Справа № 346/1825/25
Провадження № 2/346/1369/25
11 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Сольського В.В.
за участю секретаря судового засідання Біди Ю.Б.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки адвоката Данильчука Н.Б.
представника відповідача адвоката Волошиної О.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Коломия в режимі відео конференції цивільну справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей управління соціальної політики Коломийської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Управління соціальної політики Коломийської міської ради як орган опіки та піклування, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком,
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
14 листопада 2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Волошина О.В., подала письмове клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати з Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин ОСОБА_1 кордону України в напрямку “виїзд» та напрямку “в'їзд» у період з 15 червня 2020 року по теперішній час.
Клопотання мотивує тим, що предметом спору у даній справі є визначення місця проживання малолітньої дитини з одним із батьків, оскільки у провадженні суду перебувають як первісний позов позивачки ОСОБА_1 , так і зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
При вирішенні спору про визначення місця проживання малолітньої дитини суд повинен всебічно дослідити умови проживання кожного з батьків, а також соціальні зв'язки дитини, що мають істотне значення для забезпечення її стабільного, безпечного та гармонійного розвитку.
Виходячи з принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, суд при розгляді справи про визначення місця проживання малолітньої дитини повинен мати належні, допустимі та достовірні докази, які б об'єктивно підтверджували фактичне місце проживання та перебування дитини.
У відповідь на зазначений запит Державною прикордонною службою України листами від 11.07.2025 року та 24.09.2025 року повідомлено про факт перетину державного кордону дитиною ОСОБА_3 . Водночас зазначено, що відомості стосовно ОСОБА_1 є конфіденційною інформацією та можуть бути надані виключно на підставі відповідного судового рішення.
Отримання зазначених відомостей дозволить достовірно встановити фактичне місце перебування ОСОБА_1 та її дитини, а також з'ясувати, чи проживають вони на території України, чи перебувають за її межами, що має вирішальне значення для правильного розгляду справи про визначення місця проживання дитини.
В судовому засіданні ОСОБА_4 клопотання з вказаних підстав підтримала.
ОСОБА_1 та її представник щодо клопотання заперечили.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Положеннями ч.1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає до часткового задоволення, оскільки витребовувані документи мають значення при вирішення спору.
Разом з тим, суд не вбачає необхідності витребовувати інформацію про перетин кордону ОСОБА_1 за період з 15 червня 2020 року, як про це просить представник відповідача за первісним позовом, оскільки вказаний період не стосуються предмета судового розгляду, а обмежитись періодом з 01 січня 2025 року.
Керуючись ст.ст. 81, 83, 84 ЦПК України, суд,-
Клопотання про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати у Адміністрації Державної прикордонної служби України (поштова адреса вул. Володимирська 26 м. Київ, інд. 01601) інформацію про перетин громадянкою України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) кордону України в напрямку “виїзд» та напрямку “в'їзд» у період з 01 січня 2025 року по теперішній час.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 12 грудня 2025 року.
Суддя: Сольський В. В.