65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3930/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» за вх. ГСОО № 2-1870/25 від 01.12.2025 про розподіл судових витрат у справі № 916/3930/25
за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (вул. Миколи Боровського, 28-Б, м. Одеса, 65031)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Системи управління» (вул. Садова, 5-А, м. Одеса, 65023)
про стягнення 1695634,53 грн,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2025, за результатом розгляду в порядку загального позовного провадження справи № 916/3930/25, позов Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Системи управління» було задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 902052 грн 00 коп, інфляційні витрати в сумі 665688 грн 86 коп, 3% річних в сумі 127893 грн 67 коп та судовий збір в сумі 20347 грн 61 коп.
01.12.2025 до суду від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» надійшла заява, в якій останнє просить суд ухвалити у цій справі додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. До заяви також додано додаткові докази, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 03.12.2025 судом було прийнято заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до розгляду; постановлено розгляд заяви здійснити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати суду письмові пояснення щодо заяви позивача з урахуванням строків, передбачених ст. 244 ГПК України.
Станом на 11.12.2025, до суду від відповідача жодних пояснень щодо заяви позивача про розподіл судових витрат не надходило.
Так, згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 5, 6 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (Аналогічна за змістом позиція викладена Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19).
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
Так, у позовній заяві позивач, на виконання вимог ст. 124 ГПК України, повідомив суду, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи на правничу допомогу, становить 20000,00 грн. На підтвердження цих витрат позивач долучив до позовної заяви договір від 22.01.2024 № 7074-ООЕ про надання правової допомоги, додаткову угоду від 01.10.2024, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, видане Дзиговській С.М., витяг з наказу АО «Перший радник» від 03.01.2020 № 2-к про прийняття на роботу адвоката Дзиговську С.М. за сумісництвом та довіреність від 12.03.2024 № 63/2024. При цьому, в межах п'ятиденного строку після ухвалення судом рішення у даній справі, позивач подав суду додаткові докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, а саме акт надання послуг від 27.11.2025 № 87-ОЕМ з додатком.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2024 між Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Перший радник» (виконавець) був укладений договір про надання правової допомоги № 7074-ООЕ, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати клієнту правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Відповідно до п. 1.3. договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога та судова інстанція відображаються сторонами в акті наданих послуг.
За умовами п. 3.1., 3.3. договору приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором. Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару).
За умовами п. 3.5., 3.9.-3.11. договору акти приймання-передачі наданих послуг (надалі - первинний документ) можуть бути оформлені сторонами у вигляді електронного документу (далі - електронні документи) з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) повноважного представника сторони. Накладання КЕП, обмін первинними документами, зазначеними в п. 3.1. цієї додаткової угоди, здійснюється сторонами за допомогою комп'ютерної програми Вчасно/М.Е.Dос “Мій електронний документ» (надалі - програма). Відправлення, доставка, отримання, підписання або здійснення інших дій з первинними документами підтверджується за допомогою програми. Електронні документи, підписані за допомогою КЕП, за правовим статусом прирівнюються до документів у письмовій формі, оформлених та підписаних належним чином.
Згідно з п. 4.2., 4.3., 4.4., 4.6. договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт наданих послуг. Оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь виконавця.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому додатковою угодою від 01.10.2024 строк дії договору продовжено до 31.12.2025.
27.11.2025 між позивачем та адвокатським об'єднанням був підписаний акт надання послуг № 87-ОЕМ, згідно з яким останні погодили, що за договором від 22.01.2024 № 7074-ООЕ та на замовлення позивача адвокатом у період з 26.09.2025 по 27.11.2025 було надано професійну правничу допомогу в межах справи № 916/3930/25 на загальну суму 20000,00 грн.
Згідно з додатком № 1 до вищевказаного акту адвокатом були надані, а позивачем прийняті без зауваження такі послуги:
1) супроводження судової справи у суді першої інстанції (включаючи підготовку позовної заяви, збір документів, участь у судових засіданнях) - 6 годин витраченого часу;
Отже, з аналізу поданих позивачем доказів можна зробити висновок, що заявлені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи, а тому суд дійшов висновку, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн підтверджується матеріалами справи.
За цих обставин, приймаючи до уваги надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом цієї справи, врахувавши відсутність в матеріалах справи належних доказів неспівмірності цих витрат та обґрунтованого клопотання відповідача про їх зменшення, суд дійшов висновку, що витрати позивача є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Системи управління» (вул. Садова, 5-А, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 31728376) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (вул. Миколи Боровського, 28-Б, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 00131713) витрати на правничу допомогу в сумі 20000 грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2025 року.
Суддя Д.О. Бездоля