12.12.2025 Справа № 914/3791/25
Господарський суд Львівської області в складі судді Манюка П.Т., розглянувши заяву
Державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 7, код ЄДРПОУ 03562649)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з
Комунального підприємства "Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування" (79052, місто Львів, вулиця Рудненська, будинок 10, код ЄДРПОУ 03187714)
заборгованості за договором від 01.03.2020 № 58М/Ш-20 у розмірі 7 755, 00 грн
встановив:
До Господарського суду Львівської області Державне підприємство "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України" подало заяву про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Комунального підприємства "Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування" заборгованості за договором від 01.03.2020 № 58М/Ш-20 в розмірі 7 755, 00 грн.
Відповідно до статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
У частині 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до положень статті 151 Господарського процесуального кодексу України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Приписами статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028, 00 грн.
За подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу застосовується ставка 0, 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 302, 80 грн, а у випадку подачі заяви про видачу судового наказу через систему Електронний суд застосовується коефіцієнт 0,8.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
Заявником до матеріалів заяви долучено платіжну інструкцію від 27.11.2025 № 1321 про сплату судового збору у розмірі 242, 24 грн, проте, як встановлено судом, платіжна інструкція від 27.11.2025 № 1321 вже була долучена заявником до заяви про видачу судового наказу у справі № 914/3663/25, у якій суддя Господарського суду Львівської області Петрашко М.М. видав судовий наказ від 03.12.2025.
Отже, до матеріалів заяви про видачу судового наказу не додано належних доказів сплати судового збору за розгляд справи у Господарському суді Львівської області.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав, відповідно до п. 1 ч. 1 ст 152 Господарського процесуального кодексу України, для відмови Державному підприємству "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України" у видачі судового наказу, оскільки таку заяву подано заявником без дотримання вимог частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 150, 151, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
1. Відмовити Державному підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального підприємства "Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування" заборгованості за договором від 01.03.2020 № 58М/Ш-20 у розмірі 7 755, 00 грн.
2. Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Манюк П.Т.