Рішення від 01.12.2025 по справі 916/2589/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2589/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/2589/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, 1д, офіс 112, код ЄДРПОУ 42104025)

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» (65013, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 80, код ЄДРПОУ 30001967)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОТОРГ ЛТД» (27500, Кіровоградська область, Олександрівський район, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 42315093), 2. Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 74б, офіс 11, код ЄДРПОУ 44752438) 3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ПРОДАГРОКОМ» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14, оф.4, код ЄДРПОУ 41219032)

про визнання права іпотекодержателя на майно

Представники сторін:

від позивача: Мухамеджанов О.С. ордер;

від відповідача: Шерстюк П.П. ордер;

Коваленко К.О. ордер;

від третіх осіб: 1. не з'явився;

2. не з'явився;

3. не з'явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» про визнання права іпотекодержателя на майно .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ “АТРІКС А» набуто статус іпотекодержателя на підставі належним чином укладеного та нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги, укладеного 12.06.2018 р. з ПАТ “Дельта Банк». Передумовою для укладення вказаного правочину став виграшний результат участі ТОВ “АТРІКС А» в електронному аукціоні з продажу майнових прав за лотом F11GL22308, що включав, серед іншого, і право вимоги за іпотечним договором, укладеним ще 26.11.2007 р. між АКБ “УкрСиббанк» та ЗАТ “Одеський м'ясокомбінат».

Ухвалою суду від 07.07.2025р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» було залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2025р. провадження по справі №916/2589/25 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

15.07.2025р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд вжити заходів забезпечення позову у справі №916/2589/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» до Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» про визнання прав іпотекодержателя, а саме:

- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс загальною площею 5 794,9 кв. м, розташований за адресою: Одеська область, смт Любашівка, вул. Заводська, 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19995156.

- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна м'ясомолочний комплекс, загальною площею (кв.м): 3039.1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2732965551120, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123355100:02:003:0258, реєстраційний номер 1363450651233, площею 2,836 га) за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Заводська, будинок 20-А;

- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна м'ясомолочного комплексу, загальною площа (кв.м): 3437.9 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2732996651120, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123355100:02:003:0258, реєстраційний номер 1363450651233, площею 2,836 га) за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Заводська, будинок 20.

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об'єктів нерухомого майна: - м'ясомолочного комплексу загальною площею 5 794,9 кв. м, розташованого за адресою: Одеська область, смт Любашівка, вул. Заводська, 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19995156; - м'ясомолочного комплексу, загальною площею (кв.м): 3039.1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2732965551120, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123355100:02:003:0258, реєстраційний номер 1363450651233, площею 2,836 га) за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Заводська, будинок 20-А; - м'ясомолочного комплексу, загальною площа (кв.м): 3437.9 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2732996651120, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123355100:02:003:0258, реєстраційний номер 1363450651233, площею 2,836 га) за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Заводська, будинок 20.

Ухвалою суду від 17.07.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» про забезпечення позову за вх.№2-1115/25 від 15.07.2025р. по справі №916/2589/25 було задоволено, вжито заходи забезпечення позову у справі №916/2589/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» до Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» про визнання прав іпотекодержателя, а саме: накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс загальною площею 5 794,9 кв. м, розташований за адресою: Одеська область, смт Любашівка, вул. Заводська, 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19995156; накладено арешт на об'єкт нерухомого майна м'ясомолочний комплекс, загальною площею (кв.м): 3039.1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2732965551120, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123355100:02:003:0258, реєстраційний номер 1363450651233, площею 2,836 га) за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Заводська, будинок 20-А; накладено арешт на об'єкт нерухомого майна м'ясомолочного комплексу, загальною площа (кв.м): 3437.9 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2732996651120, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123355100:02:003:0258, реєстраційний номер 1363450651233, площею 2,836 га) за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Заводська, будинок 20; заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об'єктів нерухомого майна: - м'ясомолочного комплексу загальною площею 5 794,9 кв. м, розташованого за адресою: Одеська область, смт Любашівка, вул. Заводська, 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19995156; - м'ясомолочного комплексу, загальною площею (кв.м): 3039.1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2732965551120, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123355100:02:003:0258, реєстраційний номер 1363450651233, площею 2,836 га) за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Заводська, будинок 20-А; - м'ясомолочного комплексу, загальною площа (кв.м): 3437.9 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2732996651120, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123355100:02:003:0258, реєстраційний номер 1363450651233, площею 2,836 га) за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Заводська, будинок 20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2025р. залучено до участі у справі №916/2589/25 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОТОРГ ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» та Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ПРОДАГРОКОМ».

13.10.2025р. за вх. №32013/25 до суду від відповідача надійшло клопотання про врегулювання спору за участі судді, згідно якого останній керуючись приписами ст.ст. 186-188 ГПК України просить суд провести процедуру врегулювання спору за участі судді.

Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено, оскільки відповідно до ч.1 ст. 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті, тоді як позивачем відповідної згоди надано не було.

15.10.2025р. за вх.№4297/25 від Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОРГ ЛТД» до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в рамках позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» до Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОТОРГ ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» та Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ПРОДАГРОКОМ» про визнання права іпотекодержателя на майно, предметом якого є стягнення 22 000 000грн.

Ухвалою суду від 20.10.2025р. позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОРГ ЛТД» за вх.№4297/25 від 15.10.2025р. з доданими до неї документами було повернуто заявнику на підставі положень ст. 180 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2025р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

31.07.2025р. за вх. №24067/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв'язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити.

12.08.2025р. за вх. №25138/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

15.09.2025р. за вх. №28649/25 до суду від третьої особи 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ПРОДАГРОКОМ» надійшли письмові пояснення по суті спору, згідно яких останній вказує що між ТОВ «ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» та ТОВ «НВП «ПРОДАГРОКОМ» був укладений Договір іпотеки від 17.05.2023 № 1456, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Ю. Відповідно до умов договору іпотеки забезпечується основне зобов'язання ТОВ «Глобал Ойл Логістик» перед ТОВ «НВП «Продагроком» шляхом передання в Іпотеку об'єктів нерухомості, що належать ТОВ «Глобал Ойл Логістик», як Іпотекодавцю на праві приватної власності: м'ясо-молочний комплекс, загальною площею (кв.м): 3039.1, реєстраційний номер нерухомого майна - 2732965551120; м'ясо-молочний комплекс, загальною площа (кв.м): 3437.9, реєстраційний номер нерухомого майна 2732996651120.

ТОВ «Глобал Ойл Логістик» та ТОВ «НВП «Продагроком» не відмовлялись від взятих на себе зобов'язань відповідно до укладених договорів, набули певні права та обов'язки, які здійснюють в межах існуючих правовідносин, що узгоджується і з приписами статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно умов Договору, укладеного між ТОВ «НВП «ПРОДАГРОКОМ» та ТОВ «ГЛОЙЛ» - строк дії іпотечного договору та основного зобов'язання - до повного виконання.

Третя особа 3 зазначає, що відповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» йому, як Іпотекодержателю гарантується право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. На даний час ТОВ «Глобал Ойл Логістик» основне зобов'язання не виконано, а тому підстав для припинення договору іпотеки не має.

15.09.2025р. за вх. №28656/25 до суду від третьої особи 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» надійшли письмові пояснення по суті спору, згідно яких остання вказує, що між ТОВ “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» та ТОВ «НВП «Продагроком» 17.05.2023 року був укладений Договір іпотеки №1456, в забезпечення виконання ТОВ “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» своїх фінансових зобов'язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №02/15-ФП, що укладений 02.05.2023 року. Майном, яким забезпечено виконання (предметом Договору іпотеки) фактично є майно, яке належить ТОВ “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» на праві приватної власності, а саме об'єкти нерухомого майна - молочно-м'ясний комплекс із реєстраційним номером 2732996651120, розташований за адресою: Одеська обл., Подільський р. (Котовський р-н), смт. Любашівка (селище міського типу Любашівка), вулиця Заводська (вулиця Заводська), будинок 20, та м'ясо молочний комплекс із реєстраційним номером 2732965551120, розташований за адресою: Одеська обл., Подільський р. (Котовський р-н), смт. Любашівка (селище міського типу Любашівка), вулиця Заводська (вулиця Заводська), будинок 20А. Відповідне майно було придбано ТОВ “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» на підставі Договору купівлі-продажу від 13.04.2023, укладеного з ТОВ «Агроторг ЛТД».

Третя особа 2 зазначає, що станом на дату укладання Договору іпотеки з ТОВ «НВП «Продагроком» були відсутні будь-які судові спори, або відомості про будь-які майнові права та претензії третіх осіб. Зобов'язання ТОВ “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» перед ТОВ «НВП «Продагроком» - є дійсними та забезпеченими іпотекою. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання ТОВ “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК». Відсутні визначені законом підстави для припинення іпотеки.

16.09.2025р. за вх. 28691/25 до суду від третьої особи 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОРГ ЛТД» надійшли письмові пояснення по суті спору, згідно яких остання вказує, що 26.07.2018р. між ТОВ «Атрікс А» (Продавець) та ТОВ «Агроторг Лтд» (Покупець) були укладені два договори купівлі-продажу №1 та №2, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстровані в реєстрі за №1362 і №1363 відповідно. За умовами укладених договорів Продавець передав, а Покупець прийняв у власність по одній другій ідеальній частці м'ясомолочного комплексу, розташованого за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська, 20, загальною площею 5794,9 кв. м. Вартість майна визначалася на підставі висновку ТОВ «Асоціація незалежних експертів України» від 25.07.2018 р. та складала 1 999 985,00 грн, відповідно вартість кожної з часток становила 999 992,50 грн. Ціна договорів була узгоджена сторонами саме у цьому розмірі та підлягала оплаті впродовж одного року шляхом безготівкового перерахування на рахунок Продавця.

За постаннями третьої особи 1, у самих договорах прямо зазначалося, що ТОВ «Атрікс А» виступає іпотекодержателем за договором іпотеки від 26.11.2007 р., який містив застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені. Відтак, на момент укладення договорів купівлі-продажу ТОВ «Агроторг Лтд» мало всі законні підстави вважати, що правочини відбуваються у межах передбаченої законодавством та договором іпотеки процедури позасудового звернення стягнення. Відчуження здійснювалося на підставі чинного договору іпотеки, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», після попереднього повідомлення боржника та на підставі актуальної незалежної оцінки. Для ТОВ «Агроторг Лтд» це підтверджувало добросовісність і належність вчинених дій.

Надалі, 13.04.2023 р., ТОВ «Агроторг Лтд» як законний власник уклало договір купівлі-продажу з ТОВ “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК», за яким зазначений м'ясомолочний комплекс було відчужено у власність нового набувача. Цей правочин відбувся у межах реалізації належного права власності на майно, набуте на підставі нотаріально посвідчених договорів.

Таким чином, як вказує третя особи-1 зі сторони ТОВ «Агроторг Лтд» усі дії щодо придбання та подальшого відчуження майна здійснювалися на підставі належних та чинних документів, у межах передбачених законом процедур, з дотриманням принципів добросовісності та законності. Інші обставини, що стосуються предмета спору, товариству не відомі.

19.11.2025р. за вх. №36821/25 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю предмету спору.

Судом в порядку ст. 118 ГПК України відповідне клопотання було залишено без розгляду, оскільки останнє подано з порушенням строків на його подання, без клопотання про їх поновлення.

24.11.2025 за вх. №37258/25 до суду від Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» надійшло клопотання про поновлення строку на подання клопотання про закриття провадження по справі.

Ухвалою суду від 01.12.2025р. в порядку ст. 119 ГПК України, було відмовлено Приватному акціонерному товариству “Одеський м'ясокомбінат» в задоволенні клопотання від 24.11.2025р. за вх. 37258/25 про поновлення строку на подання клопотання про закриття провадження по справі.

Судом в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, 26.11.2007р. між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банк, далі по тексту - АТ «УкрСиббанк») та ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" (Позичальник) було укладено кредитний договір №11257851000, відповідно до п. 1.1 якого Банк зобов'язується надати, а Позичальник зобов'язується прийняти та повернути Банку кредит у сумі ліміту кредиту, яка складає 1 000 000,00 грн.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору №11257851000 від 26.11.2007р. надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 26.11.2007р. по 26.11.2010р. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 26.11.2010р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору у випадках, передбачених договором. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок Банку, вказаний у договорі. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у договорі рахунок Банку.

Умовами п. 2.1 кредитного договору №11257851000 від 26.11.2007р. передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним договором Банком, зокрема, прийнято в заставу об'єкт нерухомості, а саме: нежилі приміщення, розташовані за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська, 20.

26.11.2007р. між АТ «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Любашівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №2724, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська 20, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення суду по справі №4/245-07-6280 та зареєстровано в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна за реєстраційним номером №19995156 та записано в реєстраційну книгу за № 20, номер запису 86-86, номер витягу 16796135, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на предмет іпотеки. Ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності становить 2 035 605,00 грн.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 договору іпотеки від 26.11.2007р. Іпотекодержатель має право на усі передбачені законодавством України права Іпотекодержателя, а також вимагати від Іпотекодавця дотримання прав Іпотекодержателя, що надані останньому Законом України “Про іпотеку».

В силу вимог п. п. 4.1, 4.2, 4.3 договору іпотеки від 26.11.2007р. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом; у разі ліквідації юридичної особи - Іпотекодавця. Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

Відповідно до п. 4.5 договору іпотеки від 26.11.2007р. звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Умовами п. п. 5.1, 5.2 договору іпотеки від 26.11.2007р. передбачено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

- передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»;

- отримання Іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Згідно з п. 5.3 договору іпотеки від 26.11.2007р. позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За посиланнями позивача 08.12.2011 р. між АКБ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав за кредитами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №11257851000 від 26.11.2007 р. перейшло до ПАТ "Дельта Банк".

25.05.2018 відбувся електронний аукціон на електронному майданчику Товарна біржа "Київський інсайдерський фонд" з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", згідно Протоколу електронного аукціону № UA-ЕА-2018-04-27-000176-а переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю "АТРІКС А" та набуло право вимоги за кредитним договором № 11257851000 від 26.11.2007 та договором іпотеки від 26.11.2007.

12.06.2018р. між ПАТ «Дельта Банк» (Продавець) та ТОВ «Атрікс А» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №624/К, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами таабо на інших підставах, наведених у додатку №1 до цього договору; право оскаржувати недійсність або припинення прав вимоги, а також припиненняліквідацію будь-якого з боржників у судовому та позасудовому порядках; право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника прав вимоги таабо кредитора за правами вимоги, які передбачені законодавством та укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись боржників, органів нотаріату, правонаступників/спадкоємців боржників, тощо; право власності на права вимоги, а також інші права кредитора за правами вимоги, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх недійсність чи припинення або у разі скасування припинення/ліквідації боржника, на підставі цього договору; право набути у власність, гроші та/або майно на підставах наведених у додатку №1 до цього договору або отримати грошові кошти/відшкодування за наслідками недійсності/нікчемності укладених договорів, тощо; інші права, що пов'язані або випливають із прав вимоги (далі - майнові права).

Згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу майнових прав №624/К від 12.06.2018р. сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим договором Покупець сплачує Продавцю грошові кошти у розмірі 1 401 414,37 грн. Ціна договору сплачується Покупцем Продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Покупець.

З додатку до договору купівлі-продажу майнових прав №624/К від 12.06.2018р. вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» було відступлено на користь ТОВ «Атрікс А» права вимоги виконання ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" зобов'язань за кредитним договором №11257851000 від 26.11.2007р., а також права вимоги за іпотечним договором від 26.11.2007р. та договорами поруки, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором.

12.06.2018р. між ПАТ «Дельта Банк» (Первісний Іпотекодержатель) та ТОВ «Атрікс А» (Новий Іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, відповідно до 1.1 якого на умовах цього договору, договору купівлі-продажу майнових прав № 624/К від 12.06.2018р. та на підставі протоколу електронного аукціону № UA-ЕА-2018-04-27-000176-а від 25.05.2018р. Первісний Іпотекодержатель передає (відступає) Новому Іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором від 26.11.2007р. з усіма додатками та додатковими угодами, посвідченим приватним нотаріусом Любашівського районного нотаріального округу Одеської області Бобошко Н.Є. та зареєстрованим в реєстрі за № 2724 від 26.11.2007р., укладеним між АТ “УкрСиббанк» та ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" в якості забезпечення виконання зобов'язань останнього за кредитним договором № 11257851000 від 26.11.2007р., право вимоги за яким перейшло до АТ "Дельта Банк" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між АК “УкрСиббанк» та АТ "Дельта Банк", посвідченого 19.12.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 2956.

Відповідно до п. 2.1 договору про відступлення права вимоги від 12.06.2018р. моментом переходу прав вимоги за договором іпотеки від Первісного Іпотекодержателя до Нового Іпотекодержателя є момент підписання цього договору уповноваженими представниками сторін та його нотаріального посвідчення.

Договір про відступлення права вимоги від 12.06.2018р. був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антоновою І.В. та зареєстрований в реєстрі за №592.

За посиланнями позивача, ТОВ "Атрікс А" правомірно і у повному обсязі набуло статусу іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.11.2007 року, укладеним між АКБ "УкрСиббанк" та ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат". Право вимоги було передано з дотриманням процедури, встановленої чинним на час вчинення відповідних правочинів законодавством. Договір про відступлення права вимоги від 12.06.2018 р. був нотаріально посвідчений, а з моменту його посвідчення всі права та обов'язки первісного іпотекодержателя перейшли до ТОВ "Атрікс А".

Позивач наголошує, що правомірність та чинність набуття прав ТОВ "Атрікс А" підтверджена також судовими рішеннями у справі №910/6517/19. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2020р., в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» до ТОВ «АТРІКС-А» та до ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 624/К, укладеного Товариством і Банком, з моменту його укладення та визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 12.06.2018 укладеного Товариством і Банком, посвідченого Нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 592 було відмовлено.

В подальшому, як вказує позивач, реалізуючи своє право як іпотекодержатель, передбачене договором іпотеки та окремими положеннями Закону України "Про іпотеку", 12.06.2018 р. ТОВ "Атрікс А" звернулось до Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» із вимогою про усунення порушень умов забезпеченого зобов'язання. У вказаній вимозі позивач просив сплатити заборгованість за кредитним договором №11257851000 від 26.11.2007 р. у розмірі 1 693 103,22 грн, а також пеню, штрафні санкції та комісію, що підлягають нарахуванню. Одночасно у зазначеній вимозі ТОВ "Атрікс А" попередило боржника про намір звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання останнім прийнятих на себе зобов'язань, як це прямо передбачено ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Вказана вимога про усунення порушень від 12.06.2018р. була направлена ТОВ "Атрікс А" на адресу Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» та вручена останньому 16.06.2018р., що підтверджується описом вкладення до цінного листа та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

26.07.2018р. між ТОВ «Атрікс А» (Продавець) та ТОВ «Агроторг Лтд» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №1362, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність частку, що складає одну другу ідеальну частку права власності на м'ясомолочний комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вулиця Заводська, будинок №20 (двадцять), загальною площею 5794,9 кв. м., та сплачує за неї ціну визначену в цьому договорі.

Згідно з умовами п. п. 2.1 - 2.3 договору купівлі-продажу №1 від 26.07.2018р. вартість нерухомості відповідно до висновку про вартість майна, виданого ТОВ «Асоціація незалежних експертів України» 25.07.2018р. становить 1 999 985,00 грн. відповідно вартість частки відчужуваної нерухомості становить 999 992,50 грн. Сторони домовилися, що ціна договору становить 999992,50 грн. Сторони домовились, що договірна ціна сплачується Покупцем Продавцю в національній валюті України - гривні, протягом 1 (одного) року, а саме в строк до 25.07.2019р., шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Продавця, реквізити якого вказані в п. 5 цього договору.

26.07.2018р. між ТОВ «Атрікс А» (Продавець) та ТОВ «Агроторг Лтд» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №1363, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність частку, що складає одну другу ідеальну частку права власності на м'ясомолочний комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вулиця Заводська, будинок №20 (двадцять), загальною площею 5794,9 кв. м., та сплачує за неї ціну визначену в цьому договорі.

Згідно з умовами п. п. 2.1 - 2.3 договору купівлі-продажу №2 від 26.07.2018р. вартість нерухомості відповідно до висновку про вартість майна, виданого ТОВ «Асоціація незалежних експертів України» 25.07.2018р. становить 1 999 985,00 грн. відповідно вартість частки відчужуваної нерухомості становить 999 992,50 грн. Сторони домовилися, що ціна договору становить 999992,50 грн. Сторони домовились, що договірна ціна сплачується Покупцем Продавцю в національній валюті України - гривні, протягом 1 (одного) року, а саме в строк до 25.07.2019р., шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Продавця, реквізити якого вказані в п. 5 цього договору.

Позивач звертає увагу, що у договорах купівлі-продажу №1 від 26.07.2018р. та №2 від 26.07.2018р. зазначено, що ТОВ «Атрікс А» виступає Іпотекодержателем за договором іпотеки від 26.11.2007р., який містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені.

Таким чином, як вказує позивач, ТОВ "Атрікс А", реалізуючи передбачене договором іпотеки та статтею 37 Закону України "Про іпотеку", здійснило звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом його відчуження третій особі - ТОВ "Агроторг Лтд". При цьому були дотримані як вимоги щодо попереднього повідомлення боржника про порушення зобов'язання, так і процедурні норми, встановлені згаданим Законом. Правовою підставою для звернення стягнення, зокрема, стало застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя, прямо передбачене договором іпотеки від 26.11.2007 р. і підтверджене в текстах договорів купівлі-продажу. Відчуження відбулося за ринковою вартістю на підставі актуальної незалежної оцінки.

Разом з тим, в подальшому, як зазначає позивач, в липні 2021 Приватне акціонерне товариство “Одеський м'ясокомбінат» звернулось до суду з позовом до ТОВ "Атрікс А" та ТОВ "Агроторг Лтд", в якому просило визнати недійсними укладені між відповідачами договори купівлі-продажу №1 від 26.07.2018, №2 від 26.07.2018 та договір іпотеки від 16.04.2019, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А. за №№1362, 1363, 647, а також витребувати з володіння ТОВ "Агроторг Лтд" на користь ПрАТ "ОМК" об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Любашівський р-н, смт. Любашівка, вул. Заводська, буд. 20.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.01.2022 у справі № 916/2209/21, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 та постановою КГС ВС від 11.04.2023 позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу №1 від 26.07.2018, укладений між ТОВ "Атрікс А" та ТОВ "Агроторг Лтд", який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №1362; визнано недійсним договір купівлі-продажу №2 від 26.07.2018, укладений між ТОВ "Атрікс А" та ТОВ "Агроторг Лтд", який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №1363; визнано недійсним договір іпотеки від 16.04.2019, укладений між ТОВ "Агроторг Лтд" та ТОВ "Атрікс А", який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №647; витребувано з володіння ТОВ "Агроторг Лтд" на користь Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Любашівський р-н, смт. Любашівка, вул. Заводська, буд. 20.

Поряд з цим, як вказує позивач, 13.04.2023 між ТОВ "Агроторг Лтд" (продавець) та ТОВ "Глобайл Ойл Логістик" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким продавець передав у власність покупцю, а той прийняв м'ясомолочний комплекс що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вулиця Заводська, будинок № 20 (двадцять), загальною площею 5794,9 м2,

За посиланнями позивача, Приватне акціонерне товариство “Одеський м'ясокомбінат» упродовж тривалого часу послідовно оскаржує усі правочини, що пов'язані з реалізацією іпотечного майна, незалежно від їх законності, дотримання та/або недотримання встановленої форми та фактичного виконання сторонами.

Так, за наслідками розгляду справу № 916/2027/23 за первісним позовом: ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" до відповідачів: ТОВ "Глобал Ойл Логістик" та ТОВ "Агроторг Лтд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: ТОВ НВП "Продагроком" та державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Георгіу Ірини Сергіївни про визнання недійсним договору, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення майна та зустрічним позовом ТОВ "Глобал Ойл Логістик" до відповідача: ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: ТОВ НВП "Продагроком" та державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Георгіу Ірини Сергіївни про визнання добросовісним набувачем, Господарський суд Одеської області рішенням від 30.01.2024 позов ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" задовольнив частково: визнав недійсним та скасував рішення Державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Георгіу Ірини Сергіївни про державну реєстрацію прав № 67559053 від 11.05.2023 про реєстрацію об'єкту нерухомого майна - молочно-м'ясного комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2732996651120, за адресою: Одеська обл., Подільський р. (Котовський р-н), смт. Любашівка (селище міського типу Любашівка), вулиця Заводська (вулиця Заводська), будинок 20; визнав недійсним та скасував рішення Державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Георгіу Ірини Сергіївни про державну реєстрацію прав № 67556396 від 11.05.2023 про реєстрацію об'єкту нерухомого майна - м'ясо-молочного комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2732965551120, за адресою: Одеська обл., Подільський р. (Котовський р-н), смт. Любашівка (селище міського типу Любашівка), вулиця Заводська (вулиця Заводська), будинок 20А; повернув з володіння ТОВ "Глобайл Ойл Логістик" на користь ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Любашівський р., смт. Любашівка, вулиця Заводська, будинок 20. У задоволені зустрічного позову ТОВ "Глобайл Ойл Логістик" до ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" про визнання добросовісним набувачем відмовив.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2024 року рішення суду першої інстанції від 30.01.2024р. та постанова апеляційної інстанції від 16.05.2024р. залишені без змін.

Як зазначає позивач, що ТОВ "Атрікс А" не було залучене до розгляду справи №916/2027/23, не брало участі у судовому процесі, не було повідомлене про нього, ані судом, ані за клопотанням будь-якої зі сторін. Попри очевидну наявність у ТОВ "Атрікс А" законного інтересу як іпотекодержателя, якому належить право вимоги на підставі чинного договору про відступлення від 12.06.2018 р., позивача фактично позбавили можливості заявити свої вимоги, подати докази чи захистити своє право в межах розгляду справи, наслідком якої стало повторне витребування предмета іпотеки.

Позивач наголошує, як у справі №916/2209/21, так і у справі №916/2027/23, не було вирішено питання про поновлення речового права ТОВ "Атрікс А" як іпотекодержателя. Попри наявність чинного договору про відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Антоновою І.В. та зареєстрованого в реєстрі за №592, право іпотекодержателя фактично залишилось знеціненим, відображення в реєстрі - відсутнє, а юридичний статус - повністю знівельований. Відтак, як вважає позивач, зазначене позбавило його можливості реалізувати своє речове право, захистити свій інтерес у процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки та наразі несе всі ризики, включно з майновими претензіями з боку третіх осіб, без реальної можливості захисту своїх прав у межах попередніх проваджень.

Так, за посиланнями позивача, ним було отримано претензію від ТОВ "АГРОТОРГ ЛТД" від 02.01.2025р. згідно якої останній вказує на отримання ним претензії ТОВ "ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК" з вимогою компенсувати вартість витребуваного у нього на підставі рішення суду від 30.01.202р. по справі №916/2027/23 майна в розмірі 39 388958грн. та вимагає поновити повішені ТОВ "АГРОТОРГ ЛТД" права, шляхом компенсації ТОВ "АГРОТОРГ ЛТД" збитків в розмірі 1 999 985 грн. та ТОВ "ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК" збитків в сумі 39 388 958 грн, у зв'язку з тим, що судові рішення призвели до витребування майна з володіння кінцевого набувача.

Внаслідок вищевикладених обставин, як вказує позивач склалась ситуація, за якої відповідач не погасив зобов'язань за кредитним договором, договори, на підставі яких ТОВ "Атрікс А" реалізувало своє право як іпотекодержатель, визнано недійсними, предмет іпотеки витребувано, а сам статус іпотекодержателя ТОВ "Атрікс А" - не поновлено. Більше того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наразі наявний запис про іншу іпотеку: іпотекодержателем значиться ТОВ "НВП "Продагроком", а іпотекодавцем - ТОВ "ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК". Отже, ТОВ "Атрікс А" фактично позбавлене не лише предмета забезпечення, але й правового статусу, який забезпечував би можливість задоволення вимог до ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат". При цьому, як наголошує позивач, саме він сьогодні перебуває під ризиком фінансових претензій на загальну суму понад 41 млн грн з боку третіх осіб, які набули майно внаслідок реалізації іпотеки, дійсність якої не була поставлена під сумнів на момент укладення договорів.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий висновок сформульований, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, та, зокрема викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та інших.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19, від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові у від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 зазначила про те, що за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов'язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред'явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна позиція Верховного суду викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/1159/19).

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 в якій вказано, що, розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20 в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02)).

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлене відновлення набутого ним прав іпотекодержателя на об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс загальною площею 5 794,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська, 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19995156.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 сформовано правовий висновок, згідно з яким виключення відомостей про іпотеку з відповідного державного реєстру, у тому числі на підставі судового рішення, не припиняє саме речове право іпотекодержателя. Іпотека зберігає чинність незалежно від того, чи містяться відомості про неї у реєстрі протягом певного періоду часу. У ситуації, коли іпотекодержатель вважає, що його право на забезпечення зобов'язання зберігається, належним способом захисту є звернення з вимогою про визнання речового права іпотекодержателя стосовно відповідного майна. У разі задоволення такого позову на підставі рішення суду має бути внесений новий запис до державного реєстру речових прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Визначення іпотеки передбачено і в статті 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) згідно з якою іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (частина четверта статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до визначення термінів у статті 1 Закону України «Про іпотеку» основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Суб'єктами іпотечних правовідносин Закон України «Про іпотеку» визначає іпотекодавця та іпотекодержателя.

Відповідно до визначень, що містяться в статті 1 цього Закону, іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що Конституційний суд України у рішенні від 14.07.2020 №8-р/2020 зазначив, що положення частини першої статті 23 Закону №898 не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.

Конституційний Суд України зазначає, що положення частини першої статті 23 Закону № 898, які визначають наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, безпосередньо не стосуються питання позбавлення іпотекодавця (набувача іпотечного майна) права власності на предмет іпотеки або ж його примусового відчуження у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 23 Закону № 898 не суперечать положенням частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.05.2020 у справі №161/6253/15-ц виснувала, що іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Як, судом вище встановлено, що 26.11.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" (Позичальник) було укладено кредитний договір №11257851000, відповідно до п. 1.1 якого Банк зобов'язується надати, а Позичальник зобов'язується прийняти та повернути Банку кредит у сумі ліміту кредиту, яка складає 1 000 000,00 грн.

Крім того,26.11.2007р. між АТ «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Любашівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №2724, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська 20, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення суду по справі №4/245-07-6280 та зареєстровано в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна за реєстраційним номером №19995156 та записано в реєстраційну книгу за № 20, номер запису 86-86, номер витягу 16796135, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на предмет іпотеки. Ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності становить 2 035 605,00 грн.

В подальшому, 08.12.2011 р. між АКБ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав за кредитами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №11257851000 від 26.11.2007 р. перейшло до ПАТ "Дельта Банк".

Факт правомірності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Атрікс А" статусу іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.11.2007 року, укладеним між АКБ "УкрСиббанк" та ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2020р., яким в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» до ТОВ «АТРІКС-А» та до ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 624/К, укладеного Товариством і Банком, з моменту його укладення та визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 12.06.2018 укладеного Товариством і Банком, посвідченого Нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 592 було відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2018 р. ТОВ "Атрікс А" звернулось до Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» із вимогою про усунення порушень умов забезпеченого зобов'язання. У вказаній вимозі позивач просив сплатити заборгованість за кредитним договором №11257851000 від 26.11.2007 р. у розмірі 1 693 103,22 грн, а також пеню, штрафні санкції та комісію, що підлягають нарахуванню. Одночасно у зазначеній вимозі ТОВ "Атрікс А" попередило боржника про намір звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання останнім прийнятих на себе зобов'язань, як це прямо передбачено ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 19.01.2022 у справі № 916/2209/21, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 та постановою КГС ВС від 11.04.2023 позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу №1 від 26.07.2018, укладений між ТОВ "Атрікс А" та ТОВ "Агроторг Лтд", який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №1362; визнано недійсним договір купівлі-продажу №2 від 26.07.2018, укладений між ТОВ "Атрікс А" та ТОВ "Агроторг Лтд", який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №1363; визнано недійсним договір іпотеки від 16.04.2019, укладений між ТОВ "Агроторг Лтд" та ТОВ "Атрікс А", який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №647; витребувано з володіння ТОВ "Агроторг Лтд" на користь Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Любашівський р-н, смт. Любашівка, вул. Заводська, буд. 20.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2023 між ТОВ "Агроторг Лтд" (продавець) та ТОВ "Глобайл Ойл Логістик" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким продавець передав у власність покупцю, а той прийняв м'ясомолочний комплекс що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вулиця Заводська, будинок № 20 (двадцять), загальною площею 5794,9 м2,

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2024 року у справі №916/2027/23 позов ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" було частково задоволено, зокрема витребувано у ТОВ "Глобайл Ойл Логістик" на користь ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська, 20. Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.04.2023 р., укладеного між ТОВ "Глобайл Ойл Логістик" та ТОВ "Агроторг Лтд", з огляду на висновки Верховного Суду щодо неналежності такого способу захисту прав у подібних спорах.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частиною другою статті 216 Цивільного кодексу України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Аналогічні положення закріплені у статті 208 Господарського кодексу України, якою передбачено наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним. Зокрема, згідно з частиною другою вказаної норми, у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Правові наслідки, передбачені частиною першою та другою статті 216 Цивільного кодексу України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За змістом частин першої та другої статті 216 Цивільного кодексу України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно з абзацом 2 частини п'ятої статті 216 Цивільного кодексу України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

Тлумачення статті 216 Цивільного кодексу України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 Цивільного кодексу України або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб'єктами - учасниками недійсного правочину.

Поряд з цим при дослідженні відповідних рішень судом було встановлено, що незважаючи на наявність чинного договору про відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Антоновою І.В. та зареєстрованого в реєстрі за №592 як у справі №916/2209/21, так і у справі №916/2027/23, не було вирішено питання про поновлення речового права ТОВ "Атрікс А" як іпотекодержателя.

При цьому, суд зазначає що відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленій в ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як зазначено по тексту рішення вище, правочин на підставі якого позивач набув статуту іпотекодержателя відповідачем оскаржувався та за рішеннями судів трьох інстанцій недійним визнаний не був.

Слід відмітити, що матеріали справи не містять доказів припинення іпотеки за Іпотечним договором від 26.11.2007р., зокрема, доказів припинення основного зобов'язання (виконання кредитного договору № 11257851000 від 26.11.2007р.) та доказів закінчення строку дії іпотечного договору.

Крім того, представником відповідача під час надання відповідей на питання представника позивача було підтверджено факт не здійснення Приватним акціонерним товариством “Одеський м'ясокомбінат» виконання основного зобов'язання, саме повернення кредитних коштів.

З викладеного вище слідує, що іпотека за Іпотечним договором від 26.11.2007р. предметом якої є об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс загальною площею 5 794,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська, 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19995156 є чинною.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права належить до способів захисту цивільних прав та інтересів.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно.

Суд зазначає, що наявність чинного договору від 12.06.2018р. про відступлення права вимоги за іпотечним договором, за яким до позивача перейшли майнові права іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.11.2007 р., укладеного в забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ "Одеський м'ясокомбінат" за кредитним договором №11257851000 від 26.11.2007 р., подальше ухвалення судами рішень у справах №916/2209/21 та №916/2027/23 свідчить про те, що існує невизначеність у належному позивачу праві іпотеки за Іпотечним договором від 26.11.2007р. року щодо предмета іпотеки, що свідчить про порушення права іпотеки позивача за Іпотечним договором від 26.11.2007р., яке підлягає захисту.

Таким чином, позовні вимоги про визнання за позивачем прав іпотекодержателя відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим чинним законодавством.

Отже, для відновлення прав Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» як іпотекодержателя за Іпотечним договором від 26.11.2007р. необхідним є повернення в становище, яке існувало до моменту порушення, тобто коли права позивача (іпотекодержателя) не ставилися під сумнів і він міг вільно користуватись цими правами за договором.

За встановлених судом вище обставини суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "АТРІКС А" право іпотекодержателя на об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс загальною площею 5 794,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська, 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19995156.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Так заперечуючи проти позову відповідач вказує, що іпотека є припиненою оскільки на момент розгляду даної справи позивач на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» задовольнв свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі, а саме шляхом продажу іпотечного майна ТОВ «АГРОТОРГ ЛТД» за загальною ціною 1 999 985грн. відповідно до договорів купівлі продажу №№1,2 від 26.07.2018р. Кошти від продажу іпотечного майна були отримані у повному обсязі.

Поряд з цим суд відповідні посилання оцінює критично, оскільки як зазначалось по тексту рішення вище, за наслідком розгляду справи №916/2209/21 відповідні Договори купівлі-продажу були визнані судом недійсними, що є підставою для повернення речей у попередній стан. При цьому наразі, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «АГРОТОРГ ЛТД» виставило позивачу претензію щодо відшкодування сплачених за відповідними договорами грошових коштів.

Крім того відповідач вказує, що наразі відсутній такий об'єкт, як м'ясомолочний комплекс загальною площею 5794,9 кв.м. за адресою Одеська обл., смт. Любашівка, вул. Заводська, 20, що свідчить на його думку про відсутність предмету спору.

Разом з тим суд зазначає, що за наслідками розгляду справи №916/2027/23 судом було визнано недійсним та скасовано рішення Державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Георгіу Ірини Сергіївни про державну реєстрацію прав № 67559053 від 11.05.2023 р. про реєстрацію об'єкту нерухомого майна - молочно-м'ясного комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2732996651120, за адресою: Одеська обл., Подільський р. (Котовський р-н), смт. Любашівка (селище міського типу Любашівка), вулиця Заводська (вулиця Заводська), будинок 20, рішення Державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Георгіу Ірини Сергіївни про державну реєстрацію прав № 67556396 від 11.05.2023 р. про реєстрацію об'єкту нерухомого майна - м'ясо-молочного комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2732965551120, за адресою: Одеська обл., Подільський р. (Котовський р-н), смт. Любашівка (селище міського типу Любашівка), вулиця Заводська (вулиця Заводська), будинок 20А. та повернуто з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» на користь Приватного акціонерного товариства “ОДЕСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Любашівський р., смт. Любашівка, вулиця Заводська, будинок 20, що саме є предметом іпотеки.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання відповідачів не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АТРІКС А» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, 1д, офіс 112, код ЄДРПОУ 42104025) до Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» (65013, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 80, код ЄДРПОУ 30001967) за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТОРГ ЛТД» (27500, Кіровоградська область, Олександрівський район, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 42315093), Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЛОБАЛ ОЙЛ ЛОГІСТИК» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 74б, офіс 11, код ЄДРПОУ 44752438), Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ПРОДАГРОКОМ» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14, оф.4, код ЄДРПОУ 41219032) - задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АТРІКС А" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, 1д, офіс 112, код ЄДРПОУ 42104025) право іпотекодержателя на об'єкт нерухомого майна - м'ясомолочний комплекс загальною площею 5 794,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Заводська, 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19995156.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Одеський м'ясокомбінат» (65013, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 80, код ЄДРПОУ 30001967) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Михайлівська, будинок 33; ЄДРПОУ 04851120) витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 534 (тридцять тисяч п'ятсот тридцять чотири)грн. 07коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне рішення буде складено 11 грудня 2025 р.

Суддя К.Ф. Погребна

Попередній документ

132551838

Наступний документ

132551840

Інформація про рішення:

№ рішення:	132551839
№ справи:	916/2589/25
Дата рішення:	01.12.2025
Дата публікації:	15.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.12.2025)
Дата надходження:	02.07.2025
Предмет позову:	про визнання права іпотекодержателя на майно

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

24.07.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
01.09.2025 11:20	Господарський суд Одеської області
22.09.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
06.10.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
06.10.2025 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
15.10.2025 12:00	Господарський суд Одеської області
27.10.2025 14:40	Господарський суд Одеської області
12.11.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
19.11.2025 11:30	Господарський суд Одеської області
24.11.2025 16:00	Господарський суд Одеської області
01.12.2025 15:00	Господарський суд Одеської області