11 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15228/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025
(головуючий - Сулім В. В., судді: Ткаченко Б. О., Майданевич А. Г.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про стягнення 9 754 603, 31 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" (далі - позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про стягнення 9 754 603, 31 грн.
2. 19.05.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1 694 236,61 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 048 973,85 грн та судовий збір у розмірі 116 918,52 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
3. 24.09.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково, рішення суду першої інстанції змінив у частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 21 326,62 грн 3% річних, 145 861,10 грн збитків від інфляції; в іншій частині позовних вимог відмовив; стягнув з учасників справи судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій; в іншій частині рішення залишив без змін; стягнув з відповідача на користь позивача 430,00 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
4. 27.10.2025 позивач надіслав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати й передати справу на новий розгляд до цього суду. У касаційній скарзі скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
5. 03.11.2025 відповідач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких зазначив щодо відсутності підстав касаційного оскарження відповідно до пунктів 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутнє належне їх обґрунтування.
6. 17.11.2025 Верховний Суд постановив ухвалу, якою клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень залишив без розгляду, а касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику строку для приведення її у відповідність до вимог пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України - уточнення підстав касаційного оскарження судових рішень та сплати судового збору за подання цієї скарги.
7. 01.12.2025 скаржник подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" на виконання ухвали суду заяву про усунення недоліків, до якої додав нову редакцію касаційної скарги, а також квитанцію про сплату судового збору.
8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
9. Обґрунтовуючи наявність випадку відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини першої статті 509, частини другої статті 625, частини першої статті 598 Цивільного кодексу України, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 757/44680/15-ц (натуральним є зобов'язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку); від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 6-1946цс15, Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 459/3560/15-ц, від 11.07.2018 у справі № 753/23612/15-ц, від 05.09.2018 у справі № 461/479/16-ц, від 22.11.2018 у справі № 761/43507/16-ц); від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження… наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника (аналогічна позиція в постанові від 28.09.2021 у справі № 759/4755/19)).
10. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 509 ЦК України (поняття зобов'язання) та частини другої статті 625 ЦК України (відповідальність за прострочення грошового зобов'язання), для формування правового висновку стосовно питання: чи трансформується грошове зобов'язання банку перед клієнтом у "натуральне зобов'язання" (на яке не поширюються гарантії статті 625 ЦК України) у випадку сукупності двох судових рішень з різними предметами: (1) зобов'язання виконати платіжні доручення (справа № 904/1569/15, немайновий характер); (2) відмова в стягненні коштів через сплив позовної давності (справа № 910/13/21, майновий характер), за умови фактичного невиконання першого рішення?
11. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив процесуальні порушення, що визначені пунктами 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК України, зокрема порушив такі норми:
- частини четвертої статті 75 ГПК України, переоцінивши преюдиційні обставини зі справ № 904/1569/15 (обов'язок виконати доручення) та № 910/13/21 (неправомірність відмови повернути кошти, відсутність доказів виконання). Кваліфікувавши зобов'язання як натуральне, суд ігнорував встановлений факт порушення, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для застосування частини другої статті 625 ЦК України (не встановлено триваюче прострочення, що є істотною обставиною для правильного вирішення справи);
- статей 86 (дослідження доказів) та 236 (мотивування рішень) ГПК України, оскільки не надав належної оцінки доказам невиконання рішення у справі № 904/1569/15 (платіжні документи, виконавчі листи) й відхилив клопотання про дослідження без мотивів, що унеможливило встановлення факту прострочення, важливого для застосування частини другої статті 625 ЦК України (помилковий висновок про натуральність без перевірки виконання);
- пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України, яка вимагає зазначення в мотивувальній частині мотивів прийняття або відхилення аргументів, мотивувальна частина постанови не містить таких мотивів щодо преюдиції та доказів, що унеможливлює перевірку правильності застосування норм у касаційному порядку (порушення, що вплинуло на правильність встановлення істотних обставин).
12. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
13. З огляду на зміст уточненої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційних скарг без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/15228/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" у справі № 910/15228/24 на 13 січня 2026 року о 10:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
4. Установити Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів скаржнику з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 30 грудня 2025 року.
5. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/15228/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд