Справа № 199/9102/25
(2/199/4558/25)
Іменем України
01.12.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №999210401 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
Відповідно до Витягу із реєстру прав вимоги №178 від 25.05.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку договору.
Відповідно до Витягу із реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
У подальшому, 29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 11026,00 грн., із яких:
- 10919,13 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;
- 106,96 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасила, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, тому позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №999210401 у розмірі 11026,00 грн., а також суму судових витрат.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд (формування та зберігання) судової справи проводити в змішаній (паперовій та електронній) формі.
Позивачеві надіслано ухвалу про відкриття провадження по справі, іншим учасникам справи надіслано копії позовної заяви та додані до неї документи.
Відповідачу визначено строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачеві роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів із дня отримання відзиву відповідача на позов.
Відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
Зазначив, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем кредиту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Відсутній детальний розрахунок заборгованості до кредитного договору із зазначенням формули та періоду нарахування відсотків, що на його думку не підтверджує видачу кредиту.
Крім цього, відсутні докази ознайомлення відповідача з усіма істотними умовами договору, а також докази підписання кредитного договору.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи які беруть участь у справі, не викликались.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №999210401 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
Відповідно до Витягу із реєстру прав вимоги №178 від 25.05.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку договору.
Відповідно до Витягу із реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
У подальшому, 29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 11026,00 грн., із яких:
- 10919,13 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;
- 106,96 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231" до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
У позові позивач в обґрунтування правових підстав посилався на положення ст. ст. 512,514 ЦК України.
Суд враховує, що за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги за договорами відступлення права вимоги, договорами факторингу, може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав або вимоги, що може виникнути в майбутньому на підставі, в даному випадку, існуючого кредитного договору на момент укладення договорів факторингу.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір факторингу №28/1118-01, за яким згідно з доводами позовної заяви відбулось відступлення права вимоги за договором позики №999210401 від 17.01.2022 року, було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року, тобто більш ніж за три роки до укладення договору позики між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ..
Вказане свідчить про те, що предметом останнього на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час договором позики №999210401 від 17.01.2022 року, що у свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за договором №999210401 від 17.01.2022 року ТОВ «Ейс» згідно Договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 року.
Позивачем зазначено, що відступлення права за договором позики №999210401 від 17.01.2022 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» згідно Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, підтверджується витягом з Реєстру боржників № 178 від 25.05.2022 року.
Утім, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
З урахуванням вищезазначеного, оскільки позивачем не було набуто у передбачений законом спосіб право вимоги за договором позики №999210401 від 17.01.2022 року, у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним договором із відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.
Згідно ч. ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких віднесено і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору покладаються на позивача.
Керуючись 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст. ст. 207, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г. Якименко