11 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/21/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,
представників учасників справи:
Фізичної особи - підприємця Прадещук Оксани Михайлівни - Хомляк О.Р.,
Акціонерного товариства "Київгаз" - Мельника О.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2025 року (колегія у складі: головуючий суддя Ткаченко Б. О.; судді: Гаврилюк О. М., Сулім В. В.)
у справі № 910/21/25
за позовом Фізичної особи - підприємця Прадещук Оксани Михайлівни
до Акціонерного товариства "Київгаз"
про визнання незаконним та скасування рішення,
та зустрічним позовом Акціонерного товариства "Київгаз"
до Фізичної особи - підприємця Прадещук Оксани Михайлівни
про стягнення 302 211,99 грн.
01 січня 2025 року до Господарського суду міста Києва звернулася Фізична особа-підприємець Прадещук Оксана Михайлівна (далі - ФОП Прадещук О. М., споживач) з позовом до Акціонерного товариства "Київгаз" (далі - АТ "Київгаз", оператор ГРМ) про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення від 19 вересня 2024 року № 23/19-9/0261 (далі - рішення від 19 вересня 2024 року), яким задоволено акт про порушення від 23 серпня 2024 року № 0261 щодо нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу (далі - акт про порушення від 23 серпня 2024 року) у розмірі 17 216,16 м3 у сумі 320 211,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям оспорюваного рішення комісії від 19 вересня 2024 року (відповідно до акта про порушення від 23 серпня 2024 року, яким зафіксовано пропуск строку періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), на підставі якого споживачу нараховано вартість необлікованого об'єму природного газу) з порушенням норм чинного законодавства, а тому таке підлягає скасуванню.
03 березня 2025 року АТ "Київгаз" звернулося до суду із зустрічним позовом до ФОП Прадещук О. М. про стягнення 302 211,99 грн.
Зустрічний позов обґрунтовано встановленням відповідно до акта про порушення від 23 серпня 2024 року обставин пропущення з вини споживача строку періодичної (чергової) повірки лічильника газу GMS-G16-40 зав. №050391 та обчислювача "ОЕ-22ЛА" зав. № 2284, що є порушенням підпункту 2 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ). Зазначене стало підставою для ухвалення оператором ГРМ рішення від 19 вересня 2024 року про нарахування споживачу вартості необлікованого об'єму природного газу у розмірі 17 216,16 м3 за період з 20 липня 2024 року до 20 серпня 2024 року у сумі 302 211,99 грн, яка залишилася непогашеною ФОП Прадещук О. М., що стало підставою для звернення з позовом про її стягнення в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2025 року (суддя Демидов В.О.) у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції зазначив, що ФОП Прадещук О. М. пропустила строк повірки лічильника газу GMS-G16-40 зав. №050391 та обчислювача "ОЕ-22ЛА" зав. № 2284 (дата останньої повірки яких здійснена 19.07.2022, а дата чергової повірки - до 19.07.2024). При цьому пропущення строку періодичної повірки: лічильника газу; обчислювача, - є окремим правопорушеннями, що регулює функціонування ринку природного газу та є підставою для нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу. А тому відсутні підстави для задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення комісії від 19 вересня 2024 року.
Задовольняючи ж зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав, що АТ "Київгаз" дотримало процедуру ухвалення рішення комісією з розгляду акта про порушення по ФОП Прадещук О. М. та здійснило правильне нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2025 року рішення Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, відсутності фіксації несправної роботи лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, фактичного не споживання газу (оскільки опалювальний сезон завершився і газовий котел - єдине газове обладнання споживача не працювало), то вказані встановлені обставини у сукупності не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ про що зроблені відповідні висновки Верховним Судом у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18.
Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи АТ "Київгаз" про те, що нормами Кодексу ГРМ передбачено донарахування вартості необлікованого газу за самим лише фактом непридатності приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, також зауважив, що для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ необхідне дотримання певних обов'язкових умов (сукупність таких), зокрема щодо несправності обчислювача (коректора) об'єму газу, про що мають бути зареєстровані та зафіксовані у звітах повідомлення про роботу лічильника газу в позаштатному режимі.
Апеляційний господарський суд виснував про те, що акт-розрахунок виконаний комісією оператора ГРМ з перевищенням міжповірочного інтервалу (з 20 липня 2024 року до 20 серпня 2024 року), зважаючи на те, що перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Натомість господарський суд міста Києва, неповно з'ясувавши обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, вважав встановленими обставини, які є недоведеними, не взявши до уваги зміст документів, наявних у матеріалах справи, якими підтверджується справна робота ЗВТ належних споживачу. Тобто АТ "Київгаз" нарахувало обсяг необлікованого газу за період, коли ЗВТ було придатне до роботи, не мало пошкоджень, в їх роботі не виявлено зафіксованого втручання, тому не врахував наявні у справі докази, які підтверджують відсутність правових підстав для здійснення споживачу перерахунку (донарахування) необлікованих об'ємів природного газу.
Оскільки рішення комісії від 19 вересня 2024 року з розгляду акта про порушення від 23 серпня 2024 року щодо нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу у розмірі 17 216,16 м3 у сумі 320 211,99 грн судом апеляційної інстанції визнано незаконним та скасовано, попередня судова інстанція виснувала про недоведеність належними та допустимими доказами зустрічних позовних вимог про стягнення вартості об'єму природного газу за обставин прострочення повірки ЗВТ.
АТ "Київгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2025 року скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2025 року у справі № 910/21/25 залишити в силі.
Підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2025 року у справі № 910/21/25 скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
АТ "Київгаз" вважає, що під час вирішення цієї справи суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених: - у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 02 грудня 2020 року у справі № 906/962/18; від 18 листопада 2022 року у справі № 914/993/21, а також у постановах Верховного Суду, викладених: від 11 квітня 2024 року у справі № 910/4481/18; від 12 лютого 2025 року у справі № 910/4492/22 (стосовно правомірності нарахувань за фактом пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача); у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (щодо неподібності правовідносин) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
Крім того, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ за фактом прострочення періодичної повірки і лічильника газу, і обчислювача об'єму газу з вини споживача, що не є побутовим.
В обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України відповідач посилається на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначаючи, що апеляційний господарський суд не оглянув та не дослідив зібрані у праві докази в їх сукупності, не встановив обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору, а саме: - акт контрольного огляду вузла обліку газу від 23 серпня 2024 року (додаток 12 до зустрічного позову), в якому зафіксовані показники обчислювача / коректора з фактичними об'ємами розподілу постачання природного газу (і він не є нульовим), в якому чітко зафіксовано, що на час повірки ЗВТ газопостачання / розподіл природного газу не припинялося та ведеться по технологічній вставці з 11:00 та акт про порушення від 23 серпня 2024 року (додаток 11 до зустрічного позову). При цьому матеріали справи не містять доказів припинення газопостачання споживачу на вказаний в оскаржуваній постанові період. Крім того, відсутні докази звернення споживача до скаржника із заявою про припинення газопостачання на об'єкт та / або на газоспоживаюче обладнання, встановлене на об'єкті споживача, згідно із заявою-приєднання.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП Прадещук О. М. просить Верховний Суд у задоволенні касаційної скарги АТ "Київгаз" відмовити, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.
Крім того, відзив на касаційну скаргу містить заяву із попереднім розрахунком судових витрат на професійну правничу допомогу позивача за первісним позовом у суді касаційної інстанції у сумі 20 000 грн.
Водночас, Верховний Суд під час підготовки справи до розгляду з'ясував, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 28 травня 2025 року передав справу № 542/881/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зокрема з метою відступу від висновку, сформульованого у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 903/160/21, про те, що сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ), вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та, відповідно, є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, зокрема, що: - відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ / лічильника газу є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача / коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу; - на думку колегії суддів, положення наведеного пункту прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ / лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу; - несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ / лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Колегія суддів також зауважила, що схожий висновок міститься у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 року у справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 липня 2025 року визнала мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 28 травня 2025 року обґрунтованими й такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовної практики щодо складових правопорушення (підстав для відповідальності), що свідчать про несанкціоноване втручання у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та прийняла вказану справу (№ 542/881/19) до розгляду.
Отже, фактично питанням, яке має вирішити Велика Палата Верховного Суду чи достатньою підставою для нарахування необлікованого спожитого газу є сама можливість викривлення даних обліку газу або необхідно ще встановлення факту викривлення даних обліку природного газу.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Колегія суддів касаційної інстанції з посиланням на правові висновки у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2025 року у справі № 908/948/23, зауважує, що згідно зі статтею 36 Закону «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною четвертою статті 236 ГПК передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС) у пункті 1 висновку № 20 (2017) від 10 листопада 2017 року «Про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону» (далі - Висновок) вказала, що однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність.
Отже, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Як вбачається з обставин цієї справи, оператор ГТС, обґрунтовуючи правомірність донарахування необлікованого газу, стверджує, що норми Кодексу ГТС передбачають таке нарахування за самим лише фактом прострочення повірки лічильника споживачем і воно не ставиться у залежність від наявності / відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ. Натомість споживач, заперечуючи можливість таких донарахувань необлікованого газу, зазначає, що здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС необхідне дотримання певних обов'язкових умов (сукупність таких), зокрема щодо несправності обчислювача (коректора) об'єму газу, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах повідомлення про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, та реальне споживання газу у спірний період, чого у спірних правовідносинах судами встановлено не було.
З огляду на вищевикладене, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 542/881/19 може мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається (№ 910/21/25), а також для забезпечення єдності та сталості судової практики, зважаючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а правовідносини у зазначеній справі є схожими з правовідносинами у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 910/21/25 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 542/881/19.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 229, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Київгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2025 року у справі № 910/21/25 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 542/881/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
Т. М. Малашенкова