8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
12 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1068/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області (вх. №28459 від 08.12.2025) по справі
за позовом Куп'янської окружної прокуратури Харківської області (63601, Харківська обл., смт. Шевченкове, вул. Центральна, 9-а) в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 )
до Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області (62702, Харківська обл., смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 8) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Мечніково" (62740, Харківська область, Куп'янський р-н. село Новоєгорівка, вул. Мечниківська, буд. 8)
про скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 позов задоволено. Усунуто перешкоди державі в особі Харківської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом:
1. Скасувати в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321884500:04:000:0423 загальною площею 34.3330 га, розташованої за межами населених пунктів на території Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області, з одночасним припиненням всіх речових прав щодо неї, в тому числі речових прав Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397037);
2. Зобов'язати Дворічанську селищну раду Куп'янського району Харківської області (62702, Харківська обл., смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 8, код ЄДРПОУ 04397037) повернути державі в особі Харківської обласної військової адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, код ЄДРПОУ 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6321884500:04:000:0423 площею 34.3330 га.
Стягнуто з Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області (62702, Харківська обл., смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 8, код ЄДРПОУ 45150619) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.
29.07.2024 на примусове виконання рішення рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 видано накази.
08.12.2025 в системі діловодства суду від Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області зареєстровано лист вих. №2584 від 08.12.2025 (вх. №28459), в якому зазначено, що Дворічанська селищна військова адміністрація здійснює заходи щодо виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2024. Однак виконання рішення станом на 01.11.2025 не видається можливим.
Вказує, що територія Дворічанської селищної громади деокупована частково, знаходиться в зоні активних бойових дій (наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією із змінами). Припинено речове право на земельну ділянку площею 3.1436 га з кадастровим номером 6321884500:04:000:0372. Отримано відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо неможливості скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відтак, з посиланням на статтю 331 ГПК України, в зв'язку з частковою деокупацією Дворічанської селищної громади, перебування її в зоні активних бойових дій, відсутністю доступу до Єдиних та Державних реєстрів, просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 у справі 922/1068/24.
Дослідивши вказаний лист Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області (вх. №28459 від 08.12.2025), враховуючи посилання на статтю 331 ГПК України з проханням відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 у справі 922/1068/24, суд розцінює вказаний лист як заяву про відстрочення виконання судового рішення та зазначає про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Натомість вказана заява не відповідає вимогам частини 1, 2 статті 170 ГПК України, оскільки не містить:
1) відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) прізвище та ініціали судді;
3) переліку документів та доказів, що додаються до заяви в обґрунтування викладених заявником обставин;
4) доказів направлення заяви на адресу інших учасників справи;
5) доказів на підтвердження повноважень підписанта заяви - начальника Дворічанської селищної військової адміністрації Галини Турбаба.
Окрім того, суд зазначає, що 29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - Закон №3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
Частинами 5, 6 статті 42 ГПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частинами 1, 6, 8 статті 6 ГПК України (у редакції Законів України від 29.06.2023 №3200-IX та від 19.10.2023 №3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи") у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Таким чином, процесуальне законодавство передбачає спосіб звернення до суду шляхом подання процесуальних документів - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення) передбачено, що підсистема "Електронний суд" - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (пункт 25 Положення).
Пунктом 26 Положення передбачено, що Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Згідно з пунктом 27 Положення технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Пунктом 10 Положення передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Вимога про звернення до суду через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Окрім того, слід зазначити, що альтернативою звернення учасників справи до суду з процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Таким чином, надсилання процесуальних документів до Господарського суду Харківської області в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Натомість заявник звернувся до Господарського суду Харківської області на електронну пошту inbox@hr.arbitr.gov.ua. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що підпис створено та перевірено успішно. Однак, такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
При цьому матеріали заяви не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на подану заяву із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання процесуального документа особою, яка її подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду, на що звертає увагу Верховний Суд в ухвалі від 11.03.2025 по справі №23/448-б, від 26.05.2025 по справі №920/431/24.
Варто відмітити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Отже, прийняття судом до розгляду заяви, поданої без дотримання вимог статті 170 ГПК України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що порушить засади судочинства, унеможливить учасникам справи ознайомитися з заявою та сприятиме виникненню сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суду, що є неприпустимим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Імперативними приписами частини 4 статті 170 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне заяву Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області (вх. №28459 від 08.12.2025) повернути без розгляду на підставі частини 4 статті 170 ГПК України.
Керуючись статтею 170, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Дворічанської селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області (вх. №28459 від 08.12.2025) повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-255 ГПК України.
Ухвалу підписано 12.12.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.