Справа № 932/19628/25
Провадження № 1-кс/932/7005/25
12 грудня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62025050030000471 від 04.02.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
Старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62025050030000471 від 04.02.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.111 КК України, а саме, на: - автомобіль ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 ; - автомобіль ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 .
В обґрунтування клопотання старший слідчий зазначив, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62025050030000471 від 04.02.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (надалі - ГУ ДСНС у Донецькій області) від 29.12.2018 № 416 о/с, з 30.12.2018 ОСОБА_5 присвоєно спеціальне звання «рядовий служби цивільного захисту» та призначено на посаду пожежного - рятувальника 59 державної пожежно-рятувальної частини 25 державного пожежно- рятувального загону ГУ ДСНС у Донецькій області.
Згідно з наказом начальника ГУ ДСНС у Донецькій області від 15.11.2021 №291 о/с ОСОБА_5 присвоєно спеціальне звання молодшого начальницького складу - молодший сержант служби цивільного захисту.
Вступаючи на службу цивільного захисту ОСОБА_5 дав Присягу завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватись Конституції та законів України.
У травні 2022 року, більш точного часу в ході досудового слідства встановлено не було, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «днр», які є частиною окупаційної адміністрації рф, здійснили тимчасову окупацію території м. Маріуполь Донецької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
При цьому, з метою незаконного утвердження правового порядку рф, незаконного впровадження законодавства рф на тимчасово окупованій території та подальшої незаконної анексії тимчасово окупованої території м. Маріуполь Донецької області та її приєднання до території рф, керівництвом російської федерації почався процес утворення незаконних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних, контролюючих органів у складі так званої «днр», які були частиною окупаційної адміністрації рф, до роботи у яких залучалися особи з числа громадян України, які добровільно надали згоду на співпрацю з окупаційною владою рф.
Під час окупації м. Маріуполь Донецької області, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 19.05.2022 невстановленими особами з числа представників окупаційної адміністрації рф та представниками терористичної організації «днр», яка є частиною окупаційної адміністрації рф у м. Маріуполь Донецької області створено самопроголошений, незаконний та підконтрольний окупаційній адміністрації рф та мчс днр воєнизований орган «Государственное бюджетное учреждение «Пожарно-спасательный отряд г. Мариуполь» «Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий донецкой народной республики», у складі якого створено 59 государственную пожарно-спасательную часть».
Так, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 19.05.2022, ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, діючи всупереч Присязі державного службовця, перебуваючи на тимчасово окупованій території у приміщенні ГУ ДСНС у Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175, надав згоду представникам рф та представникам так званої «днр» на перехід на їх бік шляхом добровільного зайняття посади «пожарного - спасателя государственной пожарно-спасательной части» у структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф, зокрема, незаконно створеному воєнізованому органі - так званому «Государственное бюджетное учреждение «Пожарно-спасательный отряд г. Мариуполь» «Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий донецкой народной республики», а також в подальшому надавав допомогу представникам рф у проведенні підривної діяльності проти України на тимчасово окупованій частині Донецької області.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
11.09.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органу досудового розслідування невідоме, крім того, встановлено, що він перебуває на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим вручити йому особисто повідомлення про підозру та повістки про виклик до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську не вбачається за можливе.
11.09.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повістки про виклик до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на 15, 16 та 17 вересня 2025 року опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
Отже, відповідно до положень ст. 42 КПК України, з моменту публікації повідомлення про підозру ОСОБА_5 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження, тобто з 11.09.2025 ОСОБА_5 є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні.
Окрім цього, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 на теперішній перебуває на тимчасово окупованій території України.
Крім того, ОСОБА_5 15, 16 та 17 вересня 2025 року за викликом до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Таким чином, ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування, ухиляється від притягнення до кримінальної відповідальності на території яка тимчасово окупована військовослужбовцями збройних сил російської федерації, спільно з представниками так званої «днр», які є частиною окупаційної адміністрації рф та співпрацюючи з вказаними представниками, вчиняє дії, спрямовані на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Так, санкцією ч. 2 ст. 111 КК України визначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Згідно відповіді територіального сервісного центру № 1452 РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належить на праві приватної власності транспортні засоби: - автомобіль ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 ; - автомобіль ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 .
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно у тому числі підлягає для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.
Враховуючи викладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, старший слідчий просить задовольнити клопотання та накласти арешт на вказане вище майно, що належить ОСОБА_5 .
Старший слідчий та прокурор у судове засідання для розгляду клопотання не з'явилися, про час та місце його розгляду повідомлені належним чином, подали слідчому судді заяви про розгляд клопотання про арешт майна за їх відсутності, на задоволенні наполягали, неприбуття слідчого/прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнала можливим ухвалити рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62025050030000471 від 04.02.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за обставин, викладених вище.
11 вересня 2025 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, в порядку, передбаченому ч.8 ст.135 КПК України, а саме, шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур'єр» від 11.09.2025 №186, на офіційному веб- сайті Офісу Генерального прокурора, а також захиснику підозрюваного ОСОБА_6 .
Згідно відповіді територіального сервісного центру № 1452 РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АР Крим та м. Севастополі від 11.09.2025 №31/27/14-1452-7325-2025 за ОСОБА_5 зареєстровано: - автомобіль ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2005, колір синій, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 07.09.2021; - автомобіль ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , рік випуску 2006, колір чорний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 15.09.2020.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 за обставин, викладених старшим слідчим, могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт старший слідчий, знаходиться у власності підозрюваного ОСОБА_5 , а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого старший слідчий звернувся із клопотанням.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя переконана, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення можливої конфіскації майна, є правові підстави для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 170- 173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62025050030000471 від 04.02.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , а саме, на:
- автомобіль ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2005, колір синій;
- автомобіль ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , рік випуску 2006, колір чорний;
з метою тимчасового позбавлення права відчуження, розпорядження та користування таким майном.
Роз'яснити, що відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1