Справа № 173/3315/25
Провадження №1-кп/173/267/2025
Іменем України
про закриття кримінального провадження
11 грудня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області в режимі відео конференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025041430000440 від 29 серпня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кременчук, Полтавської області, з середньою освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимий.
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
У провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025041430000440 від 29 серпня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частин 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України суд зобов'язаний роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, те, що на момент судового розгляду закінчилися строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник погодились з клопотанням прокурора, просили закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, враховуючи те, що закінчились строки давності передбачені ч. 2 ст. 49 КК України, а саме сплинув загальний п'ятнадцятирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з огляду на таке.
У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, ОСОБА_4 06.02.2007 року приблизно о 17:00 год. знаходячись в м. Кременчук Полтавської області маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вступив в попередню змову з Особою - 1 та Особою - 2, направленою на таємне викрадення чужого майна, з цією ціллю у вказаний день приблизно о 19:00 годині прибули на автомобілі ВАЗ 2101 білого кольору з невстановленим державним номерним знаком під керуванням Особи - 2 в м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, де зупинив автомобіль поблизу будинку № 2 по пр-т Леніна (нині - Шевченка) пройшли до вказаного будинку з метою виявлення квартир на першому та другому поверхах в яких встановлені металопластикові вікна. ОСОБА_4 і Особа - 1, залишилися стояти на сторожі поблизу вказаних вікон, а Особа - 2, за допомогою раніше приготовленої відмички відкрив одне з вікон квартири АДРЕСА_2 належної ОСОБА_6 , і через віконну пройму проник до квартири, звідки таємно, з корисливих мотивів викрав: телевізор марки LCD «Самсунг» вартістю 2652 гривні, жіночий шкіряний плащ чорного кольору вартістю 1500 гривень, дублянку жіночу чорного кольору вартістю 1500 гривень, замшевий піджак бузкового кольору вартістю 500 гривень.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 6152 гривень (шість тисяч сто п'ятдесят дві гривні), в цінах діючих на момент скоєння кримінального правопорушення.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 21.02.2007 року приблизно о 17:00 год. знаходячись в м. Кременчук Полтавської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з Особою - 1 і Особою - 2 направленою на таємне викрадення чужого майна, з цією метою у вказаний день приблизно о 19:00 годині прибули на автомобілі ВАЗ 2101 білого кольору з невстановленим державним номерним знаком під керуванням Особи - 2, в м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, де зупинив автомобіль поблизу будинку № 12 по вул. Тітова (нині Кам'янська) прослідували до вказаного будинку, з ціллю виявлення квартир на першому та другому поверхах будинку в яких встановлені металопластикові вікна. Виявив в одній із квартир на другому поверсі вказаного будинку металопластикові вікна. ОСОБА_4 , залишився стояти на сторожі поблизу вказаних вікон, а Особа -1 і Особа - 2, за допомогою раніше виготовленої відмички відчинили одне із вікон квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_8 , та через віконну пройму проникли в квартиру, звідки таємно, умисно, повторно з корисливих мотивів викрали: ноутбук марки «Самсунг-Р28» вартістю 3500 гривень, цифровий фотоапарат «Олімпус С-170», вартістю 700 гривень, мобільний телефон марки «Сіменс С-62» вартістю 180 гривень, жіночий шкіряний плащ чорного кольору, вартістю 1500 гривень, шкіряну дублянку чорного кольору вартістю 2000 гривень, золотий годинник вагою 20 грам, вартістю 3200 гривень, три золоті обручки 585 проби загальною вагою 15 грам загальною вартістю 2400 гривень, золотий перстень 585 проби вагою 4 грами вартістю 640 гривень, грошові кошти в сумі 170 гривень
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 15820 гривень (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень), в цінах діючих на момент скоєння кримінального правопорушення.
Також, ОСОБА_4 , 26.02.2007 року приблизно о 18:00 год. знаходячись в м. Кременчук Полтавської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вступив в попередню змову з Особою - 1 і Особою - 2 направлену на таємне викрадення чужого майна, з цією метою у вказаний день близько 20:00 години приїхали на автомобілі ВАЗ 2101 білого кольору з невстановленим державним номерним знаком під керуванням Особи - 2, в м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, де зупинив автомобіль поблизу будинку № 31 по вул. Тітова (нині Кам'янська) пройшли до вказаного будинку, з ціллю виявлення квартир на першому та другому поверхах будинку в яких встановлені металопластикові вікна. Виявивши в одній із квартир на другому поверсі вказаного будинку металопластикові вікна, ОСОБА_4 і Особа - 1, залишилися стояти на сторожі поблизу вказаних вікон по обидві його сторони, а Особа - 2, за допомогою раніше виготовленої відмички відчинила одне із вікон квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_9 та через віконну пройму проникла в квартиру, звідки таємно, умисно, повторно з корисливих мотивів викрала: мобільний телефон марки «Самсунг R-200» вартістю 947 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг Е-770» вартістю 2200 гривень, золотий ланцюжок з підвіскою 585 проби, вартістю 1500 гривень, золоту обручку 585 проби вагою 5,5 грама вартістю 860 гривень, золоту обручку 385 проби вагою 5 грам вартістю 1600 гривень, золотий перстень з рубіном 585 проби вагою 10 грам вартістю 1700 гривень, срібну брошку та позолочену брошку загальною вартістю 3660 гривень, золоті сережки в формі півкільця 585 проби вагою 7,5 грама вартістю 1200 гривень, пара золотих сережок в формі ромба 585 проби вагою 3 грама вартістю 500 гривень, срібний ланцюжок з хрестиком вартістю 250 гривень, срібний перстень з каменем вартістю 200 гривень, пара срібних сережок з каменями вартістю 150 гривень, камінь ізумруд розміром 1x0.7 см. вартістю 300 гривень, ліхтарик вартістю 10 гривень, грошові кошти в сумі 3170 гривень.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 18 247 гривень (вісімнадцять тисяч двісті сорок сім гривень), в цінах діючих на момент скоєння кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 286 КПК України передбачено, що, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частина 3 статті 288 КПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Згідно зі ст. 3 КПК України, судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами
Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Визначені у статті 49 КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
Частиною першою статті 49 КК України встановлено диференційовані строки давності, тривалість яких є пропорційною тяжкості кримінального правопорушення й суворості покарання.
Частина друга зазначеної статті містить нормативні приписи такого змісту: «Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років».
Друге речення наведеної частини статті не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватись після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання частини другої статті 49КК України зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання - розглядати наведені у третьому реченні загальні строки як: 1) такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у частині першій статті 49 КК України диференційованих строків в усіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду і наступного з'явлення її з зізнанням або затримання; 2) альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.
Наведені два можливі підходи до співвідношення диференційованих і загальних строків давності зумовлюють два варіанти конкретизації кримінально-правового змісту частини другої статті 49 КК України.
Встановлені частиною другою статті 49 КК України загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.
Водночас сам по собі факт ухилення від розслідування та суду не є кримінально караним діянням. Однак у разі беззастережної заміни передбачених частиною першою статті 49 КК України строків загальними з огляду на сам лише факт такого ухилення, незалежно від тривалості, особа в усякому разі опиниться в гіршому становищі порівняно з тією, котра до спливу диференційованих строків вчинить навіть низку нових злочинів, у тому числі тяжких. Зазначене є очевидно несумісним зі справедливістю як властивістю права, що вимагає співмірності юридичних наслідків протиправних дій їх соціальній небезпечності.
Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду виклавши їх в постанові від 02.02.2023 року у справі № 735/1121/20 (провадження № 13-26кс22) відступивши від висновків об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладених у постанові від 5 квітня 2021 року (справа № 328/1109/19, провадження № 51-5464кмо20).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченим заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття кримінального провадження з відповідних підстав, про що ними було заявлено у судовому засіданні.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено. Згідно з обвинувальним актом кримінальні правопорушення ОСОБА_4 були вчинені 06.02.2007, 21.02.2007, 26.02.2007 року.
Таким чином, судом встановлено, що з дня вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 минуло більше 17 років.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду викладених в постанові від 02.02.2023 року у справі № 735/1121/20 (провадження № 13-26кс22) закінчення загальних строків, установлених ч. 2 ст. 49 КК України (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, продовжений на час ухилення.
Відповідно до ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ч. 2 ст. 49 КК України та кримінальне провадження стосовно нього закрити.
Цивільний позов не заявлявся.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі наведеного, керуючись ст. 284-286, 288, 350, 369-372 КПК України, ст. 44, 49 КК України, суд,
Клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст.185 КК України та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності, на підставі ч. 2 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000440 від 29 серпня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1