справа № 208/13917/24
провадження № 2/208/1172/25
12 грудня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
представника позивача - адвоката Баладига С.П. ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Кам'янське цивільну справу №208/13917/24 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей, -
До Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла позовна заява представника позивача, адвоката Баладиги Сергія Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служби у справах дітей Кременчуцької міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Адреса місця реєстрації неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 , однак відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1631-5002751831 від 09.05.2023 року та №1631-5002751783 від 09.05.2023 року фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 (Позивач) зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000437961 від 13.12.2017 року фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було укладено шлюбу зареєстрованого в органах реєстрації актів цивільного стану. Як відомо Позивачу, ОСОБА_2 з 2015 року перебуває на тимчасово окупованій території.
3 2023 року, Позивач ОСОБА_1 , самостійно виховує неповнолітню дочку ОСОБА_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , які повністю знаходиться на його утриманні. При цьому ОСОБА_2 участі у вихованні та забезпеченні спільних дітей не приймає, не цікавиться їх життям, успіхами у навчанні, духовним та фізичним розвитком дітей. Всі питання щодо медичного обслуговування та в разі необхідності, лікування дітей, завжди вирішує саме Позивач, відвідує сімейного лікаря з дітьми за необхідності та можливості.
Згідно з відповіддю №01-23/ 326 від 29.08.2024 року Кременчуцького ліцею №5 імені Т.Г. Шевченка Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 бере активну участь у навчанні дітей, натомість ОСОБА_2 зв'язок зі класними керівниками не підтримує, батьківські збори не відвідує, з дітьми разом не проживає.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1580 від 11.07.2024 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01.06.2022 року по теперішній час, що підтверджується довідкою №1643/3737 від 09.08.2024 року, має стабільний та високий заробіток, що підтверджується довідкою форми ОК-5 від 29.08.2024 року. Позивач шкідливих звичок не має, аморальний спосіб життя не веде, користуються авторитетом у знайомих та на роботі, хоче дати дитям освіту і добробут. Неповнолітні діти також за час спільного проживання з батьком проявляють велику прихильність та любов до нього. 3 батьком, позивачем у справі, у дітей теплі та дружні відносини. Позивач допомагає дітям, якщо потрібно, підготувати уроки, відвозить на тренування за необхідності та можливості, тобто приймає активну участь у житті дітей.
Відповідачка ОСОБА_2 не приймає участь у вихованні, утриманні та підтриманні життєдіяльності малолітніх дітей, оскільки перебуває на окупованій території, тому, утримувати двох дітей вона не має можливості.
Позивач самостійно, без участі матері дітей виховує, утримує та здійснює догляд за сином ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_3 .
За таких обставин, існує необхідність у встановлення юридичного факту самостійного його утримання та виховання для реалізації різних соціальних цілей без необхідності щоразу звертатись до матері для отримання її згоди, в тому числі щодо переміщення, на здійснення медичних втручань, за потреби, на вступ на навчання та обрання нового шкільного закладу, зняття реєстрації місця проживання дитини.
Також на теперішній час багато організацій, державних органів потребують згоди одного з батьків або в разі відсутності такої згоди, необхідно надавати документ, який підтверджує самостійне виховання дитини. Також встановлення факту самостійного виховання неповнолітніх дітей надасть право позивачу звільнитись з військової служби та отримати відстрочку від мобілізації.
Позивач не має іншої можливості підтвердити факт самостійного виховання дітей, окрім як звернення із даним позовом до суду, що стало причиною звернення до суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 року, цивільну справу №208/13917/24 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Ухвалою суду від 29.11.2025 року, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання, залучено як третю особу: Департамент служби у справах дітей Кременчуцької міської ради.
11.03.2025 року адвокат Баладига С.П. подав до суду клопотання про заміну третьої особи.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року замінено неналежну третю особу Департамент служби у справах дітей Кременчуцької міської ради на належну третю особу Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Залучено Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської до участі у цивільній справі №208/13917/24.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року клопотання адвоката Баладиги С.П., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про витребування доказів - задоволено. Витребувано докази: з Державної прикордонної служби України та ГУ ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України.
Також ухвалою суду від 18.03.2025 року залучено Військову частину НОМЕР_1 до участі у цивільній справі №208/13917/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
20.03.2025 року представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду заяву про виконання ухвали суду, а також заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.
21.03.2025 року на виконання ухвали суду від 18.03.2025 року від Державної прикордонної служби України надійшла витребувана інформація.
30.06.2025 року на виконання ухвали суду від 18.03.2025 року від ГУ ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України надійшла витребувана інформація.
Ухвалою суду від 10.07.2025 року витребувано від Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Висновок щодо можливості встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
21.08.2025 року від Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшла заява на виконання ухвали суду від 10.07.2025 року.
Ухвалою суду від 02.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
09.12.2025 року у судовому засіданні адвокат Баалдига С.П. зазначив, щопідтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник військової частини НОМЕР_1 - Запорожченко О.М. подала до суду заяву, у якій просить справу розглядати без участі їх представника.
Відповідач, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлялась шляхом розміщення оголошень на сайт суду, оскільки її місце мешкання не відоме, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомила. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
09.12.2025 року в судовому засіданні після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового відбуватися проголошення судового рішення, про що учасники справи були повідомлені у спосіб, встановлений ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 13 грудня 2017 року №0000437961 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), виданим повторно, актовий запис №3, батькам якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), виданим повторно, актовий запис №4, батькам якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки від 09.05.2023 року №1631-5002751831 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки від 09.05.2023 року №1631-5002751783 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки Кременчуцького ліцею №5 ім. Т.Г. Шевченка Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 29.08.2023 року №01-23/326, батько учній - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходиться в лавах ЗСУ, тому відвідувати батьківські збори не має можливості, але постійно цікавиться успіхами та результатами навчання у класних керівників. Матір - ОСОБА_2 зв'язок з класним керівниками не підтримує, батьківські збори не відвідує, з дітьми разом не проживає, на даний момент проживає на території рф. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають з батьками ОСОБА_1 : бабусею - ОСОБА_7 та дідусем - ОСОБА_8 . Бабуся та дідусь піклуються про своїх онуків.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 09 серпня 2024 року №1643/3737, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01.06.2022 року.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Кременчуцького району Полтавської області Кременчуцької міської ради від 11.07.2024 року № 1580, ОСОБА_4 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
17.11.2025 року у судовому засідання за допомогою режиму відео конференції було допитано свідка ОСОБА_7 . Вона зазначила, що наразі як ВПО проживає у АДРЕСА_2 . Зареєстрована у м. Донецьк.
08 травня 2023 року діти приїхали до неї в Кременчук і живуть тут. Вчаться у 5 ліцеї. Батьками є ОСОБА_1 , який наразі служить у Дніпропетровській області і ОСОБА_2 , яка наразі не знаходиться на території України. Діти виїхали з Донецьку до Краснодару, а потім приїхали в Кременчук. До 2022 року син був на заробітках у Польщі, а у 2022 році пішов добровольцем до лав ЗСУ. Мати дітей останній раз бачила у 2017 році. На територію України не приїжджала, дітьми не займається. Дітьми займається бабуся та дідусь. Батько виховує дітей по можливості і утримує їх. По телефону діти з матір'ю розмовляють. У вересні та жовтні надіслала по 3000 грн. на випускні для дітей.
17.11.2025 року у судовому засіданні у присутності психолога ОСОБА_9 було опитано дітей.
Неповнолітня ОСОБА_3 зазначила, що навчається у 11 класі, планує вступати до Києва на факультет маркетингу. Проживала з мамою в Донецьку, але там також були обстріли, тому виїхали до росії. Вказала, що мама залишилась проживати у росії, працює юристом. У мами не було можливості слідкувати за дітьми, вона багато працювала та вирішила їх відправити до бабусі з дідусем. Останній раз з мамою бачилась у 2023 році. Мама телефонувала.
ОСОБА_4 зазначив, що навчається в 9 класі, планує вчитись до 11 класу, а потім вступити до сфери IT. Вказав, що мама залишилась проживати у росії, в мами не було можливості з ними виїхати до Кременчука, вона працює юристом.
Дослідивши всі докази, суд зазначає наступне.
У справі, яка є предметом розгляду, позивач просить встановити факт самостійного виховання дітей. Заявлені вимоги, пов'язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного правового статусу - батька, який самостійно виховує дітей.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122 та 125 цьогоКодексу.
Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Зазначена норма свідчить про те, що предметом договору є порядок здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Отже, навіть якщо один з батьків проживає окремо від дитини, на підставі цього договору він має здійснювати батьківські права та виконувати обов'язки, що очевидно полягає у вчиненні визначених договором певних дій, необхідних для виховання дитини, а не у повній відмові від них.
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так,ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються відповідними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або у певному обсязі припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється. Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дійчи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтвопро смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один з батьків самостійно їх виконує (пункти 73-74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 (провадження №14-132цс23)).
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість повної відмови від сімейних обов'язків, якими є, зокрема, обов'язки щодо виховання дитини.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Позивач просить встановити факт самостійного виховання ним дітей, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини, потребує дослідження й врахування інтересів дітей.
У статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
З огляду на зазначене, вбачається, що ця справа пов'язана з вирішенням спору про право - зокрема, спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від виконання батьківських обов'язків, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження з врахуванням інтересів дитини.
Доведення факту самостійного виховання дитини батьком пов'язане з встановленням обставин щодо невиконання матір'ю батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним з батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним з батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
З позовної заяви встановлено, що метою звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, є реалізація різних соціальних цілей без необхідності щоразу звертатись до матері для отримання її згоди, для звільнення від військової служби та отримання відстрочки від мобілізації.
Інших причин з яких позивачу необхідно за судовим рішенням встановлення факту одноособового виховання дитини, позовна заява не містить.
З матеріалів справи встановлено, що позивач стверджує що мати дітей - ОСОБА_2 з 2015 року перебуває та тимчасово окупованій території України, проте, матеріалами справи не підтверджено дану обставину.
Згідно інформації Державної прикордонної служби України, відомостей щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою України ОСОБА_10 в період з 08.11.2017 року по 20.03.2025 року в Базі даних не виявлено.
Отже, факт перебування матері дітей на тимчасово окупованій території України не знайшов свого підтвердження у матеріалах справи.
Із показів свідка та розповіді дітей було встановлено, що мати періодично дзвонить дітям, перераховувала незначні кошти на випускний для дітей. Отже, в даному випадку, не доречно казати про повну відмову матері від своїх обов'язків.
Крім того, позивач у позовній заяві вказує, що з 2023 року він самостійно виховує неповнолітню доньку ОСОБА_3 та неповноліного сина ОСОБА_4 .
Проте, в матеріалах справи міститься довідка Військової частини НОМЕР_1 від 09 серпня 2024 року №1643/3737, де зазначено, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01.06.2022 року.
Тобто, виникає питання, яким чином позивачу можливо поєднувати виховання дітей та проходження військової служби.
У довідці Кременчуцького ліцею №5 ім. Т.Г. Шевченка Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають з батьками ОСОБА_1 : бабусею - ОСОБА_7 та дідусем - ОСОБА_8 , батько цікавиться їх успіхами.
Тобто, виходячи із зазначеного, вихованням ОСОБА_5 та ОСОБА_11 займаються батьки ОСОБА_1 (бабуся та дідусь неповнолітніх дітей).
Також суд звертає увагу, згідно пояснень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області07.08.2025 спеціалістами служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області спільно з інспекторами Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук було відвідано родину ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На момент відвідування батько з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебували вдома. ОСОБА_12 зазначив, що на даний час проходить військову службу. Діти проживають з ним з 2023 року. На момент проходження служби батьком, дітей доглядають його батьки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Зі слів ОСОБА_1 , мати дітей - ОСОБА_2 проживає на непідконтрольній території України, спілкується з ОСОБА_5 та ОСОБА_13 засобами телефонного зв'язку. ОСОБА_12 не чинить перешкод у спілкуванні матері з дітьми. Враховуючи викладене, спір між батьками щодо виховання дітей відсутній.
Підсумовуючи викладене вище, у матеріалах справи відсутні докази існування або настання обставин, в силу яких батьківська правосуб'єктність матері дітей обмежена або припинилася, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимоги про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком дитини ОСОБА_1 малолітніх дітей.
Посилання в позові на те, що для отримання відстрочки від служби в ЗСУ позивачу належить надати рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання ним малолітніх дітей, не може бути підставою для задоволення такої вимоги.
Натомість навпаки, найвищим інтересам малолітньої дитини відповідає спільна опіка (виховання та утримання) батьками, оскільки у матеріалах справи відсутні докази протипоказань для такого. Обставин невідповідності моральним засадам суспільства не встановлено та не доказано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, адреса: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Приходька Івана, буд. 90.
Третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 12.12.2025 року о 15 : 20 годині.
Суддя В.Г.Гречана