79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.12.2025 Справа № 914/1605/25
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»», м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго», Львівська обл., м. Борислав
про:стягнення заборгованості
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники сторін:
від позивача:Єфременко О.О. - представник;
від відповідача:Андруневчин М. С. - представниця.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» (надалі - Позивач, ТОВ «Нафтогаз Трейдинг») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго» (надалі - Відповідач, КП «Бориславтеплоенерго») про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 27.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 23.06.2025.
У підготовчому засіданні 23.06.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 04.09.2025.
Ухвалою від 04.09.2025 підготовче зсідання відкладено на 29.09.2025.
Підготовче засідання 29.09.2025 не відбулося у зв'язку із виникненням технічної несправності у системі відеоконференцзв'язку та проведенням робіт з відновлення стабільної роботи системи.
Ухвалою від 30.09.2025 підготовче засідання у справі призначено на 16.10.2025.
Підготовче засідання 16.10.2025 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Крупника Р.В. на лікарняному (у період з 13.10.2025 по 24.10.2025 включно).
Ухвалою від 28.10.2025 суд призначив підготовче засідання на 10.11.2025.
Ухвалою від 10.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 01.12.2025.
Представник позивача взяв участь у судовому засіданні 01.12.2025 у режимі відеоконференції, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду (вх. №30271/25 від 12.11.2025).
Представниця відповідача з'явилася у судове засідання 01.12.2025, просила відмовити у задоволенні позову. Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення щодо відстрочення виконання рішення суду (вх. №31965/25 від 01.12.2025).
ДОВОДИ СТОРІН.
Доводи позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що 02.10.2023 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір постачання природного газу №5608-ТКЕ(23)-21, на виконання якого позивач з жовтня 2023 року по березень 2024 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 14'063'585,63 грн.
Як стверджує позивач, відповідач не оплатив повністю вартості поставленого йому природного газу, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 2'370'187,75 грн. Вказану суму позивач просить стягнути у судовому порядку.
Доводи відповідача.
Відповідач визнає існування у нього боргу перед позивачем за Договором у заявленому до стягнення розмірі. Він зазначає, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №812 від 19.07.2022 відкрив у казначействі небюджетний рахунок, з якого щомісячно на рахунок позивача автоматично списуються грошові кошти у розмірі 65% всіх надходжень. Загальна сума сплачених за Договором коштів становить 11' 693' 397,88 грн.
Разом з тим, відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що невиконання грошових зобов'язань сталося не з його вини, а зумовлене рядом факторів, а саме:
1) обмеженням можливості оплати вартості наданих послуг більше ніж 65%, яке обумовлене виконанням Постанови №812 від 19.07.2022;
2) заборгованістю споживачів і затримками в оплаті зі сторони споживачів, грошові надходження від яких є єдиним джерелом оплати вартості надаваних позивачем послуг;
3) застосуванням ним тарифів на постачання теплової енергії у меншому від економічно обґрунтованого розміру через дію Мораторію на підвищення тарифів та відсутністю законодавчо передбаченої компенсації державою різниці в тарифах;
4) затримками у виплаті місцевими органами влади наданої державою субвенції на компенсацію різниці в тарифах. При цьому попри погодження, порядок та умови надання у 2022 році субвенцій з державного бюджету згідно із Постановою Кабінету Міністрів України №1403 від 20.12.2022 не були реалізовані;
5) підписанням Меморандуму, що забороняє застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг тарифів на послуги з постачання теплової енергії, розмір яких перевищуватиме розмір тарифів на вказані комунальні послуги, що застосовувалися до відповідних споживачів в кінці опалювального періоду 2020/2021 років, а також забороною підвищення тарифів згідно із Законом України №2479-IX від 29.07.2022.
Крім того, відповідач просить врахувати його скрутне матеріальне становище та соціально важливий статус.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
02.10.2023 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) в електронній формі укладено Договір постачання природного газу №5608-ТКЕ(23)-21 (надалі - Договір), згідно із пунктами 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах договору. Природний газ, що поставляється за договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу (Т.1; а.с. 15-23).
Вказаний Договір підписано сторонами із використанням електронних підписів та шляхом проставлення електронних печаток, що підтверджується відповідною довідкою-розшифровкою (Т.1; зворотня сторона а.с. 22-23).
Окремі умови Договору змінювалися сторонами шляхом підписання Додаткової угоди №1 від 11.01.2024 (Т.1; а.с. 24-26).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.09.2023 по 15.04.2024 включно у кількості 2'027,400 тис. куб. метрів. При цьому сторони узгодили обсяг природного газу, що помісячно постачатиметься відповідачу, та розподілили його на Обсяг І (фіксований), Обсяг ІІ, Обсяг ІІІ (фіксований). Зобов'язання постачальника щодо постачання природного газу відповідно до даного пункту договору та реєстрації споживача в реєстрі постачальника на платформі оператора ГТС для споживачів, які включені до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» наступають після настання відкладальних обставин, а саме після надання такими споживачами постачальнику довідки (у довільній формі) про відкриття небюджетного рахунку в органах казначейства та оригіналу або копій укладеного договору /додаткової угоди (додаткового договору) про договірне перерахування грошових коштів з поточних банківських рахунків, що відповідає вимогам, зазначеним у пункті 3.3 договору. Постачання природного газу відповідно до даного пункту договору та реєстрація споживача в реєстрі постачальника на інформаційній платформі оператора ГТС здійснюється до 31.12.2023. Реєстрація споживача в реєстрі постачальника на інформаційній платформі оператора ГТС з 01.01.2024 та продовження постачання природного газу здійснюється відповідно до пункту 3.3 договору.
У пункті 2.2.1 Договору визначено призначення обсягів природного газу, а саме:
- обсяг І (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб;
- обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб;
- обсяг ІІ природного газу використовується Споживачем для потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок обсягів I (фіксований) та ІІІ (фіксований).
Як передбачено пунктом 4.1 Договору, ціна на природний газ, який постачається за договором, встановлюється таким чином:
- ціна газу для обсягу I (фіксований) за 1'000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7'583,89 грн.;
- ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісяця для виробника теплової енергії за формулою: P = Pueex x k1 x k2;
- ціна газу для обсягу ІІІ (фіксований) за 1'000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16'553,89 грн.
Згідно із пунктом 3.5 Договору приймання-передачу газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання передачі. Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на обсяг І (фіксований), акт на обсяг ІІІ (фіксований) та акт на обсяг II. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пункту 2.1, підпунктів 2.2.3 та 3.5.2 договору, їх ціна (визначається відповідно до Розділу 4 договору) та вартість.
Позивач належним чином виконав умови Договору та поставив відповідачу за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року природний газ на загальну суму 14' 063' 585,63 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками Актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2023 року на суму 475' 700,40 грн., за листопад 2023 року на суму 2' 302' 559,03 грн., за грудень 2023 року на суму 3' 548' 589,10 грн., за січень 2024 року на суму 3' 610' 293,72 грн., за лютий 2024 року на суму 2' 234' 896,98 грн., за березень 2024 року на суму 1' 891' 546,40 грн. (Т.1; а.с. 27-35).
Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх обов'язків за Договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем природного газу. Так, ним було сплачено суму у загальному розмірі 11' 693' 397,88 грн., що підтверджується платіжними документами, розрахунком суми боргу, відомістю позивача та визнається відповідачем. Ця сума була спрямована в повне погашення вартості природного газу, поставленого у період з жовтня 2023 року по січень 2024 року, а саме у розмірі 9' 937' 142,25 грн., а також частково за лютий 2024 року у розмірі 1' 756' 255,63 грн.
Решта суми у розмірі 2' 370' 187,75 грн. (14' 063' 585,63 - 11' 693'397,88) сплачена не була. Наведена сума являє собою заборгованість за лютий 2024 року у розмірі 478' 641,35 грн., а також за березень 2024 року у розмірі 1' 891' 546,40 грн.
Оскільки відповідач не оплатив її у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) в електронній формі укладено Договір постачання природного газу №5608-ТКЕ(23)-21 від 02.10.2023.
Частиною 1 статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 ЦК України).
Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
На виконання умов Договору позивач у період з жовтня 2023 року по березень 2024 року (включно) поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 14' 063' 585,63 грн.
Згідно із частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Порядок оплати вартості поставленого природного газу сторони погодили у пункті 5.1 Договору, який передбачає оплату 70% вартості фактично переданого природного газу у строк до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, а також оплату решти 30% - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Таким чином, оплату вартості природного газу поставленого за Договором у лютому 2024 року потрібно було провести до 15.04.2024, а у березні 2024 року - до 15.05.2024.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку щодо своєчасної та повної оплати вартості природного газу, поставленого у лютому-березні 2024 року належним чином не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 2' 370' 187,75 грн.
Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми боргу відповідачем надано не було, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення із відповідача 2' 370' 187,75 грн.
Слід зазначити, що відповідач визнає факт існування у нього заборгованості у вказаному розмірі, однак стверджує, що прострочення допущено ним через незалежні від нього обставини. Так, заперечення відповідача проти позовних вимог зводяться до аргументу про звільнення його від виконання обов'язку з оплати за Договором. Разом з тим, суд зазначає, що підстави для такого звільнення відсутні.
Відповідно до частини 4 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Ця норма надає можливість сторонам договору або законодавцю визначити обставини, за яких особа може бути звільнення від цивільного обов'язку або його виконання. Звільнення від виконання цивільного обов'язку означає повне припинення самого цивільного зобов'язання. Звільнення від виконання обов'язку має місце тоді, коли сам обов'язок зберігається (продовжує існувати), проте його не можна виконати примусово (вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.05.2025 у справі №920/481/23).
Відповідач посилається на те, що його борг виник внаслідок наявності заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання. Місцеві органи влади затримують виплату наданої державою субвенції на компенсацію різниці в тарифах. При цьому попри погодження, порядок та умови надання у 2022 році субвенцій з державного бюджету згідно із Постановою Кабінету Міністрів України №1403 від 20.12.2022 не були реалізовані.
З цього приводу слід зазначити таке.
Задля забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій в Україні законодавцем було прийнято Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (тут і надалі Закон №1730-VIII у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 4 Закон №1730-VІІІ, серед іншого, передбачено, що взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу.
Отже, законодавець визначив, що проведення розрахунків може здійснюватися шляхом взаєморозрахунків або перерахування субвенції. До переліку заборгованості, яка підлягає врегулюванню, додав також заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» за спожитий природний газ з 01.06.2021. Водночас визначив, що для цього сторони повинні укласти договір про організацію взаєморозрахунків.
Взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах (абзац 9 статті 4 Закону №1730-VIII).
Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1403 від 20.12.2022 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом №1730-VІІІ.
Згідно з пунктом 5 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості. Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатку 2.
Згідно із пунктом 1 Примірного договору його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Під час підписання договору про організацію взаєморозрахунків учасники розрахунків враховують інформацію про обсяг заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений територіальною комісією, а також інформацію про наявність чи відсутність відповідної кредиторської заборгованості у суб'єкта господарювання (згідно з актом (актами) звіряння), інформацію про обсяг профінансованої у 2021 році з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах (у разі Фінансування залишків заборгованості з різниці в тарифах, утвореної до 1 червня 2021 року) (пункт 8 порядку).
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку про те, що законодавство визначає єдину підставу для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах - це договір про організацію взаєморозрахунків, і не встановлює можливість проведення таких взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ.
Як уже зазначалося вище, згідно із частиною 4 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Проте, ані Договір постачання природного газу №5608-ТКЕ(23)-21 від 02.10.2023, ані Закон №1730-VIII не передбачають звільнення відповідача, як теплопостачальної організації, від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ з 01.06.2021, а також послуги з його розподілу та транспортування, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання. Законодавець передбачив умови та порядок її врегулювання.
У своїй постанові від 07.05.2025 у справі №920/481/23 Верховний Суд із посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.04.2024 у справі №925/636/23, вказав, що наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування. Для застосування цього механізму сторони мають укласти договір про організацію взаєморозрахунків. Умови та порядок проведення взаєморозрахунків або перерахування субвенції у 2022 році визначені постановою Кабінету Міністрів України №1403 від 20.12.2022. При цьому Закон №1730-VIII не передбачає можливості проведення взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ. Суд не може провести таке зарахування самостійно.
Слід зауважити, що у матеріалах даної справи відсутній укладений між сторонами договір про організацію взаєморозрахунків щодо спірної заборгованості. Та обставина, що територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах було узгоджено для відповідача обсяги заборгованості з різниці в тарифах для населення у відповідних розмірах (Т.1; а.с. 82-150; Т.2; а.с. 141-183) не свідчить про урегулювання заборгованості перед позивачем, адже договору про організацію взаєморозрахунків укладено не було.
Не безпідставними є також доводи позивача про те, що дію постанови Кабінету Міністрів України №1403 від 20.12.2022 не було продовжено на 2023-2025 роки, а у Законах України про Державний бюджет України на 2023-2025 роки відсутні положення, які б передбачали надання субвенції місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах. Як наслідок, відсутні і підзаконні нормативні акти, які б визначали порядок і умови проведення взаєморозрахунків між сторонами на 2023-2025 роки.
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку про те, що підстави для звільнення відповідача від виконання ним цивільного обов'язку з оплати за Договором відсутні. Аргументи відповідача у цій частині спростовуються викладеними вище правовими висновками суду касаційної інстанції.
Посилання відповідача на те, що прострочення в оплаті зумовлено значною заборгованістю споживачів перед КП «Бориславтеплоенерго» не можуть бути взяті до уваги, адже вони не звільняють боржника від виконання договірного зобов'язання. Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20.
Аналогічні висновки суду стосуються також доводів відповідача про його скрутне фінансове становище, застосування ним економічно необґрунтованих тарифів через дію мораторію на підвищення тарифів і відсутність законодавчо передбаченої компенсації державою різниці в тарифах, а також належність відповідача до критичних підприємств.
На переконання суду, відповідні доводи можуть слугувати виключно підставою для вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.
Що стосується доводів відповідача про те, що затримка в оплаті виникла через обмеження можливості оплати вартості наданих послуг більше ніж 65%, яке обумовлене виконанням Постанови №812 від 19.07.2022, то суд зазначає таке.
Так, дійсно, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам» №812 від 19.07.2022 установлено, що кошти, що надійшли від банків протягом поточного операційного дня на небюджетні рахунки теплопостачальних та теплогенеруючих організацій для розподілу, перераховуються органами Казначейства до 17-ї години згідно з таким розподілом:
- 65 відсотків - на небюджетний рахунок ТОВ «Нафтогаз Трейдинг», відкритий в органі Казначейства;
- 35 відсотків - на небюджетні рахунки теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, відкриті в органах Казначейства для проведення платежів.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем (клієнт, сторона-2), позивачем (сторона-3) та АТ «Ощадбанк» (сторона-1) було укладено Договір про договірне списання №1, згідно із яким банк та клієнт домовилися про те, що до повного виконання грошових зобов'язань клієнта за Договором постачання природного газу №5608-ТКЕ(23)-21 від 02.10.2023, клієнт доручає банку та надає йому право здійснювати договірне списання коштів з рахунків клієнта, на які надходять грошові кошти в оплату за теплову енергію і відповідні комунальні послуги, послуги (товари) для надання (передачі) яких використано природний газ, а саме №UA083257960000000260083011885, на рахунок сторони 3 (Т.1; а.с. 152-160).
Разом з тим, вказана обставина не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов'язків за Договором. Вона лише свідчить про існування особливого порядку проведення взаєморозрахунків між сторонами та не може бути оцінена у якості обставини, що надає відповідачу право не виконувати зобов'язання за Договором.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
ВІДСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ.
Відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення суду в частині стягнення 2' 370' 187,75 грн. заборгованості до 15.04.2026 включно (Т.2; а.с. 86-190). Він посилається на скрутне фінансове становище, значну заборгованість споживачів за надані їм відповідачем комунальні послуги, його належність до критичних підприємств та учасників процедури врегулювання заборгованості, незбалансовану політику уряду щодо компенсації різниці в тарифах, обмеження можливості розпоряджатися власними коштами через дію Постанови №812 від 19.07.2022, проведенням значних оплат на користь НАК «Нафтогаз» згідно із договорами про реструктуризацію боргу. Ухвалення судом рішення про стягнення боргу призведе до блокування рахунків відповідача, що матиме негативі наслідки для значної кількості споживачів послуг КП «Бориславтеплоенерго».
Крім того, відповідач вказує, що на 2026 рік у Державний бюджет України закладено 15,2 млрд. грн. субвенції місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах, що при перерахуванні грошових коштів уможливить виконання зобов'язання перед позивачем з 01.01.2026.
Позивач заперечив проти задоволення відстрочки виконання рішення, вказавши, що виконання рішення суду не ставиться у залежність від наявності у відповідача грошових коштів, відповідачем не надано належних і допустимих доказів перебування у скрутному фінансовому становищі, з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для того, щоб сплатити борг, однак він цього не зробив, останній платіж здійснено відповідачем ще у листопаді 2024 року, а загальний період прострочення перевищує один рік. Позивач вказує, що сторони перебувають в однакових умовах, адже введення на території України воєнного стану позначається на всіх суб'єктах господарювання.. До того ж, частина активів та контрагентів позивача перебувають на тимчасово окупованих територіях. Позивач забезпечує галузі національної економіки природним газом, тобто є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ, а як наслідок відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання спричинить негативні наслідки для всієї України (Т.2; а.с. 204-211).
Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення. При цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Відтак, особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Конституційний Суд України у рішенні №5-пр/2013 від 26.06.2013 року вказав, що відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 року у справі №917/138/16.
Проаналізувавши доводи відповідача, оцінивши надані ним докази, а також врахувавши заперечення позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та відстрочення виконання рішення суду.
Насамперед суд враховує ту обставину, що відповідач визнає факт порушення умов Договору, а також виконання ним більшої частини грошового зобов'язання. Так, відповідачем було сплачено позивачу 11' 693' 397,88 грн., при тому що загальна вартість поставленого природного газу становила 14'063'585,63 грн. Сума боргу, яка стягується за рішенням суду становить 16,85% від загальної вартості поставленого природного газу, а сума уже виконаного грошового зобов'язання - 83,15%.
Крім того, суд враховує такі обставини:
- сума залишку коштів на небюджетному рахунку відповідача станом на 04.11.2025 становить 30'642,96 грн., що підтверджується Довідкою Управління ДКС України у м. Борислав Львівської області №01-03 від 04.11.2025 (Т.2; а.с. 96);
- заборгованість споживачів перед КП «Бориславтеплоенерго» станом на 01.11.2025 становить 13'825'913,09 грн., що вбачається зі змісту довідки відповідача №370 від 06.11.2025 (Т.2; а.с. 97);
- КП «Бориславтеплоенерго» є збитковим, що підтверджується Звітами про фінансові результати за 2022-2024 роки, перше півріччя 2025 року, 9 місяців 2025 року (Т.1; а.с. 63-79; Т.2; а.с. 98-103, 108-110, 130-132);
- відповідача віднесено до переліку критично важливих для функціонування економіки України підприємств та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Т.1; а.с. 104-107);
- виконання відповідачем грошових зобов'язань перед АТ «НАК «Нафтогаз України» за Договорами про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №78/2/1730-Р3 від 21.12.2022, №78/3/1730-Р3 від 21.12.2022, №78/4/1730-Р3 від 21.12.2022, №78/5/1730-Р3 від 21.12.2022, у яких реструктуризовано заборгованість відповідача зі сплатою ним щомісячних платежів до листопада 2029 року (Т.2; а.с. 117-128);
- включення відповідача до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (Т.2; а.с. 140).
Не залишається поза увагою суду також і те, що КП «Бориславтеплоенерго» є надавачем комунальних послуг та здійснює постачання теплової енергії на опалювальний період 2025-2026 років до чотирьох закладів дошкільної освіти, трьох корпусів центрів дитячої та юнацької творчості, гімназії, двох ліцеїв, спортивної школи, п'ятьох закладів загальної середньої освіти, а також до декількох закладів охорони здоров'я та приміщень органів державної влади, що підтверджується наданими відповідачем документами (Т.2; а.с. 136-137). Відтак, його діяльність є соціально важливою. Забезпечення її нормального функціонування є важливим елементом стабільності життєдіяльності населення відповідної територіальної громади.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що покладення на відповідача обов'язку сплатити одразу після набрання законної сили рішенням суду значну для нього суму грошових коштів негативно відобразиться на його функціонуванні та становитиме загрозу для кінцевих споживачів відповідача щодо належного отримання комунальних послуг в опалювальний період.
Суд зважає і на те, що заборгованість відповідача перед позивачем зумовлена, серед іншого, застосуванням економічно необґрунтованих тарифів на комунальні послуги і діючим мораторієм на заборону підвищення тарифів на такі послуги для населення. Державою запроваджено політику, спрямовану на тимчасове вирішення означеної проблеми, однак така стикається із труднощами реалізації. Так, у матеріалах справи наявні докази того, що територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах неодноразово було узгоджено для відповідача обсяги заборгованості з різниці в тарифах для населення у відповідних розмірах. Разом з тим, жодних виплат відповідач не отримував (Т.1; а.с. 82-150; Т.2; а.с. 141-183).
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вирішив відстрочити виконання рішення суду у справі №914/1605/25 в частині стягнення 2' 370' 187,75 грн. заборгованості до закінчення опалювального періоду, а саме до 15.04.2026 включно.
На переконання суду, відстрочка виконання рішення суду на такий незначний строк (5 місяців) не призведе до порушення балансу інтересів сторін, враховує інтереси позивача, які у свою чергу протиставлені обсягу виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, у разі задоволення позову - на відповідача.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 28' 442,25 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго» (82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. Коваліва, буд. 52а; код ЄДРПОУ 13809128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) 2' 370' 187,75 грн. заборгованості та 28' 442,25 грн. судового збору.
3. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2025 у справі №914/1605/25 в частині стягнення 2' 370' 187,75 грн. заборгованості до 15.04.2026 включно.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 11.12.2025.
Суддя Крупник Р.В.