Справа № 209/9320/25
Провадження № 3/209/1527/25
12 грудня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровскої області Багбая Є.Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, 130 ч.1 КУпАП відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, одруженого, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,-
28 жовтня 2025 року о 18.30 годин на вул. Івана Франка 5 в м. Кам'янське водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Чері Амулет», н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Опель Астра» держ.№ НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2025 року за ст. 130 ч.1 КУпАП слідує, що 28 жовтня 2025 року о 18.30 годин на вул. Івана Франка 5 в м. Кам'янське водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Чері Амулет», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та проведення такого огляду у мед закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 будучи своєчасно сповіщений про місце і час судового розгляду справи, провину за ст. 124 КУпАП визнав повністю, надав письмові пояснення разом із своїм захисником - адвокатом Кіяницею В.М., пояснив суду, що дійсно 28.10.2025 року близько 18.30 годин у вечірній час доби він повертався додому та керував своїм автомобілем марки «Чері Амулет», н.з. НОМЕР_2 , був дуже втомлений після роботи, йшов невеликий дощ. Коли він наближався до перехрестя із стоянки виїхав автомобіль марки «Опель Астра» держ.№ НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , і почав рух поголовній дорозі. Через погану видимість внаслідок дощу та відсутність вуличного освітлення він не вибрав безпечної дистанції між своїм автомобілем та автомобілем який їхав попереду. В результаті чого зіткнувся з автомобілем потерпілого який їхав попереду. Автомобілі отримали незначні механічні пошкодження. Після ДТП ввімкнувши аварійну сигналізацію він підійшов до водія автомобіля яз яким він зіткнувся та почав спілкування. Вони викликали поліцію та почали їх чекати. По приїзду працівників поліції він надав їм свої документи. Працівники поліції почали його опитувати з приводу ДТП та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, він вказав, що не заперечує, але після того як він проконсультується із адвокатом. Працівники поліції відійшли заповнювати якісь документи, а потім підійшли та надали йому для підпису протоколи та ще якісь документи. Коли він спитав щодо освідування на стан алкогольного сп'яніння, йому працівники поліції сказали, що вже не потрібно і знову ж таки вказали, що він зможе все пояснити в суді. Вину він за ст. 130 КУпАП не визнає оскільки в стані алкогольного сп'яніння не перебував та пройти йому огляду працівники поліції в установленому законом порядку не пропонували. Адвокат також вказав на наявні порушення при оформленні документів за ст. 130 КУпАП.
В протоколі як додаток працівниками поліції не зазначено відео фіксацію відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння. Зазначено лише на наявність в працівників поліції бодікамер. Суду надано запис з бодікамери працівника поліції на якій відсутня фіксація процедури пропозиції про проходження на огляд алкогольного сп'яніння, також відсутня фіксація відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду як на місці так і в медичному закладі.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Щодо вини ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП суд приходить до висновку щодо наявності його вини в даному правопорушенні, оскільки вина не заперечується як самим ОСОБА_1 , крім цього підтверджена іншими доказами, протоколом та схемою ДТП, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 ..
Щодо вини ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, суд приходить до наступного.
Оскільки в матеріалах справи відсутній відеозапис процедури відмови водія від проходження на стан алкогольного сп'яніння, суд немає можливості пересвідчитись в дотриманні працівниками поліції процедури пропозиції проходження на стан алкогольного сп'яніння відповідно до вимог Закону, ОСОБА_1 свою вину заперечує, інших доказів які це спростовують суду не надано.
Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Беручи до уваги вищевикладене, аналізуючи суть правопорушень, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, які суд не вправі змінювати, долучені до нього докази, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх сукупності, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, на підставі яких можливо дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1 частини 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У відповідності дост. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ДТП не зволікло істотних наслідків крім незначних пошкоджень, особу правопорушника, який раніше до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягувався, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави не позбавляючи його права керування транспортними засобами.
Відповідно дост.40-1 КУпАП, судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 256, ст. ст. 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що ставить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови- не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: -подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) .
На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області.
Суддя: Є.Д. Багбая