65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4428/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - Трофимчук С.М.,
від відповідача - Холодкова Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63759,63 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63759,63 грн., у т.ч.: основний борг у сумі 57259,90 грн., пеня у розмірі 5825,07 грн., 3% річних у сумі 563,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 110,94 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
Так, позивач вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області 14.10.2024 укладено договір № 14-7223/24-БО-Т постачання природного газу, до якого укладено додаткову угоду № 1 від 14.10.2024 р. Як зазначає позивач, відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити його на умовах цього договору.
При цьому позивач зауважує, що на виконання умов договору у період з листопада 2024 р. по квітень 2025 р. позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 685747,54 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: від 12.12.2024 р. за листопад 2024 року на суму 46317,78 грн.; від 13.01.2025 р. за грудень 2024 року на суму 181414,06 грн.; від 12.02.2025 р. за січень 2025 року на суму 191296,03 грн.; від 11.03.2025 р. за лютий 2025 року на суму 192557,92 грн.; від 11.04.2025 р. за березень 2025 року на суму 44831,28 грн.; від 12.05.2025 р. за квітень 2025 року на суму 29330,47 грн.
Також позивач наголошує, що акти приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року, січень 2025 року, лютий 2025 року та квітень 2025 підписані сторонами без зауважень, оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 3.1 - 3.6 договору.
Між тим позивач зазначає, що згідно з п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Так, позивач вказує, що відповідно до п.п. 3.5.3 п. 3.5 договору споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання, натомість п.п. 3.5.4 п. 3.5 договору передбачено у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними споживача та даними остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору.
Наразі позивач вказує, що на виконання пп. 3.5.2 п. 3.5 договору позивачем направлялися відповідачу примірники актів приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року та березень 2025 року, підписані уповноваженим представником позивача та скріплені печаткою підприємства.
Також позивач вказує, що станом на дату складання позовної заяви відповідач не повернув позивачу підписані акти приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року та березень 2025 року, вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року та березень 2025 року у письмовій формі на виконання вимог п.п. 3.5.3 п. 3.5 договору на адресу позивача не надходило. Окрім цього, позивач вказує, що згідно з банківськими виписками АТ "Ощадбанк" відповідач при здійсненні оплат за договором посилався на акт приймання-передачі природного газу за березень 2025 року, що підтверджує факт отримання відповідачем актів приймання-передачі природного газу за березень 2025 року.
Разом з тим позивач вказує, що за постачання у грудні 2024 року та березні 2025 споживачем не підписано відповідні акти приймання-передачі природного газу, у зв'язку з цим, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в договорі.
Наразі позивач повідомляє, що листом від 09.09.2025 за вих. № ТОВВИХ-25-14100 Оператор ГТС надав відповідь та Інформацію щодо остаточної алокації відборів природного газу споживачем з ЕІС-кодом як суб'єкта ринку природного газу 56XS000149IRO004. Об'єми (обсяги) спожиті споживачем підтверджуються відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача, які відображають обсяги природного газу, що були поставлені споживачу у грудні 2024 року та березні 2025 року з ресурсу позивача у відповідності до п.п. 3.5.4 п. 3.5 договору. Між тим позивач додає, що з відповіді на адвокатський запит оператора ГТС від 09.09.2025 за вих. № ТОВВИХ-25-14100 вбачається, що у грудні 2024 року відповідачем спожито природний газ з ресурсу позивача в обсязі 10959,00 куб.м та в березні 2025 року - 2629,00 куб.м, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в актах приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року та березень 2025 року, які не підписано з боку відповідача.
Крім того, позивач посилається на п. 5.1 договору, відповідно до якого встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання - передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. Отже, за ствердженням позивача, у період листопад 2024 - квітень 2025 відповідач спожив природний газ на загальну суму 685747,54 грн., при цьому оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 628487,64 грн., чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги п. 5.1 договору. Додатково позивач зазначає, що факт часткової оплати відповідачем отриманого природного газу підтверджується банківськими виписками АТ "Ощадбанк".
Таким чином, як стверджує позивач, відповідач повністю розрахувався за поставку природного газу у листопаді 2024 р. - лютому 2025 р., частково розрахувався за поставку природного газу у березні 2025 р. та не розрахувався за поставку природного газу у квітні 2025 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4428/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.11.2025 р. о 12:30 год.
12.11.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 36068/25), відповідно до якої позивач просить суд надати можливість його представнику - Трофимчуку Сергію Миколайовичу брати участь у судових засіданнях по справі № 916/4428/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Так, 12.11.2025 р. від Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 36081/25), в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" відмовити в повному обсязі, посилаючись на наступне. Як зазначає відповідач, умовами договору передбачена післяплата на підставі акту приймання-передачі природного газу за грудень 2024 до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, але враховуючи, що термін дії вищезазначеного договору до 31 грудня 2024 року, Головне управління в грудні місяці здійснює передоплату за спожитий газ на підставі рахунку-фактури за грудень 2024 р. в межах планового обсягу відповідно до укладеного договору з дозволу листа Секретаріату КМУ від 16 грудня 2024 № 24-1280 "Про здійснення попередньої оплати", відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 4 грудня 2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та наказу Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету міністрів України від 5 березня 2020 № 24.
Крім того, відповідач наголошує, що ним отримано рахунок-фактуру № 14-7223/24-БО-Т від 11 грудня 2024 на суму 124154,16 грн. за спожитий природний газ за грудень 2024 в обсязі 7,5 тис.куб.м (замовлений обсяг на грудень 2024 відповідно до п. 2.1 договору), який був сплачений 20.12.2024 р. на підставі платіжної інструкції № 2377 від 19 грудня 2024. В подальшому, як стверджує відповідач, 13 січня 2025 останнім отримано акт приймання-передачі за фактичне споживання природного газу за грудень 2024 в обсязі 10,95900 тис.куб.м на суму 181414,06 грн., що є більшим за суму та обсяг, ніж був сплачений на підставі рахунку-фактури на попередню оплату.
Оскільки, як наголошує відповідач, дія договору від 14 жовтня 2024 № 14-7223/24-БО-Т між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" та Головним управлінням закінчилася 31.12.2024 р. та зареєстровані юридичні зобов'язання в органах державної казначейської служби закриті 31.12.2024, заборгованість на суму 57259,90 грн., а саме різниця між плановим та фактичним споживанням в обсязі 3,459 тис.куб.м, не може бути сплачена.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2025 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про участь у судовому засіданні по справі № 916/4428/25, яке призначене на 20 листопада 2025 р. о 12:30 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
18.11.2025 р. від Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 36759/25), відповідно до якого відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні.
При цьому 18.11.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 36811/25), відповідно до якої позивач зазначає, що відзив на позовну заяву не містить належних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується із посиланням на відповідні докази та норми права, а також мотивів їх визнання або відхилення.
Так, позивач додатково вказує, що споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, за ствердженням позивача, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Також позивач наголошує, що відповідач не надавав позивачу проект відповідної додаткової угоди щодо коригування замовлених обсягів природного газу у грудні 2024 року відповідно до умов договору, а також в письмовій формі вмотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі за грудень 2024 року та березень 2025 року (спірний період). Більш того, позивач зауважує, що відповідач до відзиву на позовну заяву надав підписаний акт приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року, тим самим підтвердив факт споживання природного газу у грудні 2024, погодився з обсягом (об'ємом) та вартістю поставленого природного газу у грудні 2024 року. Як вказує позивач, фактично використаний відповідачем обсяг (об'єм) природного газу у грудні 2024 року відповідно до підписаного акту приймання-передачі за грудень 2024 року становить 10,95900 тис.куб.м на суму 181414,06 грн., що й не заперечується відповідачем за змістом відзиву.
Разом з тим позивач зазначає, що рахунок-фактуру від 11.12.2024 було надано відповідачу на оплату замовленого обсягу природного газу у грудні 2024 відповідно до п. 2.1 договору, але відповідач у грудні 2024 фактично спожив природний газ в обсязі більшому, ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1 договору, що підтверджується актом приймання передачі за грудень 2024 року та Інформаційною платформою Оператора ГТС.
Таким чином, за ствердженням позивача, відповідачем фактично спожито природний газ у грудні 2024 року в обсязі більшому, ніж узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1 договору. Крім того, позивач наголошує, що сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 57259,90 грн.
Водночас позивач вказує, що відповідно до п. 13.1 договору останній набирає чинності з дати підписання і діє до 30 квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання, з огляду на що позивач вказує, що твердження відповідача щодо закінчення дії договору у 2024 році є помилковим, так як за відповідачем обліковується заборгованість за природний газ поставлений у грудні 2024 року.
При цьому позивач зауважує, що можливість здійснення оплати за поставлений природний газ у 2025 році за 2024 рік залежала саме від включення відповідачем відповідних сум зобов'язань до проекту кошторису на 2025 рік та укладенням додаткової угоди щодо коригування замовлених обсягів природного газу у грудні 2024 року відповідно до умов договору, будучи ознайомленим з умовами договору, відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладена відповідальність, передбачена п. 7.2 договору.
Додатково позивач посилається на висновки Південно-західного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 16.05.2025 р. по справі № 916/4480/24, в якій апеляційний суд зазначив, що посилання апелянта на встановлення останнього дня проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 р. - 27 грудня 2023 р., що передбачено Регламентом роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 та початку 2024, судова колегія також вважає необґрунтованими, оскільки наведені такі обставини у відповідності до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати спожитого природного газу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 р. відкладено судове засідання на 04.12.2025 р. о 12:30 год. з огляду на клопотання представника відповідача та неявку у судове засідання представника відповідача.
У судовому засіданні 04 грудня 2025 року судом протокольно оголошено перерву до 11 грудня 2025 року о 12:30 год.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
14.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області (споживач) укладено договір постачання природного газу № 14-7223/24-БО-Т, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору від 14.10.2024 р. природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
Згідно з п. 1.3 договору від 14.10.2024 р. за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
В п. 2.1 договору від 14.10.2024 р. сторони погодили, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 47,76500 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: у жовтні 2024 року - 6,00000 тис. куб.м.; у листопаді 2024 року - 6,50000 тис. куб.м.; у грудні 2024 року - 7,50000 тис. куб.м.; у січні 2025 року - 8,50000 тис. куб.м.; у лютому 2025 року - 8,50000 тис. куб.м.; у березні 2025 року - 7,50000 тис. куб.м.; у квітні 2025 року - 3,265000 тис. куб.м.
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п. 2.1.1 договору від 14.10.2024 р.).
Пунктом 2.2 договору від 14.10.2024 р. визначено, що споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача.
За умовами п. 2.4 договору від 14.10.2024 р. перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Положеннями п. 3.1 договору від 14.10.2024 р. передбачено, що постачальник передає споживачеві у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5 договору від 14.10.2024 р. приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ (підп. 3.5.1 договору від 14.10.2024 р.).
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником постачальника (підп. 3.5.2 договору від 14.10.2024 р.).
Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (підп. 3.5.3 договору від 14.10.2024 р.).
У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акт до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначений в розділі 4 цього договору (підп. 3.5.4 договору від 14.10.2024 р.).
Відповідно до п. 3.6 договору від 14.10.2024 р. звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
В п. 4.1 договору від 14.10.2024 р. сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%; ціна природного газу за 1000 куб.м газу з ПДВ - 16390,00 грн., крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 658913,80 грн., крім того ПДВ 131782,76 грн., разом з ПДВ - 790696,56 грн. (п. 4.3 договору від 14.10.2024 р.).
Пунктом 5.1 договору від 14.10.2024 р. оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
За умовами п. 5.2 договору від 14.10.2024 р. сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
Положеннями п. 5.3 договору від 14.10.2024 р. передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
За умови п. 5.4 договору від 14.10.2024 р. визначено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.
Відповідно до п. 6.2 договору від 14.10.2024 р. споживач зобов'язаний, зокрема: самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом внесення змін до договору підписанням додаткової угоди (п.п. 2); прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (п.п. 4).
Пунктом 7.1 договору від 14.10.2024 р. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
За умовами п. 7.2 договору від 14.10.2024 р. у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
В п. 7.6 договору від 14.10.2024 р. визначено, що збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п.п. 11.1, 11.2 договору від 14.10.2024 р. у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов'язуються розв'язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.
Згідно з п. 11.3 договору від 14.10.2024 р. строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.
Положеннями п. 13.1 договору від 14.10.2024 р. сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 30 квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Цей договір може бути підписаний шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (надалі - КЕП)/удосконаленого електронного підпису (надалі - УЕП), відбитків підписів електронної печатки (за наявності) з використанням сервісів для обміну електронними документами. Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації КЕП/УЕП та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв'язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронним документами "M.E.Doc", "ВЧАСНО". Перелік документів, які сторони можуть укладати в електронній формі, в тому числі, але не виключно: а) цей договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу; в) рахунки-фактури (рахунки) на оплату; г) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися сторонами з метою виконання цього договору.
Між тим договір постачання природного газу № 14-7223/24-БО-Т від 14.10.2024 року підписаний електронними підписами представниками сторін та скріплений електронними печатками останніх.
Крім того, 14.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області уклали додаткову угоду № 1 до договору № 14-7223/24-БО-Т від 14.10.2024 постачання природного газу, якою доповнили розділ 1 договору пунктом 1.6 в наступній редакції: "У зв'язку з реєстрацією споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС в розрізі окремих вузлів обліку (об'єктів споживання), постачання природного газу відповідно до умов цього договору здійснюється по наступних об'єктах споживання:
№ з/пОператор ГРМЕІС код СпоживачаEIC код точки обліку
1Одесагаз56XS000149IR000456ZS25A149IR001H
2Одесагаз56XS000149IR000456ZS25A149IR002F
3Одесагаз56XS000149IR000456ZS25A149IR003D
4Одесагаз56XS000149IR000456ZS25A149IR004B
5Одесагаз56XS000149IR000456ZS25B149IR00CM
6Одесагаз56XS000149IR000456ZS25C149IR005Q
7Одесагаз56XS000149IR000456ZS25D149IR00D0
8Одесагаз56XS000149IR000456ZS25D149IR00EZ
9Одесагаз56XS000149IR000456ZS25F149IR00FD
10Одесагаз56XS000149IR000456ZS25N149IR00G5
11Одесагаз56XS000149IR000456ZS25P149IR00H
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 14.10.2024 року решта умов договору залишаються незмінними і обов'язковими для виконання сторонами.
Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
На підтвердження постачання відповідачу природного газу у період з листопада 2024 року по грудень 2024 року на загальну суму 83547,46 грн. позивачем надано до суду наступні акти приймання-передачі природного газу:
- акт приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року від 12.12.2024 на суму 46317,78 грн. (в т.ч. ПДВ 7719,63 грн.), обсяг споживання - 2,79800 тис.куб.м;
- акт приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року від 13.01.2025 на суму 181414,06 грн. (в т.ч. ПДВ 30235,68 грн.), обсяг споживання - 10,95900 тис.куб.м;
- акт приймання-передачі природного газу за січень 2025 року від 12.02.2025 на суму 191296,03 грн. (в т.ч. ПДВ 31882,67 грн.), обсяг споживання - 11,21800 тис.куб.м;
- акт приймання-передачі природного газу за лютий 2025 року від 11.03.2025 на суму 192557,92 грн. (в т.ч. ПДВ 32092,99 грн.), обсяг споживання - 11,29200 тис.куб.м;
- акт приймання-передачі природного газу за березень 2025 року від 11.04.2025 на суму 44831,28 грн. (в т.ч. ПДВ 7471,88 грн.), обсяг споживання - 2,62900 тис.куб.м;
- акт приймання-передачі природного газу за квітень 2025 року від 12.05.2025 на суму 29330,47 грн. (в т.ч. ПДВ 4888,41 грн.), обсяг споживання - 1,72000 тис.куб.м.
При цьому, як вбачається, акти приймання-передачі природного газу від 13.01.2025 року на суму 181414,06 грн. та від 11.04.2025 року на суму 44831,28 грн. підписані лише представниками постачальника та скріплені його печаткою, натомість не містять підпису споживача.
Між тим направлення актів приймання-передачі природного газу від 13.01.2025 року за грудень 2024 року та від 11.04.2025 року за березень засобами поштового зв'язку підтверджується накладними та реєстрами відправлень простих листів (а.с. 22, 25). Також, як вбачається з роздруківок із електронної пошти, відповідно до приписів п.п. 3.5.2 п. 3.5 договору позивачем дані акти направлялися також на електронні адреси відповідача, зазначені в розділі 14 договору від 14.10.2024 р.: gu@odesa.consumer.gov.ua; tenderdpss@gmail.com.
Водночас відповідачем разом із відзивом на позовну заяву надано підписаний акт приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року від 13.01.2025 р., що беззаперечно свідчить про його отримання останнім та про відсутність заперечень щодо вартості поставленого газу та об'ємів споживання.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений природний газ відповідно до чинного законодавства та умов п. 5.1 договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, за умовами п. 5.1 договору від 14.10.2024 р. оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Згідно з п. 3.5 договору від 14.10.2024 р. приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача (п.п. 3.5.1).
Наразі судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції № 2377 від 19.12.2024 року відповідач здійснив у грудні попередню оплату природнього газу у розмірі 124154,16 грн. на підставі рахунку-фактури № 14-7223/24-БО-Т/Р від 11.12.2024 р.
Також, як вбачається із наявного в матеріалах справи реєстру документів за період з 14.10.2024 по 15.09.2025 (а.с. 52), Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області здійснено наступні оплати: 14.12.2024 р. на суму 46317,78 грн.; 20.12.2024 р. на суму 124154,16 грн.; 14.02.2025 р. на суму 191296,03 грн.; 14.03.2025 р. на суму 192557,92 грн.; 16.04.2025 р. на суму 44831,28 грн.; 29.05.2025 р. на суму 29330,47 грн. Відтак, за період з 14.10.2024 року по 15.09.2025 року відповідачем сплачено 628487,64 грн.
Разом з тим, відповідно до розрахунку суми основного боргу за договором постачання природного газу від 14.10.2024 року станом на 15.09.2025 року за Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області обліковується заборгованість у розмірі 57259,90 грн.
Таким чином, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з листопада 2024 року по квітень 2025 року включно було поставлено, а Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято природного газу на загальну суму 685747,54 грн., водночас відповідач здійснив оплату лише частково на суму 628487,64 грн.
При цьому із матеріалів справи вбачається, що листом від 09.09.2025 року за вих. № ТОВВИХ-25-14100 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у відповідь на адвокатський запит було повідомлено, зокрема, інформацію щодо споживача з ЕІС - 56XS0000149IRO004: обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000149IRO004 за період з 01.11.2024 по 30.04.2025, та віднесений в алокацію постачальника ТОВ "ГП "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС - код 56X930000010610X) становить: з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 2798,00 м3; з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 10959,00 м3; з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 11218,00 м3; з 01.02.2025 по 28.02.2025 - 11292,00 м3; з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 2629,00 м3; з 01.04.2025 по 30.04.2025 - 1720,00 м3, що також підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000149IRO004 за період з 01.11.2024 по 30.04.2025.
Відтак, судом встановлено, що позивачем було виконано свої зобов'язання за договором постачання природного газу № 14-7223/24-БО-Т від 14.10.2024 р., тоді як відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, сплативши лише за природний газ на суму 628487,64 грн. Так, несплаченим залишився поставлений у грудні 2024 року природний газ у розмірі 57259,90 грн. Доказів повної оплати за спожитий природний газ у грудні 2024 року Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області матеріали справи не містять. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Також суд зазначає, що посилання відповідача на те, що заборгованість за спожитий у грудні 2024 року природний газ за договором від 14.10.2024 № 14-7223/24-БО-Т не може бути сплачена у зв'язку із закриттям зареєстрованих юридичних зобовязань в органах казначейської служби 31.12.2024 року, є необґрунтованим оскільки наведена обставина у відповідності до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору, не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором щодо оплати спожитого природного газу.
За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Отже цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов'язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" позовних вимог до Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області про стягнення суми основного боргу у розмірі 57259,90 грн. за поставлений природний газ.
Щодо вимог позивача про стягнення пені за прострочення оплати за поставлений природний газ в розмірі 5825,07 грн. суд зазначає наступне.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставленого природного газу не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості природного газу) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 7.1 договору від 14.10.2024 р. за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У відповідності до п. 7.2 договору від 14.10.2024 р. у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 5825,07 грн., розрахунок якої додано до позову. Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано пеню. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 5825,07 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 563,72 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у розмірі 57259,90 грн. та встановлено, що вказані інфляційні нарахування були здійснені позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 110,94 грн.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63759,63 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, буд. 6; код ЄДРПОУ 40342996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 57259/п'ятдесят сім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять/грн. 90 коп., пеню у сумі 5825/п'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять/грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 563/п'ятсот шістдесят три/грн. 72 коп., інфляційні втрати у сумі 110/сто десять/грн. 94 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн. 40 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 11 грудня 2025 р.
Суддя В.С. Петров