Справа №351/1319/25
Номер провадження №2-др/351/8/25
12 грудня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Мартинюка В.І.,
за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ТОВ «Іннова-Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Снятинського районного суду Івано-Франківської області знаходилася цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
09 грудня 2025 року від представника позивача Андрущенка М.В. надішла заява про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтуання заяви представник позивача вказує, що заочним рішенням суду від 03 грудня 2025 року позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» задоволено, однак вказаним заочним рішенням не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання правничої допомоги позивачу ТОВ «Іннова Фінанс» у розмірі 5 000,00 грн. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи з ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова», у звязку з чим 08.09.2025 відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» судові витрати на надання правничої допомоги адвоката у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
За приписами ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву представника позивача, матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, заборгованість у розмірі 11 624,00 грн та стягнено з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Із копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Іннова Фінанс», ЄДРПОУ 44127243, перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова», ЄДРПОУ 44127243, про що 08 вересня 2025 року внесені відомості до реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
На підтвердження понесених витрат позивач надав заявку № 2924022203 від 26.05.2025 про надання послуг; договір № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025; акт № 2924022203 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 08.12.2025, складений між ОСОБА_2 та ТОВ «Іннова-Нова»; платіжну інструкцію № 1 від 08.12.2025 про перерахування коштів ТОВ «Іннова-Нова» ОСОБА_2 у розмірі 5 000,00 грн згідно заявки № 2924022203 від 26.05.2025 про надання послуг відповідно до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву представника позивача ТОВ «Іннова-Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», ЄДРПОУ 44127243, місце знаходження: вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх, 2, офіс 5, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст додаткового рішення складено 12.12.2025.
Суддя Василь МАРТИНЮК