Справа № 202/9583/25
Провадження № 2/202/5196/2025
Іменем України
12 грудня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
3.10.2025 року через систему «Електронний суд» позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6.07.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 7.10.2025 року прийнято позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоро до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В обгрунтування позову представник ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» зазначив, що 8.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1428258729758. Відповідно до умов даного кредитного договору, ОСОБА_1 отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 7 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 355,41% до 361,35% (0,693% в день перші 20 днів, 0,99% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 2159,63% до 2670,76%.
Згідно п. 1.3 договору, кредит надано строком на 120 днів з 08.10.2024 року по 05.02.2025 року. Відповідно до умов до п. 1.3.1. Договору відповідач зобов'язалася здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору.
Згідно п. 3.3. Договору, у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п.1.3.1. даного договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п.1.4.2. договору.
Відповідач не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Отже, ТОВ «ФК «Віва капітал»» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 31 410,20 грн., з котрих: 7 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 8 910,20 грн. - заборгованість за відсотками; 15 000,00 грн. - штраф.
Враховуючи викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за кредитним договором №1428258729758 від 8.10.2024 року в розмірі 31 410,20 грн., з котрих: 7 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 8 910,20 грн. - заборгованість за відсотками; 15 000,00 грн. - штраф, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 600,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив, що проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання двічі поспіль не з'явилася, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. На адресу суду повернулися конверти із рекомендованими повідомленнями із судовими повістками із позначками «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялася за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відміткою «за закінченням терміну зберігання», а іншої адреси відповідач суду не повідомила, суд вважає відповідача належним чином повідомленою та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 8.10.2025 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1428258729758.
Відповідно до договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 500,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 355,41% до 361,35% (0,693% в день перші 20 днів, 0,99% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 2159,63% до 2670,76%.
Згідно п. 1.3 договору, кредит надано строком на 120 днів з 08.10.2024 року по 05.02.2025 року. Відповідно до умов до п. 1.3.1. Договору, відповідач зобов'язалася здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору.
Згідно п. 3.3. Договору, у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п.1.3.1. даного договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п.1.4.2. договору.
Кредит надається шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок клієнта, за реквізитами платіжної картки, вказаної клієнтом у особистому кабінеті, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Електронного договору. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб та/або з незалежних від кредитодавця обставин (у тому числі але не виключно, обставини форс-мажору), кредитодавець відповідальності не несе.
Відповідач звернулася з заявкою на отримання кредиту 8.10.2024 року. Того ж дня, о 19:33 год. нею був підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті OTP паролю W4S2Q8. 8.10.2024 року ОСОБА_1 отримала кошти на свій картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» свої зобов'язання за даним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, переказ коштів здійснено 8.10.2024 року, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім», а також довідкою про ідентифікацію.
Відповідач не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення кредитного договору а також ст..ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Згідно листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 7.05.2025 року за вих. №7/10406 встановлено, що відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 8.10.2024 р. на платіжну картку клієнта, а саме, № НОМЕР_1 , на суму 7500,00 грн., номер транзакції в системі iPay.ua 1488740470.
Позивач зазначає, що станом на 30.09.2025 року утворилась заборгованість по кредиту за договором №1428258729758 від 8.10.2024 року у розмірі 31 410,20 грн., з котрих: 7 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 8 910,20 грн. - заборгованість за відсотками; 15 000,00 грн. - штраф.
Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3 - 6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість у розмірі 16 410,20 грн., з котрих: 7 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 8 910,20 грн. - заборгованість за відсотками
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15 000,00 грн. суд зазначає наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ФК «Віва капітал» просив стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема штраф в сумі 15 000,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Отже, суд вважає, що нарахування штрафу в сумі 15 000,00 грн. за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №1428258729758 від 8.10.2024 року, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості в розмірі 16 410,20 грн., з котрих: 7 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 8 910,20 грн. - заборгованість за відсотками (31 410,20 грн. - 15 000,00 грн.).
Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10 600,00 грн., суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем ТОВ «ФК «Віва Капітал» та Адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.» 2.01.2025 року було укладено договір №1 про надання правової допомоги. В обґрунтування сплати суми в розмірі 10 600,00 грн. позивачем надано суду договір №1 про надання правової допомоги від 2.01.2025 року, акт виконаних робіт від 26.09.2025 року на суму 10 600,00 грн., рахунок №26/26-01 від 26.09.2025 року на суму 10 600,00 грн., платіжну інструкцію №LK928/2 на суму 10 600,00 грн.
Частиною першою ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.133 ЦПК).
Згідно положень частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною третьої цієї статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням наведеного, обсягу наданих позивачеві адвокатських послуг та виконаних робіт, враховуючи співмірність зі складністю судового спору, суд вважає можливим стягнути на користь позивача з ОСОБА_1 на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5 537,44 грн. (52,24%).
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 265,46 грн. (52,24%).
Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , інд. АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (код ЄДРПОУ 40860735, інд. 20600, Черкаська обл., м.Шпола, вул.Таранця, буд.20) заборгованість за кредитним договором №1428258729758 від 8.10.2024 року станом на 30.09.2025року в розмірі 16 410 (шістнадцять тисяч чотириста десять) грн. 20 коп., з котрих: 7 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 8 910,20 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» судовий збір в розмірі 1 265 (тисяча двісті шістдесят п'ять) грн. 46 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 537 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 44 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного текстова судового рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.