02 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/1290/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Мельник Л. Я. (адвокат),
відповідача - не з'явилися,
третьої особи-1 - Баумана Ю. Т. (адвокат),
третьої особи-2 - Матросова О. О. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинське Джерело"
на рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинське Джерело"
до Моршинської міської ради,
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",
про визнання протиправним та скасування рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469, зобов'язання Моршинської міської ради прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Моршинське Джерело" (далі - ТОВ "Моршинське Джерело") звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Моршинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469 "Про відмову ТОВ "Моршинське джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ земельної ділянки по вул. Джерельна у місті Моршин", зобов'язання Моршинської міської ради прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.
2. Позовні вимоги мотивовано неправомірністю відмови ТОВ "Моршинське джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки загальною площею 6,5829 га, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, та наданні в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га на вул. Джерельна, 9-Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
Позивач зазначає, що земельну ділянку, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, у 1994 році було надано у постійне користування санаторію "Світанок", який тоді був юридичною особою державної форми власності, а станом на сьогодні його діяльність є припиненою. Дочірнє підприємство "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП "Санаторій "Моршинкурорт") є юридичною особою приватної форми власності, приватного права, яка відповідно до статті 92 Земельного кодексу України не може мати в постійному користуванні земельні ділянки. Жодних рішень про реорганізацію санаторію "Світанок", де зазначено про вид його реорганізації та можливе правонаступництво, ДП "Санаторій "Моршинкурорт" не надало, як і не надало жодних рішень про створення ДП "Санаторій "Моршинкурорт", де могло б бути зазначено, що воно є правонаступником санаторію "Світанок". Статут не може бути достатнім та належним доказом того, що третя особа є правонаступником санаторію "Світанок". Крім того, у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ДП "Санаторій "Моршинкурорт" (станом на 24.01.2023) зазначено дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, - "відомості відсутні", тобто ДП "Санаторій "Моршинкурорт" не є правонаступником жодної юридичної особи.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.03.2025 (суддя Матвіїв Р. І.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 (судді: Скрипчук О. С. - головуючий, Зварич О. В., Матущак О. І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач здійснив реконструкцію корпусу санаторію "Світанок", однак не має можливості зареєструвати об'єкт незавершеного будівництва через відсутність речових прав на земельну ділянку. Первинно таку реконструкцію мав здійснювати Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь", однак із 2014 року його як забудовника замінив позивач відповідно до договору про уступку долі. Водночас суди зазначили, що у справі відсутні докази того, що Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь" мав речові права на земельну ділянку, на якій проводились роботи. Зокрема, відсутній договір тимчасового користування на земельну ділянку із міською радою, необхідність якого передбачалася рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради від 21.06.2000. Відповідно, Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь" не міг передати права забудовника шляхом укладення договору уступки долі позивачу. Аналізуючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що чинність державного акта на право постійного користування землею від 22.06.1994 № 18, виданого санаторію "Світанок", не скасовано, а право постійного користування у передбачений статтею 141 Земельного кодексу України спосіб не припинено. Тому суди дійшли висновку про відсутність підстав визнавати протиправним і скасовувати рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки загальною площею 6,5829 га, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, та наданні в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га, на вул. Джерельна, 9-Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
Щодо другої позовної вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що, по-перше, вона є похідною від першої, яка визнана судом необґрунтованою, а, по-друге, її задоволення є втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі ТОВ "Моршинське джерело" просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Моршинське Джерело" в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19:
"Статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону. Отже, суди не встановили обставин, які б засвідчували прийняття КСП "8 Березня" рішення про реорганізацію підприємства шляхом перетворення".
Скаржник наголошує на тому, що ДП "Санаторій "Моршинкурорт" не надало жодного рішення про реорганізацію, передавального акта чи розподільчого балансу, які б підтверджували його правонаступництво за цим санаторієм.
Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що:
1) суд першої інстанції не дослідив і не взяв до уваги зібрані й подані позивачем докази, які свідчать про те, що ДП "Санаторій "Моршинкурор" не є і не може бути правонаступником санаторію "Світанок" державної форми власності;
2) суд першої інстанції взагалі не дослідив і не взяв до уваги докази та інформацію, отримані позивачем від Фонду державного майна України та з відкритих джерел, відповідно до яких санаторій "Світанок" був і є загальнодержавною власністю.
Крім того скаржник, посилаючись на положення пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України, наголошує на тому, що місцевий суд безпідставно відмовив у витребуванні ключових доказів, які мали підтвердити чи спростувати заявлені сторонами обставини.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Моршинська міська рада та ДП "Санаторій Моршинкурорт" у відзиві на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Моршинське Джерело" на рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі № 914/1290/24 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 02.12.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. У 1994 році вирішено видати санаторію "Світанок" державний акт на право користування землею площею 9,40 га. До позову долучено копію державного акта на право постійного користування землею серії ЛВ № 11, зареєстрованого 22.06.1994 за № 18, виданого санаторію "Світанок" відповідно до рішення Моршинської селищної ради народних депутатів від 22.06.1994 № 110. Земельна ділянка площею 9,40 га надана у постійне користування для оздоровчих цілей.
10. Відповідно до рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради від 21.06.2000 № 153 "Про надання в тимчасове користування земельної ділянки Маріупольському комбінату "Азовсталь" по вул. Джерельній в м. Моршин на період реконструкції корпусу № 5" закріплено за спальним корпусом санаторію "Світанок", який передано на період реконструкції на баланс Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь", земельну ділянку, площею 0,4251 га; надано Маріупольському металургійному комбінату "Азовсталь" зазначену земельну ділянку в тимчасове користування на період будівництва та реконструкції спального корпусу № 5; зобов'язано комбінат укласти договір тимчасового користування на земельну ділянку із міською радою; у випадку зміни власника корпусу № 5 після закінчення реконструкції це рішення втрачає чинність.
11. Докази виконання зазначеного рішення у спосіб укладення договору тимчасового користування на земельну ділянку відсутні.
12. Листом від 24.10.2014 Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "МК "Азовсталь") повідомило відповідача, що відповідно до договору уступки долі припинило свою участь в будівництві 100-місного спального корпусу на вул. Джерельна, 9-Б, правонаступником прав і обов'язків забудовника є ТОВ "Моршинське Джерело". Стосовно земельної ділянки на вул. Джерельна, 9-Б, то ПАТ "МК "Азовсталь" не є користувачем на підставі рішення міської ради від 21.06.2000 та не заперечує щодо оформлення користування зазначеною земельною ділянкою ТОВ "Моршинське джерело" у встановленому законодавством порядку.
13. Так, ПрАТ "МК "Азовсталь" і ТОВ "Моршинське Джерело" 31.10.2014 підписали договір про уступку долі в договорі від 20.01.1988 № 1533/3/111 та додатковій угоді від 16.10.2000 № 1 стосовно прав та обов'язків забудовника і майнових прав у незвершеній будові 100-місного корпусу в м. Моршин на вул. Джерельна, 9-Б. У цьому договорі сторони засвідчили, що станом на червень 2014 року технічний стан незавершеної будови не відповідає акту виконаних робіт від 14.07.2000 про готовність на 67 %, за результатами експертизи відсоток виконаних робіт становить 53,2 % готовності об'єкта.
Сторони цього договору також підписали акт прийому-передачі долі ПрАТ "МК "Азовсталь" за змістом якого сторона-1 уступила на користь сторони-2 права й обов'язки забудовника та майнових прав у незавершеній будові 100-місного корпусу. В акті зазначено характеристики будівлі: 4 поверхи, загальна площа забудови - 909,4 м2, загальна площа будівлі - 2688,00 м2, з них підвал - 573,3 м2, будівельний об'єм - 13 194,3 м2, 16 службових приміщень, 2 ліфти, кількість ліжкомісць - 100, кількість номерів - 58, земельна ділянка у користуванні - 0,4251 га.
14. Щодо основного договору від 20.01.1988 № 1533/3/111, то такий був укладений Ждановським металургійним комбінатом "Азовсталь" як забудовником і Прикарпатською територіальною радою з управління курортами профспілок як Радакурорт для проведення в 1987- 1992 роках реконструкції спального корпусу № 5 за рахунок власних капіталовкладень. На час реконструкції будівля передається на баланс забудовнику, а після закінчення будівництва підготовлений до експлуатації спальний корпус, прийнятий Державною приймальною комісією, передається Радакурорту. Остання після виконання забудовником обов'язків і введення об'єкта в експлуатацію щорічно виділяє йому путівки в цей корпус.
15. Додатковою угодою від 16.10.2000 № 1, укладеною між Закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" як власником майна санаторію "Світанок" та Відкритим акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь", узгоджено завершення реконструкції спального корпусу № 5 санаторію "Світанок" і закріплення права власності комбінату в майні спального корпусу після її завершення. Зокрема, визначено, що після завершення реконструкції сторони виконають усі дії для закріплення права власності Комбінату у майні спального корпусу санаторію на суму, яка визначається експертною оцінкою.
16. Рішенням Моршинської міської ради від 04.06.2015 № 1141 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території по вул. Джерельна, 9-Б, в м. Моршин" надано дозвіл виконавчому комітету на розроблення детального плану території із реконструкції незавершеного будівництвом спального корпусу під курортний готель на вул. Джерельна, 9-Б, фінансування робіт здійснити на підставі тристороннього договору за кошти ТОВ "Моршинське Джерело". У той же день сторони уклали відповідний договір на виготовлення містобудівної документації.
17. Моршинська міська рада 17.12.2015 рішенням № 45 "Про затвердження детального плану території по вул. Джерельній в м. Моршині" затвердила детальний план території для будівництва та обслуговування курортного готелю на вул. Джерельній в м. Моршин, розроблений Приватним підприємством "Ардім" на замовлення виконавчого комітету Моршинської міської ради відповідно до рішення Моршинської міської ради від 04.06.2015 № 1141.
Метою розроблення детального плану був аналіз існуючої забудови та розробка варіанту планувальної структури з уточненням і встановленням меж земельних ділянок. Відповідно до детального плану ділянка розташована на вул. Джерельна у м. Моршин, площа детального плану території становить орієнтовно 0,4332 га, площа ділянки, запропонованої для відведення, -- 0,3200 га, на момент проєктування детального плану на території знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, безпосередньо територія проектування розташована у кварталі курортної забудови. Крім будівництва та обслуговування курортного готелю, інших видів використання території не передбачено.
Проєкт містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки передбачає наміри забудови - курортний готель, документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, відсутній, площа земельної ділянки 0,3200 га.
18. Відповідно до заяви позивача від 23.02.2016, адресованої відповідачу, надано копії документів, які стосуються розгляду заяви, поданої 28.12.2015, про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою відведення земельної ділянки для передачі позивачу в оренду для будівництва та обслуговування курортного готелю орієнтовною площею 0,42 га.
19. Натомість рішенням Моршинської міської ради від 21.04.2016 № 135 надано Дочірньому підприємству "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в м. Моршин: санаторію "Світанок", санаторію "Дністер", санаторію "Черемош", санаторію "Лаванда", бальнеоологічної лікарні, Палацу культури, з метою передачі їх в оренду для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів за рахунок земель оздоровчого призначення.
20. Позивач звернувся до міського голови м. Моршин із заявою від 30.09.2020 про те, що у м. Моршин на вул. Джерельна, 9-Б розташовано об'єкт нерухомості, належний йому на праві власності, у зв'язку з чим просить поділити земельну ділянку площею 6,5829 га, яка перебуває у користуванні Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт", з метою закріплення земельної ділянки на умовах оренди за таким об'єктом площею 0,4251 га, яка визнана згідно з рішенням від 21.06.2000 № 153 "Про надання в тимчасове користування земельної ділянки Маріупольському комбінату "Азовсталь" по вул. Джерельній в м. Моршин на період реконструкції корпусу № 5".
21. Третя особа-1 зверталася до міського голови м. Моршин листом від 18.12.2020, в якому також заявлено вимоги щодо поділу земельної ділянки санаторію "Світанок" на чотири земельні ділянки, орієнтовними площами: 3383,18 м2 на вул. Джерельній, 9-Б, 920 м2 на вул. Проліскова, 2208,0 м2 на вул. Проліскова, 59, 317,82 м2 на вул. Проліскова (санаторій "Світанок").
22. Моршинська міська рада рішенням від 22.12.2020 № 43 надала ДП "Санаторій "Моршинкурорт" дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 3,9360 га, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей на вул. Джерельна в м. Моршині. Розроблену та погоджену технічну документацію зобов'язано надати на затвердження в міську раду.
23. Моршинська міська рада рішенням від 25.02.2021 № 112 надала ДП "Санаторій "Моршинкурорт" дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 3,9360, кадастровий номер 4610700000:01:006:0032, для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей на вул. Паркова площа, 3 в м. Моршині за рахунок земель оздоровчого призначення; надала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 3,9360, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей на вул. Проліскова в м. Моршині.
24. Заявою від 31.03.2022 позивач звернувся до відповідача, повідомивши про обставини уступки долі ПрАТ "Азовсталь" у незавершеному будівництві 100-місного спального корпусу в м. Моршин на вул. Джерельна, 9-Б, і клопотав вирішити питання оренди землі площею 0,38 га за цією адресою.
25. Відповідач листом від 28.04.2022 відповів про необхідність надання витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно на відповідній земельній ділянці і згоду ДП "Санаторій "Моршинкурорт" на поділ земельної ділянки площею 6,5829 га.
26. Упродовж 2022 року позивач звертався до відповідача стосовно поділу земельної ділянки, розроблення технічної документації із землеустрою для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей на вул. Джерельна, 9-Б, що підтверджується листом позивача від 02.05.2022 про отримання інформації, та підтверджуючих документів стосовно суб'єкта права власності і користування земельною ділянкою площею 6,5829 га, що підтверджується листом відповідача від 24.05.2022, запитами позивача від 01.08.2022 і від 04.10.2022.
27. Директор позивача звернувся до відповідача також листом від 22.09.2022, в якому зазначив про територіальне знаходження земельної ділянки площею 0,38 га у складі земельної ділянки площею 6,5829 га, яка знаходиться у користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт", про нереалізацію останнім рішення міської ради від 22.12.2020 № 43 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Джерельна в м. Моршині ДП "Санаторій "Моршинкурорт" і не виготовлення технічної документації із землеустрою. Тому просив винести на засідання ради питання внесення змін до цього рішення та про надання ТОВ "Моршинське Джерело" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки загальною площею 6,5829 га, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, та надання в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га на вул. Джерельна, 9-Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей.
28. Розглянувши таке клопотання, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності ТОВ "Моршинське Джерело" на об'єкт нерухомого майна (об'єкт незавершеного будівництва), та відсутністю виду технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки, враховуючи те, що зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні ДП "Санаторій "Моршинкурорт", Моршинська міська рада рішенням від 20.10.2022 № 469 відмовила ТОВ "Моршинське Джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки загальною площею 6,5829 га, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, та наданні в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га на вул. Джерельна, 9-Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
29. Представник позивача отримав інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, відповідно до якого площа ділянки 6,5829 га, цільове призначення 06.01 для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, категорія земель - землі оздоровчого призначення, суб'єктом речового права на неї є санаторій "Світанок" (код 02649905).
30. Позивач долучив витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого за кодом 02649905 зареєстровано ДП "Санаторій "Моршинкурорт", дата реєстрації 01.03.2000, дата запису 16.02.2006, водночас у графі "дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" відомостей не має.
31. У лютому 2023 року позивач отримав від третьої особи копію статуту ДП "Санаторій "Моршинкурорт" (код 02649905) у новій редакції, затвердженій рішенням агальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 26.04.2021.
Відповідно до пункту 1.1 статуту ДП "Санаторій "Моршинкурорт" створене одним засновником - Приватним акціонерним товариством лікувально оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" згідно з рішенням загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" від 22.01.2003. У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про акціонерні товариства" Закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця" змінило найменування в частині зміни типу товариства із закритого на приватне. Проведена зміна найменування не є складовою організаційно-правових змін, тобто реорганізацією, на підставі яких виникають відносини правонаступництва.
Пунктом 1.4 статуту встановлено, що у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання за рішенням Загальних зборів акціонерів від 25.05.2003 підприємство є правонаступником, серед іншого Дочірнього підприємства "Санаторій "Світанок" Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" стосовно всього майна, усіх прав та обов'язків, а також зобов'язань стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, стосовно прав користування земельними ділянками, родовищами, іншим майном, майнових і немайнових прав.
Відповідно до пункту 3.8 статуту майно підприємства складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, набутих згідно із законодавством України, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, у тому числі майно приєднаних дочірніх підприємств згідно з передавальними актами.
32. Позивач також отримав відповідь Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 12.08.2022 про те, що земельна ділянка площею 6,5829 га, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, перебуває в користуванні санаторію "Світанок"; державний акт на право постійного користування землею від 22.06.1994 № 18. Земельна ділянка перенесена з державного реєстру земель в Державний земельний кадастр на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі за замовленням Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця".
33. Листом від 04.06.2015 виконавчий комітет Моршинської міської ради повідомив позивача, що рішення про надання в постійне користування земельної ділянки на вул. Джерельна, 9-Б в м. Моршин Дочірньому підприємству "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" Моршинською міською радою не приймалося.
34. Позивач також отримав відповідь Фонду державного майна України від 08.02.2023 про те, що майновий комплекс санаторію "Світанок" не віднесений у встановленому порядку до сфери управління Фонду; санаторій "Світанок" (смт Моршин, вул. Джерельна, 2) Прикарпатського відділення Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" увійшов до Переліку організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української Республіканської ради по управлінню курортами профспілок Федерації профспілок України Загальної конфедерації профспілок СРСР; до прийняття спеціального закону, який остаточно на законодавчому рівні, визначить суб'єктів права власності на майно, яке знаходиться у віданні загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, які розташовані на території України, спори з питань щодо прав власності на таке майно можуть вирішуватися у судовому порядку. Водночас відповідно до актів законодавства загальносоюзне майно є державним, тому до прийняття закону змінювати власника майна, окрім майна, яке повернуто судами у державну власність, Фонд вважає неприпустимим.
35. ТОВ "Моршинське Джерело" в 2023 році зверталося із позовом до Моршинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469, зобов'язання Моршинської міської ради прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою до суду адміністративної юрисдикції, однак постановою від 23.02.2024 у справі № 380/16842/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд закрив провадження з тих підстав, що спір належить розглядати за правилами господарського судочинства через наявність спору про право.
Позиція Верховного Суду
36. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
38. У касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що ДП "Санаторій "Моршинкурорт" не надало жодного рішення про реорганізацію, передавального акта чи розподільчого балансу, які б підтверджували його правонаступництво за цим санаторієм.
39. Так, позивач у касаційній скарзі наголошує на неврахуванні висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19:
"Статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону. Отже, суди не встановили обставин, які б засвідчували прийняття КСП "8 Березня" рішення про реорганізацію підприємства шляхом перетворення".
40. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, і на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
41. Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: 1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; 2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
42. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, на яку посилається скаржник, предметом розгляду було питання можливості перетворення колективного сільськогосподарського підприємства на селянське (фермерське) господарство з наступним правонаступництвом прав та обов'язків такого підприємства, зокрема й права власності на земельні ділянки.
43. Водночас у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що хоча позивач із 2014 року на підставі договору про уступку долі замінив забудовника (Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь") у реконструкції одного з корпусів санаторію "Світанок", однак відсутні докази того, що Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь" мав речові права на земельну ділянку, на якій проводились роботи. Зокрема, відсутній договір тимчасового користування на земельну ділянку із міською радою, необхідність якого передбачалась рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради від 21.06.2000 "Про надання в тимчасове користування земельної ділянки Маріупольському комбінату "Азовсталь" по вул. Джерельній в м. Моршин на період реконструкції корпусу № 5".
До того ж, як видно з матеріалів справи, чинність Державного акта на право постійного користування землею від 22.06.1994 № 18, виданого санаторію "Світанок", не скасовано, а право постійного користування у передбачений статтею 141 Земельного кодексу України спосіб не припинено.
Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 141 Земельного кодексу України та відсутність будь-якого рішення щодо скасування Державного акта на право постійного користування землею від 22.06.1994 серія ЛВ 11, останній є дійсним, а право користування земельною ділянкою ДП "Санаторій "Моршинкурорт" не припинено.
Крім того, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що Законом України "Про землеустрій" не передбачено документації щодо виділу земельної ділянки, тобто позивач мав звертатися із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав визнавати протиправним і скасовувати рішення від 20.10.2022 № 469 про відмову ТОВ "Моршинське Джерело" у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки загальною площею 6,5829 га, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, та наданні в оренду земельної ділянки площею 0,3800 га, на вул. Джерельна, 9-Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
44. Щодо другої позовної вимоги (зобов'язати Моршинську міську раду прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою), то суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що її задоволення є втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, що є недопустимим при вирішення спору судом та при невстановленні лише одного правильного варіанту поведінки органу місцевого самоврядування.
45. Верховний Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
46. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування певної норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не в будь-якому випадку, а тоді, коли саме неврахування такого правового висновку щодо застосування конкретної норми права призвело до помилкового висновку, що прямо або опосередковано впливає на ухвалене рішення по суті.
47. Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування зазначеного правового висновку, оскільки наведена постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 щодо можливості перетворення колективного сільськогосподарського підприємства на селянське (фермерське) господарство з наступним правонаступництвом прав та обов'язків такого підприємства не застосовуються до спірних правовідносин.
48. Верховний Суд зазначає, що аналіз висновків, зроблених у рішеннях судів, що оскаржуються, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з огляду на іншу фактично-доказову базу, за інших обставин, встановлених у справах, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідні судові рішення. В окремих справах суб'єктний склад, предмет, підстави позовів, нормативно-правове регулювання не є подібними як у справі, яка переглядається. Верховний Суд зазначає і про те, що посилаючись на зазначену у касаційній скарзі постанову, скаржник залишає поза увагою те, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахуванням висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, чого скаржником у цьому випадку не було доведено.
49. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена ТОВ "Моршинське Джерело"" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України
50. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеними у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України.
51. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
52. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
53. Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, відповідно до наведеної норми процесуального права підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були встановлені.
54. Так, скаржник у поданій касаційній скарзі наголошує на тому, що 08.10.2024 позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів, у якому просив суд поновити ТОВ "Моршинське Джерело" строк для подання до суду клопотання про витребування доказів та витребувати у Моршинської міської ради, ДП "Санаторій "Моршинкурорт", Приватного акціонерного товариство Лікувально оздоровчих-закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" визначені у пункті 2 прохальної частини клопотання документи.
Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач в обґрунтування підстав для поновлення строку на звернення до суду із клопотанням про витребування доказів зазначив, що клопотання не подавалося раніше, оскільки позивач очікував, що на спростування доводів позовної заяви відповідач та треті особи подадуть ці докази самостійно.
55. Водночас у позовній заяві, сформованій у підсистемі "Електронний суд" 18.05.2024, позивач не заявив клопотання про витребування доказів, а звернувся до суду із таким клопотанням 08.10.2024, тобто через п'ять місяців після подання позову, хоча у позовній заяві позивач зазначав, що жодних рішень про реорганізацію санаторію "Світанок", де зазначено про вид його реорганізації та можливе правонаступництво, третьою особою-1 не надано, як і не надано жодних рішень про створення ДП "Санаторій "Моршинкурорт", де могло б бути зазначено, що воно є правонаступником санаторію "Світанок", а статут не може бути достатнім та належним доказом того, що третя особа є правонаступником санаторію "Світанок".
56. Відповідно до статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
57. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що Господарський суду Львівської області правомірно відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновленні строків на витребування доказів.
58. Отже, доводи, наведені у касаційній скарзі, щодо необґрунтованого відхилення судом апеляційної інстанції клопотання скаржника про долучення до справи доказів не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.
59. Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
60. Інші доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з висновком судів стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення рішення про задоволення позову.
61. Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційна інстанція не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а її повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16). Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
62. Таким чином, доводи касаційної скарги у своїй сукупності з урахуванням наведеного у цій постанові не знайшли свого підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
63. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
64. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
65. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
66. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
67. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинське Джерело" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі № 914/1290/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай