Справа № 204/10196/25
1-кп/204/1046/25
02 грудня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м. Дніпрі, кримінальне провадження №12025042110001952, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Орлівшина Дніпропетровської області, громадянина України, вдівця, працюючого на посаді охоронця ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод», неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
20.07.2025 року приблизно о 06 годині 40 хвилині, ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», моделі «110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , рухався проїзною частиною проспекту Лесі Українки зі сторони вулиці Надії Алексеєнко в напрямку вулиці Львівської в Чечелівському районі міста Дніпра. Під час руху водій ОСОБА_6 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1. «зебра», розташованого в Чечелівському районі міста Дніпра по проспекту Лесі Українки, не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, а саме пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину справа наліво за напрямком руху автомобіля «ЗАЗ», моделі «110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заходів до зменшення швидкості та зупинки для надання дороги пішоходу не вжив, виїхав на пішохідний перехід та в районі електроопори № 72 по пр. Лесі Українки скоїв наїзд передньою частиною транспортного засобу на пішохода ОСОБА_8 . Внаслідок дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої гомілки у нижній третині, закритого перелому внутрішньої та зовнішньої кісточки лівого гомілковостопного суглобу, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день) та відсутні ознаки небезпеки для життя, згідно пунктів 2.2.1. та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення степеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу. Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», моделі «110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, порушення якого знаходиться у причинному зв'язку з наслідками, що настали, а саме: п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека». Отже, ОСОБА_6 порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого потерпілій ОСОБА_8 спричинено середньої ступеня тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України
Дії ОСОБА_6 , які виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження №12025042110001952 просив закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, оскільки він примирився з потерпілою, яка до нього претензій матеріального чи морального характеру не має. Вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнає в повному обсязі. Розуміє наслідки закриття кримінального провадження і звільнення його від кримінальної відповідальності та свідомо бажає цього. Проти розгляду справи без участі потерпілої, не заперечує.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву в якій просила звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження під №12025042110001952 просила закрити, оскільки вона примирилась з обвинуваченим, завдана шкода їй добровільно відшкодована у повному обсязі, претензій до обвинуваченого вона не має, наслідки примирення їй зрозумілі.
Прокурор не заперечував щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою, а також проти проведення судового засідання без участі потерпілої ОСОБА_8 через її похилий вік.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закрити провадження, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 46 Кримінального кодексу України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
При цьому відповідно до роз'яснень, що містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти, як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. При цьому звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Отже, переконавшись в тому, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, інкриміноване обвинуваченому, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і обвинувачений винний у його вчиненні, а також, що умови і підстави його звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені Кримінальним кодексом України, зокрема, вчинення злочину невеликої тяжкості вперше, обвинувачений примирився з потерпілою ОСОБА_8 , яка до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має, суд вважає можливим відповідно до ст.46 КК України, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою.
У зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою відповідно до ст.ст. 286, 288 Кримінального процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданих довідок.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 100, 124, 284-286, 288, 314, 350, 369-372, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_8 .
Кримінальне провадження № 12025042110001952 від 20 липня 2025 року відносно ОСОБА_6 - закрити.
Речові докази: автомобіль марки «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні, на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/104-25/36417-ІТ від 23.09.2025 року у розмірі 3565,60 грн.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя ОСОБА_1