Справа № 191/5091/25
Провадження № 3/191/1521/25
26 листопада 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, працюючого охоронцем в ТОВ «Глобальний розвиток», зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №867668 27 серпня 2025 року о 19-30 годин ОСОБА_1 за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Миру, біля 6 під'їзду будинку №6 намагався вчинити бійку, виражався нецензурною лексикою, чим порушив громадський порядок, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав і пояснив, що громадського порядку він не порушував, бійку не вчиняв, матеріали справи є сфабрикованими. Вказана в якості свідка ОСОБА_2 є рідною матір'ю ОСОБА_3 , а свідок ОСОБА_4 перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_3 , у зв'язку з чим показання вказаних свідків не можуть вважатися доказами по справі.
Суддя, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до ст.173 КУпАП відповідальність за вказаною нормою настає за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не додано належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 27 серпня 2025 року він зробив сусідці ОСОБА_2 зауваження з приводу того, що вона в порушення вимог діючого законодавства вигулює свою собаку, чим заважає мешканцям будинку, на що її донька ОСОБА_3 почала на нього кидатися, застосовувала фізичну силу, залишила подряпини на його обличчі.
З показань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 навпаки випливає, що саме ОСОБА_1 намагався вчинити бійку, вдарив ОСОБА_3 рукою по обличчу та ведром по тілу.
Однак до показань свідка ОСОБА_2 суддя ставиться критично, оскільки вона є рідною матір'ю ОСОБА_3 і може бути заінтересована в результатах розгляду справи, а одних лише показань ОСОБА_4 недостатньо для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним вищезазначеного адміністративного правопорушення.
Інших об'єктивних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення суду не надано.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З викладених обставин, на переконання суду, є не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а відтак провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутності складу адміністративних правопорушень.
Крім того, хуліганство має місце у випадку, коли у свідомості винуватого домінує мотив явної неповаги до суспільства та відсутній особистий мотив посягання, а протиправні дії вчиняються без приводу або з використанням малозначного приводу. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №711/8218/18.
У даному випадку навіть у разі доведеності вчинення ОСОБА_1 протиправних дій по відношенню до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , то такі дії не підлягають кваліфікації за статтею 173 КУпАП, оскільки у даному випадку мотивом таких дії виступали б особисті неприязнені стосунки ОСОБА_1 з потерпілими, а не явна неповага до суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.173, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не буде подана, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо постанова не буде скасована.
Суддя О. О. Порошина