Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3563/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Слобідської окружної прокуратури м. Харкова , в інтересах держави в особі Харківської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД КТ"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
Керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ "ГРАНД КТ", в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 221.063,49 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач є власником нерухомого майна, котре знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності позивача; у період з 24.09.2021 до 28.02.2022 відповідач фактично користувався земельною ділянкою безоплатно, без договору оренди, в результаті, на думку прокурора, відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею; ці кошти на підставі частини першої 1212 ЦК України він зобов'язаний повернути позивачу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 з урахуванням малозначності справи №922/3563/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та отримана останнім 13.10.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету ТОВ "ГРАНД КТ".
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані прокурором докази, суд встановив наступне.
Відповідач ТОВ "ГРАНТ КТ" з 24.04.2021 є власником наступних нежитлових будівель: літ. "А-1" загальною площею 2.323,2 кв. м; літ. "Б-1" загальною площею 14,1 кв. м; літ. "Г-1" загальною площею 759,3 кв. м; літ. "Д-1" загальною площею 524,4 кв. м; літ. "Ж-2" загальною площею 455,7 кв. м; літ. "З-1" загальною площею 609,5 кв. м на підставі Акту прийому передачі (повернення внесків зі статутного капіталу) майнових внесків до статутного капіталу ТОВ "ГРАНД КТ" від 23.04.2021. Вказані нежитлові будівлі (далі - Майно) знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 10, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.09.2025 №444917167.
Майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:05:001:0036 загальною площею 1,3473 га, яка є власністю територіальної громади м. Харкова (далі - Земельна ділянка).
Прокурор зазначає, що Земельна ділянка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування Майна. Проте, відповідного договору оренди на користування Земельною ділянкою відповідач з позивачем не укладав.
Листом від 13.08.2025 №54-112-3953вих-25 Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Харківської міської ради, в якому повідомила про встановлені факти та просила провести розрахунок безпідставно збережених коштів з урахуванням інформації ГУ ДПС у Харківській області про сплату земельного податку, орендної плати та наявності заборгованості по платежам за користування земельною ділянкою та Витягів із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Також, листом від 13.08.2025 №54-112-3953вих-25 Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Харківської міської ради, в якому просила виразити правову позицію про вжиття заходів представницького характеру прокурором шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ "ГРАНД КТ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в розмірі 221.063,47 грн.
На вищевказаний лист Департамент земельних відносин Харківської міської ради надав відповідь від 20.08.2025 №7782/0/225-25, в якому повідомив Слобідську окружну прокуратуру міста Харкова про те, що за результатами проведення Департаментом комплексу заходів щодо Земельної ділянки встановлено, що з 24.09.2021 по теперішній час ТОВ "ГРАНД КТ" використовує Земельну ділянку без документів, що посвідчують право власності (користування) нею та без державної реєстрації прав на неї, а також без здійснення плати за користування зазначеною земельною ділянкою у формі та розмірах, встановлених чинним законодавством України та відповідними актами Харківської міської ради. Також Департамент повідомив, що заходи цивільно-правового характеру щодо використання ТОВ "ГРАНД КТ" Земельної ділянки без документів, що посвідчують право власності (користування) нею та без державної реєстрації цих прав, Харківською міською радою не вживалися.
Листом-повідомленням від 02.09.2025 №54-112-4343вих-25 Слобідська окружна прокуратура міста Харкова повідомила Харківську міську раду в порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ "ГРАНД КТ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в розмірі 221.063,47 грн.
На думку прокурора в період з 24.09.2021 до 28.02.2022 відповідач використовував Земельну ділянку без виникнення права власності/користування, що свідчить про порушення прав та інтересів Харківської міської ради та є підставою для їх захисту шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, що підлягала б сплаті в разі укладення договору оренди.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача.
Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною третьою статі 23 Закону України Про прокуратуру. Метою представництва прокурором інтересів держави є захист законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення. Підставами представництва є нездійснення захисту законних інтересів держави або здійснення його неналежним чином органом державної чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутність такого органу. Наявність цих обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина тертя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Суд погоджується з твердженням прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.
Так, правомочність щодо розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі й передачі їх у тимчасове користування юридичним та фізичним особам, належить органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада. Це вбачається з положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме частин першої, п'ятої статті 60. Згідно з якими територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють функції, зокрема, щодо розпорядження об'єктами права комунальної власності шляхом надання їх в оренду юридичним та фізичним особам.
Проте позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів в суді попри те, що прокурором було повідомлення про виявлені порушення з боку відповідача.
Листом від 13.08.2025 №54-112-3953вих-25 Слобідська окружна прокуратура міста Харкова повідомила Харківську міську раду про те, що ТОВ "ГРАНД КТ" використовувало Земельну ділянку без виникнення права власності/користування нею та просила проінформувати про результати розгляду даного листа.
У відповідь Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом від 20.08.2025 №7782/0/225-25 повідомив прокуратуру, що Харківською міською радою не вживалися заходи цивільно-правового характеру щодо використання ТОВ "ГРАНД КТ" Земельної ділянки без документів, що посвідчують право власності (користування) нею та без державної реєстрації цих прав.
Листом-повідомленням від 02.09.2025 №54-112-4343вих-25 Слобідська окружна прокуратура міста Харкова повідомила Харківську міську раду в порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ "ГРАНД КТ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в розмірі 221.063,47 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено:
- наявність підстав для представництва прокурором законних інтересів територіальної громади міста Харкова в особі позивача (бездіяльність позивача);
- дотримання прокурором умов попереднього, до звернення до суду, повідомлення органу місцевого самоврядування про намір звернутися із відповідним позовом;
- відповідність поданого прокурором позову визначеній законом меті захист законних інтересів територіальної громади, порушених відповідачем, внаслідок протиправного та безоплатного використання землями комунальної власності.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів територіальної громади міста Харкова в особі позивача.
Щодо наявності правових підстав для стягнення грошових коштів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
В даному разі названі умови наявні, а отже між сторонами склалися кондикційні правовідносини, про що свідчить викладене нижче.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина перша статті 79 ЗК України).
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частини перша, третя, четверта, дев'ята статті 79-1 ЗК України).
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 ЗК України).
За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 ПК України).
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).
Нормами статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Судом встановлено, що Земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав з 24.09.2021 і належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності. Це підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.09.2021 №НВ-6316041312021. Згідно з ним земельна ділянка площею 1,3473 га по вул. Каштанова, 10 у м. Харкові з кадастровим 6310136900:05:001:0036 зареєстрована 24.09.2021 у Відділі у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Вид використання - для експлуатації та обслуговування адміністративного, виробничо-складських та допоміжних будівель.
Зазначений висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією, яка викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.
На Земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, власником якого є відповідач, що підтверджується витягом з реєстру нерухомості. Договір оренди між позивачем та відповідачем з приводу передачі останньому в строкове платне володіння та користування Земельної ділянки для розміщення та обслуговування Майна відповідача в період з 24.09.2021 до 28.02.2022 не укладався. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Натомість, згідно з листом ГУДПС у Харківській області від 10.07.2025 №14978/5/20-40-04-07-12 відповідач ТОВ "ГРАНД КТ" декларує земельний податок на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:05:001:0036. За даними податкових декларацій з плати за землю ТОВ "ГРАНД КТ" задекларовано до сплати: за квітень-грудень 2021 - 493.203,62 грн; за січень-лютий 2022 - 31.787,20 грн; за 2023 рік - 596.793,98 грн; за січень-березень 2024 - 156.807,63 грн земельного податку.
З урахуванням цього, а також через відсутність заперечень відповідача щодо цих обставин в порядку частини четвертої статті 165 ГПК України, частини першої статті 75 ГПК України, суд вважає факт безоплатного користування відповідачем Земельною ділянкою належною позивачем доведеним.
З огляду на це та враховуючи, що: 1) земельна ділянка є сформованою, як об'єкт права; 2) земельна ділянка належить територіальній громаді м. Харкова від імені якої діє позивач; 3) відповідач фактично використовував Земельну ділянку для розміщення належного йому Майна; 4) за користування Земельною ділянкою на користь позивача підлягають сплаті кошти у вигляді орендної плати; 5) договір оренди Земельної ділянки не укладено; 6) кошти, які б у разі укладення договору оренди були б сплачені відповідачем позивачеві, відповідач утримує (зберігає) у себе, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем у відповідності до статті 1212 ЦК України виникли кондикційні правовідносини, в силу яких відповідач зобов'язаний повернути повивачеві кошти збережені ним в результаті несплати орендної плати за фактичне користування Земельною ділянкою належною позивачу.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Кваліфікація спірних правовідносин як кондикційних, тобто, зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є саме нормативна грошова оцінка земель, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.
Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
При цьому, наявність між сторонами позадоговірних кондикційних правовідносин не є підставою для незастосуванння при визначенні розміру несплаченої відповідачем орендної плати за земельну ділянку як безпідставно збережених грошових коштів затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки цієї ділянки.
Відповідно до наданого прокурором до позовної заяви Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.06.2025 №НВ-9966180482025 нормативно грошова оцінка спірної Земельної ділянки складає 46.831.422,09 грн.
Судом враховано, що формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", у зв'язку із чим, програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Чинним законодавством не вимагається складання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожний спірний період, а тому можна використати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, чинний тільки на час його формування та звернення до суду з позовом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Подібні правові висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19.
У даному випадку, оскільки Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки був отриманий 06.06.2025, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки прокурор виходив з поділу нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказаної у витязі, на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки.
Так, нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2021 році становила 31.450.393,36 грн (з урахуванням коефіцієнту індексації), а в 2022 році - 34.595.432,69грн (з урахуванням коефіцієнту індексації). При цьому, під час здійснення розрахунків застосовані Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами) щодо ставки орендної плати, коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов та розміру земельної ділянки.
Перевіривши розрахунки безпідставно збережених ТОВ "ГРАНД КТ" коштів за період з 24.09.2021 до 28.02.2022 в загальному розмірі 221.063,49 грн, з урахуванням сплаченого земельного податку згідно з листом ГУДПС у Харківській області від 10.07.2025 №14978/5/20-40-04-07-12, зі ставкою 4% від нормативної грошової оцінки, суд дійшов висновку, що вони є вірними та здійснені відповідно до положень чинного законодавства. Доказів їх невідповідності та/або контррозрахунку матеріали справи не містять.
Несплата (збереження) відповідачем коштів порушує права позивача адже власником відповідної земельної ділянки в спірний період є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно статті 206 ЗК України, підпункту 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, утримання (збереження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини. При цьому відповідач, ігноруючи передбачений законом обов'язок з оформлення права користування землею та не сплачуючи відповідні кошти за користування нею, легітимного бажання врегулювати спірні правовідносини не виявляє.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 221.063,49 грн.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати прокурора зі сплати судового збору в розмірі 2.652,76 грн покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Харківської обласної прокуратури.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД КТ" (Україна, 62303, Харківська обл., Дергачівський р-н, м. Дергачі(з), вул. Золочівський шлях, буд. 7, кім. 5, код ЄДРПОУ 38990537) на користь Харківської міської ради (Україна, 61003, Харківська обл., м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 221.063,49 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД КТ" (Україна, 62303, Харківська обл., Дергачівський р-н, м. Дергачі(з), вул. Золочівський шлях, буд. 7, кім. 5, код ЄДРПОУ 38990537) на користь Харківської обласної прокуратури (Україна, 61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.652,76 грн.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "12" грудня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля