Справа № 202/6451/25
Провадження № 2/202/3798/2025
Іменем України
12 грудня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27.06.2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 25.11.2025 року прийнято позовну заяву ТОВ «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позову представником ТОВ «Фінансова компанія «Процент» зазначено, 3.06.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №13279, відповідно до умов котрого відповідач отримав кредит у розмірі 7 000 грн., строком користування 365 днів, до 3.06.2025.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «Процент» та розміщених на їх сайті https://procent.com.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», а відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти і сплатити відсотки за користування коштами у розмірі 1,5 % в день від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних).
Відповідач оплату за кредитним договором не здійснює, чим порушив умови договору. Розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №13279 від 3.06.2024 року станом на 3.06.2025 року становить 45 325,00 грн., з котрих: 7 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 38 325,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 3.06.2024 року по 3.06.2025 року. Вказану суму, судовий збір у розмірі 2 422,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Процент».
Представник позивача в судове засідання не з'явилася. Через систему «Електронний суд» подала заяву, в котрій просив провести розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Процент». Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання двічі поспіль не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. На адресу суду повернулися конверти із рекомендованими повідомленнями із судовими повістками із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялася за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а іншої адреси відповідач суду не повідомив, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 3.06.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13279, відповідно до умов котрого товариство зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (п.1.1 Кредитного договору). Процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 547,50%) користування кредитом (п.1.2 Кредитного договору). Строк надання кредиту 365 днів зі сплатою кредиту в кінці строку користування. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів (п.1.3 Кредитного договору). Невід'ємною частиною цього договору є правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Процент», які розміщені на сайті https://procent.com.ua (п.1.5 Кредитного договору). Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові (п.1.7 Кредитного договору).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 012216, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Так, ТОВ «ФК «Процент» на виконання зобов'язань за кредитним договором №13279 від 3.06.2024 року надало відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту в сумі 7 500,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , яка була зазначена в кредитному договорі.
Крім того, на виконання ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра про забезпечення доказів від 30.09.2025 року АТ КТ «ПриватБанк» надано втписку за договором №б/н за період з3.06.2024 по 8.06.2024 року по картковому рахунку № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , з котрої вбачається що на зазначену картку 3.06.2024 року було здійснено нарахування в розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, чим порушує права позивача.
Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Договором №13279 від 3.06.2024 року вбачається, що станом на 3.06.2025 року загальна сума заборгованості відповідача становить 45 325,00 грн., з котрих: 7 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 38 325,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 3.06.2024 року по 3.06.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання водному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «ФК «Процент», належним чином не виконав, про що свідчить наявність заборгованості, у зв'язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №13279 від 3.06.2024року в розмірі 45 325,00 грн., з котрих: 7 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 38 325,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 3.06.2024 року по 3.06.2025 року.
Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано копію договору про надання правової допомоги № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Руденка К.В., копію акту №36 приймання-передачі наданої правової допомоги від 3.06.2024 року, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі на суму 10 000,00 грн.
Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також оскільки відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4, код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором №13279 від 3.06.2024року в розмірі 45 325,00 (сорок п'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн., з котрих: 7 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 38 325,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 3.06.2024 року по 3.06.2025 року.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного текстова судового рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.