Справа № 201/13741/25
Провадження № 1-кс/932/6904/25
11 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро заяву слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 про самовідвід,-
10.11.2025 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра з Дніпровського апеляційного суду надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 22.08.2025 року.
Після повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 08.12.2025 року, дану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_3 .
Отримав дану скаргу, слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід. В обґрунтування заяви вказала, що ОСОБА_4 подав скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури, яка стосується не внесення до ЄРДР відомостей про злочин, вчинений в тому числі суддею Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_5 .
Розгляд даної скарги, на думку слідчого судді ОСОБА_3 , може поставити під сумнів її об'єктивність та неупередженість, а прийняте рішення може викликати у учасників кримінального процесу сумніви у його законності, оскільки суддя ОСОБА_5 є її колегою, а тому, з метою усунення вказаних обставин, слідчий суддя ОСОБА_3 заявила про самовідвід.
ОСОБА_4 , особа, яка заявила самовідвід слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра - ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явились, булиповідомлені про час, дату та місце слухання заяви про самовідвід.
За вказаних обставин визнано можливим розгляд заяви про самовідвід у відсутності слідчого судді ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 .
Суд вивчивши матеріали заяви, прийшов до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадження Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури, яка стосується не внесення до ЄРДР відомостей про злочин, вчинений в тому числі суддею Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_5 .
Протоколом повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 08.12.2025 року, дану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_3 .
В своїй заяві слідчий суддя ОСОБА_3 заявила про самовідвід, оскільки суддя ОСОБА_6 є суддею Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Як зазначено в ч.2 ст.32 КПК України, кримінальне провадження щодо судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
Також у відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Статтею 3 Європейського статуту судді визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.
Відповідно до положень Кодексу суддівської етики та п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Як вбачається з практики Європейського Суду про захист прав людини, найважливішим питанням здійснення правосуддя незалежним, неупередженим та безстороннім судом є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість в демократичному суспільстві. В ряді рішень ЄСПЛ: Падовані проти Італії від 26.02.1993 р., Фей проти Австрії від 28.02.1993 р., Пуллар проти Сполученого Королівства від 10.06.1996 - на підставі тлумачення вищезазначеної статті Конвенції сформульовані загальні критерії безстороннього суду: суд повинен бути суб'єктивно та об'єктивно неупередженим - жоден з членів суду не може відкрито проявляти упередженість та особисту небезсторонність, при цьому особиста неупередженість є, доки не буде доведено інше і суд повинен бути об'єктивно безстороннім, тобто необхідні достатні гарантії, які виключають будь-які сумніви з цього приводу. При цьому вирішується питання, чи дозволяють певні факти, які можливо перевірити, незалежно від поведінки судді, поставити під сумнів його неупередженість і чи можуть ці побоювання сторони вважатися об'єктивно обґрунтованими. Обов'язкового встановлення доказів, які б свідчили про реальний прояв суддею заінтересованості в остаточному рішенні по справі або про його намір не об'єктивно його вирішити не потрібно, достатньо вже того, що є підстави допускати можливим прояв його неупередженості, навіть коли суб'єктом це не усвідомлюється.
Під час вирішення Європейським судом з прав людини справи «Білуха проти України» було підкреслено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 р., «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
З огляду на вищевказане «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення «Кастілло проти Іспанії»).
Отже, оскільки суддя ОСОБА_5 є суддею Шевченківського районного суду міста Дніпра, то вищенаведені обставиниможуть викликати у учасників кримінального провадження сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 при розгляді скарги, а у стороннього спостерігача, з наведених слідчим суддею підстав, може скластися враження упередженості слідчого судді під час розгляду даної скарги.
На підставі викладеного, з метою запобігання виникнення сумнівів учасників процесу щодо справедливості та законності прийнятого судом рішення при розгляді скарги, суд вважає за необхідне прийняти заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 , як обґрунтовану.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 7, 9, 75, 80, 81 КПК України, суд, -
Заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 від участі в розгляді скаргиОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 22.08.2025 року- задовольнити.
Прийняти заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 від участі в розгляді скаргиОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 22.08.2025 року.
Передати скаргу скаргиОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 22.08.2025 року до канцелярії суду для визначення через автоматизовану систему документообігу слідчого судді, який розглядатиме дану скаргу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя
Шевченківського районного суду ОСОБА_1
міста Дніпра