25 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 902/1014/23(902/1319/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - Тарасов С.О., адвокат за ордером, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет"
представник відповідача - Семенюк В.В., адвокат,
третя особа на стороні позивача - керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Приходько Дмитро Володимирович - особисто,
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 15.07.2025
у складі колегії суддів: Розізнана І.В. - головуючий, Крейбух О.Г., Тимошенко О.М.,
у справі за позовом
ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Приходько Дмитро Володимирович
про витребування земельної ділянки, нежитлових приміщень, квартир
в межах справи № 902/1014/23 за заявою
ОСОБА_1
про неплатоспроможність,-
Короткий зміст вимог
1. В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1014/23 за заявою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, позивач) про неплатоспроможність, провадження у вказаній відкрите ухвалою суду від 01.04.2024, якою також введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Д.В.
2. 12.12.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" (далі - відповідач, ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет") з позовними вимогами:
- витребувати на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3222486200:03:006:0032, площа: 0,100 га. цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет";
- витребувати на користь ОСОБА_1 реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 ) нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , реєстраційні їй номер майна НОМЕР_2 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет";
- витребувати на користь ОСОБА_1 нежитлове приміщення № 20, що розташовано по вулиці Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) район, Київська область, реєстраційний номер майна 2049090932224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет";
- витребувати на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 2048885132224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет";
- витребувати на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 2048892732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет";
- витребувати на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна 2048943732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет";
- витребувати на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_7 , реєстраційний номер майна 2048907832224 з володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет";
- витребувати на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_8 , реєстраційний номер майна 2048917732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет";
- витребувати на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_9 , реєстраційний номер майна 2048943732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет".
3. В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 593609 сформованим 21.08.2023 торги з реалізації земельної ділянки із кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також об'єкту незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку), загальною площею 1 344,3 кв.м відбулись 21.08.2023.
4. Разом з тим, позивач не надавав своєї згоди на продаж зазначеної земельної ділянки.
5. Крім того, разом із зазначеною ділянкою були реалізовані розташовані на зазначеній земельній ділянці нежитлові приміщення, однак позивач не отримував компенсацію за наслідками реалізації зазначеного нерухомого майна.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
6. Щодо позивача відкрито низку виконавчих проваджень, які постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. об'єднано у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3, зокрема:
- ВП № НОМЕР_4 щодо виконання виконавчого листа № 145/156/22 від 14.12.2022 виданого Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення грошових коштів в розмірі 472 848 грн та судових витрат, пов'язаних зі сплатою судових зборів, у розмірі 5 224,68 грн, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ;
- ВП № НОМЕР_5 щодо виконання виконавчого листа № 145/156/22 від 14.12.2022 виданого Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , три проценти річних за боргом за період з 01.02.2022 по 19.07.2022 у розмірі 5 632 грн та інфляційні витрати за боргом за період з 01.02.2022 по 19.07.2022 в розмірі 62 873,60 грн;
- ВП № НОМЕР_6 щодо виконання виконавчого листа № 145/201/22 від 15.05.2023 виданого Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу за попереднім договором на суму 375 674 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн та судовий збір в розмірі 3 806,74 грн;
- ВП № НОМЕР_7 щодо виконання виконавчого листа № 145/864/22 від 28.12.2022 виданого Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 боргу за попереднім договором в розмірі 467 017,59 грн., що на день подання позовної заяви в еквіваленті до курсу валют НБУ станом на день подання позовної заяви становить 12 771 дол. США та судовий збір в розмірі 4 670,18 грн;
- ВП № НОМЕР_8 щодо виконання виконавчого листа № 145/751/22 від 18.01.2023 виданого Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу за попереднім договором на суму 409 600 грн; 3% річних в розмірі 10 200 грн, інфляційні витрати в розмірі 68 195,00 грн, моральну шкоду на суму 10 000 грн та судовий збір на суму 3 798,28 грн;
- ВП № НОМЕР_9 щодо виконання виконавчого листа № 145/751/22 від 18.01.2023 виданого Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 три проценти річних за боргом за період з 01.07.2022 по 31.10.2022 у розмірі 4 096 грн та інфляційні витрати за боргом за період з 01.07.2022 по 31.10.2022 у розмірі 25 395, 20 грн;
7. 24.03.2023 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А. постановою у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 здійснив опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: земельна ділянка, площею 0,101 га, кадастровий номер 3223222486200:03:006:0032, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться об'єкт незавершеного будівництва - чотириповерхова будівля (багатоквартирний будинок який повинен складатися з 10 поверхів), перекриття залізобетон, стіни газоблок, другий та третій поверх мають пластикові рами (без скла), підведення комунікацій - невідомо.
8. Суди попередніх інстанцій встановили, що на земельній ділянці розташовані:
- на першому поверсі:
група нежитлових приміщень № 19, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2049082732224 які складаються: 1) основна - 54,6 кв. м.; 2) підсобне - 15.5 кв.м.; 3) основна - 56,4 кв.м.; 4) санвузол - 13,5 кв.м.; 5) основна - 24,0 кв.м.; 6) основна - 52,7 кв.м.; 7) основна - 20,5 кв.м. Всього - 237,2 кв.м., основна - 208,2 кв.м., допоміжна - 29,0 кв.м.;
група нежитлових приміщень № 20, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2049090932224 які складаються: 1) основна - 29,1 кв. м.; 2) санвузол - 8,9 кв.м.; 3) основна - 45.7 кв.м., Всього - 83,7 кв.м, основна - 74,8 кв.м., допоміжна - 8,9 кв.м.;
- на другому поверсі:
квартира № 1, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048885132224 яка складається: 1) тамбур - 3,5 кв.м., 2) санвузол - 3,3 кв.м., 3) кухня - 7.8 кв.м.. 4) Житлова кімната - 11,5 кв.м., 5) Житлова кімната - 9,2 кв. м., 6) коридор - 5,4 кв.м.,7) санвузол - 3,3 кв. м., 8) Житлова кімната - 10,6 кв.м., 9) житлова кімната - 7,4 кв. м., 10) Коридор - 5,7 кв.м., 11) санвузол - 3,3 кв.м, 12) Житлова кімната - 10,2 кв.м., 13) Житлова кімната - 9,8 кв.м. 14) коридор - 5,8 кв.м., 15) житлова кімната - 8,4 кв.м., 16) санвузол - 3,0 кв.м., 17) коридор - 3,8 кв. м., 18) коридор - 6,6 кв. м., 19) житлова кімната - 7,0 кв. м., 20) житлова кімната - 5,9 кв.м., 21) коридор - 5,1 кв.м., 22) коридор - 3,6 кв.м., 23) санвузол - 2,8 кв.м., 24) житлова кімната - 1 1,6 кв. м., 25) житлова кімната - 8,2 кв.м., 26) коридор - 5,7 кв.м., 27) санвузол - 3,3 кв.м.. 28) житлова кімната - 9,9 кв.м., 29) житлова кімната - 12.8 кв.м., ЗО) коридор - 4,1 кв.м., 31) санвузол - 3,3 кв.м., 32) балкон - 0,8 кв.м., 33) балкон - 0,8 кв.м., 34) балкон - 1,0 кв.м., 35) балкон - 0,8 кв.м., 36) балкон - 1,0 кв.м. ВСЬОГО 206,3 кв.м., Житлова площа - 122,5 кв.м., допоміжна - 79,4 кв.м.. площа літніх приміщень - 4,4 кв.м.;
квартира № 2, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048892732224 яка складається: I) кухня-гостьова - 15,8 кв.м., 2) санвузол - 3,4 кв.м., 3) житлова кімната - 9,1 кв.м., 4) житлова кімната - 7,7 кв.м., 5) коридор - 6,0 кв. м., 6) житлова кімната - 11,5 кв.м.,7) коридор - 3,7 кв. м.. 8) коридор - 3,1 кв.м., 9) коридор - 4,4 кв. м., 10) житлова кімната - 18,5 кв. м., 11) житлова кімната - 16,7 кв.м, 12) коридор - 2,5 кв.м., 13) санвузол - 2,9 кв.м, 14) житлова кімната - 1 1.0 кв.м.. 15) коридор - 3,8 кв.м., 16) житлова кімната - 10,1 кв.м., 17) санвузол 3,0 кв. м., 18) балкон - 0,8 кв.м., 19) балкон - 0,8 кв.м. ВСЬОГО 134,8 кв.м.. Житлова площа - 84,6 кв.м., допоміжна - 48,6 кв.м., площа літніх приміщень -1.6 кв.м.;
- на третьому поверсі:
квартира № 3, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048900132224, яка складається: 1) тамбур - 3,5 кв.м., 2) санвузол - 3,3 кв.м., 3) кухня - 7.8 кв.м.. 4) житлова кімната - 1 1,5 кв.м., 5) житлова кімната-9,2 кв. м., 6) коридор- 5,4 кв.м.,7) санвузол - 3,3 кв. м., 8) житлова кімната - 10,6 кв.м., 9) житлова кімната - 7,4 кв. м., 10) коридор - 5,7 кв. м., 11) санвузол - 3,3 кв.м, 12) житлова кімната - 10,2 кв.м., 13) житлова кімната - 9,8 кв.м, 14) коридор - 5.8 кв.м., 15) житлова кімната - 8,4 кв.м., 16) санвузол - 3,0 кв.м., 17) коридор - 3,8 кв м., 18) коридор - 6,6 кв. м., 19) житлова кімната - 7,0 кв. м., 20) житлова кімната - 5,9 кв.м., 21) коридор - 5,1 кв.м., 22) коридор - 3,6 кв.м., 23) санвузол - 2,8 кв.м., 24) житлова кімната - 11.6 кв. м., 25) житлова кімната - 8,2 кв.м., 26) коридор - 5,7 кв.м., 27) санвузол - 3,3 кв.м.. 28) житлова кімната - 9,9 кв.м., 29) житлова кімната - 12,8 кв.м., 30) коридор - 4,1 кв.м., ЗІ) санвузол - 3.3 кв.м., 32) балкон - 0,8 кв.м., 33) балкон - 0,8 кв.м., 34) балкон - 1,0 кв.м., 35) балкон - 0,8 кв.м., 36) балкон - 1,0 кв.м. ВСЬОГО 206,3 кв.м.. Житлова площа - 122,5 кв.м., допоміжна - 79,4 кв.м., площа літніх приміщень - 4.4 кв.м.;
квартира № 4. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048907832224, яка складається: 1) кухня-гостьова - 15,8 кв.м., 2) санвузол - 3,4 кв.м., 3) житлова кімната - 9,1 кв.м., 4) житлова кімната - 7,7 кв.м., 5) коридор - 6,0 кв. м.. 6) житлова кімната - І 1,5 кв.м..7) коридор - 3,7 кв. м., 8) коридор - 3,1 кв.м., 9) коридор - 4,4 кв. м.. 10) житлова кімната - 18,5 кв. м., 11) житлова кімната - 16,7 кв.м, 12) коридор - 2.5 кв.м., 13) санвузол - 2.9 кв.м, 14) житлова кімната - 1 1,0 кв.м., 15) коридор - 3.8 кв.м., 16) житлова кімната - 10,1 кв.м., 17) санвузол - 3,0 кв. м.. 18) балкон - 0.8 кв.м., 19) балкон - 0,8 кв.м.. ВСЬОГО 134,8 кв.м., Житлова площа - 84,6 кв.м., допоміжна - 48,6 кв.м., площа літніх приміщень - 1,6 кв.м.;
- на четвертому поверсі:
квартира № 5, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048917732224. яка складається: 1) тамбур - 3,5 кв.м., 2) санвузол - 3,3 кв.м., 3) кухня - 7,8 кв.м., 4) житлова кімната - 11.5 кв.м.. 5) житлова кімната - 9,2 кв. м., 6) коридор - 5,4 кв.м.,7) санвузол - 3,3 кв. м., 8) житлова кімната - 10,6 кв.м., 9) житлова кімната - 7,4 кв. м., 10) коридор - 5,7 кв. м., 11) санвузол - 3.3 кв.м. 12) житлова кімната - 10,2 кв.м., 13) житлова кімната - 9.8 кв.м, 14) коридор - 5,8 кв.м., 15) житлова кімната - 8,4 кв.м., 16) санвузол - 3,0 кв.м., 17) коридор - 3,8 кв. м., 1 8) коридор - 6,6 кв. м., 19) житлова кімната - 7,0 кв. м,, 20) житлова кімната - 5,9 кв.м., 21) коридор - 5,1 кв.м., 22) коридор - 3,6 кв.м., 23) санвузол - 2,8 кв.м., 24) житлова кімната - і 1,6 кв. м., 25) житлова кімната - 8.2 кв.м., 26) коридор - 5,7 кв.м., 27) санвузол - 3,3 кв.м., 28) житлова кімната - 9,9 кв.м., 29) житлова кімната - 12,8 кв.м., 30) коридор - 4,1 кв.м., ЗІ) санвузол - 3,3 кв.м., 32) балкон - 0,8 кв.м., 33) балкон - 0,8 кв.м., 34) балкон - 1,0 кв.м., 35) балкон - 0,8 кв.м., 36) балкон - 1.0 кв.м. ВСЬОГО 206,3 кв.м., Житлова площа - 122,5 кв.м.. допоміжна - 79,4 кв.м., площа літніх приміщень - 4,4 кв.м.;
квартира № 6, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048943732224, яка складається: 1) кухня-гостьова - 15,8 кв.м., 2) санвузол - 3,4 кв.м., 3) житлова кімната - 9,1 кв.м., 4) житлова кімната - 7,7 кв.м., 5) коридор - 6,0 кв. м., 6) житлова кімната - 11,5 кв.м.,7) коридор - 3.7 кв. м.. 8) коридор - 3,1 кв.м., 9) коридор - 4,4 кв. м., 10) житлова кімната - 18.5 кв. м., 11) житлова кімната - 16,7 кв.м, 12) коридор - 2,5 кв.м., 13) санвузол - 2,9 кв.м, 14) житлова кімната 11,0 кв.м., 15) коридор - 3,8 кв.м., 16) житлова кімната - 10,1 кв.м., 17) санвузол - 3,0 кв. м., 18) балкон - 0,8 кв.м., 19) балкон - 0,8 кв.м. Всього: 134,8 кв.м., Житлова площа - 84,6 кв.м., допоміжна - 48,6 кв м., площа літніх приміщень -1,6 кв.м.
9. Зазначене майно було виставлено на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів:
- згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 589619 від 16.06.2023 перші торги з реалізації лоту 528494 - об'єкт незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку), загальною площею 1 344,2 кв.м. та земельна ділянка, площею 0,101 га, К/Н 3222486200:03:006:0032, за адресою Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Дорошенка, 23, зі стартовою ціною 4 814 924,18 грн не відбулися;
- згідно з протоколом згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 591368 від 19.07.2023 другі торги з реалізації лоту 530221 - об'єкт незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку), загальною площею 1 344,2 кв.м. та земельна ділянка, площею 0,101 га, К/Н 3222486200:03:006:0032, за адресою Київська обл, Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Дорошенка, 23, зі стартовою ціною 4 092 685,55 грн не відбулися;
- згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 593609 сформованим 21.08.2023 торги з реалізації земельної ділянки із кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована за адресою: Київська обл., Бучанський (Києво-Святошинський) р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Дорошенка, 23, а також об'єкту незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку), загальною площею 1 344,3 кв.м відбулись 21.08.2023, переможцем аукціону стало ТОВ "ЗГС" Аеро-Зет" із ціновою пропозицією в розмірі 3 370 446,93 грн, про що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. 21.09.2023 складено акт № 70985340 про проведення електронних торгів. Зі змісту вказаного Акту, вбачається що останній є підставою для подальшого оформлення переможцем торгів ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" права власності на реалізоване майно.
10. За наслідком придбання майна на аукціоні ТОВ "ЗГС" Аеро-Зет" зареєструвало право власності на:
земельну ділянку із кадастровим номером 3222480401:01068:0032, реєстраційний номер майна 93243193222;
групу нежитлових приміщень № 19, розташованих по вул. Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) р-н, Київська обл., реєстраційний номер майна 2049082732224,
групу нежитлових приміщень № 20, розташованих по вул. Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) р-н, Київська обл., реєстраційний номер майна 2049090932224,
кв. № 1 по вул. Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) р-н, Київська обл., реєстраційний номер майна 2048885132224;
кв. № 2 по вул. Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) р-н, Київська обл., реєстраційний помер майна 2048892732224,
кв. № 3 по вул. Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) р-н, Київська обл., реєстраційний номер майна 2048943732224,
кв. № 4 по вул. Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) р-н, Київська обл., реєстраційний номер майна 2048907832224;
кв. № 5 по вул. Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) р-н, Київська область, реєстраційний номер майна 2048917732224;
кв. № 6 по вул. Дорошенка, 23, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський (Києво - Святошинський) р-н, Київська обл., реєстраційний номер майна 2048943732224, що підтверджується свідоцтвом від 28.09.2023 № 622.
Короткий зміст рішення місцевого суду
11. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 відмовлено у задоволенні позову;
стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 163 580,50 грн.
12. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що твердження позивача про недобросовісне набуття права власності на нерухоме майно не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, оскільки спірне майно було придбано відповідачем в межах процедури виконавчого провадження, з урахуванням положень чинного законодавства, що регулює відповідне питання.
13. Водночас, суд зазначив, що фактично предметом реалізації була земельна ділянка площею 0,101 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:0032 та об'єкт незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку), загальною площею 1 344,2 кв.м., в тому числі до складу включено групи нежитлових приміщень № 19 та № 20, квартири №№ 1-6, що підтверджується Актом приватного виконавця № 70985340 про проведення електронних торгів від 21.09.2023.
14. Суд першої інстанції зазначив про безпідставність доводів позивача про недобросовісність відповідача під час набуття майна, оскільки доказів отримання відповідного листа відповідачем не надано. Решту аргументів позивача суд визнав такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у цій справі.
15. Також місцевий господарський суд зазначив, що ухвалою від 01.04.2024 про відкриття провадження у справі № 902/1014/24 (902/1319/24) було відстрочено позивачу сплату судового збору за звернення з відповідним позовом до суду до ухвалення судового рішення у цьому спорі.
16. Врахувавши вартість майна за висновком експерта №Т858/01-2025 від 09.01.2025, наданого позивачем, суд дійшов висновку про покладення судових витрат зі сплати судового збору в загальному розмірі 163 580,50 грн. на позивача.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
17. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23(902/1319/24) (із запереченнями на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.02.2025, протокольну ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.03.2025, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.03.2025, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.04.2025) задоволено частково;
скасовано ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.04.2025 в частині поновлення ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" строку для подання відзиву на позовну заяву. Ухвалити нове судове рішення в скасованій частині, яким відмовити ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" у задоволенні клопотання від 20.03.2025 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву;
скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі № 902/1014/23 (902/1319/24) та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено;
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) земельну ділянку, кадастровий номер 3222486200:03:006:0032, площа 0,100 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585);
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення № 19, що розташоване по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2049082732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (ЄДРПОУ 38899585);
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення № 20, що розташоване по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2049090932224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585);
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) кв. АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 2048885132224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585);
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) кв. АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 2048892732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585);
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) кв. АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна 2048943732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585);
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) кв. АДРЕСА_7 , реєстраційний номер майна 2048907832224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585);
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) кв. АДРЕСА_8 , реєстраційний номер майна 2048917732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585);
витребувано на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) кв. АДРЕСА_9 , реєстраційний номер майна 2048943732224 із володіння ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585);
у решті оскаржувані судові рішення залишено без змін;
стягнуто з ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" (код ЄДРПОУ 38899585) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 163 580,50 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 196 296,60 грн.
18. Суд апеляційної інстанції встановив обставини та дійшов відповідних висновків:
- місцевий господарський суд безпідставно ухвалою від 09.04.2025 поновив відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву, при цьому причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, про які зазначає відповідач, на переконання суду апеляційної інстанції, є неповажними;
- в матеріалах справи відсутні докази існування об'єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку) площею 1344,2 кв.м. із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований як окремого об'єкту цивільного обороту, при цьому згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, кадастровий номер 3222486200:03:006:0032, площею 0,100 га знаходиться індивідуально визначене майно, а саме нежитлові приміщення АДРЕСА_10 ;
- відповідач не надав ствердної відповіді чому він не перевіряв Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на момент його придбання, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду в частині добросовісності набуття майна;
- наявні в матеріалах справи свідчать про недобросовісне набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222486200:03:006:0032, площею 0,100 га, нежитлові приміщення №№ 19, 20; квартири №№ 1 - 6. Водночас квартири №№ 7-18 після придбання відповідачем неіснуючого майна (об'єкта незавершеного будівництва) залишилися на праві власності у позивача, що суперечить положенням статті 377 ЦК України;
- недобросовісні дії набувача ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" безпосередньо вплинули на майнові права боржника та майнові права/інтереси кредиторів у справі № 902/1319/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , оскільки незаконне вибуття майна з володіння боржника на пряму стосується майнових прав/інтересів кредиторів, оскільки зменшує ліквідаційну масу та ставить під загрозу виконання грошових зобов'язань боржника перед ними.
З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги скаржника підлягають частковому задоволенню із скасуванням ухвали місцевого суду від 09.04.2024 в частині поновлення ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" строку для подання відзиву.
19. Також апеляційний господарський суд зазначив, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.12.2024 та ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги до ухвалення судового рішення. Разом з тим, у зв'язку з скасуванням рішення Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі № 902/1014/23 (902/1319/24), судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладено на ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет".
20. ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" 18.07.2024 звернулось з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі № 902/1014/23 (902/1319/24).
21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1014/23 (902/1319/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024.
22. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
23. Від ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" 18.08.2025 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору в розмірі 261 728,80 грн.
24. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет", датою проведення судового засідання визначено 07.10.2025. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25.09.2025.
25. Зупинено виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі № 902/1014/23 (902/1319/24) до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
26. Витребувано з Господарського суду Вінницької області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 902/1014/23(902/1319/24).
27. Матеріали справи № 902/1014/23(902/1319/24) надійшли до Верховного Суду 16.09.2025 із супровідним листом від 09.09.2025 № 01-18/902/1014/23(902/1319/24)/4779/25 від Північно-західного апеляційного господарського суду.
28. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2025 відкладено розгляд касаційної скарги, датою проведення судового засідання визначено 04.11.2025.
29. У зв'язку з відрядженням судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1014/23 (902/1319/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025.
30. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" на 25.11.2025, 10:30.
31. У зв'язку з запланованою відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1014/23 (902/1319/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025.
32. Від представника ОСОБА_1 - адвоката С.О. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет", в якій представник позивача просив касаційну скаргу ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" залишити без задоволення, постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі № 902/1014/23(902/1319/24) залишити без змін.
33. Відзив обґрунтовано тим, що в межах провадження у справі про неплатоспроможність місцевий господарський суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони відчуження активів боржника, що позбавило ОСОБА_1 права на проведення розрахунків з усіма кредиторами на засадах черговості та пропорційності, а не з окремими кредиторами в межах зведеного виконавчого провадження.
34. Подання ОСОБА_1 до місцевого суду позовної заяви про витребування від ТОВ "Аеро-Зет" земельної ділянки, нежитлових приміщень та квартир (справа № 902/1014/23(902/1319/24) слід розцінювати як добросовісний захист права боржника на вжиття заходів із забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність.
Щодо заяв та клопотань, поданих учасниками справи
35. Від представника ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" адвоката Семенюка В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інші дату та час. Клопотання обґрунтоване тим, що у ніч на 25.11.2025 російською федерацією була здійснена ракетна атака, внаслідок якої директор підприємства має посттравматичний стрес та не спроможний брати участь у судовому засіданні через психологічний стан.
36. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
37. Водночас, принцип змагальності (стаття 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (стаття 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
38. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
39. Відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
40. За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
41. Розглянувши у судовому засіданні клопотання представниці ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" - адвоката Семенюка В.В. про відкладення розгляду справи, Верховний Суд відмовляє у задоволенні цих клопотань з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині другій статті 202 ГПК України.
42. Верховний Суд зазначає про те, що справа вже відкладалася, а представництво інтересів ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет", окрім директора, здійснює адвокат Семенюка В.В. Зазначені особи були належним чином заздалегідь повідомлені про дату, час і місце призначеного на 25.11.2025 засідання суду касаційної інстанції у цій справі, в матеріалах справи наявні пояснення, в яких висвітлено доводи, міркування та заперечення щодо оскаржуваного судового рішення, а процесуальний закон не містить положень щодо обов'язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи.
43. Крім того, участь учасників справи та/або їх представників у судовому засіданні судом касаційної інстанції у цій справі обов'язковою не визнавалася, у суду наявні усі матеріали справи, необхідні для перевірки правильності застосування та дотримання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
44. Також від представника ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" - адвоката Семенюка В.В. надійшло клопотання про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу.
45. У клопотанні зазначено, що позов до ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" є спором, який має очевидно штучний характер (пункт 3 частини другої статті ГПК України). Твердження ОСОБА_1 про "втрату" цих активів є фікцією, оскільки відповідач сплатив адекватну ринкову ціну за реально існуючі приміщення (у 10,7 разів більше за кв.м). Разом з тим, позивач ввів в оману державного виконавця, підписавши акт про неіснуюче майно, і в подальшому суд, при поданні відповідного позову. Позивач, поведінка якого заснована на обмані державних органів, діє недобросовісно (mala fide) та не має права на судовий захист, а позов є юридично нікчемним.
46. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
47. Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
48. Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
49. Залежно від наявних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).
50. Частиною третьою статті 43 ГПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
51. Разом з тим, системний аналіз доводів заявника свідчить про те, що такі доводи фактично зводяться до вирішення спору у цій справі по суті, оскільки вимагають не лише надання оцінки поданим позивачем процесуальним документам, але й наявним у матеріалах справи доказам та діям позивача що спірного нерухомого майна, що, з огляду на положення статей 43, 300 ГПК України, суперечить не лише загальному порядку та межам касаційного перегляду справи судом касаційної інстанції, але й загальним підставам та меті застосування статті 43 ГПК України.
52. Відтак, колегія суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки його задоволення фактично свідчитиме про розгляд спору у цій справі по суті на користь відповідача всупереч встановленій процесуальним законом процедурі розгляду касаційної скарги.
53. Також Верховний Суд не приймає до уваги доводи учасників справи щодо відхилення письмових пояснень, наданих представником ТОВ "Аеро-Зет", та звертає увагу, що процесуальним законом дійсно встановлено обмеження щодо строків подання відзиву.
54. Разом з тим, враховуючи положення статей 13, 42 ГПК України, сторони та учасники справи не обмежені у можливості подання додаткових пояснень та заперечень щодо суті справи та не обмежені у строках з метою подання їх у письмовому вигляді.
55. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (25.11.2025) від учасників справи не надійшло інших заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 25.11.2025.
56. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.10.2025 №4643-IX), Верховний Суд розглядає справу № 902/1014/23 (902/1319/24) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет"
57. Скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає, що відповідач на момент придбання приймав рішення про придбання виключно на підставі даних, опублікованих СЕТАМ, і жодного порушення в цьому немає. Водночас, залишення в силі рішення апеляційного суду призведе до порушення прав десятків постраждалих від дій позивача людей, які за своїми судовими рішеннями отримали кошти від відповідача через приватного виконавця - і їм доведеться повернути ці кошти. Крім того, позивач теж отримає ще більш скрутний стан - так як вартість об'єкта на цей момент ще нижча, ніж була раніше, в зв'язку з відсутністю консервації спірного майна та прискореного зносу.
58. Скаржник аргументував, що оплатив вартість спірного нерухомого майна в складі єдиного лота на електронних торгах СЕТАМ (лот №532225 від 21.08.2023, акт №70985340 від 21.09.2023) в повному обсязі (3 370 446, 93 грн) на підставі ринкової процедури, без окремих транзакцій за фіктивні частини, оскільки всі елементи лота є невід'ємними частинами єдиного об'єкта (підтверджено звітом оцінювача та протоколами торгів). Це виключає будь-які претензії на безплатне набуття та підтверджує добросовісність придбання, оскільки площі приміщень точно збігаються з загальною площею лота, а реєстрація "квартир" і "приміщень" була умовною та фіктивною (на підставі підроблених документів, вирок №753/12024/22), але не змінила реальний статус об'єкта як незавершеного будівництва.
59. Також у касаційній скарзі зазначено, що дії позивача та його представника в цьому процесі виходять за межі добросовісної реалізації процесуальних прав і є відвертим зловживанням та спробою ввести суд в оману, оскільки позивач не лише знав про фіктивність реєстраційних записів, але й сам надав суду документи (висновок та техпаспорти від засудженої ФОП "Пилишенко А.В.") як доказову базу та підставу для задоволення позову. Це є продовженням використання результатів злочинної діяльності для досягнення неправомірної мети. Водночас суд апеляційної інстанції не розібрався в цій маніпуляції та не надав належної правової оцінки таким діям.
60. Крім того у касаційній скарзі зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у своїй ключовій постанові у справі № 925/1351/19 від 02.11.2021 сформулювала висновок, зміст якої свідчить про те, що оскільки відповідач придбав майно на торгах СЕТАМ, таке захищене від віндикації, навіть якщо у попереднього власника були проблеми з документами.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
61. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
62. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
63. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 57 - 60 описової частини цієї постанови.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
64. Об'єктом розгляду у цій справі є постанова апеляційної інстанції, за змістом якої скасовано рішення місцевого суду та задоволено позов про витребування з володіння відповідача на користь позивача нерухомого майна.
65. Аналізуючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, оцінивши доводи касаційних скарг та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
66. Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про неплатоспроможність є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань неплатоспроможності, суб'єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про неплатоспроможність, тривалістю судового провадження тощо.
67. Аналіз положень КУзПБ свідчить, що процедура неплатоспроможності - це спеціальна судова процедура, а норми Кодексу є такими, які під час їх зіставлення з нормами загальними повинні мати пріоритет застосування.
68. Тобто, з моменту порушення/відкриття щодо боржника справи про неплатоспроможність він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.
69. За змістом преамбули КУзПБ одним із основних завдань провадження у справі про неплатоспроможність - задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
70. За цих умов, завдання та цілі, які ставить перед собою провадження у справі про неплатоспроможність мають пріоритет у порівнянні з тими, які характерні для позовного провадження, що визначає своєю цілю відновлення порушених прав та інтересів особи (позивача), яка звернулася з позовом до суду за захистом своїх прав. Тобто, провадження у справі про неплатоспроможність не лише охоплює права конкретного кредитора чи боржника, а й мають враховувати права і інтереси інших кредиторів та учасників такого провадження.
71. Специфіка справ неплатоспроможності фізичної особи як судового провадження не можуть ігноруватися та залишатися поза увагою під час розгляду в межах цієї справи позовів за участю боржника, оскільки саме це дозволяє забезпечити реалізацію та виконання завдань, які ставить перед собою таке провадження.
72. Колегія суддів враховує, що через процедуру неплатоспроможності можливе задоволення сукупності вимог кредиторів боржника, яке відбувається за рахунок майнових активів боржника.
73. Водночас, максимальне задоволення вимог кредиторів перебуває у прямій залежності з відчуженням майнових активів боржника за найвищою ціною, яка може бути гарантована лише за умови забезпечення та урахування усіх необхідних умов для реалізації зазначеної мети.
74. У процедурах банкрутства суттєве значення має принцип судового нагляду, оскільки з моменту порушення щодо боржника справи про неплатоспроможність він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
75. Зазначений принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження майна боржника, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Господарський суд у справах про неплатоспроможність має забезпечити як принцип рівності учасників процедури неплатоспроможності, баланс інтересів боржника і його кредиторів та інших заінтересованих учасників, так і справедливий розподіл майна боржника між кредиторами, що є особливістю процедур банкрутства.
76. Колегія суддів враховує, що позовні вимоги боржника, також і немайнові щодо визнання правочинів недійсними, можуть впливати на формування складу активів боржника з огляду на положення статті 216 ЦК України (застосування наслідків з огляду на визнання правочину недійсним), статті 388 ЦК України (витребування майна від добросовісного набувача після визнання договору недійсним, тобто такі позови можуть прямо вплинути на права кредиторів у справі про неплатоспроможність.
77. З огляду на зазначене, легітимною метою у випадку витребування під час процедури неплатоспроможності нерухомого майна від набувача такого майна на підставі частини першої статті 388 ЦК України можна вважати нагляд за дотриманням інтересів кредиторів щодо погашення їх вимог за рахунок збереженого майна боржника, а також інтересів боржника щодо відновлення його платоспроможності.
78. Водночас значення віндикації від добросовісного набувача в межах провадження у справі про неплатоспроможність не може розглядатися лише як спосіб наповнення ліквідаційної маси боржника, оскільки захист права власності боржника, з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, презюмується. Такий захист спрямований на попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном саме власником, який набув майно добросовісно, користується таким майном та здійснює належні заходи з метою його збереження та використання за призначенням.
79. З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства, тому принципи, проголошені у Конвенції, підлягають застосуванню національними судами.
80. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
81. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми:
(1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер;
(2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями;
(3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах.
82. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
83. Також колегія суддів враховує, що критеріями сумісності заходу втручання у право власності із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є такі обставини:
- чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі. Тобто втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
- чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.
84. Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції є, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. Водночас відсутність такого порушення є тоді, коли дотримані всі три критерії.
85. Отже, повинне існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
86. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
87. Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується із статтею 41 Конституції України, унормовано, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
88. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
89. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача регулює стаття 388 ЦК України, відповідно до змісту якої:
- якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина перша цієї статті);
- майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга цієї статті);
- якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя 3 цієї статті).
90. Аналіз зазначеної норми матеріального права свідчить про те, що у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих доказів. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).
91. Законом передбачено захист прав добросовісних набувачів у разі придбання ними майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга статті 388 ЦК України). Саме законодавець визначив це безумовним правилом, закріпивши його у частині другій статті 388 ЦК України. Зміст зазначеного "обмеження віндикації" ґрунтується на авторитеті держави і суду, рішення якого як найважливіший акт правосуддя є обов'язковим до виконання на всій території України (див. статтю 124 Конституції України; принцип "res judicata").
92. Отже, зміст статті 388 ЦК України дає підстави для висновку про те, що підставою для відмови у задоволенні віндикаційного позову до добросовісного відповідача є продаж спірного майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
93. Відтак, з огляду на спірні правовідносини, у цьому випадку витребування спірного майна на підставі статті 388 ЦК України є можливими лише у разі доведення позивачем того, що відповідачі є недобросовісними набувачами спірного майна.
94. Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц). Наприклад, наявність оплати з боку добросовісного набувача за спірне майно, з огляду на зміст статті 388 ЦК України, не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна від добросовісного набувача.
95. Добросовісність та недобросовісність характеризують насамперед ступінь обізнаності набувача про правомірність набуття майна в особи, яка немає права на його відчуження. Водночас така категорія як "добросовісність", яка належить до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), не може тлумачитися або застосовуватися формально, ґрунтуватися на припущеннях.
96. Добросовісність набувача презюмується, тобто набувач буде вважатися добросовісним доки не буде доведено протилежне. Добросовісність дій набувача визначається судом у кожному конкретному випадку.
97. Суд зазначає, що поширеним є підхід, відповідно до якого добросовісним набувачем є особа, яка в момент набуття майна не знала і не могла знати, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Натомість недобросовісний набувач на момент відчуження спірного майна достеменно знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на момент її відчуження не має права.
98. Основними критеріями, які визначають добросовісність/недобросовісність набувача майна є такі категорії, як "знав/не знав", "міг знати/не міг знати".
99. За загальним правилом, під поняттям "знав" необхідно розуміти не лише безпосередню обізнаність особи в тому, що вона набуває майно в суб'єкта, який не наділений правом на його відчуження, а й водночас усвідомлення факту порушення своїми діями прав іншої особи. Що ж до поняття "міг знати", то воно характеризує недобросовісність того володільця (набувача), який хоч і не був безпосередньо інформований про відсутність у відчужувача права на відчуження майна, але, проявивши принаймні розумну обачність, міг знати про це.
100. Саме об'єктивні характеристики предмета, реалізованого з торгів/аукціону можуть враховуватися при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача у випадку придбання майна на торгах (наприклад, якщо майно містить стійкі заборони відчуження чи наявності прав третіх осіб, якщо ознака випливає з самого певного місцезнаходження земельної ділянки, як із землями водного фонду тощо). Юридичні характеристики - приналежність майна тому чи іншому суб'єкту, встановлення заборон на його відчуження тощо - не є такими об'єктивними характеристиками відповідного майна, які можна було б встановити при зовнішньому його огляді й відповідним чином врахувати. Тим більш, якщо жодної інформації щодо заборони продажу майна не існує; майно реалізується в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
101. Водночас перевірити відсутність заборон та обмежень можуть саме державний виконавець та організатор торгів, а не їх учасник, який до того ж не має відповідних можливостей (зокрема, не має права знайомитися з матеріалами виконавчого провадження тощо).
102. Особа при купівлі майна має діяти обачно. Однак проста необачність не може виключати добросовісності особи, яка набуває майно через процедури, покликані упевнити її в правомірності відчуження. Продаж майна у порядку виконання судового рішення якраз і належать до числа таких процедур. Наслідки від помилок державних органів не можуть перекладатися на приватних осіб і безумовно свідчити про недобросовісність особи, яка придбала майно на торгах. Інший підхід нівелював би принцип правової визначеності та стабільності цивільного обороту, ставлячи добросовісного учасника обігу в залежність від дій організаторів торгів, які не перебувають під його контролем та покладав би невиправданий тягар на такого учасника.
103. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна необхідно враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб. Добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч статті 388 ЦК України, а тому втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
104. До подібного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.06.2025 у справі № 638/17112/21. Так, колегія суддів зазначила, що завдяки "віндикаційному імунітету", який передбачений для майна, проданого чи переданого в порядку виконання судового рішення, досягається охорона прав добросовісної особи, яка набула майно, що було відчужене чи передане на виконання судового рішення, і стабільність цивільного обороту. Якщо майно продається чи передається на виконання судового рішення, то таке рішення набрало законної сили. Виконання судового рішення відбувається відповідно до закону про виконавче провадження. Відчужувачем є не власник майна (оскільки майно продається не по волі власника), а особа, уповноважена державою, виконавець. Саме тому публічна складова відчуження (передання) майна власника має вирішальне значення і свідчить про те, що існують підстави для такого відчуження (передання), та, як наслідок, є підстави для набуття права власності на майно, відчужене чи передане в процесі виконання судового рішення.
105. При цьому Верховний Суд також враховує практику ЄСПЛ, яка застосовується як джерело права, а саме щодо такого:
- майном у значенні статті 1 протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулося порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003);
- у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. рішення у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011);
- необхідність виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій державного органу влади. Ризик будь-якої помилки державного органу влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи влади обов'язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування (див. рішення у справі "МПП "Фортеця" проти України" від 11.06.2020);
- позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (див. рішення у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004).
106. ЄСПЛ у кожній ситуації, де має місце застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, досліджує, наскільки було дотримано державною владою справедливий баланс між інтересами суспільства і вимогами захисту приватних інтересів окремої особи. Встановлюючи наявність згаданої пропорційності, ЄСПЛ виходить з того, що втручання в право безперешкодного користування майном має супроводжуватися дотриманням "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав людини. Зокрема, вимагається, щоб існувала розумна пропорційність між вжитими державою заходами щодо обмеження права власності та метою, на яку вони були спрямовані (див., зокрема, рішення ЄСПЛ у справі "Chassagnou and others v. France" від 29.04.1999).
107. Крім того, Верховний Суд враховує, що у статті 1 Першого протоколу до Конвенції містяться три засади:
1) кожна особа має право мирно володіти своїм майном;
2) позбавлення власності є допустимим винятково в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права;
3) держава має повноваження вводити у дію закони, необхідні для здійснення контролю за користуванням майном: а) відповідно до загальних інтересів; б) для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
108. Водночас зміст "трискладового тесту" для оцінки відповідності втручання у право власності європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності:
1) законність вручання;
2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом);
3) справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря). Невідповідність втручання у право власності хоча б одному із зазначених критеріїв свідчить про протиправність втручання навіть у разі дотримання національного законодавства та (або) присудження власнику компенсації.
109. Лише при дотриманні всіх критеріїв "трискладового тесту" можна визнати втручання держави у права пропорційним, а отже, правомірним, справедливим та виправданим. У свою чергу, з позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи. В одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому - те саме обмеження пропорційним не вважатиметься".
110. Отже, для застосування положень статті 388 ЦК України визначальним є не лише питання добросовісності/недобросовісності набувача, оплатності чи неоплатності набуття добросовісним набувачем такого майна, а також обставин, за яких спірне майно вибуло з володіння первісного власника (за волею чи без волі власника, наприклад, чи в порядку продажу майна у виконавчому провадженні при виконанні судового рішення чи за інших умов), але й законність вручання у мирне володіння майном, наявність легітимної мети (виправданість втручання загальним інтересом) та справедливої рівноваги між інтересами захисту права власності та загальними інтересами.
111. Тому такі обставини підлягають обов'язковому з'ясуванню та перевірці судом для правильного вирішення ним спору. Встановлення таких обставин безпосередньо впливає на рішення суду за наявності прямо встановленого вибуття спірного майна поза волею власника та набуття майна добросовісним набувачем за відплатним правочином, оскільки дозволить визначити чи є таке втручання пропорційним його меті.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
112. З наявних матеріалів справи та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що 24.03.2023 приватний виконавець виконавчого округу Київської області постановою у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 здійснив опис та арешт майна (коштів) боржника, яке в подальшому неодноразово виставлялося на торги.
113. За результатами проведення торгів, згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 593609 сформованим 21.08.2023 торги з реалізації земельної ділянки із кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована за адресою: Київська обл., Бучанський (Києво-Святошинський) р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Дорошенка, 23, а також об'єкту незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку), загальною площею 1 344,3 кв.м відбулись 21.08.2023, переможцем аукціону стало ТОВ "ЗГС" Аеро-Зет" із ціновою пропозицією в розмірі 3 370 446, 93 грн, про що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. 21.09.2023 складено акт № НОМЕР_3 про проведення електронних торгів. За наслідком придбання майна на аукціоні ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" зареєструвало право власності на відповідну земельну ділянку та нерухоме майно.
114. Також з наявної у матеріалах справи та Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією вбачається, що до Господарського суду Вінницької області надійшла заява позивача у цій справі від 01.08.2023 (вх.№ 1017/23) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
115. Разом з тим, з урахуванням наявного оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.09.2023, яка була скасована відповідними судовими рішеннями, а справа була направлена до місцевого суду для продовження судового розгляду, провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за його заявою від 01.08.2023 (вх. № 1017/23) фактично було відкрито ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.04.2024.
116. Відтак, на момент розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій повинні були враховувати вимоги норм права, якими регулюється процедура витребування майна, а також обставини, які необхідно дослідити, при розгляді справи щодо витребування в межах справи про неплатоспроможність нерухомого майна на підставі статті 388 ЦК України.
117. Місцевий суд, надаючи оцінку добросовісності набуття на спірне нерухоме майно відповідачем, обмежився лише посиланням на відсутність доказів отримання відповідачем відповідного листа.
118. Водночас, суд першої інстанції не досліджував інші обставини, які мають значення, зокрема, в частині наслідків оплати як для боржника, так і для третіх осіб, пропорційності відмови у витребуванні/витребуванні на права не лише боржника, але й його кредиторів та інших учасників справи про неплатоспроможність, а також не досліджував чи буде таке втручання законним, чи переслідує легітимну мету, чи наявна справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря).
119. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого суду, дійшов передчасного висновку про недобросовісність дій відповідача, зокрема, з огляду на таке.
120. Так, зазначаючи про недобросовісність відповідача, апеляційний суд виходив з того, що відповідач не надав ствердної відповіді чому він не перевіряв Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на момент його придбання.
121. Однак зі змісту оскаржуваного судового рішення не вбачається, що апеляційний господарський суд встановив наявність обтяжень чи заборон у зазначених Реєстрах відповідного нерухомого майна та не зазначив яким чином наявність такої інформації спростовує придбання майна відповідачем у виконавчому провадженні на підставі процедури публічних торгів. Також суд не встановив, чи були наявні та які саме порушення під час проведення процедури електронних торгів та не досліджував на якій стадії такі електронні торги перебували на момент первісного відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та яким саме чином впливають на провадження у справі про неплатоспроможність в цілому.
122. За змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд лише встановив, що за наявними відомостями у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці, кадастровий номер 3222486200:03:006:0032, площею 0,100 га знаходиться індивідуально визначене майно, а саме: нежитлові приміщення № 19,20 та квартири №№ 1-18 загальною площею 3 256 кв. м., а згідно проведеного аукціону (торгів) він набуває у власність весь об'єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний житловий будинок), однак лише площею 1 344,2 кв.м.
123. Разом з тим, апеляційний господарський суд не встановив причини щодо відсутності реєстрації відповідачем права власності на квартири №№ 7-18, а також не зазначив чи наявні обставини вибуття права власності на таке нерухоме майно від позивача на користь відповідача та/або третіх осіб.
124. Як було зазначено вище, суди попередніх інстанцій встановили, що в цьому випадку відповідач набув та зареєстрував право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222486200:03:006:0032, площею 0,100 га, нежитлові приміщення №№ 19, 20 та квартири №№ 1-6, загальною площею 1 344,2 кв.м.
125. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не встановив яким саме чином виникла різниця в площі і чи дійсно площа наявного об'єкта відповідає площі придбаного відповідачем на електронних торгах нерухомого майна, яким чином впливає придбання відповідачем нерухомого майна боржника на електронних торгах безпосередньо на права позивача як сторони у справі про неплатоспроможність, чи наявне на момент судового розгляду нерухоме майно (квартири АДРЕСА_11 ) в натурі і чи наявний у позивача до них доступ, а також не встановлено чи наявне у позивача інше майно, за рахунок якого можливо погасити його борги у справі про неплатоспроможність, яка сума заборгованості може бути погашена за рахунок такого майна та права яких саме кредиторів і в якій частині порушує вибуття права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва у цій справі.
126. Тобто, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника в частині того, що, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не обґрунтував, є незрозумілим яким чином позивач зареєстрував первісне право власності на нерухомий об'єкт загальною площею 3 256 кв.м., якщо в натурі таке майно відсутнє (фактично встановлено лише наявність приміщень загальною площею 1 344,2 кв.м.) та чи відповідають такі дії позивача вимогам діючого законодавства у сфері будівництва та реєстрації права власності?
127. Водночас, як місцевий, так і апеляційний суди не встановили та не дослідили який статус має об'єкт незавершеного будівництва (житловий чи нежитловий будинок), чи були наявні у позивача чи третіх осіб майнові права на відповідний об'єкт незавершеного будівництва і яким чином перехід права власності на об'єкт незавершеного будівництва до відповідача порушує відповідні права третіх осіб.
128. Отже, суд апеляційної інстанції також, як і місцевий господарський суд, не досліджував чи буде таке втручання законним, чи переслідує легітимну мету, чи наявна справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря).
129. Відсутність належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, суперечливість висновків суду апеляційної інстанції встановленим ним обставинам та відсутність дослідження місцевим судом обставин, які мають значення для правильного повного та всебічного розгляду справи в межах провадження у справі про неплатоспроможність свідчить про те, що ухвалені у цій справі судові рішення не відповідають положенням статей 86, 236, 238 ГПК України, оскільки суди не встановили чи буде втручання у цьому випадку законним, чи переслідує легітимну мет та чи наявна справедлива рівновага між інтересами захисту права власності боржника і відповідача-власника нерухомого майна та загальними інтересами кредиторів у справі та третіх осіб, у яких можуть бути наявні майнові права та інтереси щодо спірного нерухомого майна (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря).
130. Колегія суддів суду касаційної інстанції наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
131. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що ухвалені судами попередніх інстанцій є передчасними, тому оскаржувані судові рішення в підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до місцевого суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
132. Відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
133. Відповідно до частини п'ятої статті 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
134. Виходячи з викладеного касаційна скарга ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет" підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
135. Оскільки за результатами касаційного перегляду справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, питання про поновлення виконання (дії) постанови апеляційного господарського суду відповідно до статті 332 ГПК України окремо не вирішується.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі № 902/1014/23 (902/1319/24) - скасувати.
3. Справу № 902/1014/23 (902/1319/24) направити на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
С.В. Жуков