисник заперечили щодо задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що тяжкість інкримінованих йому злочинів не відповідає тяжкості запобіжного заходу. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації.
Заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши подане стороною обвинувачення клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.
Характер та фактичні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, які відносяться до класифікації тяжких злочинів, не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв'язків, має не зняту та не погашену судимість за скоєння умисних корисливих злочинів.
Судом встановлено, що слідчим суддею Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області 19.09.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування. Визначено розмір застави для підозрюваного ОСОБА_4 у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень з покладенням на останнього обов'язків, визначенихч. 5 ст. 194 КПК України .
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області 15.11.2024 продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", в межах строку досудового розслідування, до 19 грудня 2024 року.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2024 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" до 16лютого 2025 року з визначенням розміру застави.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12.02.2025 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" до 13 квітня 2025 року з визначенням розміру застави.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02.04.2025 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" до 01 червня 2025 року з визначенням розміру застави.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2025 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" до 28 липня 2025 року з визначенням розміру застави.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.07.2025 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" до 07 вересня 2025 року з визначенням розміру застави.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03.09.2025 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" до 02 листопада 2025 року з визначенням розміру застави.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.10.2025 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" до 28 грудня 2025 року з визначенням розміру застави.
На даний час судовий розгляд не проведено, не допитано свідків. За таких обставин, суд має обґрунтовані підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Прокурор усудовому засіданнідовів,що продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки можливе притягнення до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, яке згідно із санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна, суворість такого покарання може бути розцінена обвинуваченим більш небезпечною ніж переховування та втеча і такі обставини можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, суд враховує введення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, іншого запобіжного заходу, що може значно ускладнити органам правопорядку вжиття заходів реагування на таку поведінку обвинуваченого та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Окрім цього, не зменшився і продовжує існувати обґрунтований ризик того, що обвинувачений може чинити спроби впливати на свідків, допит яких суд ще не провів. При встановленні ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному проваджені слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Також продовжує існувати обґрунтований ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, обвинувачений не має місця роботи, що може спонукати його до пошуку незаконного отримання доходу шляхом вчинення злочинів.
Також є ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме затягувати судовий розгляд ухиляючись від явки до суду, оскільки може бути відсутній по місцю проживання.
Вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу, суд також, враховує вік обвинуваченого, сімейний стан, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого.
На переконання суду, продовження обвинуваченому саме такого запобіжного заходу, відповідно до пп.«с» п.1 ст.5 Конвенції відповідатиме принципу пропорційності, оскільки застосований до нього запобіжний захід буде необхідним за встановлених обставин, унеможливить переховування обвинуваченого від суду.
Суд зважає на доводи обвинуваченого та захисника, проте такі доводи не спростовують та не мінімізують наявних ризиків.
В засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров'я, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи те, що прокурор довів обставини, передбачені ст. 199 КПК України, наявність яких виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою, тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів і не знаходить підстав для застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У п. 51 рішення у справі "Буров проти України" зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість та обставини злочинів за якими обвинувачується ОСОБА_4 , особу обвинуваченого, ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 18.12.2024 визначеноро змір застави для підозрюваного ОСОБА_4 у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
Відтак, суд вважає за необхідне визначену ОСОБА_4 ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 18.12.2024 заставу залишити без змін у раніше визначеному розмірі.
Окрім цього, суд вважає за необхідне, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: 1) прибувати до суду за першою його вимогою у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження; 2) не відлучатися із постійного місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), тобто до 14 години 15 хвилин 08 лютого 2026 року.
Розмір грошової застави, перелік зобов'язань, умови їх виконання та наслідки невиконання, залишити без зміни - як визначено в ухвалі Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити для відома та виконання Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».
Дату закінчення дії ухвали суду встановити: 14 година 15 хвилин 08 лютого 2026 року.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 12 грудня 2025 року о 15 годині 20 хвилин.
Суддя ОСОБА_7